Інтенсифікація виробництва свинини при використанні сухих кормових сумішок з екструдованим тритикале
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біоте
хнологій
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій
імені с.З. Гжицького
Козак Роман Васильович
УДК: 636.085.54:636.4
Інтенсифікація виробництва свинини при використанні сухих кормових сумішок з екструдованим тритикале
06.02.02 — годівля тварин і технологія кормів
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Львів – 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
Столярчук Панас Зиновійович,
Львівський національний університет ветеринарної
медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького,
кафедра годівлі тварин і технології кормів, завідувач.
Офіційні опоненти:–
доктор сільськогосподарських наук, професор КОСТЕНКО Володимир Миколайович, Вінницький державний аграрний університет, кафедра годівлі тварин та технології кормів, завідувач.–
доктор сільськогосподарських наук, професор ЗАСУХА Юрій Васильович, Національний аграрний університет, кафедра технологій, економіки та менеджменту у тваринництві, завідувач.
Захист відбудеться 11.10.2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .826.02 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія № 1.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.
Автореферат розісланий 10.09.2007 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради ________________ О.М. Слобода
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В останні роки у великих свинарських господарствах України впроваджуються сучасні інтенсивні технології виробництва свинини, які відповідають вимогам європейських стандартів. Технологія фірми Provimi, яка діє у ТзОВ „Галичина” Стрийського району, передбачає раннє (у 28 днів) відлучення поросят живою масою 8 кг і постановку їх на дорощування. Це дозволяє одержувати від основної свиноматки до 2,4 опороси в рік.
При годівлі свиней особливе значення мають стартерні добавки: престартери, стартери, гроуери, фінішери, збагачені повноцінними білками, вітамінами, мінеральними та біологічно активними речовинами, 25% яких додають до зернової групи раціонів.
Після дорощування молодняк при живій масі 35 кг переводять на заключну відгодівлю зерновими сумішками із включенням частини стартерної добавки. Відгодівля триває 83–90 днів. Підсвинків реалізують на м’ясо у віці 192–195 днів живою масою 105–107 кг.
Імпортні стартерні добавки є дорогими компонентами раціонів, що значно підвищує собівартість свинини.
Нами для заключної відгодівлі свиней розроблено декілька варіантів сумішок із зернових кормів власного виробництва і дешевих відходів (висівки пшеничні, макуха ріпакова). До сумішок додавали лише 15% стартерної добавки – фінішера. Це значно здешевлює вартість годівлі підсвинків і робить виробництво свинини рентабельним. Раціональне використання таких сумішок можливе лише при заключній відгодівлі свиней, коли тварини вже мають розвинутий шлунково-кишковий тракт.
Годівля підсвинків сухими концентрованими сумішками вимагає нових підходів до балансування раціонів, зокрема забезпечення їх вітамінами групи В, яких часто при використанні сухих концентратів не вистачає, легкодоступними фракціями крохмалю та органічними сполуками сірки. Цим питанням у літературі досі не надавалось належної уваги. Високі середньодобові прирости живої маси – 842–848 г, які перевищують у наших дослідах показники, передбачені технологією Provimi, досягнуто при включенні в раціони відгодівельних підсвинків 20–30% екструдованої дерті найбільш врожайної в господарстві (47,8 ц/га) і багатої вітамінами групи В зернової культури – тритикале взамін частини інших концентратів. Одержано при цьому також вищі забійні показники та значне покращення якості свинини, як за хімічним складом, так і за оцінкою при дегустації. У цьому актуальність даної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження автора є розділом комплексної наукової роботи, яка проводиться у 2000–2005 рр. на кафедрі годівлі тварин і технології кормів Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького: „Ефективність використання злаково-бобових сумішок з добавкою ерготропіків при годівлі великої рогатої худоби та свиней”.
Дисертаційна робота виконувалася відповідно до державних планів науково-дослідних робіт, які виходили із замовлення Головного управління координації освоєння НТП та інформатики України: „Організація в зоні Прикарпаття нормованої годівлі тварин спеціальними кормосумішками”. Державна реєстрація № 0101U001337.
Мета і завдання досліджень. Метою наших наукових і науково-виробничих досліджень було:–
розробити найбільш оптимальний склад сумішок концентратів із вирощених у господарстві високоврожайних і дешевих кормових культур, якими при невеликій (15 %) добавці стартерного компоненту – фінішеру вдається збалансувати за деталізованими нормами раціони молодняка свиней при інтенсивній його відгодівлі.
Згодовування таких сумішок повинно позитивно впливати на засвоєння поживних речовин тваринами, що сприятиме підвищенню їх інтенсивності росту та покращенню м’ясної продуктивності в умовах дії сучасної європейської технології виробництва свинини.–
вивчити перетравність та обмін речовин в організмі відгодівельного молодняка свиней при згодовуванні зерносумішок різного складу в тому числі з використанням екструдованої дерті нової для західного регіону кормової культури – озимого тритикале.
При проведенні досліджень ставились такі завдання:–
вивчити урожайність і вихід поживних речовин з 1 га площі при вирощуванні різних зернових культур. Встановити найбільш оптимальний склад сумішок концкормів для нормованої годівлі молодняка свиней на відгодівлі.–
провести балансові досліди та аналізи крові піддослідних тварин для вивчення перетравності поживних речовин при різному складі кормових сумішок, балансу азоту і деяких показників обміну речовин.
Шляхом підбору компонентів у раціонах та використанням кормів, багатих сіркою і легкодоступними фракціями крохмалю стимулювати діяльність мікрофлори товстого відділу кишечника для синтезу нею вітамінів групи В і збільшення перетравності сирої клітковини. Вивчити засвоєння відгодівельними підсвинками поживних речовин та інтенсивність їх росту і м’ясну продуктивність.–
встановити економічну ефективність запропонованої новітньої технології інтенсивної відгодівлі свиней.
Об’єкт досліджень. Об’єктом досліджень є відгодівельний молодняк свиней великої білої породи польської селекції, вирощений при використанні типової технології, яка розроблена відомою фірмою Provimi і поширена в країнах Західної Європи, в тому числі в Польщі. Вона передбачає раннє відлучення поросят, інтенсивне використання кодованих стартерних добавок при дорощуванні та заключній відгодівлі тварин.
Технологія не допускає втручання в процес годівлі та утримання молодняка свиней при вирощуванні, а лише при заключній їх відгодівлі. На основі проведених нами досліджень було розроблено оптимальний склад сумішок для організації нормованої годівлі тварин, що підвищило інтенсивність їх росту, значно здешевило собівартість продукції та покращило її якість.
Предмет досліджень. Розроблено варіанти сумішок концентрованих кормів найбільш врожайних кормових культур, вирощених у господарстві для нормування раціонів молодняка свиней в період заключної відгодівлі. Встановлено урожайність, хімічний склад та поживну цінність відносно нової для західного регіону України кормової культури – озимого тритикале сорту „Краснодарський”, як в натуральному, так і в екструдованому вигляді. Вивчено обмін речовин, інтенсивність росту і м’ясну продуктивність підсвинків та рентабельність виробництва свинини при використанні різних варіантів розроблених сумішок з добавкою 15% фінішеру.
Наукова новизна одержаних результатів. Розроблені і впроваджені для заключної відгодівлі свиней більш збалансовані і дешеві концентровані сумішки із вирощених у господарстві високоврожайних кормових культур і деяких відходів (висівки пшеничні, ріпакова макуха).
Вперше встановлено кормову цінність екструдованої дерті нової для західної зони України культури – озимого тритикале в складі даних сумішок.
Вперше доведена доцільність поповнення раціонів відгодівельних свиней легкодоступними фракціями крохмалю (мальтоза) і органічними сполуками сірки для стимулювання мікробіологічних процесів у товстому відділі кишечника з метою покращення розщеплення клітковини та синтезу вітамінів групи В, що сприяє зростанню загальної перетравності органічних речовин раціону і використанню їх на утворення продукції.
При впровадженні удосконаленої технології заключної відгодівлі молодняка свиней значно підвищилась інтенсивність його росту, рентабельність виробництва свинини та її якість.
Практичне значення одержаних результатів. Вивчена ефективність використання рекомендованих нами сумішок дешевих концентрованих кормів, вирощених у господарстві, для заключної відгодівлі свиней. Це дозволило удосконалити технологію виробництва свинини, яку використовують на свинокомплексах. Інтенсивність росту молодняка свиней при цьому зросла і склала 842–848 г на добу при рентабельності виробництва свинини – 31,1–36,0%. Покращилась також якість м’яса, що має велике практичне значення.
Особистий внесок здобувача. Автором обґрунтована наукова концепція, сформована мета роботи та розроблені основні етапи проведення досліджень згідно затвердженої теми. Дисертант проводив також усі роботи, пов’язані з її виконанням, а саме: організація науково-господарських дослідів, підбір тварин, їх годівля та утримання, зважування молодняка і контрольний забій. Автор брав участь в заготівлі кормів, розробці раціонів, та здійснював загальний контроль параметрів новітньої технології виробництва свинини. Автор спільно з допоміжним персоналом кафедри годівлі тварин проводив обмінні досліди, лабораторні дослідження кормів, крові, м’ясного фаршу тощо. Дисертант є автором викладених у дисертації ідей, наукових висновків і рекомендацій.
Апробація результатів дисертації. Звіти за проведену науково-дослідну роботу щорічно заслуховувались на вченій раді Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького (2002–2005 рр.). Результати досліджень та основні положення дисертації були висвітлені в доповідях, які повідомлялись на наукових конференціях:
1. Міжнародна науково-практично конференція молодих вчених та спеціалістів „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, червень 2004 р).
2. International Scientific Conference 16–17 September 2004. Warszaw Agricultural University.
3. Міжнародна наукова конференція: „Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях”, присвячена 220-річчю академії (Львів, жовтень 2004 р.).
4. Науково-практична конференція „Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” Вінницький ДАУ, 23-25 травня 2005 року.
5. Міжнародна науково-практична конференція „Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики”, присвячена 105-річчю від дня народження С.З. Гжицького. Львівська НАВМ, Львів 9–10 червня 2005 року.
6. Міжнародна науково-практична конференція „Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва”, присвячена 100-річчю від дня народження Д.Я. Василенка. Львівська НАВМ С.З. Гжицького, Львів, 20–21 жовтня 2005 року.
Публікації. За матеріалами наукових досліджень опубліковано 8 наукових робіт, 7 з них опубліковані у визнаних ВАК України журналах. Загальний об’єм публікацій – 25 сторінок. Одержано декларативний патент 2005 року.
Структура та об’єм дисертації. Дисертаційна робота (основана частина) викладена на 108 сторінках комп’ютерної верстки, загальним обсягом з врахуванням вступу, висновків, списку літератури та додатків 193 сторінки, містить 32 таблиці, рисунків 4 і 35 додатків. Список використаної літератури включає 360 джерел, з них 90 іноземними мовами.
Дана робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, власних досліджень, економічної оцінки результатів досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел літератури і додатків.
МЕТОДИКА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дисертаційна робота виконана на кафедрі годівлі тварин і технології кормів Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького та на філіалі кафедри – свинокомплексі ТзОВ „Галичина” Стрийського району Львівської області у 2002–2005 роках.
У кожному з чотирьох проведених тримісячних дослідів, розділених на дві серії, було використано по три групи підсвинків великої білої породи польської селекції, підібраних за методом аналогів, по 20 голів у кожній. У 2005 р. проведена виробнича перевірка одержаних результатів на 500 головах відгодівельних свиней. Для одержання більш достовірних даних кожен дослід проводився у повторності.
Відгодівельні підсвинки контрольних груп одержували корми, рекомендовані технологією, розробленою фірмою Provimi і прийнятою на свинокомплексах Європи.
У раціони тварин дослідних груп включали дерть високоврожайної культури – озимого тритикале сорту „Краснодарський” та дешеві відходи власного виробництва, багаті перетравним протеїном, вітамінами групи В, що передбачено схемою дослідів (табл. 1).
