Методика судово-бухгалтерської експертизи операцій пов’язаних з цінними паперами

 
  • Версія друку Весь реферат без реклами та завантаження шаблону:)
  •  
    Методика судово-бухгалтерської експертизи операцій пов’язаних з цінними паперами

    План

    Вступ

    1. Сутність поняття цінні папери та необхідність експертизи операцій пов’язаних з цінними паперами.

    2. Особливості обліку операцій з цінними паперами та інформація з якою працює експерт-бухгалтер.

    3. Особливості оформлення висновків як результат проведення експертизи.

    Висновки

    Література

    Вступ

    Потреба у дослідженнях судово-бухгалтерської експертизи операцій з цінними паперами виникае у правоохоронних органах у випадках розслідування правопорушень, пов'язаних з протиправними діями. Такими діями є придбання цінних паперів з порушенням нормативних актів у oci6, які не мають ліцензії на їх реалізацію, не виплату дивідендів власникам акцій, розрахунки за векселями з порушенням податкового законодавства тощо.

    Застосовуючи методичні прийоми документалістики судово-бухгалтерська експертиза досліджує операції, які мають відхилення від діючого законодавства та нормативно-правових актів.

    Завданням експертизи цінних паперів є перевірка їх обігу (випуску, користування), збереження, правильності нарахування дивідендів, відсотків їх користувачам.

    Об'єктом експертизи є наступні види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх і місцевих позик, облігації підприємств, білети державного казначейства, ощадні сертифікати, векселі.

    Експерт-бухгалтер перевіряє наявність обов'язкових реквізитів в акціях, щоб попередити навмисну їх фальсифікацію. До обов'язкових реквізитів відносять: фірмове найменування акціонерного товариства і його місцезнаходження, найменування цінного паперу — «акція», її порядковий номер, дату випуску, вид акції та її номінальну вартість, ім'я власника (для іменної акції), розмір статутного капіталу акціонерного товариства на день випуску акцій, а також кількість акцій, що випускаються, термін виплати дивідендів і підпис голови правління акціонерного товариства чи іншої уповноваженої на це особи, печатка акціонерного товариства.

    1.Сутність поняття цінні папери та необхідність експертизи операцій пов’язаних з цінними паперами.

    Цінні папери — це грошові документи, що застосовуються в комерійній i фіансово-господарській діяльності підприємствами, підприємцями й окремими громадянами. Виготовлення i використання цінних паперів у підприємницькій діяльності регулюється Законом України «Про цінні папери i фондову біржу», нормативними актами, виданими урядом України, Національним банком Укрфїни, Міністерством фінансів України i Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

    Права й обов'язки за цінними паперами виникають з моменту передачі їх емітентом або його уповноваженою особою одержувачу (покупцю), чи його уповноваженій особі.

    Цінними паперами засвщчуються право володшня або відносини позики, визначаються взаемовідносини між особою, що їх випустила, та їх власником i передбачаеться, як правило, виплата доходу у вигляді дивщендв чи відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Вони можуть бути іменнимичи на пред'явника. Іменні передаються у володіння повним індосаментом, тобто передатним записом, що засвідчує перехід прав на цінний папір до іншої особи. Цінні папери на пред'явника мають вільний обіг і використовуються для розрахунків і як застава для забезпечення платежів і кредитів. Втрачені іменні цінні папери відновлюються державними органами, підприємствами, установами й організаціями, що їх випустили.

    Юридичні особи, що випускають цінні папери від свого імені і приймають на себе виконання зобов'язань, що випливають' з умов їхнього випуску, називаються емітентами.

    Акція — це цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в ньому і право на участь у його управлінні. Акції надають право його власнику на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Акції бувають іменні і на пред'явника, привілейовані і прості. Громадяни можуть бути власниками іменних акцій, обіг, яких фіксується в книзі реєстрації акцій, що веде товариство. У книзі відображають інформацію про кожну іменну акцію, включаючи дані про власника, час придбання акцій, а також акціях у кожного з акціонерів.

    Досвід свідчить, що придбання різних видів акцій, їх облік та одержання дивідендів чи відсотків від них, викликає порушення нормативних актів, які досліджуються правоохоронними органами за участю експерта-бухгалтера.

