Рух небесних тіл. Боротьба за науковий світогляд
Реферат на тему:
РУХ НЕБЕСНИХ ТІЛ.
БОРОТЬБА ЗА НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД
Правильне розуміння спостережуваних небесних явищ фор-мувалося віками. Ви знаєте про зародження астрономії в Старо-давньому Єгипті й Китаї, про пізніші досягнення давньогрецьких учених, спостереження жерців і про їхні хибні уявлення про природу, про використання ними своїх знань для власної вигоди. Жерці також створили й астрологію — псевдовчення про вплив планет на характер і долю людей та народів і про вигадану мож-ливість пророкувати долю за розміщенням планет.
Відома вам і геоцентрична система світу, розроблена в II ст. н. е. давньогрецьким ученим Клавдіем Птолемеєм. Він у центрі світу «поставив» хоч і кулясту, але нерухому Землю, навколо якої оберталися всі інші світила (мал. 1).
Мал. 1. Система світу за Птоломеєм
Ви-димий петлеподібний рух планет Птолемей пояснював поєднанням двох рівномірних колових рухів: рухом самої планети по малому колу і обертанням центра цього кола навколо Землі. Однак з на-громадженням даних спостережень про рух планет теорія Пто-лемея потребувала дедалі більших ускладнень, що робили її громіздкою і неправдоподіб-ною. Очевидна штучність системи, яка все більше ускладнювалася, і відсут-ність достатньої узгоджено-сті між теорією і спостере-женнями вимагали її заміни. Це й зробив у XVI ст. великий польський учений Міколай Коперник (1473— 1543).
Коперник відкинув догма-тичне твердження про не-рухомість Землі, яке століт-тями володіло розумом лю-дей. Поставивши Землю се-ред рядових планет, він по-казав, що вона, займаючи третє місце від Сонця, нарівні з усіма іншими планетами ру-хається в просторі навколо Сонця і, крім того, обертається навколо своєї осі. Коперник сміливо доводив, що саме обер-танням Землі та її обертанням навколо Сонця можна правиль-но пояснити відомі на той час небесні явища й петлеподібний рух планет (див. мал. 2).
Мал.2. При спостереженні із Землі
проекція планети на небо описує петлю
Ця революція в астрономії і сві-тогляді, зумовлена геліоцент-ричною теорією Коперника, як зазначив Ф. Енгельс, звільни-ла дослідження природи від релігії.
Г а л і л е о Г а л і л е й (1564—1642), який одним з перших спрямував телескоп на небо, правильно вважав свої відкриття підтвердженням теорії Коперника. Так, учений відкрив фази у Венери. Він установив, що така їх зміна можлива лише в тому разі, якщо Венера оберта-ється навколо Сонця, а не навколо Землі. На Місяці Галілей виявив гори й виміряв їх висоту. З'ясувалося, що між Землею і не-бесними тілами немає принципової відмінності; наприклад, гори, подібні до земних, існували й на небесному тілі. І ставало легше повірити, що Земля — це тільки одне з таких тіл.
У планети Юпітер Галілей відкрив чотири супутники. Тхне обертання навколо Юпітера спростувало уявлення про те, що лише Земля знаходиться в центрі обертання. На Сонці Галілей вия-вив плями і за їх переміщенням зробив висновок, що воно обер-тається навколо своєї осі. Існування плям на Сонці, яке вважа-лося символом «небесної чистоти», також спростовувало ідею про нібито принципову відмінність між земним і небесним.
Молочний Шлях у полі зору телескопа виявився скупченням безлічі слабких зір. Всесвіт постав перед людиною як щось не-зрівнянно грандіозніше, ніж маленький світ, який начебто обер-тається навколо Землі, за уявленнями Арістотеля, Птолемея і середньовічних церковників. Церква, як ви знаєте з курсів істо-рії й фізики, розправилася з Джордано Бруно (1548— 1600), який зробив сміливі філософські висновки з відкриття Коперника. Наполегливу боротьбу проти церковників за право поширювати справжні знання про будову Всесвіту вів М. В. Ломоносов (1711 —1765). У дотепній і привабливій віршовано-сатиричній формі він висміював мракобісів.
Розкріпачення людської думки, відмова сліпо йти за обмеже-ними догматами церкви, заклик до сміливого матеріалістичного вивчення природи — ось головний, загальнолюдський підсумок боротьби Коперника, Бруно і Галілея за науковий світогляд.
РУХ НЕБЕСНИХ ТІЛ.
БОРОТЬБА ЗА НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД
Правильне розуміння спостережуваних небесних явищ фор-мувалося віками. Ви знаєте про зародження астрономії в Старо-давньому Єгипті й Китаї, про пізніші досягнення давньогрецьких учених, спостереження жерців і про їхні хибні уявлення про природу, про використання ними своїх знань для власної вигоди. Жерці також створили й астрологію — псевдовчення про вплив планет на характер і долю людей та народів і про вигадану мож-ливість пророкувати долю за розміщенням планет.
Відома вам і геоцентрична система світу, розроблена в II ст. н. е. давньогрецьким ученим Клавдіем Птолемеєм. Він у центрі світу «поставив» хоч і кулясту, але нерухому Землю, навколо якої оберталися всі інші світила (мал. 1).
Мал. 1. Система світу за Птоломеєм
Ви-димий петлеподібний рух планет Птолемей пояснював поєднанням двох рівномірних колових рухів: рухом самої планети по малому колу і обертанням центра цього кола навколо Землі. Однак з на-громадженням даних спостережень про рух планет теорія Пто-лемея потребувала дедалі більших ускладнень, що робили її громіздкою і неправдоподіб-ною. Очевидна штучність системи, яка все більше ускладнювалася, і відсут-ність достатньої узгоджено-сті між теорією і спостере-женнями вимагали її заміни. Це й зробив у XVI ст. великий польський учений Міколай Коперник (1473— 1543).
Коперник відкинув догма-тичне твердження про не-рухомість Землі, яке століт-тями володіло розумом лю-дей. Поставивши Землю се-ред рядових планет, він по-казав, що вона, займаючи третє місце від Сонця, нарівні з усіма іншими планетами ру-хається в просторі навколо Сонця і, крім того, обертається навколо своєї осі. Коперник сміливо доводив, що саме обер-танням Землі та її обертанням навколо Сонця можна правиль-но пояснити відомі на той час небесні явища й петлеподібний рух планет (див. мал. 2).
Мал.2. При спостереженні із Землі
проекція планети на небо описує петлю
Ця революція в астрономії і сві-тогляді, зумовлена геліоцент-ричною теорією Коперника, як зазначив Ф. Енгельс, звільни-ла дослідження природи від релігії.
Г а л і л е о Г а л і л е й (1564—1642), який одним з перших спрямував телескоп на небо, правильно вважав свої відкриття підтвердженням теорії Коперника. Так, учений відкрив фази у Венери. Він установив, що така їх зміна можлива лише в тому разі, якщо Венера оберта-ється навколо Сонця, а не навколо Землі. На Місяці Галілей виявив гори й виміряв їх висоту. З'ясувалося, що між Землею і не-бесними тілами немає принципової відмінності; наприклад, гори, подібні до земних, існували й на небесному тілі. І ставало легше повірити, що Земля — це тільки одне з таких тіл.
У планети Юпітер Галілей відкрив чотири супутники. Тхне обертання навколо Юпітера спростувало уявлення про те, що лише Земля знаходиться в центрі обертання. На Сонці Галілей вия-вив плями і за їх переміщенням зробив висновок, що воно обер-тається навколо своєї осі. Існування плям на Сонці, яке вважа-лося символом «небесної чистоти», також спростовувало ідею про нібито принципову відмінність між земним і небесним.
Молочний Шлях у полі зору телескопа виявився скупченням безлічі слабких зір. Всесвіт постав перед людиною як щось не-зрівнянно грандіозніше, ніж маленький світ, який начебто обер-тається навколо Землі, за уявленнями Арістотеля, Птолемея і середньовічних церковників. Церква, як ви знаєте з курсів істо-рії й фізики, розправилася з Джордано Бруно (1548— 1600), який зробив сміливі філософські висновки з відкриття Коперника. Наполегливу боротьбу проти церковників за право поширювати справжні знання про будову Всесвіту вів М. В. Ломоносов (1711 —1765). У дотепній і привабливій віршовано-сатиричній формі він висміював мракобісів.
Розкріпачення людської думки, відмова сліпо йти за обмеже-ними догматами церкви, заклик до сміливого матеріалістичного вивчення природи — ось головний, загальнолюдський підсумок боротьби Коперника, Бруно і Галілея за науковий світогляд.