Таблиця 1
Схема проведення дослідів
Показники | Групи свиней
контрольна
1 | дослідні
2 | 3
Порода свиней | Велика біла польської селекції
Кількість голів у групі | 20 | 20 | 20
Вік поросят при відлученні, днів | 28 | 28 | 28
Жива маса при постановці на заключну відгодівлю, кг | 35 | 35 | 35
Вік підсвинків при їх реалізації на м’ясо живою масою 100-105 кг, днів | 195 | 195 | 195
Структура раціонів (в % за масою):
дерть пшенична
висівки пшеничні
дерть ячмінна
дерть кукурудзяна
дерть тритикале
макуха ріпакова
стартерний компонент |
35
15
22
8
-
5
15 |
25
15
12
8
20
5
15 |
17
15
10
8
30
5
15
Обробка дерті тритикале на екструдері:
перша серія дослідів | натуральна, не оброблена
друга серія дослідів | натуральна | екструдована | екструдована
У другій серії дослідів (третій і четвертий досліди) співвідношення кормів у раціонах не мінялося, проте дерть тритикале використовувалася у екструдованому вигляді.
При екструзії у кормі зростав вміст крохмалю, що обумовлено переходом при високому тиску і температурі частини геміцелюлози у крохмалеподібні речовини. Одночасно у екструдованій дерті тритикале міняється співвідношення фракції крохмалю шляхом зростання кількості мальтози.
Господарство змушене купувати кодовані стартерні добавки, частину зерна пшениці, а також зерно кукурудзи, оскільки воно не дозріває в умовах Прикарпаття. Ці куповані компоненти раціонів здорожують виробництво свинини. Завдання заключалось в тому, щоб зменшити кількість таких кормів, замінивши відповідно високоврожайними і дешевими кормами власного виробництва (табл. 2).
Таблиця 2
Вихід поживних речовин з 1 га при заготівлі кормів у ТзОВ „Галичина”
Корми | Вихід готового корму, ц | Кормові одиниці, ц | Обмінна енергія,
тис. МДж | В % до пшениці | Перетравний протеїн, ц
Пшениця | 32,5 | 38,0 | 43,9 | 100 | 3,3
Ячмінь | 30,0 | 35,4 | 38,1 | 93,2 | 2,5
Тритикале | 47,8 | 56,4 | 64,5 | 148,4 | 4,6
Жито | 22,2 | 24,4 | 27,3 | 64,2 | 2,0
Горох | 28,6 | 31,5 | 36,8 | 82,9 | 5,5
Макуха ріпакова | 12,0 | 13,0 | 14,8 | 34,2 | 3,1
Зерно пшенично-житнього гібриду – тритикале крім високого урожаю містить позитивні ознаки обох культур: від пшениці – вищий вміст перетравного протеїну, крохмалю в т. ч. амілози і менше амілопектину, а від жита – більший вміст сірки, лізину та вітамінів групи В.
Враховуючи великий вміст у зерні пшениці глютенів (клейковина), що при ослизненні перетворюється в гумоподібну масу, яка затримує доступ ферментів, деякі дослідники наголошують на обмеженому використанні в годівлі свиней пшеничної дерті. Однак, сучасні технології годівлі свиней передбачають поїдання сухих (не варених і не оброблених гарячою водою) концентрованих сумішок із годівниць. Воду свині одержують із соскових поїлок. При такій годівлі клейстеризація глютенів не відбувається, а поживні речовини пшениці добре використовуються організмом свиней на утворення продукції.
Сухі сумішки дозволяють також постійно заповнювати годівниці відповідно до команд комп’ютерів, які контролюють мікроклімат і годівлю тварин. Відомо, що поросята мають різний тип нервової системи. Спочатку корм їдять сильніші, від’їдаючи слабших, які часто на звичайних фермах залишаються голодними і відстають у рості. Коли ж сухий корм постійно знаходиться у годівницях, то після насичення перших поросят, настає черга для других. Прирости тварин при цьому помітно зростають і різниця між ними в групі незначна.
У житі, як і у кукурудзі, мало амінокислоти триптофану, що зменшує кормову цінність протеїну. Триптофан крім свого прямого значення, як складової частини білків, використовується також для синтезу в організмі тварин вітаміну РР. В раціони підсвинків ми включали 5% ріпакової макухи, яка багата на триптофан.
Водорозчинні вітаміни відіграють виключно важливу роль у діях окисно-відновних ферментів, які беруть участь у обміні вуглеводів і білків, служачи у ферментів активною групою. Ці вітаміни синтезуються мікрофлорою кишечника. На невеликих фермах, де гігієнічні умови не особливо дотримуються, свині поїдають багату мікрофлорою підстилку і їх організм забезпечується цими вітамінами. При утриманні свинопоголів’я на щілинній підлозі, як це було в наших дослідах, спостерігаються ознаки дефіциту даних важливих вітамінів, що викликає зміни показників крові та затримка росту поросят.
Розвитку мікрофлори у кишечнику, яка синтезує водорозчинні вітаміни, сприяє наявність в кормах сірки. Співвідношення N : S в раціонах відгодівельних свиней повинно складати 6–10 : 1. Багатою сіркою є макуха ріпаку.
У пшениці не лише менше, ніж у житі та тритикале водорозчинних вітамінів, але й окремі з них, а саме вітамін В6 і фолієва кислота перебувають у зв’язаній формі і засвоюються тваринами всього на 30%. Це було враховано в наших дослідах. Посібники з годівлі свиней практично нехтують вищеназвані фактори. Проте при промисловому виробництві свинини сухими комбікормами вони відіграють дуже важливу роль.
ТзОВ „Галичина” підтримує постійні зв’язки із європейською фірмою „Провімі польська”, від якої купує стартерні добавки та комбікорми для дорощування. Фірма проводить також необхідний хімічний аналіз кормів, в тому числі на вміст у них вітамінів, фракцій крохмалю та амінокислот.
При складанні раціонів ми користувалися нормами Г.А. Богданова і ін. (1990), М.Т. Ноздріна (1993), І.І. Ібатуліна і ін. (2003) та інших дослідників.
Поживність раціонів у другому місяці відгодівлі показана у табл. 3. Раціони, складені за деталізованими нормами, приведені у дисертації. Крім показників вміщених в табл. 3, враховано наявність 7 мікроелементів та 7 вітамінів, які приводяться в дисертації.
Зоотехнічний аналіз кормів, переїдів і калу проводили за загальноприйнятими методиками (Н.А. Лукашик та ін. 1965). Вміст у кормах макроелементів визначали в лабораторії інституту рослинництва і тваринництва УААН у водному розчині золи на полум’яному фотометрі (модель ІІІ, тип А, фірми „Цейс”), мікроелементи у золі на атомно-абсорбційному спектрофотометрі типу ААS-30.
У крові визначали гемоглобін та кількість еритроцитів на ФЕК- М, а в сироватці – вміст білка, альбумінів – рефрактометрично та амінного азоту за Мютінг Діктером.
Контрольний забій підсвинків по 4 голови з групи, обваловування та хімічний аналіз м’ясного фаршу і дегустацію проводили за загальноприйнятими методиками (М.Ф. Томме, 1976).
У обмінних дослідах, тривалістю 8 днів, проведених за методикою Н.А. Коваленка (1986) було використано по 4 підсвинки-аналоги з кожної групи.
Таблиця 3
Вміст деяких речовин у раціонах підсвинків на другому місяці заключної відгодівлі в другій серії дослідів. Середня жива маса 70 кг, середньодобовий приріст живої маси – 800-850 г
Показники | Норма | Піддослідні групи
І контрольна | ІІ | ІІІ
Кормові одиниці | 3,65 | 3,66 | 3,68 | 3,79
Обмінна енергія, МДж | 39,4 | 39,1 | 39,3 | 39,3
Суха речовина, кг | 2,82 | 2,72 | 2,72 | 2,72
Сирий протеїн, г | 520 | 560 | 569 | 570
в т. ч. водосолерозчинні фракції протеїну, г | 177 | 176 | 169 | 160
Перетравний протеїн, г | 401 | 393 | 397 | 395
Крохмаль, г– | 1343 | 1440 | 1458
в т.ч. амілоза, г– | 376 | 498 | 518
амілопектин, г– | 967 | 942 | 940
Сира клітковина, г | 165 | 146,4 | 140,7 | 139,9
Лізин, г | 21,4 | 20,9 | 21,5 | 21,8
Метіонін+цистин, г | 16,15 | 17,7 | 17,7 | 17,7
Триптофан, г | 5,9 | 6,3 | 6,3 | 6,3
Кальцій, г | 18,4 | 17,6 | 17,5 | 17,4
Фосфор, г | 15,2 | 15,7 | 15,5 | 15,6
Сірка, г | 10,4 | 10,8 | 11,5 | 11,5
Одержані в дослідах результати були оброблені статистично за методикою Н.А. Плохінського (1969). Вірогідну різницю позначали: *)р<0,05, **) р<0,01.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Інтенсивність росту відгодівельного молодняка. Раціони піддослідних груп відрізнялися співвідношенням окремих концентрованих кормів для вивчення можливості одержання найбільш оптимального результату.
Включення у раціони відгодівельних підсвинків у першій серії дослідів 20% багатої перетравним протеїном і водорозчинними вітамінами дерті тритикале підвищувало прирости живої маси свиней. Подальше збільшення вмісту тритикале (30%) в складі зерносумішок не впливало на ріст підсвинків (різниця до контролю статистично не вірогідна). Наявність у тритикале підвищеної кількості амілопектину, який недостатньо перетравлюється, обмежує використання для інтенсивної відгодівлі свиней дерті із цієї культури в натуральному вигляді. Тому у другій серії дослідів використовували екструдовану дерть тритикале в дозі 20% і навіть 30%, що позитивно вплинуло на інтенсивність росту підсвинків (табл. 4).
Таблиця 4
Інтенсивність росту підсвинків піддослідних груп, Mm, n=4, n=20
Серія | Дос-лід | Група | Середня жива маса 1 гол., кг | Приріст живої маси
початок досліду | кінець досліду | всього, кг | середньодобовий, г
І | 1 | 1 | 35,82,88 | 106,71,01 | 70,91,08 | 7808,10
2 | 36,11,96 | 110,01,08*) | 73,90,82*) | 8219,06*)
3 | 35,82,06 | 105,32,24 | 69,51,62 | 77212,12
2 | 1 | 36,02,80 | 105,91,00 | 69,90,98 | 7749,10
2 | 36,23,11 | 110,01,28*) | 73,81,00*) | 82010,08*)
3 | 36,12,06 | 105,12,42 | 69,01,34 | 76811,10
ІІ | 3 | 1 | 36,32,16 | 105,91,02 | 69,80,96 | 7918,70
2 | 36,41,90 | 109,91,12*) | 73,51,11*) | 8369,80*)
3 | 36,41,88 | 110,81,22*) | 74,41,06**) | 84210,14**)
4 | 1 | 35,91,80 | 108,90,88 | 73,00,82 | 8018,12
2 | 36,01,42 | 111,91,16*) | 75,90,88*) | 83410,10*)
3 | 35,92,00 | 113,11,14**) | 77,20,84**) | 84811,04**)
При цьому досягнуть середньодобових приростів – 842–848 г, що є навіть дещо вищим показником, ніж передбачено технологічними параметрами. Кінцева жива маса підсвинків виявилась також більшою і склала 110 кг. Це вказує на кормову цінність екструдованої дерті тритикале в складі сухих сумішок.
Показники обміну речовин та їх вплив на продуктивність тварин. З метою більш повної оцінки поживної якості вирощених і заготовлених для інтенсивної відгодівлі свиней сумішок концентратів необхідно вивчати не лише їх врожайність та хімічний склад, але й перетравність і засвоєння поживних речовин тваринами та перебіг обміну речовин у молодняка, який споживає дані сумішки.
Приводимо коефіцієнти перетравності і баланс азоту, одержані у другій серії дослідів (табл. 5).
При екструзії дерті тритикале довгі та розгалужені ланцюги амілопектину розщеплюються до більш простих і легкоперетравних сполук – амілози. Це збільшило у другій серії дослідів перетравність вуглеводів корму: сирої клітковини і БЕР, коефіцієнти перетравності яких зросли при цьому відповідно до 36,6 і 89,8%. Згідно даних П.Д. Пшеничного (1968) зростання перетравності клітковини завжди сприяє збільшенню перетравності інших поживних речовин раціону, що й спостерігалося у другій серії наших дослідів.
Використання поживних речовин кормів на синтез тканин організму було також більшим, що видно із балансу азоту.