    За акціями на пред'явника в книзі реєструють тільки їх загальну кількість.

    Привілейовані акції можуть випускатися із фіксованим у відсотках до їх номінальної вартісті щорічно виплачуваними дивідендами. Виплата здійснюється в розмірі, зазначеному в акції, незалежно від отриманого товариством прибутку за рік. У тому випадку, коли прибутку відповідного року недостатньо, дивіденди за привілейованими акціями виплачують за рахунок резервного фонду.Якщо розмір дивідендів, що належать акціонерам за простими акціями, перевищує розмір дивідендів за привілейованими, власникам останніх здійснюється доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам. Привілейовані акції не можуть випускатися на суму, що перевищує 10 % статутного капіталу акціонерного товариства. Порядок здійснення переважного права на одержання дивідендів визначається статутом акціонерного товариства.

    Розрізняють три види вартості акцій.

    Номінальна — це вартість, зазначена на самій акції. Вона має винятково інформативний характер, указуючи розмір пайового капіталу акціонера. Коли акціонерне товариство проводить підписку на акції (тобто первинний продаж акцій), їх продають за емісійною вартістю, що залежить від популярності акцій серед населення. Чим вище попит на акції, тим більше їхня емісійна вартість. Продані акціонерним товариством акції надалі можна обмінювати на інші або продавати, але вже за курсовою вартістю.

    Курсова — це вартість акції на визначений момент часу, за якою її можна купити чи продати. Вона залежить від успіху діяльності акціонерного товариства. Реальна вартість акції на певну дату дорівнює вартості акціонерного товариства, поділеної на кількість випущених акцій.

    Акціонерам може видаватися сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій.

    До акції може додаватися купонний лист на виплату дивідендів, що повинний містити такі основні реквізити:

    порядковий номер акції, за якою виплачують дивіденди,

    найменування акціонерного товариства і рік виплати дивідендів.

    Власник акції одержує щорічний прибуток у формі дивідендів. Джерело цих прибутків — загальний прибуток акціонерного товариства, що частково йде на розширення діяльності самого товариства, а частково — на виплату дивідендів акціонерам. Коли справи акціонерного товариства йдуть добре, дивіденди підвищуються, попит на акції збільшується, відповідно росте їх курсова вартість. Акція є непідробленим цінним папером. Якщо акція належить декільком особам, то усі вони визнаються одним власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника. Прибутковість і надійність акцій визначаються розміром дивідендів і зростанням курсової вартості акцій.

    Дивіденди — це частина прибутку акціонерного товариства, яка виплачується акціонерам відповідно до кількості акцій, якими вони володіють. Розмір дивідендів щорічно визначають на зборах акціонерів і вказують у відсотках від номінальної вартості. Дивіденди за акціями виплачують грошима, чи новими акціями. Залежно від встановленої акціонерним товариством періодичності, дивіденди виплачуються раз на рік, на півріччя або квартал. Вкладення грошей в акції компаній, що пропонують швидкі і високі прибутки, пов'язано з підвищеним ризиком. Існує наступна залежність: чим вище прибуток обіцяють за акціями, тим менша їх надійність. В основному це стосується компаній, що займаються одним видом діяльності. Невдача в цій сфері може привести до їх банкрутства. Акції інших акціонерних товариств дають не такий великий, але надійний і стабільний прибуток протягом багатьох років. Це товариства, що вкладають кошти в кілька об'єктів. Невдача в одному з напрямків діяльності не може значно вплинути на прибуток товариства і його акціонерів завдяки успіхам в інших сферах.

    Акції виплачуються в гривнях, а у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства, також і в іноземній валюті або шляхом передачі майна. Незалежно від форми зробленого внеску вартість акції виражають у гривнях. Підприємства, установи й організації можуть придбати акції за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків і відсотків за банківськими кредитами. Акції можуть видаватися одержувачу (покупцю) тільки після повної виплати їх вартості.

    Акціонерне товариство може викуповувати в акціонера належні йому акції для наступного їх перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників чи анулювання. Ці акції реалізують чи анулюють у термін до одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів здійснюються без обліку придбаних акціонерним товариством власних акцій.

