Інвентаризація
РЕФЕРАТ
на тему:
“Інвентаризація”
Інвентаризація — це перевірка і документальне підтвердження наявності та стану, оцінки ак-тивів та зобов'язань підприєм-ства. Інвентаризація є одним з елементів бухгалтерського обліку і відіграє роль обов'язкового до-повнення до поточної документації господар-ських операцій всіх підприємств.
В Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р., №998-ХІУ відмічено, що інвентаризація проводиться з метою за-безпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Згідно з Інструкцією по інвентариза-ції основних засобів, нематеріальних активів, то-варно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків № 69, основними завдан-нями інвентаризації є:
· виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-ма-теріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обся-гів незавершеного виробництва в натурі;
· установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наяв-ності з даними бухгалтерського обліку;
· виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матері-альних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;
· перевірка дотримання умов та порядку збере-ження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації ос-новних фондів;
· перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цін-них паперів і фінансових вкладень, сум гро-шей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської забор-гованості, незавершеного виробництва, вит-рат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.
Чинна на сьогодні Інструкція по інвентариза-ції основних засобів, нематеріальних активів, то-варно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків № 69 встановлює єди-ні для всіх суб'єктів господарювання правила проведення інвентаризації.
Згідно з цією Інструкцією, відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприєм-ства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'-язковим. Головний бухгалтер або особа, юридична чи фізична, відповідальна за ведення бухгалтер-ського обліку, має забезпечити дотримання норм законодавства та правил її проведення. Матеріали інвентаризації і рішення інвентаризаційної комісії щодо регулювання розходжень затверджуються ке-рівником підприємства із включенням результатів у звіт за період, в якому закінчена інвентаризація, а також у річний звіт, та викладаються у примітках до фінансової звітності.
До переліку умов, які повинен створити ке-рівник для результативного проведення інвента-ризації, можна зарахувати:
- обмеження на період інвентаризації кількості прибутково-витратних операцій, які проводяться на об'єкті інвентари-зації;
- надання в розпорядження комісії необхід-ної техніки та відповідних працівників для про-ведення підготовчих робіт (групування, сорту-вання, переміщення, укладання, обмірювання, переважування ТМЦ).
Для проведення інвентаризаційної роботи пись-мовим наказом керівника на підприємстві створю-ється постійно діюча інвентаризаційна комісія у складі керівника структурного підрозділу, головного бухгалтера (старшого бухгал-тера на правах головного) або його заступника (якщо таких немає - іншого працівника бухгалте-рії). До складу комісії доцільно було б включати фахівців, добре обізнаних зі складськими справами (технологіями зберігання ТМЦ), інженерне-тех-нічних працівників, здатних дати оцінку технічного стану засобу (об'єкта основних фондів), економіс-тів та рахівників, спеціалістів з маркетингу (які добре знають облікову справу і можуть скласти ринкову вартість будь-якого активу). Комісію очо-лює керівник підприємства або його заступник (го-ловний інженер).
Під час створення інвентаризаційної комісії керівникові слід пам'ятати, що до завдань, які ставляться пе-ред її членами, належить оцінка активів та зо-бов'язань підприємства. А це:
1) визначення ринко-вої вартості будь-якого облікового об'єкта;
2) виз-начення технічного стану основних засобів та прийняття рішення про доцільність їх подальшо-го використання; визначення потреби в прове-денні ремонтів технічних засобів та ефективності проведення незакінчених .ремонтів;
3) аналіз стану дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства та знаходження шляхів прискорен-ня розрахунків;
4) здійснення оцінки первинної вартості інвестицій та їх оцінка на дату балансу тощо.
Вирішувати такі завдання під силу спеціа-лістам високої кваліфікації, які вільно й легко орієнтуються в області придбання та викорис-тання активів підприємства, обліку та контролю за цими активами, вміють і хочуть діяти на пози-тивний результат і далеку перспективу.
Згідно з чинним законодавством, інвентари-заційна комісія несе всі види відповідальності, як перед законами України, так і перед керівни-ком підприємства:
· за несвоєчасність і недодержання порядку проведення інвентаризації, визначеного письмовим розпорядженням (наказом) керів-ника підприємства і врегульованого чинним законодавством України;
· за неповну і неточну інформацію, внесену в інвентаризаційні описи та в інші інвентари-заційні документи;
· за невідповідність внесених до описів відміт-них ознак ТМЦ (тип, сорт, марка, розмір), за якими визначають їх ціну; .
· за неправильне і неточне, несвоєчасне офор-млення інвентаризаційних документів, що не відповідає встановленому на підприємстві порядку.
Керівник підприємства має право розпустити комісію, накласти на її членів адміністративні або матеріальні покарання, а в разі встановлення фактів подання навмисне неправдивої інформа-ції, в результаті чого підприємству було завдано значних збитків, звернутися до органів правосуд-дя. Інструкція №69 досить повно перелічує права та обов'язки, визначає завдання, які покладають-ся на інвентаризаційну комісію. При цьому робоча комісія завжди підзвітна постійно діючій, зобов'-язана безумовно виконувати її вказівки і розпоря-дження.
Постійно діючі інвентаризаційні комісії:
- проводять профілактичну роботу з забезпе-чення збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;
- організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвен-таризаційних комісій;
- здійснюють контрольні перевірки правиль-ності проведення інвентаризацій, а також ви-біркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в міжінвентаризаційний період.
Робочі інвентаризаційні комісії:—
здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних па-перів та інших грошових документів і неза-вершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;—
разом із бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентариза-ції і розробляють пропозиції щодо заліку не-стач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного , убутку;—
вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалі-зації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;—
несуть відповідальність за своєчасність і до-держання порядку проведення інвентариза-цій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвен-таризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, гро-шових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;—
оформляють протокол із зазначенням у ньо-му стану складського господарства, результа-тів інвентаризації і висновків щодо них, про-позицій про залік нестач та лишків за пере-сортицею, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазна-ченням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.
Інвентаризації можна класифікувати за різними ознаками.
Залежно від періодичності проведення інвен-таризації бувають планові і раптові. Планові ін-вентаризації готуються заздалегідь, і їх основним завданням є не стільки встановлення фактів не-достач (лишків), а радше вивчення загального стану справ щодо відповідності оперативного об-ліку встановленому обліковою політикою під-приємства та документальне оформлення господарських операцій з того чи іншого питання.
