Банківська система
реферат
на тему
Банківська система
Україна переживає нелегкий час перехідного періоду до регульованої ринкової економіки, що зумовлює появу нових економiчних явищ, вiдносин, iнституцiй, типових для країн з розвинутою економiкою. Стрижнем такої економiчної iнфраструктури є банкiвська система, становлення i бурхливий розвиток якої ми нинi спостерiгаємо.
Складова частина банкiвської системи представлена мережою комерцiйних банкiв i квазiбанкiвських установ, яка покликана задовольняти потреби населення, держави та народного господарства у банківських послугах i створити умови для стабiлiзацiї та поступового зростання економiки.
Ефективна дiяльнiсть банкiвськоі системи обумовлена рішенням ряду проблем, однією з яких є стан банкiвського капiталу, умови його створення. Основу банкiвського капiталу складають власнi кошти банку i їх сердцевина - статутний фонд.
Значну увагу в формуваннi статутного фонду комерцiйних банкiв придiлено Нацiональним банком України. Введення мiнiмальних розмiрiв статутних фондiв для створення банку i обов’язкове збiльшення статутних фондiв для дiючих комерцiйний банкiв зобов’язує комерцiйнi банки оперативно вирiшувати питання знаходження джерел формування статутного капiталу i його розширення.
Перехiд до ринкової економiки, децентралiзацiя прийняття економiчних рiшень породжує невизначеннiсть та ризик у пiдприємницькiй дiяльностi. В таких умовах потрiбно мати надiйну iнформацiю, яку може дати тiльки бухгалтерський облiк та бухгалтерська i фiнансова звiтнiсть.
В умовах розвитку ринкових вiдносин найбiльший розвиток отримала мережа кредитних iнститутiв, головною ланкою якої виступають банки. Банкiвська система має дворiвневу структуру i подана на першому рiвнi Нацiональним Банком України з його регiональними вiддiленнями , на другому — розвинута мережа комерцiйних банкiв . За станом на 01.01.98 в Украінi зареєстровано 227 банкiв, фактично функцiонує 186 банкiв { данi опублiкованi в журналi “ Финансовая консультация” №5(39) за 2 лютого 1998 року, с.-12}.
В Росiї в 1993 роцi було вiдкрито та зареєстровано 306 самостiйних банкiв тобто в 1,5 раза бiльше нiж всi дiючи банки Украіни. На сьогоднi в Украінi є 2513 банкiвських установ. Це одна банкiвська установа на 20 тис. населення. У проектi Концепцiї ринкового реформування банкiвськоі системи, розробленої професорами М.Савлуком та А.Морозом по замовленню Асоцiацiї Українських банкiв в 1994 роцi при виборi шляху банкiвськоі системи України, було аргументовано показано, що найбiльшоі уваги заслуговує сучасна банкiвська система Нiмечинни. Кiлькiсть самостiйних кредитних установ в Нiмечиннi складає бiльш 4000, цi установи мають майже 45000 фiлiй i, таким чином, в Нiмечиннi в 1993 роцi iснувало 49000 банкiвських установ, тобто одна установа приходилась на 1600 жителiв ( порiвняйте з одною банкiвською установою на 20000 жителiв Украіни ). Таким чином, на жаль в Украінi ми маємо :
Слабокапiталiзованi комерцiйнi банки, якi на сьогоднi не можуть конкурувати з iноземними банками.
Мала кiлькiсть як банкiвських установ так i самостiйних банкiв
Нерозвинута банкiвська система України, яка ще не охопила в достатнiй мiрi своєю дiяльнiстю всi райони України, а розвинулася в своій бiльшостi , в Київi.
Процес реформування банкiв: закриття збиткових фiлiй та банкiв поряд зi змiною їх власникiв.
Банки майже повнiстю припинили будiвництво та вiдкриття нових фiлiй внаслiдок недостатка вiльних власних коштiв.
Банки України лише з 01.07.97 згiдно до нового Закону “ Про оподаткування прибутку пiдприємств” почали створювати страховi фонди та вiдносити на собiвартiсть, в той час як банки Заходу робили це впродовж десятелiть i створили цi резерви, збiльшуючi розмiр кредитного портфелю.
Банки з великою напуженiстю змогли вiдновити свої статутнi фонди, якi внаслiдок гiперiнфляцiі знецiнилися в сотнi тисяч раз.
Банки України тiльки з 01.01.98 перейшли на бухгалтерський облiк за мiжнародними стандартами.