    2. Особливості обліку операцій з цінними паперами та інформація з якою працює експерт-бухгалтер.

    Облік операцій з акціями регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 24 "Прибуток на акцію", затвердженим Міністерством фінансів України, яке є нормативним актом для експертизи.

    Облігація — це цінний папір, що засвідчує придбання її власником і підтверджує зобов'язанням компенсувати її номінальну вартість у передбачений термін з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачене умовами випуску). Облігації усіх видів поширюються серед підприемств i громадян на добровільних підставах. Номінальну вартість облігацій встановлюють при випуску їх аналогічно акціям.Випускають облігації наступних видів: внутрішніх і місцевих позик та підприємств. Облігації підприємств випускають підприємства ycix форм власності без права участі в управлінні ними. Облігації випускають іменними i на пред'явника, відсотковими i безвідсотковими (цільовими), що вльно обертаються або з обмеженим колом o6iry. Облігації внутршніх i місцевих позик випускають на пред'явника. Обов'язковим рекв1'зитом цільових облігацій є зазначення товару (послуг), під який вони випускаються.

    Експерт-бухгалтер перевіряє наступні реквізити облігацій підприемства: найменування ціного паперу — «облігація», фірмове найменування i місецезнаходження емітента облігацій; фірмове найменування або ім'я покупця (для iменної облігації); номіальну вартість облігації; термни погашения, poзмip i терміни виплати відсотків (для відсоткових облігацій); місце i дату випуску, а також cepiю i номер облігації; підпис керівника чи емітента уповноваженої на це особи, печатка емітента. Kpiм основної частини до облігації може додаватися купонний лист на виплату відсотків, що містить наступи дані:

    порядковий номер,

    найменування емітента

    piк виплати відсотків.

    Облігації, запропоновані для відкритого продажу з наступним вільним o6iroм (крім безвідсоткових), повинні містити купонний лист.

    Облігації ycix видів громадяни купують тільки за рахунок власних коштів, підприємства — за рахунок кошітв, що надходять у їх розпорядження після виплати податків i відсотків за банківськими кредитами. Облігації оплачують у гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, — в іноземній валюті. Незалежно від виду валюти, якою зроблена оплата, їх вартість виражають у гривнях. Доход за облігаціями ycix видів виплачуеться відповідно до умов їх випуску. За облігаціями цільових позик (безвідсоткових облігаціях) прибуток не виплачуеться. Власнику такої облігації надаеться право на придбання відповідних товарів чи послуг, під які випущені позики. Якщо ціна товару до моменту його придбання буде перевищувати вартість облігації, при одержані дешевого товару йому повертають різницю між вартістю облігації i ціною товару.

    За облігаціями підприємств доходи виплачують за рахунок коштів, що залишилися після розрахунків з бюджетом i виплати інших обов'язкових платежв. У випадку невиконання чи несвоечасного виконання емтентом зобов'язання з виплати доходівза відсотковими облігаціями, надання права придбання відповідних товарів або послуг за безвідсотковими (цільовими) облігаціями чи погашения зазначеної в облігації суми у визначений термін відповідні суми стягуються в примусовому порядку судом на підставі висновків експертизи з цих питань.

    Кошти від реалізації облігацій внутрішніх i місцевих позик направляються відповщно в бюджети i позабюджетні фонди місцевих Рад народних депутатів, кошти від розміщення облігацій підприємств — на цілі визначені при їх випуску.

    При проведенні експертизи за допомогою документальних i розрахунково-аналітичних методичних прийомів перевіряють не тільки дотримання порядку випуску облігацій, але i витрати на випуск i доходи, їх розподіл відповщно до умов випуску цінних паперів.

    Зобов'язання Державного казначейства України (казначейські білети) — це вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються винятково на добровільних засадах серед населения, засвідчують внесения їх власниками коштів у бюджет i надають право на одержання фінансового доходу (прибутку). Зобов'язання Державного казначейства випускають наступних видів:

    довгострокові (від 5 до 10 років);

    середньострокові (від 1 до 5 poків);

    короткострокові (до одного року).