Підготовка до планової інвентаризації включає групування за назвою, сортування за сортами і розкладку за групами товарно-матеріальних цінностей для зручного підрахунку, вимірювання, переважування, їх розташу-вання в складських приміщеннях для зберігання і подальшої переробки, оформлення реєстру при-бутково-витратних накладних, товарних, касо-вих та інших звітів.
Раптові інвентаризації проводяться без попе-редньої підготовки. Головним завданням таких інвентаризацій є встановлення всяких порушень майбутньому та осіб, які допускають ці порушення, розробка та здійснення заходів по недопущенню таких порушень у майбутньому.
Залежно від повноти охоплення об'єкта ін-вентаризації поділяються на повні й часткові. Повна інвентаризація передбачає перевірку акти-вів і зобов'язань, під час якої перевіряються і до-кументально підтверджуються їх наявність, виз-начається їх стан (придатність чи непридатність до подальшого використання). У разі прийняття рішення про ліквідацію підінвентарного об'єкта проводиться оцінка залишкової (реалізаційної) вартості. Як правило, це річна інвентаризація, яка проводиться перед складанням річної бухгалтерської звітності.
Часткова інвентаризація охоплює якусь части-ну засобів чи зобов'язань. Часткова інвентариза-ція проводиться для забезпечення точності облі-кових або звітних даних з метою посилення бо-ротьби із втратами і зміцнення фінансової дис-ципліни.
Залежно від способу проведення інвентариза-ції бувають суцільними, вибірковими і контрольни-ми.
Суцільна інвентаризація може здійснюватись як при повній, так і при частковій її формі, і пе-редбачає інвентаризацію всіх без винятку об'єк-тів.
Вибіркова охоплює фактичною перевіркою тільки окремі назви цінностей І доцільна в тих випадках, коли на складі порівняно недавно (не більше двох місяців) проводилась повна інвента-ризація. .
Контрольна інвентаризація є різновидністю вибіркової. Вона проводиться в період повної, суцільної інвентаризації цінностей або відразу після її закінчення і, як правило, повинна охоп-лювати не менше 10-ти відсотків від загальної кількості назв (бажано найбільш цінних), внесе-них до опису.
Усі вишеперелічені види інвентаризацій (крім повної і суцільної) мають однакове (рівноцінне) значення, і на практиці жодній із них не потрібно віддавати перевагу. А досвід підказує, що такими видами інвентаризації в переважній більшості випадків користуються контролюючі органи та аудитори.
Суттєвим моментом при проведенні таких інвентаризацій є забезпечення раптовості (інакше ефект від неї зводиться нанівець) для того, щоб не дати можливості матеріально відповідальним особам до неї підготуватись і приховати нестачі або лишки. Необхідний також ретельний добір досвідчених і компетентних, чесних і порядних фахівців при створенні комісії, додержання по-слідовності контролю і правил підрахунку (пере-важування, перемірювання тощо) цінностей при її проведенні, правильне і своєчасне оформлення необхідних документів.
Відповідно до чинного законодавства, інвен-таризації бувають обов'язкові і добровільні.
Проведення інвентаризації є обов'язковим у випадках:
· передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного під-приємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, а також в ін-ших випадках, передбачених законодавством. Проводиться на 1-ше число місяця, в якому здійснюється оцінка майна, що приватизу-ється, корпоратизується чи передається в оренду;
· складання річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз на три роки, а бібліотечних фондів — один раз на п'ять ро-ків. Особливо актуальною річна інвентариза-ція стає в умовах ринку, оскільки деякою мі-рою підвищує рівень довіри інвесторів до того чи іншого підприємства. Вирішуючи пи-тання проведення річної інвентаризації, ке-рівник підприємства виходить із того, що вона може не проводитися тільки в тих місцях зберігання і виробництва (переробки) ТМЦ, де вона проводилась не раніше, ніж 1 жовтня звітного року;
· зміни матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ);
· встановлення фактів крадіжок або зловжи-вань, псування цінностей (на день встанов-лення таких фактів);
· при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов'язково у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за ви-могою хоча б одного члена колективу (брига-ди);
· у разі одержання відмови постачальника за-довольнити претензію щодо недовантаження товарів або при одержанні від покупця пре-тензії щодо недовантаження товарів прово-диться вибіркова інвентаризація тих товарів, на які заявлені вказані претензії;
· припису судово-слідчих органів, у перший після отримання припису день, якщо пізні-ший строк не зазначений в самому приписі;
· виникнення техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ); ;
· передачі підприємств та їх структурних під-розділів (на дату передачі). Рішення про пере-дачу оформляється відповідно до постанови уряду про порядок передачі підприємств, ор-ганізацій. Для передачі складається переда-вальний баланс. Слід враховувати те, що ін-вентаризація може не проводитися у разі пе-редачі підприємств та їх структурних підроз-ділів в межах одного органу, до сфери управ-ління якого належать ці підприємства, за зго-дою сторони, яка приймає це підприємство);
· у разі ліквідації підприємства — на дату, вка-зану в рішенні про ліквідацію підприємства. Дуже важливим моментом при проведенні обов'язкової інвентаризації є те, що інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству, облік яких ведеться на позабалансових рахунках. При цьому один примір-ник належно оформлених документів надсилається .власнику цього майна.
Добровільна інвентаризація проводиться у випадках, коли на те виникає необхідність. Час і об'єкти інвентаризації визначає керівник під-приємства своїм письмовим розпорядженням.
Методи проведення інвентаризації наступні.
Метод безперервної (перманентної) інвентари-зації, який полягає в тому, що інвентаризацію на підприємстві проводять безперервно протягом усього року. Для її проведення необхідно визна-чити номенклатуру товарно-матеріальних. цін-ностей, з тим щоб протягом року всі цінності були проінвеитаризовані. Це дає змогу не тільки здійснювати систематичний контроль за наяв-ністю, зберіганням і використанням цінностей на складах, а й виявляти недоліки та помилки в їх аналітичному (кількісному) обліку.
Заслуговує на увагу так званий книжний метод інвентаризації. При цьому методі проведення ін-вентаризації цінностей на складах передбачає застосування спеціальних книг, побудованих за принципом оборотних відомостей, де друкар-ським способом зазначено орієнтовну (сталу) но-менклатуру цінностей.