Таблиця 5
Коефіцієнти перетравності (%) поживних речовин і баланс азоту, (друга серія дослідів), Mm, n=4
Показники | Піддослідні групи
1 (контрольна) | 2 | 3
Коефіцієнти перетравності:
суха речовина | 78,20,61 | 80,20,52*) | 80,80,58*)
органічна речовина | 79,80,48 | 81,80,44*) | 81,90,50*)
сирий протеїн | 74,10,51 | 76,20,44**) | 77,80,46**)
сирий жир | 59,11,24 | 58,11,60 | 58,81,48
сира клітковина | 33,60,48 | 35,20,52**) | 36,60,52**)
безазотисті екстрактивні речовини (БЕР) | 84,40,88 | 89,00,72**) | 89,80,84**)
Відклалось азоту в організмі, г | 25,60,38 | 26,90,32*) | 27,10,40*)
Відклалось азоту в % від перетравленого | 36,90,22 | 37,70,26*) | 37,60,34
Відкладання азоту у підсвинків дослідних груп складало на добу – 26,9–27,1 г, в той час, як в контрольній групі було – 25,6 г. Використання дерті тритикале, особливо в екструдованому вигляді, підвищує біологічну повноцінність протеїну, що є важливим фактором у прогресивній технології інтенсивної відгодівлі молодняка свиней.
Морфологічний та хімічний склад крові підсвинків змінюється залежно від зовнішніх факторів впливу і в першу чергу від годівлі тварин. За складом крові ставлять діагноз про порушення обміну речовин і стан здоров’я тварин, а також роблять висновки про використання тваринами поживних речовин кормів на утворення продукції.
У наших дослідах особливої різниці за показниками кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну в крові різних груп тварин не виявлено. Відмінності спостерігались лише за деякими показниками сироватки крові (табл. 6).
Зростання у сироватці крові загального білку і в тому числі альбумінів, а також амінного азоту спостерігалося у відгодівельного молодняка свиней дослідних груп, особливо у другій серії дослідів, коли підсвинкам згодовували екструдовану дерть тритикале. Така динаміка показників сироватки крові за даними Н.А. Коваленка, Н.М. Карпуся, О.А. Сисоєва, П.З. Столярчука та інших є характерною ознакою тварин, які інтенсивно ростуть. Альбумінна фракція сироватки крові, від вмісту якої залежить і кількість загального білку, активно включається у процеси росту тканин молодняка, а амінний азот (сума амінокислот) безпосередньо надходить із кров’ю до клітин тіла, де використовується для синтезу власних білків.
Таблиця 6
Деякі гематологічні показники підсвинків піддослідних груп
Се-рія | Дос-лід | Гру-па | Еритроцити,
1012/л | Гемоглобін, ммоль/л | Білок сироватки, г/л | Альбуміни,
г/л | Амінний азот,
ммоль/л
І | 1 | 1 | 6,740,56 | 1,500,02 | 66,42,10 | 27,42,14 | 3,350,02
2 | 6,800,68 | 1,540,03 | 76,21,86*) | 39,42,08*) | 4,320,02*)
3 | 6,700,66 | 1,510,02 | 64,22,64 | 30,12,88 | 3,520,04
2 | 1 | 6,720,70 | 1,540,02 | 64,82,64 | 28,81,66 | 3,420,02
2 | 6,780,62 | 1,570,02 | 78,02,94**) | 38,02,08*) | 4,260,03*)
3 | 6,700,34 | 1,570,04 | 65,62,88 | 29,22,90 | 3,600,04
ІІ | 3 | 1 | 6,720,68 | 1,570,02 | 66,62,10 | 28,62,40 | 3,300,02
2 | 6,860,52 | 1,610,03 | 75,62,06*) | 39,63,08*) | 4,090,02*)
3 | 6,900,48 | 1,620,02 | 77,62,00**) | 40,23,11*) | 4,200,04*)
4 | 1 | 6,740,44 | 1,560,04 | 66,82,08 | 28,02,60 | 3,470,01
2 | 6,900,50 | 1,590,03 | 77,42,11*) | 37,91,30 | 3,980,02*)
3 | 6,900,36 | 1,580,03 | 78,02,24**) | 40,03,02 | 4,430,03*)
М’ясна продуктивність відгодівельного молодняка. Вища кінцева жива маса тварин, знятих з відгодівлі, сприяла одержанню більших показників їх забійної маси, довжини туші та маси туші (табл. 7).
У підсвинків цих же дослідних груп виявлена і найвища маса найбільш цінного м’яса, яке є в окостах тварин та кращий вміст м’якушу у туші в порівнянні до аналогічних показників молодняка контрольних груп. Ця різниця сягає 6,6–8,2% і є статистично вірогідною. Все це підтверджує особливу цінність запропонованої технології заключної відгодівлі молодняка свиней з використанням дерті тритикале, особливо в екструдованому вигляді.
Таблиця 7
Деякі забійні показники та хімічний склад м’ясного фаршу молодняка свиней піддослідних груп, Mm, n=4
Се-рія | Дос-лід | Гру-па | Забійна маса, кг | Маса окосту,
кг | Маса м’якушу в туші, кг | Вміст у фарші сухої речовини, % | Вільна волога м’яса, %
І | 1 | 1 | 73,41,02 | 7,10,32 | 55,00,76 | 24,70,32 | 32,00,30
2 | 78,11,00*) | 8,20,28*) | 58,20,80*) | 25,80,28 | 28,80,42*)
3 | 73,82,20 | 7,00,42 | 54,61,00 | 25,00,42 | 32,80,50
2 | 1 | 73,70,98 | 7,10,26 | 56,60,58 | 24,60,38 | 32,80,32
2 | 78,21,11*) | 8,40,26*) | 60,20,66*) | 25,90,28 | 28,90,40*)
3 | 73,02,06 | 7,10,28 | 55,20,72 | 25,20,30 | 33,00,56
ІІ | 3 | 1 | 73,10,90 | 7,20,30 | 52,60,70 | 24,80,34 | 31,90,36
2 | 76,51,01*) | 8,70,26*) | 58,00,92*) | 26,00,28 | 28,40,42*)
3 | 79,00,88**) | 8,80,24*) | 60,81,04*) | 26,20,26*) | 27,80,36*)
4 | 1 | 74,10,84 | 7,10,32 | 53,60,72 | 24,40,22 | 32,40,40
2 | 77,50,80*) | 8,60,24*) | 59,61,06*) | 25,80,26 | 28,40,38*)
3 | 80,10,92**) | 8,80,26*) | 61,00,98*) | 26,40,24*) | 27,50,40*)
Слід, однак, відзначити, що свинина, забитих у ранньому віці підсвинків (6 міс. 10 днів), містить вищу кількість води, в тому числі не зв’язаної, а жир між м’язовими волокнами слабо виражений. Свинина, одержана при використанні пшеничної та ячмінної дерті, як основних компонентів раціонів, за даними К. Нерінга, без добавки зелені чи трав’яного борошна бобових, або до 20% багатої вітамінами групи В дерті жита є недостатньо смачною, без бажаного аромату та консистенції.
При дегустаційній оцінці м’яса нами також не було виявлено потрібного аромату, а в бульйоні були відсутні жирові „зірочки” та золотисте забарвлення.
Варене м’ясо було малоапетитним. Дещо кращим виявилось м’ясо смажене, з якого випарувалась вільна вода.
Слід, проте, наголосити, що заключна відгодівля свиней сумішками, які включали багату вітамінами групи В та білками дерть тритикале, сприяла одержанню свинини кращого хімічного складу. У м’ясному фарші підсвинків дослідних груп містилося менше води в т. ч. вільної, Таке м’ясо одержало вищі оцінки при дегустації.
„Молода” без жирових включень свинина має високий попит у багатьох країнах Західної Європи та у США. Проте споживач України не звик до такого продукту і вважає його недостатньо смачним. Він надає перевагу так званій “зрілій” свинині. Тому відшукуються шляхи покращення якості свинини у відповідності з вимогами вітчизняного споживача.
ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДІВ
Найменші затрати кормів у кормових одиницях на 1 кг приросту живої маси відгодівельних підсвинків у наших дослідах встановлено у тварин дослідних груп при їх відгодівлі сумішками, які містили дерть тритикале, особливо в екструдованому вигляді. Затрати при цьому складають всього 3,9–4,0 кормових одиниці, що вказує на належно організовану технологію виробництва свинини, при якій поживні речовини кормів максимально використовуються на утворення продукції.
Найнижчу собівартість продукції і найбільший прибуток – 142,4–185,2 грн. при реалізації 1 ц живої маси відгодованих свиней та високу рентабельність – 30–36% одержано від молодняка дослідних груп, де використовували високоврожайне і дешеве зерно озимого тритикале.
Слід також наголосити, що за час проведення дослідів протягом останніх трьох років закупівельні ціни на вироблену свинину мінялися, що впливало на загальну величину прибутків. За цей час чотири рази зростали ціни на пальне. Однак і в цих умовах дана технологія повністю себе оправдала, на що вказують результати виробничої перевірки на 500 головах свиней у 2005 році.
ВИСНОВКИ
1. Виконання державних завдань збільшення виробництва продуктів харчування і в першу чергу м’яса скороспілої галузі – свинарства вимагає впровадження сучасних технологій. Розроблена і впроваджена спільно із західноєвропейською фірмою Provimi у ТзОВ „Галичина” Стрийського району новітня технологія передбачає раннє відлучення поросят у 28 денному віці і реалізацію відгодованих свиней у віці 192–195 днів, живою масою – 105–107 кг.
Технологія базується на використанні сухих кормових сумішок для заключної годівлі свиней, в яких зменшена кількість рекомендованих фірмою дорогих компонентів, зокрема: стартерних добавок, кукурудзяної і пшеничної дерті натомість включено 20–30% екструдованої дерті високоврожайної і багатої вітамінами групи В дешевої злакової культури власного виробництва – озимого тритикале, а також концентровані відходи – висівки пшеничні та ріпакову макуху, яка багата протеїном та сіркою для стимулювання розвитку мікрофлори в товстому відділі кишечника з метою сприяння синтезу вітамінів групи В та кращому розщепленню клітковини ферментами мікрофлори.
При такій заміні компонентів вдалося збалансувати раціони за деталізованими нормами і одержати показники продуктивності підсвинків, які навіть переважали величини, передбачені технологією фірми Provimi.
2. При складанні раціонів годівлі молодняка свиней за деталізованими нормами крім загальноприйнятих показників необхідно також додатково враховувати вміст крохмалю та його фракцій: легкоперетравної амілози та важкоперетравного амілопектину, водосолерозчинних фракцій протеїну (альбуміни і глобуліни) та водорозчинних вітамінів групи В. Ці показники в умовах дії сучасних технологій, основаних на годівлі свиней сухими кормами, мають великий вплив на засвоєння тваринами поживних речовин кормів для підвищення інтенсивності росту відгодівельного молодняка.
3. При екструзії дерті тритикале зменшується в ній вміст геміцелюлози, молекули якої частково руйнуються, від чого зростала кількість крохмалю, в якому збільшувався вміст амілози, за рахунок амілопектину, довгі і розгалужені молекули якого розщеплювалися до простіших і легкодоступних сполук. При цьому коефіцієнти перетравності вуглеводистих речовин: клітковини і БЕР в кормах раціону третіх дослідних груп зростали відповідно до 36,6 і 89,8%, що вище в порівнянні з контролем на 5,4%.
Наявність в раціонах свиней в оптимальних кількостях легкорозчинних і менш розчинних фракцій сирого протеїну сприяють рівномірному розщепленню цих фракцій у різних відділах шлунково-кишкового тракту, що в свою чергу сприяє перетравленню та засвоєнню азотистих речовин корму.
Найвищі коефіцієнти перетравності сирого протеїну при сухому типі годівлі свиней – виявилися при наявності у ньому 40% легкодоступних водосолевих фракцій. Найкраще співвідношення речовин спостерігалося у третій дослідній групі, де 30% раціону займала екструдована дерть тритикале.
У третій дослідній групі, де це співвідношення відповідало названим вимогам, коефіцієнти перетравності протеїну становили 76,2–77,8% (в контролі – 74,1%), а відкладання азоту в організмі відповідно 27,1 г (у контролі 25,6 г), біологічна цінність протеїну в дослідних групах була вищою і становила 37,7% (в контролі 36,9%).
