Повернення позовної заяви та залишення її без руху
Подана позивачем позовна заява може містити деякі недоліки, внаслідок чого виникають певні перешкоди для розгляду справи в цьому суді. Такими перешкодами є залишення заяви без руху та повернення позовної заяви позивачу.
Залишення позовної заяви без руху – це тимчасовий захід, який застосовується судом, з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.
Відповідно до ст. 121 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Заява не може бути визнана неподаною, залишеною без руху або повернутою з мотивів ненадання доказів.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Якщо недоліки виправлені позивачем з власної ініціативи (наприклад, до суду надійшла квитанція про сплату судового збору) до постановления ухвали про залишення позовної заяви без руху, то у суду немає підстав для постановления такої ухвали.
Повернення позовної заяви – це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті позивачем. Підстави ці є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають (ст. 121 ЦПК):
- 1. Позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову. Важливим є те, що закон встановлює чіткі часові межі, коли позивач може звернутися з заявою про повернення позову – до відкриття провадження у справі. У разі надходження такої заяви суд зобов'язаний повернути позовну заяву.
- 2. Заяву подано недієздатною особою. На стадії відкриття провадження суд може з'ясувати обсяг дієздатності лише за віком позивача. Однак у позовній заяві вік не зазначається. Тому ця підстава для повернення позовної заяви реально не може бути встановлена судом. Недієздатність відповідача не може служити перешкодою для виникнення процесу у справі, оскільки його інтереси завжди захищає законний представник, який повинен мати відповідні повноваження на ведення справи, що підтверджується окремим документом, який додається до справи;
- 3. Заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Маються на увазі випадки, коли позовна заява підписується представником, але довіреність до матеріалів не додається або повноваження оформлені неналежно (наприклад, довіреність не містить дати її видачі). В цьому випадку суддя не має підстав для залишення позовної заяви без руху, а зобов'язаний саме повернути її без розгляду;
- 4. Справа не підсудна цьому суду;
- 5. Подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлено протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнано іншою особою, а також до досягнення дитиною одного року за умови, якщо батьківство щодо неї визнано іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини (ч. 3, 4 ст. 110 СК). Згідно з ч. 2 ст. 110 СК позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлено протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину щодо другого з подружжя або дитини. Вказане обмеження стосується як чоловіка, так і дружини, включаючи випадки, коли дитина народилася мертвою або померла до досягнення нею одного року.
Встановивши зазначені обставини, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, а якщо воно було відкрито, – припиняє провадження у справі (п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12. 2007 р. № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"). Видається, що вказана Постанова у частині надання права суду припинити провадження у справі суперечить чинному ЦПК, адже у цьому Кодексі немає норми, яка б надавала право суду припиняти провадження у справі.
6. Подана заява щодо вимог, визначених ЦПК в якості підстав для видання судового наказу, за відсутності відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.