    Виплата доходу за зобов'язаннями Державного казначейства i погашения їх здійснюється відповідно до умов випуску, затвердженими за довго- i середньостроковими — Урядом України, короткостроковими — Міністерством фінансів України.

    Ощадний сертифікат (від лат. certus — правильно i faciore — робити) — це письмове свідоцтво про депонування кoштів, що засвідчує право вкладника на одержання після встановленого терміну депозиту i відсотків за ним. Видаються вони як термінові (під визначений договірний відсоток на певний строк чи до запитання, iмeннi i на пред'явника).

    Іменні сертификати поверненню не підлягають, а продаж їх (відчуження) іншим особам є недійсним.

    Під час експертизи перевіряють наявнють в ощадних сертифікатах наступних реквізитів:

    найменування цінних паперів — «ощадний сертифтат»;

    найменування банку, що випустив сертифкат, його місцезнаходження;

    порядкового номера сертифката;

    дати його випуску;

    суми депозиту;

    терміну вилучення внеску (для термінового сертифката);

    найменування iмeнi власника сертифіката (для iмeннoгo сертифката);

    підпису керівника банку чи іншої уповноваженої на це особи;

    печатки банку.Якщо підприємства i громадяни купують сертифкати за рахунок власних коштів, то дохід за ощадними сертифкатами виплачуеться при пред'явленні їх для оплати в банк, що їх випустив. У випадку, коли власник сертифіката вимагає повернення депонованих коштів, йому виплачуеться знижений вщсоток, рівень якого визначають на договірних умовах при внесеня депозиту.

    Інформаційною базою для експертного дослідження акцій, облігацій внутрішніх i місцевих позик, облігацій підприємств, казначейських білетів держави й ощадних сертифікатів є бухгалтерський облік, звітність про o6iг цінних паперів. Бухгалтерський облк їх здійснюється на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворої звітності за номінальною вартістю. Переміщення бланків відображають в обліку на підставі прибутково-видаткових документів. Списують ці бланки з забалансового обліку одночасно з записами про реалізацію цінних паперів. Експерти перевіряють ведения обліку цінних паперів на забалансовому рахунку за їх видами i місцями збереження, матеріально відповідальними особами, а також забезпечення їх зберігання.

    Бухгалтерський облік o6iгy залучених коштів, отриманих у результаті випуску акцій i облігацій підприємств, здійснюється на субрахунку 601 «Короткострокові кредити банків у нацюнальній валюті» i субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений». Kpiм того, застосовуеться субрахунок 505 "Інші довгострокові позики в нацюнальній валюті".

    На субрахунку 601 "Короткострокові кредити банків у нац1ональн1й валюті" ведеться облік o6iгy коштів, залучених на строк до одного року, на субрахунку 505 "Інші довгострокові позики в національній валюті-облік залучених коштів на строк понад один piк. Аналітичний облік на цих субрахунках здійснюеться за видами випущених цінних паперів, позикодавцям i термінам погашения позик.

    На рахунку 441 «Прибуток нерозподтений» ведеться облік використання кредите банків, а також коштів, тимчасово залучених підприемством у формі додаткових фінансових pecypciв, що погашають (викуповують) за рахунок коитв, що надходять у розпорядження трудових колективів.

    Надходження коштів від випуску акцій i облігацій підприємства вщображають в обліку на дебеті рахунків коштів чи розрахунків з оплати праці - кредиті субрахунка 601 "Короткострокові кредити банків у нацюнальній валюті". Одночасно суми від випуску акцій i облігацій підприємства, спрямовані на утворення джерела фіансування заходів щодо виробничого розвитку підприемства, або соціального розвитку колективу.

    Погашения (викуп) акцій i облігацій підприємства експерт перевіряе на дебеті субрахунка 601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті" i кредиті субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», а також за дебетом субрахунка 441 «Прибуток нерозподілений».

    Контроль витрат, пов'язаних з випуском акцм i облігаціям підприємства (придбання бланків цінних паперів у банку, виплата комісійної винагороди банку за розповсюдження цінних паперів та інш.), проводиться за дебетом субрахунку 441 «Прибуток нерозподтений».