4. Збалансування раціонів підсвинків дослідних груп за необхідними показниками повноцінної годівлі згідно деталізованих норм та забезпечення оптимального співвідношення основних компонентів позитивно вплинуло на обмін речовин в організмі тварин та їх засвоєння. У крові підсвинків піддослідних груп вміст гемоглобіну та кількість еритроцитів відповідали фізіологічним нормам тварин і мало відрізнялися між собою. Вміст же у сироватці крові загального білку та його альбумінної фракції виявився вищим у підсвинків дослідних груп, які проявили більшу інтенсивність росту та кращу м’ясну продуктивність. Це молодняк других груп у першій серії дослідів, якому згодовували зерносумішку із 20% дерті тритикале та друга і третя групи другої серії, яким у склад кормової сумішки включали відповідно 20 і 30% екструдованої дерті тритикале. Раціони цих груп були збалансованими, не лише за всіма компонентами повноцінної годівлі, а й за оптимальним співвідношенням фракцій крохмалю та протеїну.
Зростання у сироватці крові вмісту загального білку і в тому числі альбумінів, а також амінного азоту є характерним для тварин, у яких засвоєння поживних речовин, а отже й інтенсивність їх росту, є вищими.
Альбумінна фракція сироватки крові, від вмісту якої зростає і загальний білок сироватки, активно включається у процеси синтезу білків тіла у молодняка, а амінний азот безпосередньо надходить із кров’ю до тканин, де використовується їх клітинами для синтезу власних білків.
5. Краще засвоєння поживних речовин молодняком свиней дослідних груп позитивно вплинуло на інтенсивність їх росту. Найбільші середньодобові прирости живої маси – 842–848 г, які навіть перевищують параметри впровадженої технології фірми Provimi, проявили підсвинки дослідних груп, відгодовувані на сумішках, що включали 20–30% екструдованої дерті озимого тритикале. Необроблена дерть тритикале проявляла свою позитивну дію лише при вмісті її в раціонах не більше 20%. При цьому одержано 820–821 г середньодобових приростів живої маси. Подальше збільшення не екструдованої дерті тритикале в раціонах знижувало інтенсивність росту тварин. Кінцева жива маса підсвинків у дослідних групах була на 6–8 кг вищою від стандартів технології і складала 110,0–113,1 кг.
6. Відгодований молодняк свиней дослідних груп, який проявив більшу інтенсивність росту та мав вищу передзабійну живу масу, показав також кращі показники м’ясної продуктивності та якості м’яса.
Показники забійної маси, маси туші та найбільш цінної їх частини – окосту були вищими у підсвинків, раціони яких включали 20–30% екструдованої дерті озимого тритикале або ж 20% необробленої дерті цієї культури, що дає статистично вірогідну різницю до даних контрольної групи.
У середніх пробах м’ясного фаршу, одержаного при обваловуванні туш молодняка вищеназваних дослідних груп, спостерігався менший вміст води, а більший білку та жиру, що робить таке м’ясо ціннішим, ніж одержане від тварин контрольних груп, відгодовуваних за типовою технологією. М’ясо свиней контрольних груп містило більшу кількість вільної (не зв’язаної) води – 31,9–32,8%. Це значно знижує його якість та смак. Таке м’ясо не наваристе, без бажаного аромату та консистенції. М’ясо і навіть бульйон від молодняка дослідних груп оцінені при дегустації вищими балами, що дає статистично вірогідну різницю.
7. Збалансована за необхідними компонентами деталізованих норм заключна відгодівля молодняка свиней сприяла кращому засвоєнню поживних речовин спожитих кормів, від чого їх затрати на одержану продукцію були невеликими. В дослідних групах, де в раціони підсвинків включали 20 і 30% екструдованої дерті тритикале, на 1 кг приросту живої маси витрачено всього 3,9–4,0 кормових одиниць, що на 5,0–5,8% є меншим, ніж у тварин контрольних груп.
Висока інтенсивність росту молодняка дослідних груп і невелика вартість високоврожайного корму – зерна тритикале, яке складало основу зернової групи раціонів цих тварин, сприяли зниженню собівартості приросту живої маси підсвинків. При цьому значно зріс чистий прибуток від реалізації відгодованих свиней, а разом з цим і рентабельність виробництва свинини, яка склала – 31,1–36,0%, що на 5,1–7,0% є вищою ніж у підсвинків контрольної групи. Це вказує на економічну доцільність впровадження удосконаленої новітньої технології інтенсивного виробництва свинини.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Впровадження удосконаленої нами технології відгодівлі молодняка свиней дає можливість максимально інтенсифікувати виробництво свинини і завершити відгодівлю тварин у віці 192–195 днів при живій масі 105–107 кг, організувати автоматизацію виробничих процесів, комп’ютерний контроль за параметрами мікроклімату, оптимальний набір кормів з використанням кодованих стартерних добавок для збалансованої годівлі тварин за деталізованими нормами.
Все це позитивно впливає на інтенсивність росту молодняка свиней, яка при заключній відгодівлі перевищує 800 г.
2. Для збільшення виробництва кормів при інтенсивній відгодівлі свиней доцільно вирощувати кормову культуру – озиме тритикале, яке в умовах Прикарпаття дає найвищий урожай зерна – 47,8 ц/ га.
Найкраще в кормові сумішки для заключної відгодівлі свиней включати 20–30% екструдованої дерті тритикале.
Екструзія дерті тритикале покращує фракційний склад крохмалю у зерні. Це підвищує перетравність вуглеводів, і сприяє засвоєнню тваринами поживних речовин корму, що позитивно впливає на інтенсивність росту підсвинків та покращує якість свинини.
3. Використання в раціонах свиней більш дешевих кормів власного виробництва із високоврожайних кормових культур призводить до зменшення собівартості виробництва свинини у господарстві та зростання рентабельності її виробництва до 31,1–36,0%.
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Столярчук П.З., Козак Р.В. Організація заключної інтенсивної відгодівлі свиней на дешевих кормах власного виробництва // Сільський господар – Львів, 2004. – № 1–2. – С. 26–29 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).
2. Козак Р.В., Столярчук П.З. Інтенсивність росту та м’ясна продуктивність свиней, які відгодовуються за новітньою технологією // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Т. 6 (№ 2). – ч.4. – С. 59–63 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).
3. Столярчук П.З., Козак Р.В. Засвоєння поживних речовин зернових кормосумішок при відгодівлі свиней за новітньою технологією // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Т. 6 (№ 3). – ч. 5. – С. 45–50 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).
4. Pivtorak Y., Petryshak R., Kozak R. Perspectives of food in animal feeding and effect of rational supplication of nutrients on production. International Scientific Conference 16–17 September 2004. Warszawa Agricultural University. – Warszawa, 2004. – S. 75 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).
5. Козак Р.В., Столярчук П.З. Повноцінна годівля молодняка при інтенсивній технології виробництва свинини // Збірник наук. праць Вінницького ДАУ. – Вінниця, 2005. –В. 22. –Ч. 2. – С. 90–93 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).
6. Столярчук П.З., Козак Р.В. Особливості засвоєння поживних речовин відгодівельним молодняком свиней і якість продукції // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2005. – Т. 7 (№ 2). – Ч. 4. – С. 3–7 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).
7. Козак Р. Відгодовуємо свиней за 195 днів // Сільський господар. – Львів, 2005. – № 1–2. – С. 33–35.
8. Столярчук П.З., Козак Р.В., Наумюк О.С., Голодюк І.П. Перспективні технології у тваринництві // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2005. – Т. 7. – № 3 (26). – Ч. 3. – С. 107–110 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).
Козак Р.В. Інтенсифікація виробництва свинини при використанні сухих кормових сумішок з екструдованим тритикале. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів. – Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. – Львів, 2007.
Розроблені і рекомендовані для інтенсивної відгодівлі молодняка свиней сухі концентровані сумішки, які місять екструдовану дерть високоврожайної і багатої вітамінами групи В злакової культури озимого тритикале, а також дешеві відходи – висівки пшеничні та ріпакову макуху. Їх включали в раціони відгодівельного молодняка свиней взамін частини купованих дорогих компонентів: стартерних добавок, дерті кукурудзи та пшениці.
Крім загальноприйнятих вимог нормованої годівлі свиней доведено велике значення забезпечення раціонів вітамінами групи В, шляхом включення окремих кормів та стимулюванням розвитку мікрофлори товстого відділу кишечника, яка синтезує дані вітаміни. Для цього раціони поповнювали органічними формами сірки.
Збалансована за всіма показниками нормована годівля підсвинків дослідних груп дозволила одержати високі середньодобові прирости живої маси (842–848 г), які навіть перевищують параметри технології рекомендованої фірмою Provimi, кращі показники м’ясної продуктивності та знизити собівартість свинини. Рентабельність виробництва свинини при цьому зросла до 31,1–36,0%.
Ключові слова: відгодівля свиней, стартерні добавки, екструзія, тритикале, засвоєння поживних речовин, якість свинини.
Козак Р.В. Интенсификация производства свинины при использовании сухих кормовых смесей с экструдированным тритикале. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 – кормление животных и технология кормов. – Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого. – Львов, 2007.
Разработаны и рекомендованы для интенсивного откорма молодняка свиней сухие концентратные смеси, в которых содержится по сравнению с типичной европейской технологией фирмы Provimi меньшее количество дорогих покупных компонентов: стартерных добавок, зерна пшеницы и кукурузы, а взамен включены экструдированная дерть высокоурожайной в западном регионе Украины и богатой витаминами группы В злаковой культуры – озимого тритикале, а также дешевые отходы – пшеничные отруби и содержащий ценный белок и серу рапсовый жмых.
В свинокомплексе „Галичина” Стрийского района в 2002–2005 годах проведено две серии опытов, по два в каждой, продолжительностью 90 дней (заключительный откорм) до живой массы животных 105–107 кг.
Каждый опыт проводился на 60 головах подсвинков крупной белой породы польской селекции, разделенных по методу аналогов на 3 группы.
В первой серии опытов использовали дерть тритикале в натуральном виде, а в опытах второй серии дерть экструдировали. Производственная проверка результатов опытов проведена на 500 головах откармливаемого молодняка свиней.
Установлено, что при сухом типе кормления свиней, кроме общепринятых тестов нормирования рационов необходимо учитывать и другие показатели. Доказана значительная роль водорастворимых витаминов группы В, которые при сухом типе кормления концентратами синтезируются микрофлорой толстого отдела кишечника в недостаточном количестве. Для лучшего синтеза витаминов микрофлорой в рационах свиней необходимо наличие 40% легкорастворимых фракций сырого протеина (альбумины и глобулины), серы, а также крахмала, в котором доминирует легкопереваримая фракция – амилаза.
Учитывая данные факторы при использовании сухих полнорационных кормовых смесей, удалось достичь высоких показателей переваримости питательных веществ и лучшего их использования на образование продукции. Получены высокие показатели интенсивности роста откармливаемых подсвинков. Среднесуточные привесы составили 842–848 г, что превышает гарантированные показатели фирмы Provimi, улучшилось также качество свинины. Рентабельность производства свинины при этом возросла до 31,1–36,0%.
Ключевые слова: откорм свиней, стартерные добавки, экструзия зерна, тритикале, усвоение питательных веществ, качество свинины.
Kozac R.V. Intensification of production of pork at use of dry forage mixture with extrudated tritikale. - Manuscript.
Thesis on gaining of scientific degree of candidate of agricultural sciences on speciality 06.02.02 – feeding of animals and technology of forages. – Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies of after S.Z. Gzhytskogo. – Lviv, 2007.
It was developed and recommended dry concentrated mixture for the intensive fattening of young pigs, which contain extrudated bran of high-yield and rich in vitamins of group B of the cereal culture of winter tritikale, cheap wastes - sifting a wheat and rape oil-cake. All it was plugged in the rations of fattening young pigs instead of portion of rich components: the encoded starterted additions, bran of corn and wheat.
Except for the generally accepted requirements of setting of norms of feeding of pigs the large value of providing the rations by the vitamins of group B, with the help of including to 30% of extrudated bran of winter tritikale and stimulation of development of microflora of thick department of intestine, which synthesizes the given vitamins. For this purpose rations were filled up by the organic forms of sapphire.
The rationed feeding of piglets of experimental groups is balanced after all indexes allowed to get the high average daily increases of living mass, which even exceed the parameters of technology of the recommended firm Provimi, the best indexes of meat productivity and to low the prime price of pork. Profitability of production of pork here increase to 31,1-36,0%.
