Поняття і види третіх осіб

Треті особи належать до переліку осіб, які мають матеріально- правову і процесуально-правову заінтересованість у справі.

Згідно зі ст. 34, 35 ЦПК України треті особи поділяються на два види:

• 1) треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору;
• 2) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Участь третіх осіб у цивільній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами прямо (для третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги) або опосередковано (для третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги) стосується прав та інтересів інших осіб. Тому участь у справі третіх осіб є формою захисту їх прав та інтересів, що пов'язані із спірним правовідношенням. Окрім того, їх участь у справі дозволяє суду повно та всебічно дослідити обставини справи, з'ясувати дійсні взаємовідносини учасників спору.

Треті особи – назва умовна, оскільки третіми вони називаються тому, що на час їх появи в процесі вже є і перші (позивачі), і другі (відповідачі). Треті особи завжди вступають у справу, в якій провадження вже відкрите.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог – це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у відкриту справу з метою запобігти порушенню своїх прав чи інтересів, яке може настати в результаті розгляду конкретної цивільної справи.