    Придбані акції і облігації підприемства зберігають самостійно чи здають на зберігання в банк. На підприемстві їх зберігають аналогічно готівки, як це передбачено нормативними документами Нацюнального банку УкраТни. На них складають опис iз зазначенням виду цінних паперів, номера, cepiї, номінальної ціни i терміну погашения. При погашенні акцій i облігацій в oпиci вказують дату випискибанку чи іного документа, на підставі якого оприбутковують кошти.

    Аналопчні оцшки роблять при одержаны доход1в за акц1ями i обл1гац1ями. Якщо придбаы пщприемством акцп й облкацм здають на збер1гання в банк, то в репстрах анал1тичного обл1ку роблять посилання на вщповщний документ, що надмшов з банку. Витрати, пов'язаы з оплатою банку послуг по збереженню ащм i обл1гацм, Тх перепродаж i одержання доход1в за ними, вщносять на субрахунок 441 «Прибуток нерозподтений». Дотримання цього порядку перев1ряють пщ час експертизи цшних nanepie.

    Нарахування дивщенд1в за акц1ями i вщсотмв за обл1гац1ями пщприемства, придбаних ф1зичними особами, вщображують на дебел субрахунку 441 «Прибуток нерозподтений» i кредит! субрахунку 661 «Розрахунки за зароб1тною платою» чи 671 «Розрахунки за нарахованими дивщендами», 684 "Розрахунки за нарахованими вщсотками". Якщо за письмовою згодою прац1вника — власника акцш нарахування проведене за рахунок належноТ суми дивщенд1в за наявними акц!ями, то нарахування дивщенд1в вщображають за дебетом субрахунка 441 «Прибуток нерозподтений» i кредитом субрахунку 672 «Розрахунки за Ышими виплатами». Одночасно на вартють нових акц1й, придбаних працчвником за рахунок належних йому сум дивщенд1в за наявними у нього акцчям, у бухгалтерському облжу здмснюеться нарахування за дебетом субрахунка 601 «Короткостроков1 кредити банюв у нацюнальжй валютЬ> i3 кредиту субрахунку 671 «Розрахунки за нарахованими дивщендами». У процеЫ експертизи перев1ряють не ттьки порядок вщображення цих операцм на рахунках бухгалтерского обл1ку, але i правильнють нарахування дивщенд1в ф1зичним особам.Нарахування див1денд1в за акц1ями пщприемства i вщсотюв за обл1гац!ями пщприемства, придбаними ф1зичними особами, експерти перев|'ряють за дебетом субрахунку 441 «Прибуток нерозподтений» i наведених вище рахунках. Дивщенди за обл1гац1ями пщприемства, отриман1 за званий перюд, вщображають за кредитом рахунку 79 «Фшансов1 результати» у кореспонденцм з дебетом рахунку 31«Рахунки в банках», а також показують у зв1тност1 про фшансов1 результати.

    Придбан1 пщприемством у банюв ощадт сертиф1кати вщображають в обл1ку на рахунку 33 «Iншi кошти». Анал1тичний обл|'к на цьому субрахунку ведеться за банками, що видали сертиф1кати, i термжами виплати внесюв (для терм|"нових сертиф1кат|'в). Пщ час експертизи перев1ряють також придбання пщприемством ощадних сертифжалв на дебет! цих же рахунюв. Одночасно перев1ряють запис на кредит! субрахунку 441 «Прибуток нерозподтений». У випадку вилучення сум, депонованих банком при видач1 ощадного сертиф1ката, в облту пщприемств роблять зворотн1 записи. Ощадн1 сертифтати збер1гають як гот1'вку.

    Вексель (вщ hjm. wechsel— зм1на, розмЫ) — письмове боргове зобов'язання установлено"! форми, що дае його власнику безперечне право теля визначеного термшу вимагати вщ боржника виплати зазначеноТ суми. В умовах ринкових вщносин вексель — один Тх найважлив1ших докуменлв розрахунюв i кредитування, що використовуються в М1жнародн|'й Toprieni.

