Відповідальність за договором комерційної концесії

Оскільки в договорі комерційної концесії існують внутрішні (між сторонами договору) і зовнішні (з третіми особами) правовідносини, то з цих позицій будується і відповідальність сторін.

Що стосується взаємної відповідальності правоволодільця і користувача, то вона встановлюється сторонами в договорі, виходячи з принципу свободи договору.

Оскільки користувач укладає договори з третіми особами від свого імені, але з використанням засобів індивідуалізації (комерційного найменування чи торговельної марки) правоволодільця, то відповідальною особою перед третіми особами є не лише користувач, а й правоволоділець.

Такі законодавчо встановлені додаткові обов'язки правоволодільця направлені, перш за все, на підвищений захист прав споживачів. їх наявність пояснюється тим, що споживач досить часто переконаний, що купує товар чи отримує послугу безпосередньо у правоволодільця. Оскільки конструкція договору комерційної концесії дає можливість іншій особі використовувати ділову репутацію правоволодільця, то споживач повинен бути впевнений, що якість реалізованого товару чи наданої послуги з використанням того самого комерційного найменування чи торговельної марки завжди відповідає певному рівню.

Однак оскільки неналежна якість продукції за договором комерційної концесії негативно впливає перш за все на ділову репутацію правоволодільця, то, як уже зазначалось, умовами договору можна звільнити правоволодільця від передбаченого законодавством обов'язку контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) користувачем.

У зв'язку з існуючою ймовірністю ввести в оману третіх осіб стосовно реального виробника по відношенню до виготовлених товарів, виконаних робіт чи наданих послуг за договором комерційної концесії, за укладеними з користувачем договорами купівлі-продажу, підряду тощо, встановлена також відповідальність правоволодільця.

За загальним правилом вона є субсидіарною і настає за вимогами, що пред'являються до користувача у зв'язку з невідповідністю якості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) користувачем. У цьому випадку третя особа повинна звернутися спочатку до користувача як сторони за договором, і лише у випадку незадоволення всіх заявлених вимог є можливість звернутися з ними до правоволодільця.

Винятком є солідарна відповідальність правоволодільця і настає вона за вимогами, що пред'являються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця. У цьому випадку споживач має можливість на власний вибір вирішувати, до кого заявляти вимоги - до користувача чи правоволодільця.

Таким чином, по відношенню до вимог третіх осіб до користувача як виробника товарів встановлена більш сувора відповідальність правоволодільця. Обумовлена вона потребою спонукати правоволодільця належним чином контролювати якість продукції користувача і таким чином захистити права споживачів.