Елементи договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

Сторонами договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу виступають постачальник та абонент (споживач).

Постачальником може бути суб'єкт підприємницької діяльності (як правило - юридична особа5), що здійснює постачання (продаж) енергетичних та інших ресурсів споживачам, який відповідно до п. 6 ч. 1 та пп. 14,15,42 ч. З ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. та ст. 13 Закону України "Про електроенергетику" повинен мати ліцензію на здійснення цього виду діяльності.

Абонентом (споживачем) за договором можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що володіють відповідними технічними засобами для одержання, споживання, обліку і (чи) передачі енергетичних та інших ресурсів1.

Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями), передбачається можливість участі у відносинах по постачанню електроенергії субспоживачів, до яких згідно з абз. 79 п. 1.2 вказаних правил відносять "споживачів, яким електрична енергія постачається постачальником електричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж якого приєднані електроустановки споживача (субспоживача)". При цьому відповідно до абз. 17,18 п. 1.2 і пп. 1.5-1.8 зазначених правил субспоживач може задовольнити свої потреби в електроенергії, лише уклавши два договори: а) договір постачання електроенергії з постачальником і б) договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, який визначений як "домовленість двох сторін (основного споживача і субспоживача або постачальника електричної енергії), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час передачі електричної енергії технологічними мережами основного споживача для потреб субспоживача, електропередавальної організації або постачальника електричної енергії". Предметом останнього договору є технологічні електромережі основного споживача, а метою договору є надання субспоживачу права користування чужими електромережами.

Предметом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами є а) енергетичні ресурси (енергія) та б) інші ресурси.

Цивільно-правова природа енергії, як об'єкта цивільних правовідносин викликала суперечки. Ряд дослідників стверджували, що "енергію неможливо віднести до таких об'єктів прав, як речі у значенні предметів матеріального світу". Інші вчені безапеляційно визначали енергію як рухому, просту, ділену, споживану річ, визначену родовими ознаками1. Погоджуючись з останньою позицією, пропонуємо деякі аргументи на її користь. Під енергією слід розуміти загальну кількісну міру різних форм руху матерії, певну властивість матерії, що полягає в здатності здійснювати корисну роботу3. Якщо взяти до уваги, що у Всесвіті вся матерія перебуває в постійному русі, то можливо резюмувати, що енергія - це форма матерії. А якщо врахувати устояне в цивілістиці уявлення про річ як предмет (об'єкт) матеріального світу, що має економічну форму товару4, то справедливим буде висновок про те, що енергія являє собою специфічну споживану річ, визначену родовими ознаками.

Разом з тим, незважаючи на вищевикладену полеміку, в юридичній літературі енергія розглядається як економічне благо, якому властива самостійна цінність і яке відповідає економічним ознакам товару, що дозволяє відносити її до об'єктів цивільних правовідносин. А відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" енергія визначається як електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу. Теплова енергія поставляється як горяча вода чи пара, електроенергія - у виді як електричний струм.

Згідно з ст.714 ЦК предметом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу є також "інші ресурси". У законі не міститься їх вичерпний перелік, тому до зазначеного різновиду предмета аналізованого договору варто відносити будь-які ресурси, що мають форму товару, передача і споживання яких абонентом можливі за допомогою спеціальної приєднаної мережі (газ, нафта, вода та ін.). Оборот ресурсів можливий і без використання приєднаної мережі (наприклад, нафта поставляється в цистернах, газ - у балонах, вода - у пляшках, електроенергія - в акумуляторах), але в такому випадку він буде регламентований положеннями договорів купівлі-продажу чи постачання.

На формування ціни договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу істотно впливає той факт, що значна частина ринку постачань енергетичних та інших ресурсів перебуває в стані природної монополії. Відповідно до ч. 1 ст. 5, абз. 2 ст. 8 Закону України "Про природні монополії" від 20.04.2000 р. діяльність суб'єктів природних монополій у сфері постачання електричної та теплової енергії, газу, нафти, води підлягає державному регулюванню, до предмета якого належать, зокрема, ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій. У такий спосіб ціна договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу формується з урахуванням тарифів, затверджених і регульованих уповноваженими органами державної влади чи місцевого самоврядування, розмір яких залежить від виду абонента (споживача).

За загальним правилом строк договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу встановлюється за згодою сторін, але для окремих видів зазначеного договору строк може бути визначений у підзаконних нормативно-правових актах. Так, наприклад, згідно з п. 28 Типового договору про користування електричною енергією, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правила користування електричною енергією для населення" від 26.07.1999 р. №1357 (зі змінами та доповненнями) цей договір укладається на три роки. Підзаконні і локальні правові акти, що регулюють відносини з постачання енергетичних та інших ресурсів, містять правила про строки, покликані забезпечити безперебійне живлення абонентів ресурсами, відповідно до яких договір вважається продовженим на новий строк, якщо до його закінчення жодною зі сторін не буде заявлено про припинення дії або перегляд умов договору.

Нормами, що містяться у § 5 глави 55 ЦК, не визначається форма договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, отже, вона повинна відповідати загальним вимогам, що пред'являються до форми правочинів.