    При проведены експертизи вексельноТ системи користуються р1зними спец1альними терм1нами, якими необхщно волод1ти експерту-бухгалтеру.

    Авуари в широкому розум1ны — pi3Hi активи, у тому числ1 вексел1, за рахунок яких можуть здмснюватися платеж!' i сплачуватися зобов'язання Тх власнию'в; у вузькому розумшн1 — кошти банку, серед них вексел1, що знаходяться в закордонних банках в Ыоземнм валкт.

    Аж'ю — перевищення ринковоТ вартосл курсу грошових знаюв, вексел1в, ц1нних nanepie визначеного ном1налу.

    Бони — кредитн!" документи, яю дають Тх власнику право одержувати у визначений термЫ вщ певноТ особи чи установи зазначену в них суму, mjhhoctj, послуги; nanepoei знаки, що випускаються мюцевою владою, установами, ф1рмами для репонального, вщомчого використання замють грошей.

    Жиро — надпис, вщповщно до якого вексель передаеться iHoiin oco6i.

    1ндосамент - те ж, що i жиро,— передавальний надпис на зворот1 векселя (чека) на пщтвердження переходу прав до шшоТ особи щодо цього документа.

    1нкасо — одержання грошей за векселем чи на пщстав1 шшого документа вщповщно до доручення дов1рителя.

    Камб1о — особа, що займаеться вексельними операц1ями, торгуе векселями, фах1вець з калькулювання вексельних обчислень.

    Облиго — сума загальноТ заборгованост1 qbipMH (пщприемства) за векселями; книга особистих рахунюв для облку заборгованосл окремих oci6 за векселями, що знаходяться на облку в банку.

    Презентант — пред'явник векселя.

    Рекамб1о — вимога до одного i3 зобов'язаних за векселем оЫб, пред'явлена особою, що опротестувала вексель, або вщшкодування Тй внесено!" суми та про виплату вщсотюв, neHi i витрат, пов'язаних з опротестуванням; рахунок, пред'явлений банком кл1енту на вщшкодування витрат, пов'язаних з опротестуванням прийнятого на шасо векселя.

    Рекверент — власник векселя, який звертаеться до HOTapiyca з вимогою опротестувати вексель.

    Ремтент — одержувач грошей за переказним векселем.

    Рем1тування — cnoci6 сплати заборгованост1 в Ыоземнм валют! за допомогою римеси (векселя).

    PeMimyeamu — перераховувати rpoiui за допомогою векселя.

    Римеса — будь-який вексель, за яким передбачаеться отримати rpouji.

    Тратта — переказний вексель.

    Трасант — особа, яка видае тратту, переказуе свм плат1ж на 1ншу особу.

    Трасат — особа, яш адресуеться пропозиц1я сплатити за переказним векселем (траттою).

    Розр1зняють npocTi i переказн1 вексел1.

    Простий вексель виписуе i пщписуе боржник. Експерт перев1ряе наявжсть у ньому наступних рекв1зит1в: найменування — «вексель»; просто!" i Н1чим не обумовленоУ общянкй сплатити зазначену суму; визначення термшу платежу; зазначення м1сця, у якому повинен зджснитися плат1'ж; найменування того, кому або за наказом кого плат|'ж повинен бути здшснений; дати i м1сця складання векселя; пщпису того, хто видае вексель (векселедавця).

    Переказний вексель виписуе i пщписуе кредитор, bjh e наказом боржнику сплатити в зазначений термш указано! в ньому суми трет1й oco6i, тобто переказуеться оплата. Вгн мае Ti ж рекв1"зити, що i простий вексель, i додатково: просту i н1чим не обумовлену пропозицчю сплатити визначену суму; найменування того, хто повинен платити за векселем (платника).

    Варто враховувати, що вщповщно до Закону УкраТни «Про ціннi папери i фондову біржу», вексель, у якому немае будь-якого з peKBisHTie простого i переказного вексел1в, нед1ездатний. Винятком можуть бути ттьки таю випадки:

    вексель, термш платежу за яким не зазначений,

    розглядають як такий, що пщлягае оплат! платником п1сля

    пред'явлення;

    якщо немае специально!" вказ|"вки, мюце, позначенепоруч з найменуванням платника (мюце складання документа-

    для простого векселя), вважають м1сцем платежу й одночасно

    мюцем проживания платника (векселедавця — для простого

    векселя);

    вексель, у якому не вказано мюце його складання,

    вважають тдписаним у Micqi, позначеному поруч з

    найменуванням векселедавця.

