Міжнародна міжбанківська телекомунікаційна система (SWIFT)

 
  • Версія друку Весь реферат без реклами та завантаження шаблону:)
  •  
    Призначення та організаційна структура

    Товариство міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій (Society for Worldwide Interbank Financial Telekommunicatoin — SWIFT) було засноване в 1973 р. Метою створення системи була розробка швидкодіючої й надійної мережі для передачі банківської інформації при суворому контролі і захисту від несанкціонованого доступу. SWIFT спочатку створювалась лише як міжбанківська система. З часом розвиток стандартизації в галузі міжнародної торгівлі цінними паперами зробив доцільним доступ до мережі небанківських закладів. З 1987 р. постановою загальних зборів членів товариства доступ до мережі дозволено брокерським і ділерським конторам, клірінговим і страховим компаніям, а також фірмам, що працюють з цінними паперами.

    SWIFT належить до транспортних систем, бо забезпечує тільки передачу і доставку повідомлень учасникам системи, не виконуючи при цьому розрахункових операцій, пов’язаних з їх бухгалтерськими проведеннями. Тобто SWIFT не виконує клірінгових функцій, а є лише глобальною міжбанківською телекомунікаційною мережею.

    Система SWIFT працює 24 години на добу і 365 днів на рік. Якщо відправник і одержувач повідомлення працюють в мережі одночасно, то його доставка займає не більше 20 сек. Кількість учасників системи постійно збільшується. Станом на квітень 1998 р. кількість країн-учасників становила 174, повних членів — 2959, неповних членів (sub-member) — 2590, учасників — 604, всього користувачів — 6153.

    Організаційну структуру SWIFT наведено на рис. 10.4.

    Законодавча влада SWIFT належить Генеральній асамблеї — загальним зборам представників всіх банків, що мають акції. Засідання асамблеї проводиться раз на рік.

    Виконавчим органом SWIFT є Рада директорів, яка щорічно переобирається. Оперативне керівництво Радою директорів виконує Голова Ради директорів. До складу Ради директорів входять представники країн (чи групи країн).

    Рис. 10.4. Організаційна структура SWIFT

    До складу SWIFT входять відділи: адміністративний, фінансовий, експлуатації обчислювальної техніки, обслуговування та ін. Стосунки з банками-клієнтами підтримуються головним чином через відділ обслуговування, директор якого очолює групу менеджерів, які несуть відповідальність за стан справ в регіоні. Зокрема, на них покладаються такі функції:

    • перевірка готовності країни до підключення її банків до SWIFT;

    • координація діяльності SWIFT в регіоні, включаючи і оперативні вирішення питань у випадку аварійних ситуацій;

    • маркетинг програмно-технічних засобів і засобів зв’язку, що експлуатуються в системі.

    Акції розподіляються лише між банками—членами SWIFT пропорційно обсягу операцій, які проводять за допомогою телекомунікаційної мережі. Якщо член товариства представляє собою країну, банки якої ще не користуються послугами мережі, то йому надається одна акція, а решта тоді, коли банки приступлять до експлуатації системи. При виході з товариства вартість акцій повертається.

    Архітектура SWIFT

    Система SWIFT має багаторівневу архітектуру. На нижньому рівні знаходяться банківські установи, де встановлені інтерфейсні системи (ІС), за допомогою яких вони підключаються до мережі. SWIFT пропонує своїм користувачам цілий спектр ІС. Користувачі можуть запропонувати свій варіант ІС, але вона обов’язково погоджується з SWIFT.

    Наступний рівень — це регіональні процесори (РП), що розміщені в більшості країн, банки яких вступили в SWIFT. До одного регіонального процесора може бути підключена довільна кількість інтерфейсних систем. Регіональні процесори виконують прийом та перевірку повідомлень користувачів системи і передають їх для подальшої обробки на груповий процесор (SP). Груповий процесор здійснює розподіл повідомлень за адресами по регіональних процесорах, виконує зберігання, архівування та пошук повідомлень, а також генерацію системних звітів. Обмін повідомленнями між РП і SP виконується через світові інформаційні мережі пакетної комутації (Х.25). Крім мереж з комутацією пакетів, SWIFT може використовувати більш сучасні технології АТМ, Frame Relay і т.п.

    На верхньому рівні знаходиться операційний центр, який складається з процесора повідомлень, процесора контролю та центра управління, які виконують моніторинг всіх повідомлень системи.

    Рис. 10.5. Архітектура SWIFT

    Концепція формування та передачі повідомлень

    Дані в SWIFT передаються по мережі у вигляді структурованих повідомлень, кожне з яких призначене для виконання певної фінансової операції. Для кожного підключеного вузла і банку система індивідуально підтверджує прийом повідомлення та його обробку.

    Особливістю SWIFT є використання єдиних для всіх користувачів правил і понять. Розроблені типи повідомлень охоплюють такі сфери: платежі клієнтів; міжбанківські платежі; торгівлю грошима та валютою; виписки з поточних рахунків банків тощо.Всі повідомлення вводяться у систему в стандартному форматі, що спрощує їх автоматизовану обробку та виключає можливість різної інтерпретації відправником і одержувачем. Повідомлення в системі розділені на 10 (0,1, ...9) категорій.

    До 0-ї категорії належать системні повідомлення, що дають змогу організувати взаємодію системи з користувачем. З їхньою допомогою SWIFT може також інформувати користувача про стан системи, нові послуги і ін.

    Повідомлення категорій 1, 2 ... 9 призначені для операцій, пов’язаних з банківською діяльністю, і нараховують більш як 70 їхніх типів.

    Категорії (6) і (8) є резервними, а інші визначають: (1) — операції щодо обслуговування клієнтів, (2) — міжбанківські операції, (3) — валютні операції, (4) — інкасо і документи по готових грошах, (5) — цінні папери, (7) — документальні акредитиви і гарантії і (9) — спеціальні повідомлення (запит, підтвердження тощо). Всі категорії фінансових повідомлень та їх коди наведено в таблиці 9.1.

    Повідомлення в системі SWIFT структуровані і мають такий вигляд (див. табл. 9.2).

    Заголовок і «хвостовик» утворюють так званий конверт (епvelope), в якому немовби пересилаються повідомлення. У заголовку в жорстко стандартизованому вигляді розміщується інформація про відправника і одержувача повідомлення, послідовний номер повідомлення, його тип і пріоритет. Код типу повідомлення в системі має три знаки. Перший знак коду визначає номер категорії, а останні два — номер типу в категорії. Наприклад, код 100 означає повідомлення про операцію «переказ за дорученням клієнта», 200 — переказ за рахунок коштів банку і т. ін.

    Таблиця 9.1

    Категорія (А)Код повідомлення (В)Тип повідомлення (С)

    0Системні повідомлення

    1

    1Клієнтські перекази і чеки

    Клієнтський переказ

    Чекові повідомлення

    2

    1Перекази фінансових установ

    Банківський переказ

    Повідомлення про отримання

    3

    2

    3

    4

    5

    6Валютні операції

    Валютний обмін і валютні опціони

    Фіксовані позичкові й депозитні угоди

    Позичково-депозитна угода, яка передбачає повідомлення або вимогу

    Угода з форвардним обмінним курсом

    Процентні платежі за позичково-депозитною угодою

    Обмін процентними платежами

    4

    1

    2

    3

    5Інкасо і документи по готових грошах Повідомлення про оплату

    Підтвердження

    Запитання

    Зміна інструкцій

    Документи по готових грошах

    5

    1

    2

    3

    5

    6

    7

    8Цінні папери

    Доручення на купівлю

    Повідомлення/Підтвердження купівлі-продажу

    Інструкції з «руху» кредитів і цінних паперів

    Підтвердження «руху»

    Корпоративні дії, доручення, претензії

    Корпоративні події

    Бюлетень і управління інвестиціями

    Спеціальні повідомлення

    6

    4Дорогоцінні метали і синдикати

    Дорогоцінні метали

    Синдикати



    Закінчення табл. 9.1

    Категорія (А)Код повідомлення (В)Тип повідомлення (С)

    7

    1

    2

    3

    4

    5

    6Документарні акредитиви і гарантії

    Емісія/позика, передоручення і доповнення (зміни документарного акредитиву)

    Авізовані документарні акредитиви третього банку

    Перекази документарного акредитиву

    Підтвердження і доручення

    Гамбурзьке повноваження

    Доручення і повноваження

    Гарантії

    8

    1

    2Подорожні чеки

    Продаж і розрахунок

    Відшкодування витрат

    Управління запасом

    9

    1

    2

    3

    4

    5

    7

    8Змішані повідомлення

    Підтвердження дебетування

    Підтвердження кредитування

    Запити балансового звіту

    Повідомлення про зміну відсоткової ставки. Виписка з рахунків і балансів клієнтів

    Виписки по рахунках «ностро»

    Виписки по системі «нетто»

    Запит про фінансовий стан

    N

    9Загальна група

    Оплата, відсоток, затрати

    Запити анулювання

    Запити і відповіді

    Приватні, а також повідомлення вільного формату

    Таблиця 9.2.

    СТРУКТУРА ПОВІДОМЛЕННЯ SWIFT

    Початок повідомленняЗаголовокПочаток

    текстуТекст повідомленняКінець

    текстуХвостовикКінець повідомлення

    Start of MessageНеаdегStart End ofТехt оf

    MessageEnd of

    textТгаіlегEnd of

    End of

    У текст повідомлення інформація заноситься також у суворій послідовності й реалізується при заповненні відповідного поля повідомлення, яке має чітку нумерацію. Повідомлення складається з послідовності полів, що заздалегідь закодовані двозначними цифровими кодами. Наприклад, 32 — сума, 50 — переказник, 70 — призначення платежу і т. ін.При цьому поля в повідомленнях поділяються на обов’язкові та необов’язкові. Обов’язкові містять ключову інформацію для повідомлень даного типу. Необов’язкові поля необхідні для здійснення складних багатоступеневих операцій або для передачі додаткових інструкцій. У «хвостовику» повідомлення розміщується код аутентифікації, а також інші кодові повідомлення, призначення яких — попередити банк-отримувач про можливість подвійного платежу, затримки в передачі повідомлення, інша допоміжна інформація. В особливу групу виділено системні повідомлення, які здійснюють діалог користувача із системою. Ці повідомлення використовуються для виконання певних системних функцій: вимоги повідомлень; навчальні цілі; відповіді на запити користувачів та інформування останніх про розвиток мережі; її нові можливості.

    Існують три основних системних повідомлення:

    — LJG-IN/OUT— системне повідомлення для входу/виходу в систему;

    — RETRIEVAL — за цим запитом система надсилає копію повідомлення, яке зберігається;

    — REPORTS — дає змогу одержати різні види рахунків (періодичних або разових).

    Системним повідомленням надається першочерговий пріоритет, оскільки вони містять основну інформацію щодо функціонування системи. Банківські повідомлення поділяються на термінові та звичайні. За пересилання термінових повідомлень стягується спеціальний тариф.

    Безпека передачі та обробки повідомлень

    Безпека обміну повідомленнями має дуже важливе значення для нормальної банківської діяльності, тому їй приділяється велика увага і в системі SWIFT.

    Організаційно питаннями безпеки та надійності роботи системи займається Генеральна інспекція, що підпорядкована безпосередньо тільки Раді директорів SWIFT.

    Для всіх приміщень існує режим обмеженого і контрольованого доступу. Співробітники центрів працюють і переміщуються в обмежених їхніми обов’язками робочих зонах. Існують також спеціальні інструкції на випадок пожежі, терористичних актів, витоків газу, збоїв в живленні і т.ін.

    На програмному рівні спеціальна система автоматично виявляє випадки несанкціонованого доступу або необгрунтоване проникнення в роботу регіонального процесора. Автоматично фіксуються також аномалії параметрів системи.

    Крім того, кожному повідомленню при його вступі в систему автоматично присвоюється послідовний вхідний номер, а при виводі — вихідний. Повідомлення, що вводяться у систему з відхиленнями від прийнятого стандарту, протоколу або формату, відкидаються. Всі пересилання повідомлень на міжнародних лініях зв’язку кодуються з використанням шрифтів, що міняються через випадкові проміжки часу.

    Високий рівень безпеки гарантується також системою контролю доступу до роботи в мережі, що включає в себе місцеві паролі для вузлів, журнальні файли, в яких зберігається інформація про кожне підключення до мережі і та.ін.

    Фінансові витрати щодо підключення

    та роботи в системі

    Підключитися до SWIFT може будь-який банк, що має валютну ліцензію та готовий понести відповідні одноразові, щорічні та поточні фінансові витрати.

    До одноразових витрат можна віднести: вступний внесок в 400 тис. бельгійських франків або близько 12500 доларів США, оплату однієї акції вартістю в 1500 дол., а також оплату програмного та технічного забезпечення і т. ін. в сумі близько 170 тис. дол. В умовах України до цих витрат потрібно віднести і витрати в розмірі близько 1000 дол. за підключення до мережі УкрПАК як телекомунікації SWIFT. Таким чином, для початку роботи в системі потрібно заплатити близько 185000 дол. США.

    Щорічні витрати пов’язані з оплатою за супровід програмного та технічного забезпечення, за аренду модемів, каналів і т.ін. і залежать від конкретних умов.

    Поточні витрати залежать від кількості пересланих повідомлень (за вихідні повідомлення платня не береться) і становлять від 0,2 до 0,5 дол. залежно від пріоритету повідомлення.

    SWIFT дає найбільшу віддачу тим банкам, що мають значні обсяги закордонних переказів (понад 30 платежів у день), тому в країнах СНД, крім Росії, SWIFT ще не набув широкого розповсюдження, і основним видом зв’язку між банками залишається телекс.

    Перші 10 банків України стали учасниками SWIFT в 1993 р. Переважна більшість банків України працює з інтерфейсною системою ST400 на платформі Digital MicroVax 3100-40 (операційна система OpenVMS).



    Література

    1.Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности: Учеб. пособие для вузов / Г. А. Титоренко, В. И. Суворова, И. Ф. Возгилевич и др. / Под ред. Г. А. Титоренко. — М.: Финстатинформ, 1997. — 268 с.

    2.Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник /Под ред. Г. А. Титоренко. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. — 400 с.

    3.Автоматизация расчетных операций и фондовых бирж. — М.: Церих, 1992. — 206 с.

    4.Банковские технологии. М.: Журнал издательства «Бизнес и компьютер» 1997—1999 гг.

    5.Банковские технологии. Компьютеры+программы, 1997—1999гг.6.Вступ до банківської справи: Навчальний посіб. / Савлук М. І., Мороз А. М., Коряк А. М. / Під ред. М. І. Савлука. — К.: Лібра,1998. — 344 с.

    7.Державний класифікатор України ДК-001-94. «Класифікатор форм власності», затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994 р.

    8.Державний класифікатор України ДК-002-94. «Класифікатор організаційно-правових норм господарювання”, затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994р.Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы

    Схожі реферати з банківської справи

     
     

    Залишити коментар

     

    Коментарів - всього 0