Права і обов'язки ревізора
ЗМІСТ
Права і обов’язки ревізора (бухгалтера-експерта)………………..2-4
Порядок призначення судово-бухгалтерської експертизи. Особливості організації судово-бухгалтерської експертизи на стадії попереднього розслідування……………………………………………………… 5-8
Використана література…………………………………………... 9
1). Права і обов’язки ревізора (бухгалтера-експерта)
Експерт-бухгалтер – це висококваліфікований спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку, контролю і аналізу господарської діяльності та фінансового права, якого відповідно до процесуального законодавства правоохоронні органи залучають до проведення судово-бухгалтерської експертизи. Обов’язком осіб, яких залучають до проведення експертизи як співробітників експертних установ, так і досвідчених фахівців, для яких це не є службовим обов’язком, є встановлення істини в справах, пов’язаних з визначенням розмірів збитків у господарській діяльності, виявлені недоліків у збереженні цінностей матеріально відповідальними особами та іншими недоліками у госпрозрахунковій діяльності підприємств і об’єднань.
Службові особи державних контрольно-ревізійних служб
зобов'язані суворо додержувати Конституції України,
законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ
і організацій, що охороняються законом. За невиконання або
неналежне виконання службовими особами державних
контрольно-ревізійних служб своїх обов'язків вони притягаються до
дисциплінарної та кримінальної відповідальності відповідно до
чинного законодавства.
Працівники державної контрольно-ревізійної служби зобов'язані
у випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства
передавати правоохоронним органам матеріали ревізій, а також
повідомляти про виявлені зловживання і порушення державним органам
і органам, уповноваженим управляти державним майном.
При вилученні документів у зв'язку з їх підробкою або
виявленими зловживаннями працівник державної контрольно-ревізійної
служби зобов'язаний негайно повідомити про це правоохоронні
органи. Вилучені документи зберігаються до закінчення ревізії.
Після цього вони повертаються відповідному підприємству, установі
або організації, якщо правоохоронними органами не прийнято рішення
про виїмку цих документів.
Працівники державної контрольно-ревізійної служби повинні
забезпечувати дотримання комерційної та службової таємниць.
Працівники правоохоронних органів зобов'язані сприяти
службовим особам державної контрольно-ревізійної служби у
виконанні їх обов'язків. У разі недопущення працівників державної
контрольно-ревізійної служби на територію підприємства, установи,
організації, відмови у наданні документів для ревізії та будь-якої
іншої протиправної дії органи міліції на прохання цих осіб
зобов'язані негайно вжити відповідних заходів для припинення такої
протидії, забезпечити нормальне проведення ревізії, охорону
працівників контрольно-ревізійної служби, документів та
матеріалів, що перевіряються, а також вжити заходів для
притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.
Службові особи державної контрольно-ревізійної служби є
представниками органів державної виконавчої влади.
Законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної
служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів,
що ревізуються.
Працівник державної контрольно-ревізійної служби при
виконанні покладених на нього обов'язків керується чинним
законодавством і виконує вказівки своїх керівників. Ніхто інший,
за винятком передбачених законодавством випадків, не вправі
втручатися в діяльність службової особи державної
контрольно-ревізійної служби.
Втручання в діяльність працівника державної
контрольно-ревізійної служби тягне за собою відповідальність,
передбачену законодавчими актами.
Експерт не має права звертатися до підприємства, організації за одержанням додаткової інформації, тобто брати на себе функції збирання матеріалів з розслідуваної справи. Він може звернутися лише до органу дізнання, слідчого, суду з клопотанням про подання йому необхідних матеріалів. Клопотання має бути аргументованим – у зв’язку з якими обставинами і які конкретно потрібні матеріали.
За дозволом слідчого експерт може бути присутнім при допиті звинуваченого і поданні пояснення з приводу обставин справи, які досліджуються експертизою. В разі проведення експертизи декількома експертами (комісією експертів) особливо при складних і повторних експертизах одного з хних призначають ведучим, який виконує організаційні функції (скликання комісії, голосування під час нарад тощо). Експерти – члени комісії проводять дослідження разом або незалежно між собою. В обох випадках вони обговорюють результати дослідження і при погодженні між собою складають спільні висновки, а в разі розбіжності – окремі).