Українськi банки тiльки починають ( на жаль) вчитися керувати своїми ризиками. Не мають достатнiх знань та досвiду в керуваннi ризиками, а також не створили необхiдних для цього резервiв ( хоча робота в цьому напрямi ведеться досить активно ).
До теперiшнього часу на бiржi неможливо зменшити ризик валютних операцiй, купити ф’ючерс, не знайшли широкого застосування iншi iнструменти зменьшення ризику при проведеннi валютних операцiй, якi широко застосовуються на Заходi ( форфарднi контракти, опцiони, валютнi свопи ).
Застарiле, не вiдповiдаюче сучасним умовам законодавство, хоча вже є проекти двох Законiв : “ Про банки та банкiвську дiяльнiсть” та “ Про Нацiональний банк України” ( який вже прийнятий в першому читаннi Верховною Радою України ).
Для своєї роботи кожний банк повинен мати власнi кошти , основну частину яких займає статутний фонд. I якшо статутний фонд НБУ формується за рахунок коштiв державного бюджету, то статутний фонд комерцiйних банкiв утворюється за рахунок внескiв акцiонерiв або учасникiв.
Статутний фонд комерцiйного банку у складi капiталу банку забезпечує економiчну самостiйнiсть та стабiльнiсть. Розмiр статутного фонду впливає на платоспроможнiсть банку та забезпечує пiдтримання обов’зкових економiчних нормативiв в межах, встановлених НБУ.
В умовах перехiдної економiки велике значення має методика об’єктивної оцiнки стану кожного її елементу. Бухгалтерський облiк, будучи головною частиною системи управлiння, дозволяє здiйснити вирiшення цiєї проблеми. Поява в господарськiй дiяльностi рiзних форм власностi потребує постiйного вдосконалення та змiцнення методологiї бухгалтерського облiку капiталу комерцiйних банкiв. З цiєю метою, Нацiональним банком України була проведена дуже велика робота по переведенню банкiвської системи України на мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку (МСБО).
Доход банку має велике значення на тiльки для оцiнки ефективностi його дiяльностi, а й для загального аналiзу фiнансового стану, оскiльки прибуток є основним засобом збiльшення власного капiталу банку.
Враховуючи наявнiсть тенденiї спаду прибутковостi традицiйних (надання кредитiв тощо) операцiй у банках України, виникає потреба у пошуку нової стратегiї банкiв вiдповiдно до умов низької iнфляцiї. Одним з перспективних напрямкiв розвитку банкiвської дiяльностi є проведення операцiй з корпоративними цiнними паперами. В Українi поступово прискорюється процес приватизацiї крупних промислових пiдприємств i вiдповiдно до цього набуває розвиток ринок корпоративних цiнних паперiв i оцiнка прибутковостi банку вiд операцiй з ними дозволить регулювати напрямки дiяльностi банку.
Для визначення стратегії ліквідності банків потрібно розглянути рівень його прибутковості. Одним з пiдходiв до оцiнки рiвня прибутковостi є виявлення тенденцiй, якi склалися. Тому форма аналiзу прибутку по моделi, яка описана, заповнюється на основi даних як мiнiмум за три дати (наприклад, за три роки). Так, наприклад, позитивна оцiнка дається, якщо склалася тенденцiя росту доходiв за рахунок процентних доходiв, а не за рахунок непередбачених доходiв. В умовах, коли українська банкiвська система перейшла на мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку, використання цiєї моделi набуває важливого значення.
Дуже великий iнтерес викликає розроблена Нацiональним банком України методологiя оцiнки дiяльностi комерцiйних банкiв викладена в Iнстукцiї №10 “Про порядок регулювання та аналiз дiяльностi комерцiйних банкiв”. Перш за все , цiкава методологiя оцiнки доходностi та прибутковостi дiяльностi комерцiйних банкiв. Iнстукцiя №10 “Про порядок регулювання та аналiз дiяльностi комерцiйних банкiв” затверджена постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 30 грудня 1996 року №343 в редакцiї, затвердженiй постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 30 грудня 1997 року №469. Iнструкцiєю передбачено, що основним об’єктом аналiзу є дiяльнiсть комерцiйного банку. Водночас суб’єктами аналiзу можуть виступати також контрагенти комерцiйних банкiв, iншi кредитнi установи, аудиторськi фiрми, реальнi та потенцiйнi клiєнти, кореспонденти, iншi зацiкавленi юридичнi та фiзичнi особи. Враховуючи, що методика аналiзу є єдина для порiвняння отриманих в результатi аналiзу даних, її унiверсальнiсть забезбечує проведення порiвняльного аналiзу з дiяльнiстю iнших галузей економiки.
