Поняття стадії судового розгляду цивільних справ

Судовий розгляд можна розглядати як інститут цивільного процесуального права і як стадію цивільного процесу.

Судовий розгляд як інститут цивільного процесуального права - це система норм, що регулюють суспільні відносини між судом та іншими учасниками процесу і діяльність суду та інших учасників процесу, спрямований на розгляд і вирішення цивільно-правових спорів, справ з адміністративних правовідносин, справ, пов'язаних зі здійсненням виборчих прав громадян, і справ окремого провадження.

Судовий розгляд, як стадія цивільного процесу, це система процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямована на розгляд і вирішення цивільно-правового спору.

Стадія судового розгляду є головною стадією цивільного судочинства, тобто в ній найбільш повно реалізуються завдання і принципи цивільного процесуального права, що стоять перед судом.

Варто розрізняти судовий розгляд і судове засідання. Ст. 158 ЦПК України передбачає, що судовий розгляд відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Судове засідання є процесуальною формою судового розгляду. Судове засідання також є процесуальною формою розгляду справ в апеляційній і касаційній інстанції і перегляду рішень і ухвал, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами і переглядом рішення Верховним Судом України.

Судовий розгляд є обов'язковою стадією процесу. Незалежно від того, чим закінчується справа- ухваленням рішення, постановленням ухвали про закриття провадження по справі, зупинення провадженням чи залишенням заяви без розгляду - існує стадія судового розгляду. Це центральна стадія цивільного процесу, тому що тільки на цій стадії справа вирішується по суті. На цій стадії найбільш повно виявляються принципи цивільного процесуального права: усність, безпосередність, гласність, підпорядкування суддів тільки закону, рівність всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальність і диспозитивність.

Обсяг і межі розгляду цивільних справ судами України встановлені на основі нормативного визначення принципів диспозитивності, змагальності та публічності. На суд покладено вживати передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

Виходячи з цього, цивільні справи в судовому засіданні розглядаються публічно в межах необхідних для з'ясування обставин, встановлених їх об'єктивної істини, дійсних взаємовідносин сторін, їх прав та обов'язків.