2). Порядок призначення судово-бухгалтерської експертизи. Особливості організації судово-бухгалтерської експертизи на стадії попереднього розслідування
Судово-бухгалтерську експертизу призначають лише з порушеної кримінальної справи. В разі потреби у використанні спеціальних знань для встановлення обставин, які є підставою для порушення кримінальної справи, слідчий може за письмовим запитом одержати від компетентної установи (Міністерства фінансів України і статистичних органів» або спеціаліста письмову консультацію з питань, що стосуються розслідуваної справи, зокрема бухгалтерського обліку, контролю і аналізу господарської діяльності.
До проведення судово-бухгалтерської експертизи на стадії попереднього розслідування можуть залучатися як співробітники органу бухгалтерської експертизи, так і компетентні особи, для яких проведення експертизи не є службовим обов’язком. Про призначення експертизи видається постанова слідчого, яку не можна заміняти іншими розпорядчими документом.
Постанова про призначення експертизи містить вступну, описову і резолютивну частини.
У вступній частині зазначають дату і місце складання постанови, посаду, звання і прізвище слідчого, що виніс постанову, найменування кримінальної справи, з якої призначено експертизу.
У описовій частині постанови викладають суть справи і обставини, що зумовили потребу у проведенні експертизи, зокрема особливості, що стосуються об’єкта дослідження і можуть мати значення для висновку експертизи. Завершується описова частина постанови узагальненням підстав для призначення експертизи.
Резолютивна частина містить виклад рішення про призначення судово-бухгалтерської експертизи. В ній також зазначають вид експертизи за процесуальними ознаками (додаткова, повторна, комісійна), прізвище експерта, питання для вирішення, перелік матеріалів, які направляють експерту. Якщо проведення експертизи передбачається в експертній установі, то в резолютивній частині постанови зазначають, що її проведення доручається експертам цієї установи. Не можна у постанові указувати, що проведення експертизи доручається установі (наприклад, науково-дослідній лабораторії бухгалтерської експертизи), оскільки за законом експертом може бути лише фізична особа. В окремих випадках за клопотанням звинувачуваного слідчий може доручити проведення експертизи конкретному співробітникові експертної установи.
Після одержання від керівництва установи державної бухгалтерської експертизи завдання на проведення експертизи і оформлення підписки про попередження щодо кримінальної відповідальності за відмову від проведення її і складання об’єктивного висновку експерт-бухгалтер починає виконувати свої процесуальні обов’язки і користуватися процесуальними правами.
При проведенні експертизи спеціалістами, які не працюють в експертній установі, слідчий сам вибирає експерта з осіб, компетентних у професійних питаннях бухгалтерського обліку, контролю і аналізу господарської діяльності, а також не зацікавлених в упередженому вирішенні справи. Вручаючи експерту копію постанови про призначення експертизи, слідчий роз’яснює його права і обов’язки, попереджає про кримінальну відповідальність за відмову від проведення експертизи (години робочого дня, місце проведення експертизи), і приймає відповідні рішення. Зазначені юридичні процедури слідчий відображує у протоколі.
Судово-бухгалтерська експертиза, як правило, проводиться у приміщенні органу, який її призначив, при безпосередньому спілкуванні експерта з слідчим.
Слідчий здійснює контроль за дотриманням строків проведення експертизи, створює експерту-бухгалтеру необхідні умови для успішного виконання роботи. В процесі спілкування з експертом-бухгалтером слідчий ознайомлюється з планом його роботи і методикою дослідження; конкретизує строки проведення експертизи за окремими етапами; забезпечує збирання додаткових матеріалів як за власною ініціативою, так і за клопотанням експерта; дозволяє експерту бути присутнім при допиті звинувачуваного, свідків та інших осіб, а також задавати їм запитання, які стосуються експертизи; виконує слідчі дії, потреба в яких виникає в ході експертизи (допит свідків, звинувачуваних, експертів інших видів експертиз). Слідчий може бути присутнім при проведенні експертизи, в разі потреби перевіряє документальну обґрунтованість, правильність аналітичних розрахунків, відповідність економічним нормативам (норми природного убутку сировини, спрацювання інструментів, машин і устаткування), а також ставить перед експертом додаткові запитання за власною ініціативою, на клопотання звинувачуваного або відповідно до обставин, виявлених у процесі експертизи. У разі виявлення некомпетентності експерта у розслідуваній справі як фахівця слідчий може прийняти постанову про його увільнення від проведення експертизи і порушення питання перед експертною установою про призначення більш кваліфікованого спеціаліста.