Комісії залишається порахувати ТМЦ та проставити кількість та ціни у цій книзі. Такий метод проведення інвентаризації особливо ефективний для спеціалізова-них складів із постійною номенклатурою цінностей. Під час першої інвентаризації цінностей у цих .відомостях відображають наявність ціннос-тей звичайним способом, а при подальших на вкладках тільки зазначають їх вартість та кіль-кість.
Не менш цікавою є інвентаризація за методом викорис-тання партіонних та книжних карток. У разі ви-користання такого методу члени комісії добира-ють цінності у порядку, зручному для перевірки, і водночас комісія заповнює на ці цінності ін-вентарні ярлики, де зазначають назву цінностей, їхні номенклатурні номери, коди та інші реквізити. Потім ці ярлики використовують для складання описів.
Ярлики заповнюються в одному примір-нику і після складання описів зберігаються ра-зом із цінностями. На зворотному боці формипередбачена таблиця, в якій відображається рух товарно-матеріальних цінностей під час інвентари-зації. Як бачимо, такий метод проведення ін-вентаризації дозволяє не припиняти роботу складів на момент проведення інвентаризації, що актуально для підприємств з безперервним виробничим циклом.
Серед комп'ютерних методів проведення ін-вентаризації особливо цікавим є метод маркування, за яким на початку інвентаризації матеріально відпові-дальні особи за даними маркування на тарі проставляють кількість і ціну того чи іншого видуцінностей. Після чого інвентаризаційна комісія перевіряє нанесену інформацію про цін-ності в натурі, порівнюючи ці дані з даними маркування.
Наразі, як би не було механізовано й автома-тизовано процес інвентаризації, традиційні способи - обмірювання, перерахунок та переважування - завжди залишаться необхідни-ми і незамінними процедурами при її проведен-ні.
На сьогодні затверджено зовсім мало форм, необхідних для оформлення ре-зультатів інвентаризації. Тому багато форм товариству довелося запозичити із минулого (форми, які були затверджені Мінстатом СРСР), дещо мо-дернізувавши їх, де це потрібно, з метою прис-тосування їх до вимог українського законодав-ства.
Таблиця 1. Перелік форм первинних документів, що оформляються під час проведення повної інвентаризації
№ пп | Повна назва документа | Строк зберігання | К-сть примірн. | Примітка
1 | Наказ на проведення інвентаризації | Зр. | 1
1. 2 | Розписка | 3р. | За потребою
2. 3 | Інвентарний ярлик | Зр. | За кільк. груп. ТМЦ
3. 4 | Картка № складського обліку матеріалів | 3 р. | 1 | Типова формаМ-12
4. 5 | Інвентаризаційний опис основних фондів | 3р. | 1
5. 6 | Акт на списання основних засобів | Зр. | 3 | Тип. Ф. 03-3
6. 7 | Порівняльна відомість результату інвентаризації основних засобів | 3р. | 1
7. 8 | Акт інвентаризації товарів відвантажених | Зр. | 1
8. 9 | Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних ціннос-тей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання | Зр. | 2
9. 10 | Акт інвентаризації матеріалів і товарів, що перебувають у дорозі | 3р. | 1
10. 11 | Акт інвентаризації незакінчених ремонтів основних засобів | 3р. | 1
11. 12 | Акт інвентаризації витрат майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат і платежів | 3р. | 1
12. 13 | Акт інвентаризації наявності грошових коштів, цінних паперів та інших цінностей, сцо зберігаються в касі підприємства | Зр. | 2
13. 14 | Інвентаризаційний опис бланків суворої звітності | 'Зр. | 2
14. 15 | Акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами | 3р. | 1
15. 16 | Довідка про дебіторську і кредиторську заборгова-ність, щодо якої термін позовної давності минув | 3р. | 1
16. 17 | Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей | 3р. | 1 | Тип. Ф. М-21
17. 21 | Акт на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів | 3р. | 3 | Тип. ф. МШ-5, МШ-8
18. 22 | Акт на списання тари і тарних матеріалів | Зр. | 3
19. 23 | Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей ... | Зр. | 1
20. 24 | Відомість контрольної перевірки руху окремих видів матеріальних цінностей відповідно до первинних бухгалтерських документів | 3р. | 1
21. 25 | Відомість результатів інвентаризації (додаток №3) | 3р. | 1 | Інструкція №69
22. 26 | Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей
(додаток №1) | 3р. | 1 | Інструкція №69
23. 27 | Книга реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій (додаток №2) | Зр. | 1 | Інструкція №69
24. 28 , | Журнал реєстрації інвентарних ярликів | 3р. | 1
25. 29 | Протокол засідання інвентаризаційної комісії з підбиття підсумків інвентаризації | 3р. | 1
Очевидним є те, що при частковій інвентари-зації оформляються тільки ті документи, які сто-суються окремо взятого об'єкта інвентаризації.
Останнім етапом інвентаризаційного проце-су є регулювання інвентаризаційних різниць та оформлення пропозицій щодо прийняття рішень за виявленими порушеннями (крадіжка-ми, недбалим ставленням до службових обов'яз-ків тощо).
Усі рішення комісія приймає на своєму засі-данні колегіально і заносить їх до протоколу. При підготовці пропозицій шодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія повинна керу-ватись законами України і, зокрема, Інструкцією №69.
Вона передбачає таке:
1. Перевищення вартості цінностей, що вия-вились, у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі під час пересортиці, відно-ситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності.
2. Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що перевіряється, та в однієї і тієї ж осо-би, яка перевіряється.
3. Органи державного управління, до відання яких належать підприємства, можуть установлю-вати порядок, коли такий залік може бути допу' щений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-ма-теріальних цінностей, якщо цінності, що нале-жать до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при від-пуску їх без розпакування тари).
4. У разі якщо під час заліку нестач з лишками при пересортиці вартість цінностей, шо вияви-лись у нестачі, більше вартості цінностей, що ви-явились у надлишку, різниця вартості має бути віднесена на винних осіб Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убут-ку з віднесенням їх на результати фінансово-гос-подарської діяльності. За такими сумовими різ-ницями в протоколах інвентаризаційної комісії мають бути наведені вичерпні пояснення при-чин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.
Розходження фактичної наявності матеріаль-них цінностей та коштів з бухгалтерським й дани-ми, встановлені при проведенні інвентаризації та інших перевірках, регулюються підприємством в такому порядку.
1) Основні засоби, ТМЦ, цінні папери, кошти та інше майно, що виявилося у надлишку, підляга-ють оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності, з наступним встановленням причин виникнення над-лишку і винних у цьому осіб.