    Заборговашсть за розрахунками з покупцями, замовниками й Ышими дебггорами, забезпечена отриманими векселями, вщображаеться тдприемством на рахунках 51 «Довгостроков1 вексел1 видан1» та 62 «Короткострокові векселі видані». Аналітичний облт ведеться за кожним векселем.

    При одержана вексел1в за вщвантажену продукц1ю (товари, виконан1 роботи i надаы послуги) в бухгалтерському обпщ на суму цих вексел1в робиться запис на дебел рахунку 62 «Короткостроков! вексел1 видат» i кредит! рахунку 70 «Доходи вщ реал1зацм». Одночасно на дебел цього рахунка у встановленому порядку вщображають фактичы витрати на виробництво i реал1зац1ю продукцп (товар1в, po6iT, послуг).

    Доброякюн1сть переказного векселя, тобто правильнють йога складання векселедавцем, експерт перев1ряе вщповщно до закону УкраТни "Про вексельний o6ir", Положения про переказний i простий вексел1, затвердженого Нац1ональним банком УкраТни, а також Ыших нормативних акл'в.

    Кожний, хто тдписав переказний вексель як представник особи, вщ iMeHi якоТ bjh не був уповноважений д1яти, сам зобов'язаний за векселем i, якщо bjh його сплатив, мае Ti ж права, що мав би той, хто був зазначений пред'явником.

    Плалж за переказним векселем може забезпечуватися цтком або у частит вексельноТ суми авалем (вексельним поручительством). Це забезпечення дае третя особа чи навпъ одна з oci6, що пщписали вексель. Аваль даеться на переказному вексел1 або на додатковому аркуил з написом «Вважати за авалем». В авал1 повинно вказуватися, за чий рахунок вш виданий. Якщо такоТ вказ1вки немае, його вважають виданим за векселедавця. Авалют вщповщае так само, як i той, за кого вЫ дав аваль.

    Переказний вексель може бути в шоземжй валюл вщповщно до чинних нормативних аклв у Kpami платежу.

    Вексельне законодавство передбачае порядок передавання вексел1в: на зворол векселя роблять спец1альний напис — шдосамент. ВЫ може бути 'шенним, коли вказують 1м'я нового власника, бпанковим — ф1ксують ллькифакт передач! векселя без вказ1вки особи. Подальша передача векселя здмснюеться шляхом простого вручения — безоб1говий шдосамент («без обороту на мене»), що дозволяе передавати вексель, не приймаючи на себе вщповщальшсть за акцепт i плалж перед наступними векселедержателями.

    Векселедавець за простим векселем мае ti ж зобов'язання, що i при розрахунках переказними векселями.

    Вексель широко застосовуеться в м1жнароднш торпвл1, в експортноммпортних операфях, що здтснюються тдприемствами. У тих випадках, коли боржник першого порядку не оплачуе вексель, власник векселя заявляв протест, тобто офщмно засвщчуе, як правило, у HOTapiyca факт вщмови вщ оплати. Своечасне оформления протесту протягом юлькох дшв, наступних за днем платежу, дозволить власнику векселя подати позов до ecix oci6, що несуть вщповщальнють за головного боржника.

    3. Особливості оформлення висновків як результат проведення експертизи.

    Узагальнення i реалізація результатів дослідження судово-бухгалтерською експертизою операфй з ціними паперами не мають істотних відмінностей від інших експертиз але великий обсяг документів потребує ретельного вичення кожного, що в сваою чергу може займати багато часу. Отже, для того щоб експерт-бухгалтер отримав повний і документально підтверджений висновок він повинен звернути свою увагу на такі особливості цьго процесу.

