Поняття, види та елементи позову
Діяльність суду щодо захисту порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу протікає в різних процесуальних формах, основною з яких є позовна.
Позов – це вимога позивача до суду про захист порушеного чи оспорюваного права, яке, на його думку, порушене відповідачем.
Залежності від характеру матеріально-правової вимоги, в науці цивільного процесуального права виділяють 3 види позовів:
- – позови про визнання – це позови, в яких позивач просить суд встановити наявність або відсутність певних спірних прав або правовідносин. До таких належать, зокрема, позови про визнання батьківства, визнання права власності, визнання правочину недійсним та інші;
- – позови про присудження (стягнення) – це позови, в яких позивач просить суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (виконати зобов'язання);
- – позови про перетворення – це позови, в яких позивач просить змінити або припинити спірне правовідношення (наприклад, позов про розірвання договору, про розірвання шлюбу, про зміну договору, про виселення).
Окремо виділяють позови, спрямовані на захист права власності: віндикаційний (про витребування речі з чужого незаконного володіння) і негаторний (про усунення перешкод у користуванні майном, не пов'язаних із позбавленням володіння). В окремих джерелах згадується негаційний позов – позов про визнання правочину недійсним.
Як і позов, поняття "право на позов" є складним, має дві сторони: матеріально-правову та процесуально-правову. Право на звернення за судовим захистом тісно пов'язане з суб'єктивним матеріальним правом, яке підлягає захисту. З порушенням матеріального суб'єктивного права у зацікавленої особи появляється право на позов, як одне із правомочностей суб'єктивного матеріального права. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду, який в певному порядку розглядає вимогу позивача і дає відповідь у вигляді судового рішення.
Позов складається з таких елементів: предмет, підстава та зміст.
Предмет позову – це матеріально-правова вимога позивача до відповідача.
Підстава позову – це обставини, якими позивач обгрунтовує свої матеріально-правові вимоги до відповідача.
Зміст позову – це спосіб судового захисту, якого позивач вимагає від суду.