Keywords: fattening of pigs, started addition, extrusion, tritikale, assimilation of nutrients, quality of pork.
хнологій
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій
імені с.З. Гжицького
Козак Роман Васильович
УДК: 636.085.54:636.4
Інтенсифікація виробництва свинини при використанні сухих кормових сумішок з екструдованим тритикале
06.02.02 — годівля тварин і технологія кормів
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Львів – 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
Столярчук Панас Зиновійович,
Львівський національний університет ветеринарної
медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького,
кафедра годівлі тварин і технології кормів, завідувач.
Офіційні опоненти:–
доктор сільськогосподарських наук, професор КОСТЕНКО Володимир Миколайович, Вінницький державний аграрний університет, кафедра годівлі тварин та технології кормів, завідувач.–
доктор сільськогосподарських наук, професор ЗАСУХА Юрій Васильович, Національний аграрний університет, кафедра технологій, економіки та менеджменту у тваринництві, завідувач.
Захист відбудеться 11.10.2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .826.02 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія № 1.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.
Автореферат розісланий 10.09.2007 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради ________________ О.М. Слобода
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В останні роки у великих свинарських господарствах України впроваджуються сучасні інтенсивні технології виробництва свинини, які відповідають вимогам європейських стандартів. Технологія фірми Provimi, яка діє у ТзОВ „Галичина” Стрийського району, передбачає раннє (у 28 днів) відлучення поросят живою масою 8 кг і постановку їх на дорощування. Це дозволяє одержувати від основної свиноматки до 2,4 опороси в рік.
При годівлі свиней особливе значення мають стартерні добавки: престартери, стартери, гроуери, фінішери, збагачені повноцінними білками, вітамінами, мінеральними та біологічно активними речовинами, 25% яких додають до зернової групи раціонів.
Після дорощування молодняк при живій масі 35 кг переводять на заключну відгодівлю зерновими сумішками із включенням частини стартерної добавки. Відгодівля триває 83–90 днів. Підсвинків реалізують на м’ясо у віці 192–195 днів живою масою 105–107 кг.
Імпортні стартерні добавки є дорогими компонентами раціонів, що значно підвищує собівартість свинини.
Нами для заключної відгодівлі свиней розроблено декілька варіантів сумішок із зернових кормів власного виробництва і дешевих відходів (висівки пшеничні, макуха ріпакова). До сумішок додавали лише 15% стартерної добавки – фінішера. Це значно здешевлює вартість годівлі підсвинків і робить виробництво свинини рентабельним. Раціональне використання таких сумішок можливе лише при заключній відгодівлі свиней, коли тварини вже мають розвинутий шлунково-кишковий тракт.
Годівля підсвинків сухими концентрованими сумішками вимагає нових підходів до балансування раціонів, зокрема забезпечення їх вітамінами групи В, яких часто при використанні сухих концентратів не вистачає, легкодоступними фракціями крохмалю та органічними сполуками сірки. Цим питанням у літературі досі не надавалось належної уваги. Високі середньодобові прирости живої маси – 842–848 г, які перевищують у наших дослідах показники, передбачені технологією Provimi, досягнуто при включенні в раціони відгодівельних підсвинків 20–30% екструдованої дерті найбільш врожайної в господарстві (47,8 ц/га) і багатої вітамінами групи В зернової культури – тритикале взамін частини інших концентратів. Одержано при цьому також вищі забійні показники та значне покращення якості свинини, як за хімічним складом, так і за оцінкою при дегустації. У цьому актуальність даної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження автора є розділом комплексної наукової роботи, яка проводиться у 2000–2005 рр. на кафедрі годівлі тварин і технології кормів Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького: „Ефективність використання злаково-бобових сумішок з добавкою ерготропіків при годівлі великої рогатої худоби та свиней”.
Дисертаційна робота виконувалася відповідно до державних планів науково-дослідних робіт, які виходили із замовлення Головного управління координації освоєння НТП та інформатики України: „Організація в зоні Прикарпаття нормованої годівлі тварин спеціальними кормосумішками”. Державна реєстрація № 0101U001337.
Мета і завдання досліджень. Метою наших наукових і науково-виробничих досліджень було:–
розробити найбільш оптимальний склад сумішок концентратів із вирощених у господарстві високоврожайних і дешевих кормових культур, якими при невеликій (15 %) добавці стартерного компоненту – фінішеру вдається збалансувати за деталізованими нормами раціони молодняка свиней при інтенсивній його відгодівлі.
Згодовування таких сумішок повинно позитивно впливати на засвоєння поживних речовин тваринами, що сприятиме підвищенню їх інтенсивності росту та покращенню м’ясної продуктивності в умовах дії сучасної європейської технології виробництва свинини.–
вивчити перетравність та обмін речовин в організмі відгодівельного молодняка свиней при згодовуванні зерносумішок різного складу в тому числі з використанням екструдованої дерті нової для західного регіону кормової культури – озимого тритикале.
При проведенні досліджень ставились такі завдання:–
вивчити урожайність і вихід поживних речовин з 1 га площі при вирощуванні різних зернових культур. Встановити найбільш оптимальний склад сумішок концкормів для нормованої годівлі молодняка свиней на відгодівлі.–
провести балансові досліди та аналізи крові піддослідних тварин для вивчення перетравності поживних речовин при різному складі кормових сумішок, балансу азоту і деяких показників обміну речовин.
Шляхом підбору компонентів у раціонах та використанням кормів, багатих сіркою і легкодоступними фракціями крохмалю стимулювати діяльність мікрофлори товстого відділу кишечника для синтезу нею вітамінів групи В і збільшення перетравності сирої клітковини. Вивчити засвоєння відгодівельними підсвинками поживних речовин та інтенсивність їх росту і м’ясну продуктивність.–
встановити економічну ефективність запропонованої новітньої технології інтенсивної відгодівлі свиней.
Об’єкт досліджень. Об’єктом досліджень є відгодівельний молодняк свиней великої білої породи польської селекції, вирощений при використанні типової технології, яка розроблена відомою фірмою Provimi і поширена в країнах Західної Європи, в тому числі в Польщі. Вона передбачає раннє відлучення поросят, інтенсивне використання кодованих стартерних добавок при дорощуванні та заключній відгодівлі тварин.
Технологія не допускає втручання в процес годівлі та утримання молодняка свиней при вирощуванні, а лише при заключній їх відгодівлі. На основі проведених нами досліджень було розроблено оптимальний склад сумішок для організації нормованої годівлі тварин, що підвищило інтенсивність їх росту, значно здешевило собівартість продукції та покращило її якість.
Предмет досліджень. Розроблено варіанти сумішок концентрованих кормів найбільш врожайних кормових культур, вирощених у господарстві для нормування раціонів молодняка свиней в період заключної відгодівлі. Встановлено урожайність, хімічний склад та поживну цінність відносно нової для західного регіону України кормової культури – озимого тритикале сорту „Краснодарський”, як в натуральному, так і в екструдованому вигляді. Вивчено обмін речовин, інтенсивність росту і м’ясну продуктивність підсвинків та рентабельність виробництва свинини при використанні різних варіантів розроблених сумішок з добавкою 15% фінішеру.
Наукова новизна одержаних результатів. Розроблені і впроваджені для заключної відгодівлі свиней більш збалансовані і дешеві концентровані сумішки із вирощених у господарстві високоврожайних кормових культур і деяких відходів (висівки пшеничні, ріпакова макуха).
Вперше встановлено кормову цінність екструдованої дерті нової для західної зони України культури – озимого тритикале в складі даних сумішок.
Вперше доведена доцільність поповнення раціонів відгодівельних свиней легкодоступними фракціями крохмалю (мальтоза) і органічними сполуками сірки для стимулювання мікробіологічних процесів у товстому відділі кишечника з метою покращення розщеплення клітковини та синтезу вітамінів групи В, що сприяє зростанню загальної перетравності органічних речовин раціону і використанню їх на утворення продукції.
При впровадженні удосконаленої технології заключної відгодівлі молодняка свиней значно підвищилась інтенсивність його росту, рентабельність виробництва свинини та її якість.
Практичне значення одержаних результатів. Вивчена ефективність використання рекомендованих нами сумішок дешевих концентрованих кормів, вирощених у господарстві, для заключної відгодівлі свиней. Це дозволило удосконалити технологію виробництва свинини, яку використовують на свинокомплексах. Інтенсивність росту молодняка свиней при цьому зросла і склала 842–848 г на добу при рентабельності виробництва свинини – 31,1–36,0%. Покращилась також якість м’яса, що має велике практичне значення.
Особистий внесок здобувача. Автором обґрунтована наукова концепція, сформована мета роботи та розроблені основні етапи проведення досліджень згідно затвердженої теми. Дисертант проводив також усі роботи, пов’язані з її виконанням, а саме: організація науково-господарських дослідів, підбір тварин, їх годівля та утримання, зважування молодняка і контрольний забій. Автор брав участь в заготівлі кормів, розробці раціонів, та здійснював загальний контроль параметрів новітньої технології виробництва свинини. Автор спільно з допоміжним персоналом кафедри годівлі тварин проводив обмінні досліди, лабораторні дослідження кормів, крові, м’ясного фаршу тощо. Дисертант є автором викладених у дисертації ідей, наукових висновків і рекомендацій.
Апробація результатів дисертації. Звіти за проведену науково-дослідну роботу щорічно заслуховувались на вченій раді Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького (2002–2005 рр.). Результати досліджень та основні положення дисертації були висвітлені в доповідях, які повідомлялись на наукових конференціях:
1. Міжнародна науково-практично конференція молодих вчених та спеціалістів „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, червень 2004 р).
2. International Scientific Conference 16–17 September 2004. Warszaw Agricultural University.
3. Міжнародна наукова конференція: „Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях”, присвячена 220-річчю академії (Львів, жовтень 2004 р.).
4. Науково-практична конференція „Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” Вінницький ДАУ, 23-25 травня 2005 року.
5. Міжнародна науково-практична конференція „Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики”, присвячена 105-річчю від дня народження С.З. Гжицького. Львівська НАВМ, Львів 9–10 червня 2005 року.
6. Міжнародна науково-практична конференція „Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва”, присвячена 100-річчю від дня народження Д.Я. Василенка. Львівська НАВМ С.З. Гжицького, Львів, 20–21 жовтня 2005 року.
Публікації. За матеріалами наукових досліджень опубліковано 8 наукових робіт, 7 з них опубліковані у визнаних ВАК України журналах. Загальний об’єм публікацій – 25 сторінок. Одержано декларативний патент 2005 року.
Структура та об’єм дисертації. Дисертаційна робота (основана частина) викладена на 108 сторінках комп’ютерної верстки, загальним обсягом з врахуванням вступу, висновків, списку літератури та додатків 193 сторінки, містить 32 таблиці, рисунків 4 і 35 додатків. Список використаної літератури включає 360 джерел, з них 90 іноземними мовами.
Дана робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, власних досліджень, економічної оцінки результатів досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел літератури і додатків.
МЕТОДИКА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дисертаційна робота виконана на кафедрі годівлі тварин і технології кормів Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького та на філіалі кафедри – свинокомплексі ТзОВ „Галичина” Стрийського району Львівської області у 2002–2005 роках.
У кожному з чотирьох проведених тримісячних дослідів, розділених на дві серії, було використано по три групи підсвинків великої білої породи польської селекції, підібраних за методом аналогів, по 20 голів у кожній. У 2005 р. проведена виробнича перевірка одержаних результатів на 500 головах відгодівельних свиней. Для одержання більш достовірних даних кожен дослід проводився у повторності.
Відгодівельні підсвинки контрольних груп одержували корми, рекомендовані технологією, розробленою фірмою Provimi і прийнятою на свинокомплексах Європи.
У раціони тварин дослідних груп включали дерть високоврожайної культури – озимого тритикале сорту „Краснодарський” та дешеві відходи власного виробництва, багаті перетравним протеїном, вітамінами групи В, що передбачено схемою дослідів (табл. 1).
Таблиця 1
Схема проведення дослідів
Показники | Групи свиней
контрольна
1 | дослідні
2 | 3
Порода свиней | Велика біла польської селекції
Кількість голів у групі | 20 | 20 | 20
Вік поросят при відлученні, днів | 28 | 28 | 28
Жива маса при постановці на заключну відгодівлю, кг | 35 | 35 | 35
Вік підсвинків при їх реалізації на м’ясо живою масою 100-105 кг, днів | 195 | 195 | 195
Структура раціонів (в % за масою):
дерть пшенична
висівки пшеничні
дерть ячмінна
дерть кукурудзяна
дерть тритикале
макуха ріпакова
стартерний компонент |
35
15
22
8
-
5
15 |
25
15
12
8
20
5
15 |
17
15
10
8
30
5
15
Обробка дерті тритикале на екструдері:
перша серія дослідів | натуральна, не оброблена
друга серія дослідів | натуральна | екструдована | екструдована
У другій серії дослідів (третій і четвертий досліди) співвідношення кормів у раціонах не мінялося, проте дерть тритикале використовувалася у екструдованому вигляді.
При екструзії у кормі зростав вміст крохмалю, що обумовлено переходом при високому тиску і температурі частини геміцелюлози у крохмалеподібні речовини. Одночасно у екструдованій дерті тритикале міняється співвідношення фракції крохмалю шляхом зростання кількості мальтози.
Господарство змушене купувати кодовані стартерні добавки, частину зерна пшениці, а також зерно кукурудзи, оскільки воно не дозріває в умовах Прикарпаття. Ці куповані компоненти раціонів здорожують виробництво свинини. Завдання заключалось в тому, щоб зменшити кількість таких кормів, замінивши відповідно високоврожайними і дешевими кормами власного виробництва (табл. 2).
Таблиця 2
Вихід поживних речовин з 1 га при заготівлі кормів у ТзОВ „Галичина”
Корми | Вихід готового корму, ц | Кормові одиниці, ц | Обмінна енергія,
тис. МДж | В % до пшениці | Перетравний протеїн, ц
Пшениця | 32,5 | 38,0 | 43,9 | 100 | 3,3
Ячмінь | 30,0 | 35,4 | 38,1 | 93,2 | 2,5
Тритикале | 47,8 | 56,4 | 64,5 | 148,4 | 4,6
Жито | 22,2 | 24,4 | 27,3 | 64,2 | 2,0
Горох | 28,6 | 31,5 | 36,8 | 82,9 | 5,5
Макуха ріпакова | 12,0 | 13,0 | 14,8 | 34,2 | 3,1
Зерно пшенично-житнього гібриду – тритикале крім високого урожаю містить позитивні ознаки обох культур: від пшениці – вищий вміст перетравного протеїну, крохмалю в т. ч. амілози і менше амілопектину, а від жита – більший вміст сірки, лізину та вітамінів групи В.
Враховуючи великий вміст у зерні пшениці глютенів (клейковина), що при ослизненні перетворюється в гумоподібну масу, яка затримує доступ ферментів, деякі дослідники наголошують на обмеженому використанні в годівлі свиней пшеничної дерті. Однак, сучасні технології годівлі свиней передбачають поїдання сухих (не варених і не оброблених гарячою водою) концентрованих сумішок із годівниць. Воду свині одержують із соскових поїлок. При такій годівлі клейстеризація глютенів не відбувається, а поживні речовини пшениці добре використовуються організмом свиней на утворення продукції.
Сухі сумішки дозволяють також постійно заповнювати годівниці відповідно до команд комп’ютерів, які контролюють мікроклімат і годівлю тварин. Відомо, що поросята мають різний тип нервової системи. Спочатку корм їдять сильніші, від’їдаючи слабших, які часто на звичайних фермах залишаються голодними і відстають у рості. Коли ж сухий корм постійно знаходиться у годівницях, то після насичення перших поросят, настає черга для других. Прирости тварин при цьому помітно зростають і різниця між ними в групі незначна.
У житі, як і у кукурудзі, мало амінокислоти триптофану, що зменшує кормову цінність протеїну. Триптофан крім свого прямого значення, як складової частини білків, використовується також для синтезу в організмі тварин вітаміну РР. В раціони підсвинків ми включали 5% ріпакової макухи, яка багата на триптофан.
Водорозчинні вітаміни відіграють виключно важливу роль у діях окисно-відновних ферментів, які беруть участь у обміні вуглеводів і білків, служачи у ферментів активною групою. Ці вітаміни синтезуються мікрофлорою кишечника. На невеликих фермах, де гігієнічні умови не особливо дотримуються, свині поїдають багату мікрофлорою підстилку і їх організм забезпечується цими вітамінами. При утриманні свинопоголів’я на щілинній підлозі, як це було в наших дослідах, спостерігаються ознаки дефіциту даних важливих вітамінів, що викликає зміни показників крові та затримка росту поросят.
Розвитку мікрофлори у кишечнику, яка синтезує водорозчинні вітаміни, сприяє наявність в кормах сірки. Співвідношення N : S в раціонах відгодівельних свиней повинно складати 6–10 : 1. Багатою сіркою є макуха ріпаку.
У пшениці не лише менше, ніж у житі та тритикале водорозчинних вітамінів, але й окремі з них, а саме вітамін В6 і фолієва кислота перебувають у зв’язаній формі і засвоюються тваринами всього на 30%. Це було враховано в наших дослідах. Посібники з годівлі свиней практично нехтують вищеназвані фактори. Проте при промисловому виробництві свинини сухими комбікормами вони відіграють дуже важливу роль.
ТзОВ „Галичина” підтримує постійні зв’язки із європейською фірмою „Провімі польська”, від якої купує стартерні добавки та комбікорми для дорощування. Фірма проводить також необхідний хімічний аналіз кормів, в тому числі на вміст у них вітамінів, фракцій крохмалю та амінокислот.
При складанні раціонів ми користувалися нормами Г.А. Богданова і ін. (1990), М.Т. Ноздріна (1993), І.І. Ібатуліна і ін. (2003) та інших дослідників.
Поживність раціонів у другому місяці відгодівлі показана у табл. 3. Раціони, складені за деталізованими нормами, приведені у дисертації. Крім показників вміщених в табл. 3, враховано наявність 7 мікроелементів та 7 вітамінів, які приводяться в дисертації.
Зоотехнічний аналіз кормів, переїдів і калу проводили за загальноприйнятими методиками (Н.А. Лукашик та ін. 1965). Вміст у кормах макроелементів визначали в лабораторії інституту рослинництва і тваринництва УААН у водному розчині золи на полум’яному фотометрі (модель ІІІ, тип А, фірми „Цейс”), мікроелементи у золі на атомно-абсорбційному спектрофотометрі типу ААS-30.
У крові визначали гемоглобін та кількість еритроцитів на ФЕК- М, а в сироватці – вміст білка, альбумінів – рефрактометрично та амінного азоту за Мютінг Діктером.
Контрольний забій підсвинків по 4 голови з групи, обваловування та хімічний аналіз м’ясного фаршу і дегустацію проводили за загальноприйнятими методиками (М.Ф. Томме, 1976).
У обмінних дослідах, тривалістю 8 днів, проведених за методикою Н.А. Коваленка (1986) було використано по 4 підсвинки-аналоги з кожної групи.
Таблиця 3
Вміст деяких речовин у раціонах підсвинків на другому місяці заключної відгодівлі в другій серії дослідів. Середня жива маса 70 кг, середньодобовий приріст живої маси – 800-850 г
Показники | Норма | Піддослідні групи
І контрольна | ІІ | ІІІ
Кормові одиниці | 3,65 | 3,66 | 3,68 | 3,79
Обмінна енергія, МДж | 39,4 | 39,1 | 39,3 | 39,3
Суха речовина, кг | 2,82 | 2,72 | 2,72 | 2,72
Сирий протеїн, г | 520 | 560 | 569 | 570
в т. ч. водосолерозчинні фракції протеїну, г | 177 | 176 | 169 | 160
Перетравний протеїн, г | 401 | 393 | 397 | 395
Крохмаль, г– | 1343 | 1440 | 1458
в т.ч. амілоза, г– | 376 | 498 | 518
амілопектин, г– | 967 | 942 | 940
Сира клітковина, г | 165 | 146,4 | 140,7 | 139,9
Лізин, г | 21,4 | 20,9 | 21,5 | 21,8
Метіонін+цистин, г | 16,15 | 17,7 | 17,7 | 17,7
Триптофан, г | 5,9 | 6,3 | 6,3 | 6,3
Кальцій, г | 18,4 | 17,6 | 17,5 | 17,4
Фосфор, г | 15,2 | 15,7 | 15,5 | 15,6
Сірка, г | 10,4 | 10,8 | 11,5 | 11,5
Одержані в дослідах результати були оброблені статистично за методикою Н.А. Плохінського (1969). Вірогідну різницю позначали: *)р<0,05, **) р<0,01.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Інтенсивність росту відгодівельного молодняка. Раціони піддослідних груп відрізнялися співвідношенням окремих концентрованих кормів для вивчення можливості одержання найбільш оптимального результату.
Включення у раціони відгодівельних підсвинків у першій серії дослідів 20% багатої перетравним протеїном і водорозчинними вітамінами дерті тритикале підвищувало прирости живої маси свиней. Подальше збільшення вмісту тритикале (30%) в складі зерносумішок не впливало на ріст підсвинків (різниця до контролю статистично не вірогідна). Наявність у тритикале підвищеної кількості амілопектину, який недостатньо перетравлюється, обмежує використання для інтенсивної відгодівлі свиней дерті із цієї культури в натуральному вигляді. Тому у другій серії дослідів використовували екструдовану дерть тритикале в дозі 20% і навіть 30%, що позитивно вплинуло на інтенсивність росту підсвинків (табл. 4).
Таблиця 4
Інтенсивність росту підсвинків піддослідних груп, Mm, n=4, n=20
Серія | Дос-лід | Група | Середня жива маса 1 гол., кг | Приріст живої маси
початок досліду | кінець досліду | всього, кг | середньодобовий, г
І | 1 | 1 | 35,82,88 | 106,71,01 | 70,91,08 | 7808,10
2 | 36,11,96 | 110,01,08*) | 73,90,82*) | 8219,06*)
3 | 35,82,06 | 105,32,24 | 69,51,62 | 77212,12
2 | 1 | 36,02,80 | 105,91,00 | 69,90,98 | 7749,10
2 | 36,23,11 | 110,01,28*) | 73,81,00*) | 82010,08*)
3 | 36,12,06 | 105,12,42 | 69,01,34 | 76811,10
ІІ | 3 | 1 | 36,32,16 | 105,91,02 | 69,80,96 | 7918,70
2 | 36,41,90 | 109,91,12*) | 73,51,11*) | 8369,80*)
3 | 36,41,88 | 110,81,22*) | 74,41,06**) | 84210,14**)
4 | 1 | 35,91,80 | 108,90,88 | 73,00,82 | 8018,12
2 | 36,01,42 | 111,91,16*) | 75,90,88*) | 83410,10*)
3 | 35,92,00 | 113,11,14**) | 77,20,84**) | 84811,04**)
При цьому досягнуть середньодобових приростів – 842–848 г, що є навіть дещо вищим показником, ніж передбачено технологічними параметрами. Кінцева жива маса підсвинків виявилась також більшою і склала 110 кг. Це вказує на кормову цінність екструдованої дерті тритикале в складі сухих сумішок.
Показники обміну речовин та їх вплив на продуктивність тварин. З метою більш повної оцінки поживної якості вирощених і заготовлених для інтенсивної відгодівлі свиней сумішок концентратів необхідно вивчати не лише їх врожайність та хімічний склад, але й перетравність і засвоєння поживних речовин тваринами та перебіг обміну речовин у молодняка, який споживає дані сумішки.
Приводимо коефіцієнти перетравності і баланс азоту, одержані у другій серії дослідів (табл. 5).
При екструзії дерті тритикале довгі та розгалужені ланцюги амілопектину розщеплюються до більш простих і легкоперетравних сполук – амілози. Це збільшило у другій серії дослідів перетравність вуглеводів корму: сирої клітковини і БЕР, коефіцієнти перетравності яких зросли при цьому відповідно до 36,6 і 89,8%. Згідно даних П.Д. Пшеничного (1968) зростання перетравності клітковини завжди сприяє збільшенню перетравності інших поживних речовин раціону, що й спостерігалося у другій серії наших дослідів.
Використання поживних речовин кормів на синтез тканин організму було також більшим, що видно із балансу азоту.
Таблиця 5
Коефіцієнти перетравності (%) поживних речовин і баланс азоту, (друга серія дослідів), Mm, n=4
Показники | Піддослідні групи
1 (контрольна) | 2 | 3
Коефіцієнти перетравності:
суха речовина | 78,20,61 | 80,20,52*) | 80,80,58*)
органічна речовина | 79,80,48 | 81,80,44*) | 81,90,50*)
сирий протеїн | 74,10,51 | 76,20,44**) | 77,80,46**)
сирий жир | 59,11,24 | 58,11,60 | 58,81,48
сира клітковина | 33,60,48 | 35,20,52**) | 36,60,52**)
безазотисті екстрактивні речовини (БЕР) | 84,40,88 | 89,00,72**) | 89,80,84**)
Відклалось азоту в організмі, г | 25,60,38 | 26,90,32*) | 27,10,40*)
Відклалось азоту в % від перетравленого | 36,90,22 | 37,70,26*) | 37,60,34
Відкладання азоту у підсвинків дослідних груп складало на добу – 26,9–27,1 г, в той час, як в контрольній групі було – 25,6 г. Використання дерті тритикале, особливо в екструдованому вигляді, підвищує біологічну повноцінність протеїну, що є важливим фактором у прогресивній технології інтенсивної відгодівлі молодняка свиней.
Морфологічний та хімічний склад крові підсвинків змінюється залежно від зовнішніх факторів впливу і в першу чергу від годівлі тварин. За складом крові ставлять діагноз про порушення обміну речовин і стан здоров’я тварин, а також роблять висновки про використання тваринами поживних речовин кормів на утворення продукції.
У наших дослідах особливої різниці за показниками кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну в крові різних груп тварин не виявлено. Відмінності спостерігались лише за деякими показниками сироватки крові (табл. 6).
Зростання у сироватці крові загального білку і в тому числі альбумінів, а також амінного азоту спостерігалося у відгодівельного молодняка свиней дослідних груп, особливо у другій серії дослідів, коли підсвинкам згодовували екструдовану дерть тритикале. Така динаміка показників сироватки крові за даними Н.А. Коваленка, Н.М. Карпуся, О.А. Сисоєва, П.З. Столярчука та інших є характерною ознакою тварин, які інтенсивно ростуть. Альбумінна фракція сироватки крові, від вмісту якої залежить і кількість загального білку, активно включається у процеси росту тканин молодняка, а амінний азот (сума амінокислот) безпосередньо надходить із кров’ю до клітин тіла, де використовується для синтезу власних білків.
Таблиця 6
Деякі гематологічні показники підсвинків піддослідних груп
Се-рія | Дос-лід | Гру-па | Еритроцити,
1012/л | Гемоглобін, ммоль/л | Білок сироватки, г/л | Альбуміни,
г/л | Амінний азот,
ммоль/л
І | 1 | 1 | 6,740,56 | 1,500,02 | 66,42,10 | 27,42,14 | 3,350,02
2 | 6,800,68 | 1,540,03 | 76,21,86*) | 39,42,08*) | 4,320,02*)
3 | 6,700,66 | 1,510,02 | 64,22,64 | 30,12,88 | 3,520,04
2 | 1 | 6,720,70 | 1,540,02 | 64,82,64 | 28,81,66 | 3,420,02
2 | 6,780,62 | 1,570,02 | 78,02,94**) | 38,02,08*) | 4,260,03*)
3 | 6,700,34 | 1,570,04 | 65,62,88 | 29,22,90 | 3,600,04
ІІ | 3 | 1 | 6,720,68 | 1,570,02 | 66,62,10 | 28,62,40 | 3,300,02
2 | 6,860,52 | 1,610,03 | 75,62,06*) | 39,63,08*) | 4,090,02*)
3 | 6,900,48 | 1,620,02 | 77,62,00**) | 40,23,11*) | 4,200,04*)
4 | 1 | 6,740,44 | 1,560,04 | 66,82,08 | 28,02,60 | 3,470,01
2 | 6,900,50 | 1,590,03 | 77,42,11*) | 37,91,30 | 3,980,02*)
3 | 6,900,36 | 1,580,03 | 78,02,24**) | 40,03,02 | 4,430,03*)
М’ясна продуктивність відгодівельного молодняка. Вища кінцева жива маса тварин, знятих з відгодівлі, сприяла одержанню більших показників їх забійної маси, довжини туші та маси туші (табл. 7).
У підсвинків цих же дослідних груп виявлена і найвища маса найбільш цінного м’яса, яке є в окостах тварин та кращий вміст м’якушу у туші в порівнянні до аналогічних показників молодняка контрольних груп. Ця різниця сягає 6,6–8,2% і є статистично вірогідною. Все це підтверджує особливу цінність запропонованої технології заключної відгодівлі молодняка свиней з використанням дерті тритикале, особливо в екструдованому вигляді.
Таблиця 7
Деякі забійні показники та хімічний склад м’ясного фаршу молодняка свиней піддослідних груп, Mm, n=4
Се-рія | Дос-лід | Гру-па | Забійна маса, кг | Маса окосту,
кг | Маса м’якушу в туші, кг | Вміст у фарші сухої речовини, % | Вільна волога м’яса, %
І | 1 | 1 | 73,41,02 | 7,10,32 | 55,00,76 | 24,70,32 | 32,00,30
2 | 78,11,00*) | 8,20,28*) | 58,20,80*) | 25,80,28 | 28,80,42*)
3 | 73,82,20 | 7,00,42 | 54,61,00 | 25,00,42 | 32,80,50
2 | 1 | 73,70,98 | 7,10,26 | 56,60,58 | 24,60,38 | 32,80,32
2 | 78,21,11*) | 8,40,26*) | 60,20,66*) | 25,90,28 | 28,90,40*)
3 | 73,02,06 | 7,10,28 | 55,20,72 | 25,20,30 | 33,00,56
ІІ | 3 | 1 | 73,10,90 | 7,20,30 | 52,60,70 | 24,80,34 | 31,90,36
2 | 76,51,01*) | 8,70,26*) | 58,00,92*) | 26,00,28 | 28,40,42*)
3 | 79,00,88**) | 8,80,24*) | 60,81,04*) | 26,20,26*) | 27,80,36*)
4 | 1 | 74,10,84 | 7,10,32 | 53,60,72 | 24,40,22 | 32,40,40
2 | 77,50,80*) | 8,60,24*) | 59,61,06*) | 25,80,26 | 28,40,38*)
3 | 80,10,92**) | 8,80,26*) | 61,00,98*) | 26,40,24*) | 27,50,40*)
Слід, однак, відзначити, що свинина, забитих у ранньому віці підсвинків (6 міс. 10 днів), містить вищу кількість води, в тому числі не зв’язаної, а жир між м’язовими волокнами слабо виражений. Свинина, одержана при використанні пшеничної та ячмінної дерті, як основних компонентів раціонів, за даними К. Нерінга, без добавки зелені чи трав’яного борошна бобових, або до 20% багатої вітамінами групи В дерті жита є недостатньо смачною, без бажаного аромату та консистенції.
При дегустаційній оцінці м’яса нами також не було виявлено потрібного аромату, а в бульйоні були відсутні жирові „зірочки” та золотисте забарвлення.
Варене м’ясо було малоапетитним. Дещо кращим виявилось м’ясо смажене, з якого випарувалась вільна вода.
Слід, проте, наголосити, що заключна відгодівля свиней сумішками, які включали багату вітамінами групи В та білками дерть тритикале, сприяла одержанню свинини кращого хімічного складу. У м’ясному фарші підсвинків дослідних груп містилося менше води в т. ч. вільної, Таке м’ясо одержало вищі оцінки при дегустації.
„Молода” без жирових включень свинина має високий попит у багатьох країнах Західної Європи та у США. Проте споживач України не звик до такого продукту і вважає його недостатньо смачним. Він надає перевагу так званій “зрілій” свинині. Тому відшукуються шляхи покращення якості свинини у відповідності з вимогами вітчизняного споживача.
ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДІВ
Найменші затрати кормів у кормових одиницях на 1 кг приросту живої маси відгодівельних підсвинків у наших дослідах встановлено у тварин дослідних груп при їх відгодівлі сумішками, які містили дерть тритикале, особливо в екструдованому вигляді. Затрати при цьому складають всього 3,9–4,0 кормових одиниці, що вказує на належно організовану технологію виробництва свинини, при якій поживні речовини кормів максимально використовуються на утворення продукції.
Найнижчу собівартість продукції і найбільший прибуток – 142,4–185,2 грн. при реалізації 1 ц живої маси відгодованих свиней та високу рентабельність – 30–36% одержано від молодняка дослідних груп, де використовували високоврожайне і дешеве зерно озимого тритикале.
Слід також наголосити, що за час проведення дослідів протягом останніх трьох років закупівельні ціни на вироблену свинину мінялися, що впливало на загальну величину прибутків. За цей час чотири рази зростали ціни на пальне. Однак і в цих умовах дана технологія повністю себе оправдала, на що вказують результати виробничої перевірки на 500 головах свиней у 2005 році.
ВИСНОВКИ
1. Виконання державних завдань збільшення виробництва продуктів харчування і в першу чергу м’яса скороспілої галузі – свинарства вимагає впровадження сучасних технологій. Розроблена і впроваджена спільно із західноєвропейською фірмою Provimi у ТзОВ „Галичина” Стрийського району новітня технологія передбачає раннє відлучення поросят у 28 денному віці і реалізацію відгодованих свиней у віці 192–195 днів, живою масою – 105–107 кг.
Технологія базується на використанні сухих кормових сумішок для заключної годівлі свиней, в яких зменшена кількість рекомендованих фірмою дорогих компонентів, зокрема: стартерних добавок, кукурудзяної і пшеничної дерті натомість включено 20–30% екструдованої дерті високоврожайної і багатої вітамінами групи В дешевої злакової культури власного виробництва – озимого тритикале, а також концентровані відходи – висівки пшеничні та ріпакову макуху, яка багата протеїном та сіркою для стимулювання розвитку мікрофлори в товстому відділі кишечника з метою сприяння синтезу вітамінів групи В та кращому розщепленню клітковини ферментами мікрофлори.
При такій заміні компонентів вдалося збалансувати раціони за деталізованими нормами і одержати показники продуктивності підсвинків, які навіть переважали величини, передбачені технологією фірми Provimi.
2. При складанні раціонів годівлі молодняка свиней за деталізованими нормами крім загальноприйнятих показників необхідно також додатково враховувати вміст крохмалю та його фракцій: легкоперетравної амілози та важкоперетравного амілопектину, водосолерозчинних фракцій протеїну (альбуміни і глобуліни) та водорозчинних вітамінів групи В. Ці показники в умовах дії сучасних технологій, основаних на годівлі свиней сухими кормами, мають великий вплив на засвоєння тваринами поживних речовин кормів для підвищення інтенсивності росту відгодівельного молодняка.
3. При екструзії дерті тритикале зменшується в ній вміст геміцелюлози, молекули якої частково руйнуються, від чого зростала кількість крохмалю, в якому збільшувався вміст амілози, за рахунок амілопектину, довгі і розгалужені молекули якого розщеплювалися до простіших і легкодоступних сполук. При цьому коефіцієнти перетравності вуглеводистих речовин: клітковини і БЕР в кормах раціону третіх дослідних груп зростали відповідно до 36,6 і 89,8%, що вище в порівнянні з контролем на 5,4%.
Наявність в раціонах свиней в оптимальних кількостях легкорозчинних і менш розчинних фракцій сирого протеїну сприяють рівномірному розщепленню цих фракцій у різних відділах шлунково-кишкового тракту, що в свою чергу сприяє перетравленню та засвоєнню азотистих речовин корму.
Найвищі коефіцієнти перетравності сирого протеїну при сухому типі годівлі свиней – виявилися при наявності у ньому 40% легкодоступних водосолевих фракцій. Найкраще співвідношення речовин спостерігалося у третій дослідній групі, де 30% раціону займала екструдована дерть тритикале.
У третій дослідній групі, де це співвідношення відповідало названим вимогам, коефіцієнти перетравності протеїну становили 76,2–77,8% (в контролі – 74,1%), а відкладання азоту в організмі відповідно 27,1 г (у контролі 25,6 г), біологічна цінність протеїну в дослідних групах була вищою і становила 37,7% (в контролі 36,9%).
4. Збалансування раціонів підсвинків дослідних груп за необхідними показниками повноцінної годівлі згідно деталізованих норм та забезпечення оптимального співвідношення основних компонентів позитивно вплинуло на обмін речовин в організмі тварин та їх засвоєння. У крові підсвинків піддослідних груп вміст гемоглобіну та кількість еритроцитів відповідали фізіологічним нормам тварин і мало відрізнялися між собою. Вміст же у сироватці крові загального білку та його альбумінної фракції виявився вищим у підсвинків дослідних груп, які проявили більшу інтенсивність росту та кращу м’ясну продуктивність. Це молодняк других груп у першій серії дослідів, якому згодовували зерносумішку із 20% дерті тритикале та друга і третя групи другої серії, яким у склад кормової сумішки включали відповідно 20 і 30% екструдованої дерті тритикале. Раціони цих груп були збалансованими, не лише за всіма компонентами повноцінної годівлі, а й за оптимальним співвідношенням фракцій крохмалю та протеїну.
Зростання у сироватці крові вмісту загального білку і в тому числі альбумінів, а також амінного азоту є характерним для тварин, у яких засвоєння поживних речовин, а отже й інтенсивність їх росту, є вищими.
Альбумінна фракція сироватки крові, від вмісту якої зростає і загальний білок сироватки, активно включається у процеси синтезу білків тіла у молодняка, а амінний азот безпосередньо надходить із кров’ю до тканин, де використовується їх клітинами для синтезу власних білків.
5. Краще засвоєння поживних речовин молодняком свиней дослідних груп позитивно вплинуло на інтенсивність їх росту. Найбільші середньодобові прирости живої маси – 842–848 г, які навіть перевищують параметри впровадженої технології фірми Provimi, проявили підсвинки дослідних груп, відгодовувані на сумішках, що включали 20–30% екструдованої дерті озимого тритикале. Необроблена дерть тритикале проявляла свою позитивну дію лише при вмісті її в раціонах не більше 20%. При цьому одержано 820–821 г середньодобових приростів живої маси. Подальше збільшення не екструдованої дерті тритикале в раціонах знижувало інтенсивність росту тварин. Кінцева жива маса підсвинків у дослідних групах була на 6–8 кг вищою від стандартів технології і складала 110,0–113,1 кг.
6. Відгодований молодняк свиней дослідних груп, який проявив більшу інтенсивність росту та мав вищу передзабійну живу масу, показав також кращі показники м’ясної продуктивності та якості м’яса.
Показники забійної маси, маси туші та найбільш цінної їх частини – окосту були вищими у підсвинків, раціони яких включали 20–30% екструдованої дерті озимого тритикале або ж 20% необробленої дерті цієї культури, що дає статистично вірогідну різницю до даних контрольної групи.
У середніх пробах м’ясного фаршу, одержаного при обваловуванні туш молодняка вищеназваних дослідних груп, спостерігався менший вміст води, а більший білку та жиру, що робить таке м’ясо ціннішим, ніж одержане від тварин контрольних груп, відгодовуваних за типовою технологією. М’ясо свиней контрольних груп містило більшу кількість вільної (не зв’язаної) води – 31,9–32,8%. Це значно знижує його якість та смак. Таке м’ясо не наваристе, без бажаного аромату та консистенції. М’ясо і навіть бульйон від молодняка дослідних груп оцінені при дегустації вищими балами, що дає статистично вірогідну різницю.
7. Збалансована за необхідними компонентами деталізованих норм заключна відгодівля молодняка свиней сприяла кращому засвоєнню поживних речовин спожитих кормів, від чого їх затрати на одержану продукцію були невеликими. В дослідних групах, де в раціони підсвинків включали 20 і 30% екструдованої дерті тритикале, на 1 кг приросту живої маси витрачено всього 3,9–4,0 кормових одиниць, що на 5,0–5,8% є меншим, ніж у тварин контрольних груп.
Висока інтенсивність росту молодняка дослідних груп і невелика вартість високоврожайного корму – зерна тритикале, яке складало основу зернової групи раціонів цих тварин, сприяли зниженню собівартості приросту живої маси підсвинків. При цьому значно зріс чистий прибуток від реалізації відгодованих свиней, а разом з цим і рентабельність виробництва свинини, яка склала – 31,1–36,0%, що на 5,1–7,0% є вищою ніж у підсвинків контрольної групи. Це вказує на економічну доцільність впровадження удосконаленої новітньої технології інтенсивного виробництва свинини.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Впровадження удосконаленої нами технології відгодівлі молодняка свиней дає можливість максимально інтенсифікувати виробництво свинини і завершити відгодівлю тварин у віці 192–195 днів при живій масі 105–107 кг, організувати автоматизацію виробничих процесів, комп’ютерний контроль за параметрами мікроклімату, оптимальний набір кормів з використанням кодованих стартерних добавок для збалансованої годівлі тварин за деталізованими нормами.
Все це позитивно впливає на інтенсивність росту молодняка свиней, яка при заключній відгодівлі перевищує 800 г.
2. Для збільшення виробництва кормів при інтенсивній відгодівлі свиней доцільно вирощувати кормову культуру – озиме тритикале, яке в умовах Прикарпаття дає найвищий урожай зерна – 47,8 ц/ га.
Найкраще в кормові сумішки для заключної відгодівлі свиней включати 20–30% екструдованої дерті тритикале.
Екструзія дерті тритикале покращує фракційний склад крохмалю у зерні. Це підвищує перетравність вуглеводів, і сприяє засвоєнню тваринами поживних речовин корму, що позитивно впливає на інтенсивність росту підсвинків та покращує якість свинини.
3. Використання в раціонах свиней більш дешевих кормів власного виробництва із високоврожайних кормових культур призводить до зменшення собівартості виробництва свинини у господарстві та зростання рентабельності її виробництва до 31,1–36,0%.
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Столярчук П.З., Козак Р.В. Організація заключної інтенсивної відгодівлі свиней на дешевих кормах власного виробництва // Сільський господар – Львів, 2004. – № 1–2. – С. 26–29 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).
2. Козак Р.В., Столярчук П.З. Інтенсивність росту та м’ясна продуктивність свиней, які відгодовуються за новітньою технологією // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Т. 6 (№ 2). – ч.4. – С. 59–63 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).
3. Столярчук П.З., Козак Р.В. Засвоєння поживних речовин зернових кормосумішок при відгодівлі свиней за новітньою технологією // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Т. 6 (№ 3). – ч. 5. – С. 45–50 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).
4. Pivtorak Y., Petryshak R., Kozak R. Perspectives of food in animal feeding and effect of rational supplication of nutrients on production. International Scientific Conference 16–17 September 2004. Warszawa Agricultural University. – Warszawa, 2004. – S. 75 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).
5. Козак Р.В., Столярчук П.З. Повноцінна годівля молодняка при інтенсивній технології виробництва свинини // Збірник наук. праць Вінницького ДАУ. – Вінниця, 2005. –В. 22. –Ч. 2. – С. 90–93 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).
6. Столярчук П.З., Козак Р.В. Особливості засвоєння поживних речовин відгодівельним молодняком свиней і якість продукції // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2005. – Т. 7 (№ 2). – Ч. 4. – С. 3–7 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).
7. Козак Р. Відгодовуємо свиней за 195 днів // Сільський господар. – Львів, 2005. – № 1–2. – С. 33–35.
8. Столярчук П.З., Козак Р.В., Наумюк О.С., Голодюк І.П. Перспективні технології у тваринництві // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2005. – Т. 7. – № 3 (26). – Ч. 3. – С. 107–110 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).
Козак Р.В. Інтенсифікація виробництва свинини при використанні сухих кормових сумішок з екструдованим тритикале. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів. – Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. – Львів, 2007.
Розроблені і рекомендовані для інтенсивної відгодівлі молодняка свиней сухі концентровані сумішки, які місять екструдовану дерть високоврожайної і багатої вітамінами групи В злакової культури озимого тритикале, а також дешеві відходи – висівки пшеничні та ріпакову макуху. Їх включали в раціони відгодівельного молодняка свиней взамін частини купованих дорогих компонентів: стартерних добавок, дерті кукурудзи та пшениці.
Крім загальноприйнятих вимог нормованої годівлі свиней доведено велике значення забезпечення раціонів вітамінами групи В, шляхом включення окремих кормів та стимулюванням розвитку мікрофлори товстого відділу кишечника, яка синтезує дані вітаміни. Для цього раціони поповнювали органічними формами сірки.
Збалансована за всіма показниками нормована годівля підсвинків дослідних груп дозволила одержати високі середньодобові прирости живої маси (842–848 г), які навіть перевищують параметри технології рекомендованої фірмою Provimi, кращі показники м’ясної продуктивності та знизити собівартість свинини. Рентабельність виробництва свинини при цьому зросла до 31,1–36,0%.
Ключові слова: відгодівля свиней, стартерні добавки, екструзія, тритикале, засвоєння поживних речовин, якість свинини.
Козак Р.В. Интенсификация производства свинины при использовании сухих кормовых смесей с экструдированным тритикале. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 – кормление животных и технология кормов. – Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого. – Львов, 2007.
Разработаны и рекомендованы для интенсивного откорма молодняка свиней сухие концентратные смеси, в которых содержится по сравнению с типичной европейской технологией фирмы Provimi меньшее количество дорогих покупных компонентов: стартерных добавок, зерна пшеницы и кукурузы, а взамен включены экструдированная дерть высокоурожайной в западном регионе Украины и богатой витаминами группы В злаковой культуры – озимого тритикале, а также дешевые отходы – пшеничные отруби и содержащий ценный белок и серу рапсовый жмых.
В свинокомплексе „Галичина” Стрийского района в 2002–2005 годах проведено две серии опытов, по два в каждой, продолжительностью 90 дней (заключительный откорм) до живой массы животных 105–107 кг.
Каждый опыт проводился на 60 головах подсвинков крупной белой породы польской селекции, разделенных по методу аналогов на 3 группы.
В первой серии опытов использовали дерть тритикале в натуральном виде, а в опытах второй серии дерть экструдировали. Производственная проверка результатов опытов проведена на 500 головах откармливаемого молодняка свиней.
Установлено, что при сухом типе кормления свиней, кроме общепринятых тестов нормирования рационов необходимо учитывать и другие показатели. Доказана значительная роль водорастворимых витаминов группы В, которые при сухом типе кормления концентратами синтезируются микрофлорой толстого отдела кишечника в недостаточном количестве. Для лучшего синтеза витаминов микрофлорой в рационах свиней необходимо наличие 40% легкорастворимых фракций сырого протеина (альбумины и глобулины), серы, а также крахмала, в котором доминирует легкопереваримая фракция – амилаза.
Учитывая данные факторы при использовании сухих полнорационных кормовых смесей, удалось достичь высоких показателей переваримости питательных веществ и лучшего их использования на образование продукции. Получены высокие показатели интенсивности роста откармливаемых подсвинков. Среднесуточные привесы составили 842–848 г, что превышает гарантированные показатели фирмы Provimi, улучшилось также качество свинины. Рентабельность производства свинины при этом возросла до 31,1–36,0%.
Ключевые слова: откорм свиней, стартерные добавки, экструзия зерна, тритикале, усвоение питательных веществ, качество свинины.
Kozac R.V. Intensification of production of pork at use of dry forage mixture with extrudated tritikale. - Manuscript.
Thesis on gaining of scientific degree of candidate of agricultural sciences on speciality 06.02.02 – feeding of animals and technology of forages. – Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies of after S.Z. Gzhytskogo. – Lviv, 2007.
It was developed and recommended dry concentrated mixture for the intensive fattening of young pigs, which contain extrudated bran of high-yield and rich in vitamins of group B of the cereal culture of winter tritikale, cheap wastes - sifting a wheat and rape oil-cake. All it was plugged in the rations of fattening young pigs instead of portion of rich components: the encoded starterted additions, bran of corn and wheat.
Except for the generally accepted requirements of setting of norms of feeding of pigs the large value of providing the rations by the vitamins of group B, with the help of including to 30% of extrudated bran of winter tritikale and stimulation of development of microflora of thick department of intestine, which synthesizes the given vitamins. For this purpose rations were filled up by the organic forms of sapphire.
The rationed feeding of piglets of experimental groups is balanced after all indexes allowed to get the high average daily increases of living mass, which even exceed the parameters of technology of the recommended firm Provimi, the best indexes of meat productivity and to low the prime price of pork. Profitability of production of pork here increase to 31,1-36,0%.
Keywords: fattening of pigs, started addition, extrusion, tritikale, assimilation of nutrients, quality of pork.