    Експерту під час досліджень цінних паперів необхідно виходити з того, що викладений порядок бухгалтерського облку цінних паперів (крім векселів) не поширюеться на спільні підприємства з іноземним каталогом, міжнародні об'єднання й організація за участю юридичних oci6 i громадян, акціонерів об'єднання i товариства з обмеженою відповідальністю, що створюються в Україні. Для цих суб'еклв діють iншi методики обліку i контролю o6iгy i збереження, а також проведения операцій з використанням цінних паперів.

    При проведенні експертизи необхідно мати на увазі що коли підприємство відображає в обліку реалізацію продукції (тoвapiв, po6iт, послуг) за часом пред'явлення розрахункових докуменлв покупцям (замовникам), то при одержаны векселів за реалізовану продукцію робиться запис на дебеті рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» i кредиті рахунку 36 «Розрахунки з покупцями i замовниками». Аналопчно в бухгалтерському облку роблять записи, пов'язані з одержанням векселів на забезпечення оплати інших вид1в дебіторської заборгованосл. В мipy погашения заборгованості, забезпеченої векселями, здійснюються записи по кредиту рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» i дебету рахунків грошових коштів.Перевіряючи заборговашсть за розрахунками з постачальниками, підрядниками й іншими кредиторами, забезпечену векселями, вивчають записи по кожному виданому векселю. Варто мати на увазі, що при видачі векселів робиться запис за кредитом рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» у кореспонденції з рахунками 63 «Розрахунки з постачальниками i підрядниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами» та іншими рахунками облку розрахунків з видачі цінних паперів. Погашения заборгованості, забезпечене виданими векселями, відображають на рахунках грошових коштів.

    Оперативний контроль за платежами, забезпеченими одержаними i виданими векселями, здійснюється за термінами погашения заборгованості, закладеними в пам'ять ПЕОМ або на спеціальних картках.

    Облік бланків векселів i зберігання здійснюється аналогічно іншим цінним паперам.

    Експертиза фінансових операцій з використанням векселів проводиться віповіно до законодавства України, а також Міжнародним вексельним законодавством. Сукупнють юридичних норм, що регулюють правові відносини за векселями, утворюе вексельне право, яким визначаеться форма векселя, порядок його пред'явлення, оплати, o6iry, права та обов'язки сторін i вci інші вексельні правовідносини. Вексель повинен мати такі обов'язкові реквізити:

    вексельну мітку — найменування «Вексель» у тексті документа;

    безумовний наказ або зобов'язання виплатити конкретну суму;

    найменування ремітента (розпорядження про виплату у визначений термін зазначеної суми третій oco6i);

    дату i місце складання документа;

    підпис векселедавця.

    Отже, результатом роботи експерта є висновок який він складає на підставі документів одержаних під час перевірки.

    Висновок

    Таким чином, судово-бухгалтерська експертиза операцій з цінними паперами виявляе розмір збитків, завданих суб'єктам господарювання і населению від порушення нормативно-правовых актів, відповідальнx ociб за них та складає пропозиції до попередження у майбутньому відповідних недоліків у правовідносинах.

    Досвід свідчить, що придбання різних видів акцій, їх облік та одержання дивідендів чи відсотків від них, викликає порушення нормативних актів, які досліджуються правоохоронними органами за участю експерта-бухгалтера.

    Існує багато різних видів зловживань під час купівлі та прдажу цінних паперів, що супроводжується збагаченням нечесним способом одних суб'єктів та втрачанням власних коштів іншими особами.

    Отже, експерту необхідно виявити подібні зловживання і сформувавши доказову базу скласти відповідний висновок.

    Список використаної літератури

    Рудницький З.С., Бруханський Р.Ф., Хсліин П. Я. “Судово-бухгалтерська експертиза економічних правопорушень”-К.КНЕУ,2001.

    Белуха Н.Т. Судебно-бухгалтерская экспертиза.-М.:Дело, 1993.-269 с.

    Камлик М.Ы. Судова бухгалтерія.-К.:Атіка,2000.-355с.

    Савченко Л.І. Судово-бухгалтерська експертиза: Опорний конспект лекцій.-К.:КНЕУ,2001.-166с.

    Усач Б.Ф. та ін.Аудит та судово бухгалтерська експертиза.-Львів,Каменяр,1998.-134с.Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы