Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції

 

Справи з апеляційними скаргами направляються апеляційному суду через канцелярію суду, де вони реєструються, оформляються і передаються в порядку черговості судді-доповідачу.

Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвалу судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено в касаційному порядку.

При надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки (ст. 297 ЦПК).

Законом встановлено чіткий термін для підготовки справи. Після того як буде встановлено, що витримані всі вимоги закону по прийняттю та оформленню апеляційної скарги, суддя-доповідач апеляційного суду приступає до підготовки апеляційного розгляду справи, провадить комплекс процесуальних дій, необхідних для забезпечення апеляційного розгляду справи. На це відводиться 10 днів. Процедура підготовки до розгляду справи апеляційним судом з метою забезпечення правильного і швидкого розгляду цивільних справ складається з послідовних дій судді-доповідача із вирішення питань:

  • 1) складу учасників осіб, які беруть участь у справі. Суддя-доповідач повинен з'ясувати:
    • - коло осіб, які брали участь у розгляді справи в суді першої інстанції;
    • - визначає коло осіб, яких потрібно викликати для розгляду справи в суді апеляційної інстанції;
    • - за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;
  • 2) предмета доказування у цій цивільній справі, тобто фактів, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню під час вирішення справи. З цією метою суддя-доповідач визначає:
    • - характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює;
    • - обставини, на які посилаються особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;
    • - обставини, що визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами;
  • 3) щодо доказів та засобів доказування:
    • - встановити коло доказів, а також засобів доказування, на підставі яких суд першої інстанції встановив наявність або відсутність певних обставин;
    • - визначити поважність причин неподання доказів, які подаються в апеляційному провадженні, до суду першої інстанції;
    • - з'ясувати необхідність виклику свідків, призначення експертизи, витребування доказів, надання судових доручень щодо збирання доказів;
  • 4) з інших обставин, які мають значення для правильного і швидкого розгляду цивільної справи в апеляційному порядку, а саме:
    • - вживає заходів щодо забезпечення позову;
    • - інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи .

Перелік підготовчих дій, визначений ст. 301 ЦПК України не є вичерпним. Залежно від обставин справи, доводів апеляційної скарги можуть бути вчинені й інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи. Підготовчі дії повинні бути вчинені суддею-доповідачем у справі протягом установленого строку. Колегія суддів при вирішенні питання про призначення справи до розгляду має право відкласти цю дію та визначити й провести додаткові підготовчі дії відповідно до частини першої ст. 302 ЦПК України .

Підготовка до розгляду апеляційних скарг до судового слухання повинна проводитися з урахуванням особливостей тієї чи іншої категорії справ, а також характеру конкретного спору.

Після проведення необхідних підготовчих дій головуючий у колегії суддів призначає дату розгляду справи в судовому засіданні. Це повинно бути зроблено в розумні строки, але в межах п'ятнадцяти днів після закінчення дій з підготовки справи до розгляду (ст. 302 ЦПК). Канцелярія суду невідкладно направляє повідомлення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, про час і місце судового засідання.

Справа повинна призначатися за часом з таким розрахунком, щоб повістки могли дійти до адресата і їх корінці з підписом одержувача або посадової особи повернулися до суду до дня слухання справи. При цьому варто враховувати, що повістки про виклик повинні вручатися не пізніше, ніж за 3 дні до судового засідання, а повістка-повідомлення - завчасно (ст. 74 ЦПК).

Справа в апеляційному суді розглядається у відкритому судовому засіданні в складі не менше трьох професійних суддів. Закритий судовий розгляд допускається за мотивованою ухвалою суду з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони особистого і сімейного життя осіб, які беруть участь у справі, а також забезпечення таємниці усиновлення.

Ст. 303ЦПК України чітко визначила межі розгляду справи апеляційним судом:

  • - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції;
  • - апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. За змістом п. 6 ч.3ст. 295, ч.2 ст. 303 та п.1 ч.1ст. 309 ЦПК України апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку.

У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати до суду апеляційної інстанції всі наявні в них докази на підтвердження порушення їх прав. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання (ч.2 ст. 208, ч.1ст. 212, ч.1ст. 304 ЦПК).

Дослідження нових доказів проводиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.

  • - апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
  • - якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі (ст. 303 ЦПК).

Суд апеляційної інстанції при перевірці законності й обгрунтованості рішення суду першої інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з ч. 3 та 4 ст. 303 ЦПК України лише в разі, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. За цих умов апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі й зобов'язаний мотивувати в рішенні вихід за межі доводів апеляційної скарги, проведення перевірки справи в повному обсязі.

Справи в суді апеляційної інстанції розглядаються за правилами, встановленими для розгляду справ судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою "Апеляційне провадження" ЦПК України. У зв'язку з цим, зокрема, в апеляційній інстанції не застосовуються правила про пред'явлення зустрічного позову (ст. 123 ЦПК), про прийняття позову третьої особи із самостійними вимогами (ст. 125 ЦПК), про об'єднання і роз'єднання позовів (ст. 126 ЦПК), про недопустимість розгляду справи за відсутності позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (ч. 3 ст. 169 ЦПК), оскільки згідно з частиною другою ст. 305 ЦПК України неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі.

Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляційний суд надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у судових дебатах в такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.

На початку судового засідання суд може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу.

Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено (ст. 304 ЦПК).

Апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ст. 305 ЦПК).

В апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Всі питання, які виникають під час розгляду і постановлення рішення суду апеляційної інстанції, вирішуються більшістю голосів. При вирішенні кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування. Головуючий голосує останнім (ст. 19 ЦПК).

Рішення та ухвали проголошуються негайно після закінчення судового розгляду та виходу із нарадчої кімнати (ст. ст. 218, 317 ЦПК). Проголошення рішення здійснюється публічно, за винятками, передбаченими ЦПК України. Рішення вислуховується стоячи. Після проголошення рішення головуючий роз'яснює його зміст.

Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы