Зміст заочного рішення.

Заочне рішення є актом правосуддя, а тому воно повинно відповідати вимогам до судових рішень, тобто бути законним, обґрунтованим, повним, визначеним і безумовним.

Структура і зміст заочного рішення визначаються загальними правилами, передбаченими ст. ст. 213 і 215 ЦПК України. Воно, як і звичайне судове рішення, складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Разом з тим, особливості заочного розгляду справи знаходять відображення в змісті заочного рішення.

В найменуванні рішення повинне бути слово "заочне".

В описовій частині необхідно вказати, що справа розглядалася за відсутності відповідача за правилами глави 8 розділу "Позовне провадження" ЦПК України із дотриманням зазначених вище умов.

У разі, коли відповідач не подав письмові пояснення на позовну заяву в описовій частині наводяться тільки доводи позивача. Однак у цьому випадку доцільно відобразити в рішенні пасивність відповідача. За цією ж причиною в мотивувальній частині висновки суду будуть грунтуватися тільки на доказах, наданих позивачем та іншими особами, які беруть участь у справі.

У резолютивній частині заочного рішення поряд із загальним порядком оскарження, передбаченим для обох сторін, суд має зазначити строк і порядок подання заяви про перегляд такого рішення.

Відповідно до ст. 227 ЦПК України відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, копія заочного рішення направляється рекомендованим листом із повідомленням рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення. У такі ж строки і такий же спосіб заочне рішення повинно бути направлене відповідачеві, який заявив прохання про розгляд справи в його відсутність. Відлік даного строку здійснюється за загальними правилами визначення процесуальних строків.

Дане положення є важливою гарантією своєчасної реалізації сторонами права на апеляційне або касаційне оскарження, а відповідачем, крім того, - і права на подачу заяви про перегляд заочного рішення.