Підставою для проведення експертиз в експертних установах є передбачений законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).
Інші дослідження проводяться за письмовою заявою замовника з обов'язковим зазначенням його реквізитів, а також питань, які підлягають вирішенню.
Якщо експертиза не може бути виконана у зазначені строки, більший строк встановлюється за домовленістю з органом чи особою, які призначили експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Попереднє вивчення не повинно перевищувати п'яти днів.
Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день направлення їх особі або органу, які призначили експертизу. Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.
У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, пов'язаних з витребуванням додаткових матеріалів або усуненням інших недоліків, допущених особою або органом, які призначили експертизу.
До експертної установи слід надсилати : постанову (ухвалу) про призначення експертизи, а також об'єкти дослідження (у разі потреби - зі зразками для порівняльного дослідження, протоколами вилучення речових доказів, їх огляду, схемами тощо).
Про вилучення та відбір зразків складаються відповідні протоколи, в яких, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші суттєві обставини.
Використана література:
1). Бущан О.П. – «Судова бухгалтерія»
2). С.Р. Станік – «Судово-бухгалтерська діяльність» – довідник для студентів
3). В.Шепітько – «Злочини у сфері економіки»
4). Л.М. Горбунова «Судово експертна діяльність»
5). М.Т. Білуха – «Судово-бухгалтерська експертиза»
6). Закон «Про судову експертизу»
7). Закон «Про контрольну ревізійну службу»
Права і обов’язки ревізора (бухгалтера-експерта)………………..2-4
Порядок призначення судово-бухгалтерської експертизи. Особливості організації судово-бухгалтерської експертизи на стадії попереднього розслідування……………………………………………………… 5-8
Використана література…………………………………………... 9
1). Права і обов’язки ревізора (бухгалтера-експерта)
Експерт-бухгалтер – це висококваліфікований спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку, контролю і аналізу господарської діяльності та фінансового права, якого відповідно до процесуального законодавства правоохоронні органи залучають до проведення судово-бухгалтерської експертизи. Обов’язком осіб, яких залучають до проведення експертизи як співробітників експертних установ, так і досвідчених фахівців, для яких це не є службовим обов’язком, є встановлення істини в справах, пов’язаних з визначенням розмірів збитків у господарській діяльності, виявлені недоліків у збереженні цінностей матеріально відповідальними особами та іншими недоліками у госпрозрахунковій діяльності підприємств і об’єднань.
Службові особи державних контрольно-ревізійних служб
зобов'язані суворо додержувати Конституції України,
законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ
і організацій, що охороняються законом. За невиконання або
неналежне виконання службовими особами державних
контрольно-ревізійних служб своїх обов'язків вони притягаються до
дисциплінарної та кримінальної відповідальності відповідно до
чинного законодавства.
Працівники державної контрольно-ревізійної служби зобов'язані
у випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства
передавати правоохоронним органам матеріали ревізій, а також
повідомляти про виявлені зловживання і порушення державним органам
і органам, уповноваженим управляти державним майном.
При вилученні документів у зв'язку з їх підробкою або
виявленими зловживаннями працівник державної контрольно-ревізійної
служби зобов'язаний негайно повідомити про це правоохоронні
органи. Вилучені документи зберігаються до закінчення ревізії.
Після цього вони повертаються відповідному підприємству, установі
або організації, якщо правоохоронними органами не прийнято рішення
про виїмку цих документів.
Працівники державної контрольно-ревізійної служби повинні
забезпечувати дотримання комерційної та службової таємниць.
Працівники правоохоронних органів зобов'язані сприяти
службовим особам державної контрольно-ревізійної служби у
виконанні їх обов'язків. У разі недопущення працівників державної
контрольно-ревізійної служби на територію підприємства, установи,
організації, відмови у наданні документів для ревізії та будь-якої
іншої протиправної дії органи міліції на прохання цих осіб
зобов'язані негайно вжити відповідних заходів для припинення такої
протидії, забезпечити нормальне проведення ревізії, охорону
працівників контрольно-ревізійної служби, документів та
матеріалів, що перевіряються, а також вжити заходів для
притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.
Службові особи державної контрольно-ревізійної служби є
представниками органів державної виконавчої влади.
Законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної
служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів,
що ревізуються.
Працівник державної контрольно-ревізійної служби при
виконанні покладених на нього обов'язків керується чинним
законодавством і виконує вказівки своїх керівників. Ніхто інший,
за винятком передбачених законодавством випадків, не вправі
втручатися в діяльність службової особи державної
контрольно-ревізійної служби.
Втручання в діяльність працівника державної
контрольно-ревізійної служби тягне за собою відповідальність,
передбачену законодавчими актами.
Експерт не має права звертатися до підприємства, організації за одержанням додаткової інформації, тобто брати на себе функції збирання матеріалів з розслідуваної справи. Він може звернутися лише до органу дізнання, слідчого, суду з клопотанням про подання йому необхідних матеріалів. Клопотання має бути аргументованим – у зв’язку з якими обставинами і які конкретно потрібні матеріали.
За дозволом слідчого експерт може бути присутнім при допиті звинуваченого і поданні пояснення з приводу обставин справи, які досліджуються експертизою. В разі проведення експертизи декількома експертами (комісією експертів) особливо при складних і повторних експертизах одного з хних призначають ведучим, який виконує організаційні функції (скликання комісії, голосування під час нарад тощо). Експерти – члени комісії проводять дослідження разом або незалежно між собою. В обох випадках вони обговорюють результати дослідження і при погодженні між собою складають спільні висновки, а в разі розбіжності – окремі).
2). Порядок призначення судово-бухгалтерської експертизи. Особливості організації судово-бухгалтерської експертизи на стадії попереднього розслідування
Судово-бухгалтерську експертизу призначають лише з порушеної кримінальної справи. В разі потреби у використанні спеціальних знань для встановлення обставин, які є підставою для порушення кримінальної справи, слідчий може за письмовим запитом одержати від компетентної установи (Міністерства фінансів України і статистичних органів» або спеціаліста письмову консультацію з питань, що стосуються розслідуваної справи, зокрема бухгалтерського обліку, контролю і аналізу господарської діяльності.
До проведення судово-бухгалтерської експертизи на стадії попереднього розслідування можуть залучатися як співробітники органу бухгалтерської експертизи, так і компетентні особи, для яких проведення експертизи не є службовим обов’язком. Про призначення експертизи видається постанова слідчого, яку не можна заміняти іншими розпорядчими документом.
Постанова про призначення експертизи містить вступну, описову і резолютивну частини.
У вступній частині зазначають дату і місце складання постанови, посаду, звання і прізвище слідчого, що виніс постанову, найменування кримінальної справи, з якої призначено експертизу.
У описовій частині постанови викладають суть справи і обставини, що зумовили потребу у проведенні експертизи, зокрема особливості, що стосуються об’єкта дослідження і можуть мати значення для висновку експертизи. Завершується описова частина постанови узагальненням підстав для призначення експертизи.
Резолютивна частина містить виклад рішення про призначення судово-бухгалтерської експертизи. В ній також зазначають вид експертизи за процесуальними ознаками (додаткова, повторна, комісійна), прізвище експерта, питання для вирішення, перелік матеріалів, які направляють експерту. Якщо проведення експертизи передбачається в експертній установі, то в резолютивній частині постанови зазначають, що її проведення доручається експертам цієї установи. Не можна у постанові указувати, що проведення експертизи доручається установі (наприклад, науково-дослідній лабораторії бухгалтерської експертизи), оскільки за законом експертом може бути лише фізична особа. В окремих випадках за клопотанням звинувачуваного слідчий може доручити проведення експертизи конкретному співробітникові експертної установи.
Після одержання від керівництва установи державної бухгалтерської експертизи завдання на проведення експертизи і оформлення підписки про попередження щодо кримінальної відповідальності за відмову від проведення її і складання об’єктивного висновку експерт-бухгалтер починає виконувати свої процесуальні обов’язки і користуватися процесуальними правами.
При проведенні експертизи спеціалістами, які не працюють в експертній установі, слідчий сам вибирає експерта з осіб, компетентних у професійних питаннях бухгалтерського обліку, контролю і аналізу господарської діяльності, а також не зацікавлених в упередженому вирішенні справи. Вручаючи експерту копію постанови про призначення експертизи, слідчий роз’яснює його права і обов’язки, попереджає про кримінальну відповідальність за відмову від проведення експертизи (години робочого дня, місце проведення експертизи), і приймає відповідні рішення. Зазначені юридичні процедури слідчий відображує у протоколі.
Судово-бухгалтерська експертиза, як правило, проводиться у приміщенні органу, який її призначив, при безпосередньому спілкуванні експерта з слідчим.
Слідчий здійснює контроль за дотриманням строків проведення експертизи, створює експерту-бухгалтеру необхідні умови для успішного виконання роботи. В процесі спілкування з експертом-бухгалтером слідчий ознайомлюється з планом його роботи і методикою дослідження; конкретизує строки проведення експертизи за окремими етапами; забезпечує збирання додаткових матеріалів як за власною ініціативою, так і за клопотанням експерта; дозволяє експерту бути присутнім при допиті звинувачуваного, свідків та інших осіб, а також задавати їм запитання, які стосуються експертизи; виконує слідчі дії, потреба в яких виникає в ході експертизи (допит свідків, звинувачуваних, експертів інших видів експертиз). Слідчий може бути присутнім при проведенні експертизи, в разі потреби перевіряє документальну обґрунтованість, правильність аналітичних розрахунків, відповідність економічним нормативам (норми природного убутку сировини, спрацювання інструментів, машин і устаткування), а також ставить перед експертом додаткові запитання за власною ініціативою, на клопотання звинувачуваного або відповідно до обставин, виявлених у процесі експертизи. У разі виявлення некомпетентності експерта у розслідуваній справі як фахівця слідчий може прийняти постанову про його увільнення від проведення експертизи і порушення питання перед експертною установою про призначення більш кваліфікованого спеціаліста.
Підставою для проведення експертиз в експертних установах є передбачений законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).
Інші дослідження проводяться за письмовою заявою замовника з обов'язковим зазначенням його реквізитів, а також питань, які підлягають вирішенню.
Якщо експертиза не може бути виконана у зазначені строки, більший строк встановлюється за домовленістю з органом чи особою, які призначили експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Попереднє вивчення не повинно перевищувати п'яти днів.
Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день направлення їх особі або органу, які призначили експертизу. Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.
У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, пов'язаних з витребуванням додаткових матеріалів або усуненням інших недоліків, допущених особою або органом, які призначили експертизу.
До експертної установи слід надсилати : постанову (ухвалу) про призначення експертизи, а також об'єкти дослідження (у разі потреби - зі зразками для порівняльного дослідження, протоколами вилучення речових доказів, їх огляду, схемами тощо).
Про вилучення та відбір зразків складаються відповідні протоколи, в яких, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші суттєві обставини.
Використана література:
1). Бущан О.П. – «Судова бухгалтерія»
2). С.Р. Станік – «Судово-бухгалтерська діяльність» – довідник для студентів
3). В.Шепітько – «Злочини у сфері економіки»
4). Л.М. Горбунова «Судово експертна діяльність»
5). М.Т. Білуха – «Судово-бухгалтерська експертиза»
6). Закон «Про судову експертизу»
7). Закон «Про контрольну ревізійну службу»