2) Убуток цінностей у межах затверджених .інорм списується за рішенням керівника підпри-ємства відповідно до витрат виробництва. Норми природного убутку можуть застосовуватись лише в разі виявлення фактичних нестач.
3) Понаднормові втрати і нестачі ТМЦ, включаючи готову продукцію, в тих випадкам, коли винуватців не встановлено або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки. У документах, якими оформляються списання втрат і понаднормові нестачі, мають бути зазначені вжиті заходи щодо недопущення таких нестач у майбутньому.
До протоколу заносяться всі виявлені факти порушень чинного законодавства, встановленого порядку зберіган-ня товарно-матеріальних цінностей, правил ве-дення обліку; встановлені нестачі, лишки, вияв-лені і доведені факти перевитрат, крадіжок май-на, грошових коштів тощо; розроблені та проголосовані заходи щодо порядку врегулювання виявлених розходжень за конкретними об'єктами інвентаризації (залік за рахунок пересортиці, списання за рахунок прибутків підприємства або віднесення на винних осіб); затверджені заходи щодо їх недопущення в майбутньому; вка-зуються прийняті види покарання конкретних фізичних осіб, причетних до цих порушень (зловживань); рішення про направлення матері-алів на винних у крадіжках і зловживаннях осіб (фізичних або юридичних) до судово-слідчих органів.
До протоколу додаються всі документи ін-вентаризації, а також відомість результатів ін-вентаризації, скла-дена бухгалтером на основі зданих до бухгалтерії матеріалів за проведеною інвентаризацією.
Матеріали інвентаризаційної комісії мають бути у 5-денний термін розглянуті і затверджені ке-рівником підприємства. Усі прийняті рішення наби-рають юридичної сили і стають обов'язковими для виконання всіма працівниками підприємства після затвердження протоколу засідання комісії керівни-ком підприємства.
Затверджені результати інвентаризації відобра-жаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року.
Порядок визначення розміру збитків від роз-крадання, нестачі, знищення- (псування) матері-альних цінностей регулюється Постановою КМ України від 22 січня 1996 р. №116 «Порядок виз-начення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», зі змінами від 27 серпня 1996 р., 20 січня 1997 року, 15 грудня 1997 р. (далі — Постанова КМ №116). Цей порядок не поширюється на дорогоцінні ме-тали, дорогоцінне каміння та валютні цінності.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, зни-щення (псування) матеріальних цінностей визна-чається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Мінстат відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:
Рз =[(Бв-А)хІінф.+ПДВ+Азб]х2,
де: Р з — розмір збитків (у грн);
Бв — балансова вартість на момент встанов-лення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у грн);
А — амортизаційні відрахування (у грн);
Іінф. — загальний індекс інфляції, який розра-ховується на підставі щомісяця визначених Мінстатом індексів інфляції;
ПДВ — розмір податку на додану вартість (в грн);
Азб — розмір акцизного збору (у грн).
Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприєм-ством для внутрішньовиробничих потреб, а та-кож вартість продукції, виробництво якої не за-кінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по під-приємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.
Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виго-товлення вин, шампанського, коньяків обробле-них, спирту коньячного, соків спиртових та спиртних настоїв визнача-ється виходячи з оптової ціни підприємства-ви-робника з урахуванням акцизного збору (за вста-новленими ставками) та податку на додану вар-тість. До визначеної таким чином ціни застосову-ється коефіцієнт 3.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, зни-щення (псування) бланків цінних паперів та до-кументів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта: .
· 5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого-обліку або до вартості документів суворого облі-ку, встановленої законодавством;
· 50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодав-ством
У разі розкрадання, нестачі, знищення (псу-вання) матеріальних цінностей, що підлягають, списанню на видатки у міру відпуску їх у вироб-ництво або експлуатацію та обліковуються лише у кількіс-ному .виразі, розмір збитків визначається виходя-чи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цін-ності, зменшених пропорційно фактичному зно-су, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни.
Збитки, завдані підприємству, установі, орга-нізації працівниками, які виконують операції, пов'язані із закупівлею, продажем, обміном, пе-ревезенням, доставкою, пересиланням, зберіган-ням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням у процесі виробництва дорого-цінних металів і дорогоцінного каміння, ювелір-них, побутових і промислових виробів та матеріа-лів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, шо містять дорогоцінні метали і дорого-цінне каміння, а також валютні операції, і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або наднормативних їх втратах (крім втрат, шо сталися у зв'язку з непередбаченими порушеннями технологічного процесу), якщо вони допущені внаслідок недбалості у роботі, по-рушення спеціальних правил, інструкцій, визна-чаються у розмірах:
а) дорогоцінних металів — золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іри-дій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) — у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих, збитків;
б) дорогоцінного каміння, крім огранованого, — у подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;
в) огранованого дорогоцінного каміння, юве-лірних та побутових виробів, виготовлених з ви-користанням дорогоцінних металів і дорогоцін-ного каміння, — у потрійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлен-ня завданих збитків;
г) алмазних інструментів та алмазних порош-ків з природних алмазів — у подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;
д) іноземної валюти, а також платіжних доку-ментів та інших цінних паперів в іноземній валю-ті—у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартос-ті) зазначених валютних цінностей, перерахова-ній у валюту України за обмінним курсом Націо-нального банку України на день виявлення зав-даних збитків;
є) заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в інозем-ній валюті на службове відрядження або госпо-дарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, — стягу-ється у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вар-тості) зазначених валютних цінностей, перера-хованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашен-ня заборгованості.
Із сум, стягнутих відповідно до вищевикладених порядків, здійснюється відшкодування збит-ків, завданих підприємству, установі, організації, а залишок коштів перераховується до Державно-го бюджету України.
Використана література
1. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”./ Вид. 2-е, доп. і перероб. – Житомир, ЖТІ, 2000. – 640 с.
2. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні. Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф.Голова. – Дніпропетровськ, ТОВ “Баланс-Клуб”, 2000. 768 с.
3. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Бутниця Ф.Ф.- Житомир : ЖІТІ, 2000. – 608 с.
4. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. з англ. О.Мінін, О.Ткач. – К.: Основи, 1999. - 943 с.
5. Системи обліку в Україні: трансформація до міжнародної практики / За ред.проф. М.П.Войнаренка. – Київ: Наукова думка, 2002. – 718 с.
6. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. Підручник для студ.вищ.навч.закл.екон.спец. – К.:А.С.К.,2000. – 784
на тему:
“Інвентаризація”
Інвентаризація — це перевірка і документальне підтвердження наявності та стану, оцінки ак-тивів та зобов'язань підприєм-ства. Інвентаризація є одним з елементів бухгалтерського обліку і відіграє роль обов'язкового до-повнення до поточної документації господар-ських операцій всіх підприємств.
В Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р., №998-ХІУ відмічено, що інвентаризація проводиться з метою за-безпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Згідно з Інструкцією по інвентариза-ції основних засобів, нематеріальних активів, то-варно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків № 69, основними завдан-нями інвентаризації є:
· виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-ма-теріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обся-гів незавершеного виробництва в натурі;
· установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наяв-ності з даними бухгалтерського обліку;
· виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матері-альних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;
· перевірка дотримання умов та порядку збере-ження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації ос-новних фондів;
· перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цін-них паперів і фінансових вкладень, сум гро-шей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської забор-гованості, незавершеного виробництва, вит-рат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.
Чинна на сьогодні Інструкція по інвентариза-ції основних засобів, нематеріальних активів, то-варно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків № 69 встановлює єди-ні для всіх суб'єктів господарювання правила проведення інвентаризації.
Згідно з цією Інструкцією, відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприєм-ства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'-язковим. Головний бухгалтер або особа, юридична чи фізична, відповідальна за ведення бухгалтер-ського обліку, має забезпечити дотримання норм законодавства та правил її проведення. Матеріали інвентаризації і рішення інвентаризаційної комісії щодо регулювання розходжень затверджуються ке-рівником підприємства із включенням результатів у звіт за період, в якому закінчена інвентаризація, а також у річний звіт, та викладаються у примітках до фінансової звітності.
До переліку умов, які повинен створити ке-рівник для результативного проведення інвента-ризації, можна зарахувати:
- обмеження на період інвентаризації кількості прибутково-витратних операцій, які проводяться на об'єкті інвентари-зації;
- надання в розпорядження комісії необхід-ної техніки та відповідних працівників для про-ведення підготовчих робіт (групування, сорту-вання, переміщення, укладання, обмірювання, переважування ТМЦ).
Для проведення інвентаризаційної роботи пись-мовим наказом керівника на підприємстві створю-ється постійно діюча інвентаризаційна комісія у складі керівника структурного підрозділу, головного бухгалтера (старшого бухгал-тера на правах головного) або його заступника (якщо таких немає - іншого працівника бухгалте-рії). До складу комісії доцільно було б включати фахівців, добре обізнаних зі складськими справами (технологіями зберігання ТМЦ), інженерне-тех-нічних працівників, здатних дати оцінку технічного стану засобу (об'єкта основних фондів), економіс-тів та рахівників, спеціалістів з маркетингу (які добре знають облікову справу і можуть скласти ринкову вартість будь-якого активу). Комісію очо-лює керівник підприємства або його заступник (го-ловний інженер).
Під час створення інвентаризаційної комісії керівникові слід пам'ятати, що до завдань, які ставляться пе-ред її членами, належить оцінка активів та зо-бов'язань підприємства. А це:
1) визначення ринко-вої вартості будь-якого облікового об'єкта;
2) виз-начення технічного стану основних засобів та прийняття рішення про доцільність їх подальшо-го використання; визначення потреби в прове-денні ремонтів технічних засобів та ефективності проведення незакінчених .ремонтів;
3) аналіз стану дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства та знаходження шляхів прискорен-ня розрахунків;
4) здійснення оцінки первинної вартості інвестицій та їх оцінка на дату балансу тощо.
Вирішувати такі завдання під силу спеціа-лістам високої кваліфікації, які вільно й легко орієнтуються в області придбання та викорис-тання активів підприємства, обліку та контролю за цими активами, вміють і хочуть діяти на пози-тивний результат і далеку перспективу.
Згідно з чинним законодавством, інвентари-заційна комісія несе всі види відповідальності, як перед законами України, так і перед керівни-ком підприємства:
· за несвоєчасність і недодержання порядку проведення інвентаризації, визначеного письмовим розпорядженням (наказом) керів-ника підприємства і врегульованого чинним законодавством України;
· за неповну і неточну інформацію, внесену в інвентаризаційні описи та в інші інвентари-заційні документи;
· за невідповідність внесених до описів відміт-них ознак ТМЦ (тип, сорт, марка, розмір), за якими визначають їх ціну; .
· за неправильне і неточне, несвоєчасне офор-млення інвентаризаційних документів, що не відповідає встановленому на підприємстві порядку.
Керівник підприємства має право розпустити комісію, накласти на її членів адміністративні або матеріальні покарання, а в разі встановлення фактів подання навмисне неправдивої інформа-ції, в результаті чого підприємству було завдано значних збитків, звернутися до органів правосуд-дя. Інструкція №69 досить повно перелічує права та обов'язки, визначає завдання, які покладають-ся на інвентаризаційну комісію. При цьому робоча комісія завжди підзвітна постійно діючій, зобов'-язана безумовно виконувати її вказівки і розпоря-дження.
Постійно діючі інвентаризаційні комісії:
- проводять профілактичну роботу з забезпе-чення збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;
- організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвен-таризаційних комісій;
- здійснюють контрольні перевірки правиль-ності проведення інвентаризацій, а також ви-біркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в міжінвентаризаційний період.
Робочі інвентаризаційні комісії:—
здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних па-перів та інших грошових документів і неза-вершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;—
разом із бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентариза-ції і розробляють пропозиції щодо заліку не-стач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного , убутку;—
вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалі-зації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;—
несуть відповідальність за своєчасність і до-держання порядку проведення інвентариза-цій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвен-таризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, гро-шових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;—
оформляють протокол із зазначенням у ньо-му стану складського господарства, результа-тів інвентаризації і висновків щодо них, про-позицій про залік нестач та лишків за пере-сортицею, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазна-ченням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.
Інвентаризації можна класифікувати за різними ознаками.
Залежно від періодичності проведення інвен-таризації бувають планові і раптові. Планові ін-вентаризації готуються заздалегідь, і їх основним завданням є не стільки встановлення фактів не-достач (лишків), а радше вивчення загального стану справ щодо відповідності оперативного об-ліку встановленому обліковою політикою під-приємства та документальне оформлення господарських операцій з того чи іншого питання.
Підготовка до планової інвентаризації включає групування за назвою, сортування за сортами і розкладку за групами товарно-матеріальних цінностей для зручного підрахунку, вимірювання, переважування, їх розташу-вання в складських приміщеннях для зберігання і подальшої переробки, оформлення реєстру при-бутково-витратних накладних, товарних, касо-вих та інших звітів.
Раптові інвентаризації проводяться без попе-редньої підготовки. Головним завданням таких інвентаризацій є встановлення всяких порушень майбутньому та осіб, які допускають ці порушення, розробка та здійснення заходів по недопущенню таких порушень у майбутньому.
Залежно від повноти охоплення об'єкта ін-вентаризації поділяються на повні й часткові. Повна інвентаризація передбачає перевірку акти-вів і зобов'язань, під час якої перевіряються і до-кументально підтверджуються їх наявність, виз-начається їх стан (придатність чи непридатність до подальшого використання). У разі прийняття рішення про ліквідацію підінвентарного об'єкта проводиться оцінка залишкової (реалізаційної) вартості. Як правило, це річна інвентаризація, яка проводиться перед складанням річної бухгалтерської звітності.
Часткова інвентаризація охоплює якусь части-ну засобів чи зобов'язань. Часткова інвентариза-ція проводиться для забезпечення точності облі-кових або звітних даних з метою посилення бо-ротьби із втратами і зміцнення фінансової дис-ципліни.
Залежно від способу проведення інвентариза-ції бувають суцільними, вибірковими і контрольни-ми.
Суцільна інвентаризація може здійснюватись як при повній, так і при частковій її формі, і пе-редбачає інвентаризацію всіх без винятку об'єк-тів.
Вибіркова охоплює фактичною перевіркою тільки окремі назви цінностей І доцільна в тих випадках, коли на складі порівняно недавно (не більше двох місяців) проводилась повна інвента-ризація. .
Контрольна інвентаризація є різновидністю вибіркової. Вона проводиться в період повної, суцільної інвентаризації цінностей або відразу після її закінчення і, як правило, повинна охоп-лювати не менше 10-ти відсотків від загальної кількості назв (бажано найбільш цінних), внесе-них до опису.
Усі вишеперелічені види інвентаризацій (крім повної і суцільної) мають однакове (рівноцінне) значення, і на практиці жодній із них не потрібно віддавати перевагу. А досвід підказує, що такими видами інвентаризації в переважній більшості випадків користуються контролюючі органи та аудитори.
Суттєвим моментом при проведенні таких інвентаризацій є забезпечення раптовості (інакше ефект від неї зводиться нанівець) для того, щоб не дати можливості матеріально відповідальним особам до неї підготуватись і приховати нестачі або лишки. Необхідний також ретельний добір досвідчених і компетентних, чесних і порядних фахівців при створенні комісії, додержання по-слідовності контролю і правил підрахунку (пере-важування, перемірювання тощо) цінностей при її проведенні, правильне і своєчасне оформлення необхідних документів.
Відповідно до чинного законодавства, інвен-таризації бувають обов'язкові і добровільні.
Проведення інвентаризації є обов'язковим у випадках:
· передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного під-приємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, а також в ін-ших випадках, передбачених законодавством. Проводиться на 1-ше число місяця, в якому здійснюється оцінка майна, що приватизу-ється, корпоратизується чи передається в оренду;
· складання річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз на три роки, а бібліотечних фондів — один раз на п'ять ро-ків. Особливо актуальною річна інвентариза-ція стає в умовах ринку, оскільки деякою мі-рою підвищує рівень довіри інвесторів до того чи іншого підприємства. Вирішуючи пи-тання проведення річної інвентаризації, ке-рівник підприємства виходить із того, що вона може не проводитися тільки в тих місцях зберігання і виробництва (переробки) ТМЦ, де вона проводилась не раніше, ніж 1 жовтня звітного року;
· зміни матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ);
· встановлення фактів крадіжок або зловжи-вань, псування цінностей (на день встанов-лення таких фактів);
· при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов'язково у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за ви-могою хоча б одного члена колективу (брига-ди);
· у разі одержання відмови постачальника за-довольнити претензію щодо недовантаження товарів або при одержанні від покупця пре-тензії щодо недовантаження товарів прово-диться вибіркова інвентаризація тих товарів, на які заявлені вказані претензії;
· припису судово-слідчих органів, у перший після отримання припису день, якщо пізні-ший строк не зазначений в самому приписі;
· виникнення техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ); ;
· передачі підприємств та їх структурних під-розділів (на дату передачі). Рішення про пере-дачу оформляється відповідно до постанови уряду про порядок передачі підприємств, ор-ганізацій. Для передачі складається переда-вальний баланс. Слід враховувати те, що ін-вентаризація може не проводитися у разі пе-редачі підприємств та їх структурних підроз-ділів в межах одного органу, до сфери управ-ління якого належать ці підприємства, за зго-дою сторони, яка приймає це підприємство);
· у разі ліквідації підприємства — на дату, вка-зану в рішенні про ліквідацію підприємства. Дуже важливим моментом при проведенні обов'язкової інвентаризації є те, що інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству, облік яких ведеться на позабалансових рахунках. При цьому один примір-ник належно оформлених документів надсилається .власнику цього майна.
Добровільна інвентаризація проводиться у випадках, коли на те виникає необхідність. Час і об'єкти інвентаризації визначає керівник під-приємства своїм письмовим розпорядженням.
Методи проведення інвентаризації наступні.
Метод безперервної (перманентної) інвентари-зації, який полягає в тому, що інвентаризацію на підприємстві проводять безперервно протягом усього року. Для її проведення необхідно визна-чити номенклатуру товарно-матеріальних. цін-ностей, з тим щоб протягом року всі цінності були проінвеитаризовані. Це дає змогу не тільки здійснювати систематичний контроль за наяв-ністю, зберіганням і використанням цінностей на складах, а й виявляти недоліки та помилки в їх аналітичному (кількісному) обліку.
Заслуговує на увагу так званий книжний метод інвентаризації. При цьому методі проведення ін-вентаризації цінностей на складах передбачає застосування спеціальних книг, побудованих за принципом оборотних відомостей, де друкар-ським способом зазначено орієнтовну (сталу) но-менклатуру цінностей.
Комісії залишається порахувати ТМЦ та проставити кількість та ціни у цій книзі. Такий метод проведення інвентаризації особливо ефективний для спеціалізова-них складів із постійною номенклатурою цінностей. Під час першої інвентаризації цінностей у цих .відомостях відображають наявність ціннос-тей звичайним способом, а при подальших на вкладках тільки зазначають їх вартість та кіль-кість.
Не менш цікавою є інвентаризація за методом викорис-тання партіонних та книжних карток. У разі ви-користання такого методу члени комісії добира-ють цінності у порядку, зручному для перевірки, і водночас комісія заповнює на ці цінності ін-вентарні ярлики, де зазначають назву цінностей, їхні номенклатурні номери, коди та інші реквізити. Потім ці ярлики використовують для складання описів.
Ярлики заповнюються в одному примір-нику і після складання описів зберігаються ра-зом із цінностями. На зворотному боці формипередбачена таблиця, в якій відображається рух товарно-матеріальних цінностей під час інвентари-зації. Як бачимо, такий метод проведення ін-вентаризації дозволяє не припиняти роботу складів на момент проведення інвентаризації, що актуально для підприємств з безперервним виробничим циклом.
Серед комп'ютерних методів проведення ін-вентаризації особливо цікавим є метод маркування, за яким на початку інвентаризації матеріально відпові-дальні особи за даними маркування на тарі проставляють кількість і ціну того чи іншого видуцінностей. Після чого інвентаризаційна комісія перевіряє нанесену інформацію про цін-ності в натурі, порівнюючи ці дані з даними маркування.
Наразі, як би не було механізовано й автома-тизовано процес інвентаризації, традиційні способи - обмірювання, перерахунок та переважування - завжди залишаться необхідни-ми і незамінними процедурами при її проведен-ні.
На сьогодні затверджено зовсім мало форм, необхідних для оформлення ре-зультатів інвентаризації. Тому багато форм товариству довелося запозичити із минулого (форми, які були затверджені Мінстатом СРСР), дещо мо-дернізувавши їх, де це потрібно, з метою прис-тосування їх до вимог українського законодав-ства.
Таблиця 1. Перелік форм первинних документів, що оформляються під час проведення повної інвентаризації
№ пп | Повна назва документа | Строк зберігання | К-сть примірн. | Примітка
1 | Наказ на проведення інвентаризації | Зр. | 1
1. 2 | Розписка | 3р. | За потребою
2. 3 | Інвентарний ярлик | Зр. | За кільк. груп. ТМЦ
3. 4 | Картка № складського обліку матеріалів | 3 р. | 1 | Типова формаМ-12
4. 5 | Інвентаризаційний опис основних фондів | 3р. | 1
5. 6 | Акт на списання основних засобів | Зр. | 3 | Тип. Ф. 03-3
6. 7 | Порівняльна відомість результату інвентаризації основних засобів | 3р. | 1
7. 8 | Акт інвентаризації товарів відвантажених | Зр. | 1
8. 9 | Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних ціннос-тей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання | Зр. | 2
9. 10 | Акт інвентаризації матеріалів і товарів, що перебувають у дорозі | 3р. | 1
10. 11 | Акт інвентаризації незакінчених ремонтів основних засобів | 3р. | 1
11. 12 | Акт інвентаризації витрат майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат і платежів | 3р. | 1
12. 13 | Акт інвентаризації наявності грошових коштів, цінних паперів та інших цінностей, сцо зберігаються в касі підприємства | Зр. | 2
13. 14 | Інвентаризаційний опис бланків суворої звітності | 'Зр. | 2
14. 15 | Акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами | 3р. | 1
15. 16 | Довідка про дебіторську і кредиторську заборгова-ність, щодо якої термін позовної давності минув | 3р. | 1
16. 17 | Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей | 3р. | 1 | Тип. Ф. М-21
17. 21 | Акт на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів | 3р. | 3 | Тип. ф. МШ-5, МШ-8
18. 22 | Акт на списання тари і тарних матеріалів | Зр. | 3
19. 23 | Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей ... | Зр. | 1
20. 24 | Відомість контрольної перевірки руху окремих видів матеріальних цінностей відповідно до первинних бухгалтерських документів | 3р. | 1
21. 25 | Відомість результатів інвентаризації (додаток №3) | 3р. | 1 | Інструкція №69
22. 26 | Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей
(додаток №1) | 3р. | 1 | Інструкція №69
23. 27 | Книга реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій (додаток №2) | Зр. | 1 | Інструкція №69
24. 28 , | Журнал реєстрації інвентарних ярликів | 3р. | 1
25. 29 | Протокол засідання інвентаризаційної комісії з підбиття підсумків інвентаризації | 3р. | 1
Очевидним є те, що при частковій інвентари-зації оформляються тільки ті документи, які сто-суються окремо взятого об'єкта інвентаризації.
Останнім етапом інвентаризаційного проце-су є регулювання інвентаризаційних різниць та оформлення пропозицій щодо прийняття рішень за виявленими порушеннями (крадіжка-ми, недбалим ставленням до службових обов'яз-ків тощо).
Усі рішення комісія приймає на своєму засі-данні колегіально і заносить їх до протоколу. При підготовці пропозицій шодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія повинна керу-ватись законами України і, зокрема, Інструкцією №69.
Вона передбачає таке:
1. Перевищення вартості цінностей, що вия-вились, у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі під час пересортиці, відно-ситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності.
2. Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що перевіряється, та в однієї і тієї ж осо-би, яка перевіряється.
3. Органи державного управління, до відання яких належать підприємства, можуть установлю-вати порядок, коли такий залік може бути допу' щений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-ма-теріальних цінностей, якщо цінності, що нале-жать до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при від-пуску їх без розпакування тари).
4. У разі якщо під час заліку нестач з лишками при пересортиці вартість цінностей, шо вияви-лись у нестачі, більше вартості цінностей, що ви-явились у надлишку, різниця вартості має бути віднесена на винних осіб Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убут-ку з віднесенням їх на результати фінансово-гос-подарської діяльності. За такими сумовими різ-ницями в протоколах інвентаризаційної комісії мають бути наведені вичерпні пояснення при-чин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.
Розходження фактичної наявності матеріаль-них цінностей та коштів з бухгалтерським й дани-ми, встановлені при проведенні інвентаризації та інших перевірках, регулюються підприємством в такому порядку.
1) Основні засоби, ТМЦ, цінні папери, кошти та інше майно, що виявилося у надлишку, підляга-ють оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності, з наступним встановленням причин виникнення над-лишку і винних у цьому осіб.
2) Убуток цінностей у межах затверджених .інорм списується за рішенням керівника підпри-ємства відповідно до витрат виробництва. Норми природного убутку можуть застосовуватись лише в разі виявлення фактичних нестач.
3) Понаднормові втрати і нестачі ТМЦ, включаючи готову продукцію, в тих випадкам, коли винуватців не встановлено або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки. У документах, якими оформляються списання втрат і понаднормові нестачі, мають бути зазначені вжиті заходи щодо недопущення таких нестач у майбутньому.
До протоколу заносяться всі виявлені факти порушень чинного законодавства, встановленого порядку зберіган-ня товарно-матеріальних цінностей, правил ве-дення обліку; встановлені нестачі, лишки, вияв-лені і доведені факти перевитрат, крадіжок май-на, грошових коштів тощо; розроблені та проголосовані заходи щодо порядку врегулювання виявлених розходжень за конкретними об'єктами інвентаризації (залік за рахунок пересортиці, списання за рахунок прибутків підприємства або віднесення на винних осіб); затверджені заходи щодо їх недопущення в майбутньому; вка-зуються прийняті види покарання конкретних фізичних осіб, причетних до цих порушень (зловживань); рішення про направлення матері-алів на винних у крадіжках і зловживаннях осіб (фізичних або юридичних) до судово-слідчих органів.
До протоколу додаються всі документи ін-вентаризації, а також відомість результатів ін-вентаризації, скла-дена бухгалтером на основі зданих до бухгалтерії матеріалів за проведеною інвентаризацією.
Матеріали інвентаризаційної комісії мають бути у 5-денний термін розглянуті і затверджені ке-рівником підприємства. Усі прийняті рішення наби-рають юридичної сили і стають обов'язковими для виконання всіма працівниками підприємства після затвердження протоколу засідання комісії керівни-ком підприємства.
Затверджені результати інвентаризації відобра-жаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року.
Порядок визначення розміру збитків від роз-крадання, нестачі, знищення- (псування) матері-альних цінностей регулюється Постановою КМ України від 22 січня 1996 р. №116 «Порядок виз-начення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», зі змінами від 27 серпня 1996 р., 20 січня 1997 року, 15 грудня 1997 р. (далі — Постанова КМ №116). Цей порядок не поширюється на дорогоцінні ме-тали, дорогоцінне каміння та валютні цінності.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, зни-щення (псування) матеріальних цінностей визна-чається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Мінстат відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:
Рз =[(Бв-А)хІінф.+ПДВ+Азб]х2,
де: Р з — розмір збитків (у грн);
Бв — балансова вартість на момент встанов-лення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у грн);
А — амортизаційні відрахування (у грн);
Іінф. — загальний індекс інфляції, який розра-ховується на підставі щомісяця визначених Мінстатом індексів інфляції;
ПДВ — розмір податку на додану вартість (в грн);
Азб — розмір акцизного збору (у грн).
Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприєм-ством для внутрішньовиробничих потреб, а та-кож вартість продукції, виробництво якої не за-кінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по під-приємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.
Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виго-товлення вин, шампанського, коньяків обробле-них, спирту коньячного, соків спиртових та спиртних настоїв визнача-ється виходячи з оптової ціни підприємства-ви-робника з урахуванням акцизного збору (за вста-новленими ставками) та податку на додану вар-тість. До визначеної таким чином ціни застосову-ється коефіцієнт 3.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, зни-щення (псування) бланків цінних паперів та до-кументів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта: .
· 5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого-обліку або до вартості документів суворого облі-ку, встановленої законодавством;
· 50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодав-ством
У разі розкрадання, нестачі, знищення (псу-вання) матеріальних цінностей, що підлягають, списанню на видатки у міру відпуску їх у вироб-ництво або експлуатацію та обліковуються лише у кількіс-ному .виразі, розмір збитків визначається виходя-чи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цін-ності, зменшених пропорційно фактичному зно-су, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни.
Збитки, завдані підприємству, установі, орга-нізації працівниками, які виконують операції, пов'язані із закупівлею, продажем, обміном, пе-ревезенням, доставкою, пересиланням, зберіган-ням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням у процесі виробництва дорого-цінних металів і дорогоцінного каміння, ювелір-них, побутових і промислових виробів та матеріа-лів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, шо містять дорогоцінні метали і дорого-цінне каміння, а також валютні операції, і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або наднормативних їх втратах (крім втрат, шо сталися у зв'язку з непередбаченими порушеннями технологічного процесу), якщо вони допущені внаслідок недбалості у роботі, по-рушення спеціальних правил, інструкцій, визна-чаються у розмірах:
а) дорогоцінних металів — золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іри-дій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) — у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих, збитків;
б) дорогоцінного каміння, крім огранованого, — у подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;
в) огранованого дорогоцінного каміння, юве-лірних та побутових виробів, виготовлених з ви-користанням дорогоцінних металів і дорогоцін-ного каміння, — у потрійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлен-ня завданих збитків;
г) алмазних інструментів та алмазних порош-ків з природних алмазів — у подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;
д) іноземної валюти, а також платіжних доку-ментів та інших цінних паперів в іноземній валю-ті—у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартос-ті) зазначених валютних цінностей, перерахова-ній у валюту України за обмінним курсом Націо-нального банку України на день виявлення зав-даних збитків;
є) заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в інозем-ній валюті на службове відрядження або госпо-дарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, — стягу-ється у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вар-тості) зазначених валютних цінностей, перера-хованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашен-ня заборгованості.
Із сум, стягнутих відповідно до вищевикладених порядків, здійснюється відшкодування збит-ків, завданих підприємству, установі, організації, а залишок коштів перераховується до Державно-го бюджету України.
Використана література
1. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”./ Вид. 2-е, доп. і перероб. – Житомир, ЖТІ, 2000. – 640 с.
2. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні. Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф.Голова. – Дніпропетровськ, ТОВ “Баланс-Клуб”, 2000. 768 с.
3. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Бутниця Ф.Ф.- Житомир : ЖІТІ, 2000. – 608 с.
4. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. з англ. О.Мінін, О.Ткач. – К.: Основи, 1999. - 943 с.
5. Системи обліку в Україні: трансформація до міжнародної практики / За ред.проф. М.П.Войнаренка. – Київ: Наукова думка, 2002. – 718 с.
6. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. Підручник для студ.вищ.навч.закл.екон.спец. – К.:А.С.К.,2000. – 784