Аналiз резервiв доходiв банку повинен здiйснюватися з врахуванням економiчної ситуацiї. Для повного виявлення резервiв збiльшення доходiв i розробки заходiв для управлiнських рiшень, якi торкаються їх мобiлiзацiї, економiчний аналiз слiд деталiзувати вiдповiдно до видiв доходiв.
Якiсний економiчний аналiз дає можливiсть визначити причини, якi викликали змiнення факторiв. Так, змiнення середнiх залишкiв по виданим кредитам може бути обумовлено такими причинами:
Загальним збiльшенням (зменьшенням) позичкових активiв в порiвняннi з планом (або попереднiм перiодом), яке характерiзується темпом росту Т. Якщо Т>1 , то дiяльнiсть банку характерiзується позитивно, а якщо Т<1 - то негативно;
Збiльшенням в загальних активах частини позичкових активiв, якi приносять доход у виглядi процентiв. Якщо цей показник бiльше нiж 0,75 , то дiяльнiсть банку позитивна
Слiд вiдмiтити, що збiльшення частки комiсiйного доходу в загальних доходах банку на мiй погляд є позитивним, так як свiдчить про надання банком всiх видiв послуг.Це призводить не тiльки до збiльшення доходу, а й до збереження старих i залучення нових клiєнтiв, а в умовах ринку виживає лише сильнiший.
Змiнення середнього рiвня процентної ставки по кредитам може бути обумовлено такими причинами:
змiненям загального рiвня вiдсоткової ставки на ринку кредитiв;
змiненям облiкової ставки НБУ;
структурою кредитного портфелю;
збiльшенням несплачених в строк кредитiв, по яким виплачують (як правило) завищенi проценти.
Збiльшення середнього рiвня позичкового вiдсотка, яке викликане збiльшенням несплаченої в строк заборгованостi, потребує додаткової роботи для забезпечення лiквiдностi балансу. При цьому величезне значення мають загальнi та спецiальнi резерви банку, якi повиннi ним створюватись у вiдповiдностi до стану його кредитного портфелю.
Список літератури:
Закон України “Про банки i банкiвську дiяльнiсть” вiд 20.03.91р. №872-12
Положення НБУ “Про порядок формування i використання резерву для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями комерцiйних банкiв” затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.03.98р. N 122 у новій редакції з урахуванням внесених змін і доповнень та у зв"язку з переходом на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку
Банкiвська ециклопедiя. Пiд редакцiєю Мороза А.М., К.: Ельтон, 1993р.
Комерцiйнi банки в Українi . Довiдник. К: Вища школа, 1990—62с
Мороз А. Основи банкiвської справи, К: Лiбра, 1994р.
на тему
Банківська система
Україна переживає нелегкий час перехідного періоду до регульованої ринкової економіки, що зумовлює появу нових економiчних явищ, вiдносин, iнституцiй, типових для країн з розвинутою економiкою. Стрижнем такої економiчної iнфраструктури є банкiвська система, становлення i бурхливий розвиток якої ми нинi спостерiгаємо.
Складова частина банкiвської системи представлена мережою комерцiйних банкiв i квазiбанкiвських установ, яка покликана задовольняти потреби населення, держави та народного господарства у банківських послугах i створити умови для стабiлiзацiї та поступового зростання економiки.
Ефективна дiяльнiсть банкiвськоі системи обумовлена рішенням ряду проблем, однією з яких є стан банкiвського капiталу, умови його створення. Основу банкiвського капiталу складають власнi кошти банку i їх сердцевина - статутний фонд.
Значну увагу в формуваннi статутного фонду комерцiйних банкiв придiлено Нацiональним банком України. Введення мiнiмальних розмiрiв статутних фондiв для створення банку i обов’язкове збiльшення статутних фондiв для дiючих комерцiйний банкiв зобов’язує комерцiйнi банки оперативно вирiшувати питання знаходження джерел формування статутного капiталу i його розширення.
Перехiд до ринкової економiки, децентралiзацiя прийняття економiчних рiшень породжує невизначеннiсть та ризик у пiдприємницькiй дiяльностi. В таких умовах потрiбно мати надiйну iнформацiю, яку може дати тiльки бухгалтерський облiк та бухгалтерська i фiнансова звiтнiсть.
В умовах розвитку ринкових вiдносин найбiльший розвиток отримала мережа кредитних iнститутiв, головною ланкою якої виступають банки. Банкiвська система має дворiвневу структуру i подана на першому рiвнi Нацiональним Банком України з його регiональними вiддiленнями , на другому — розвинута мережа комерцiйних банкiв . За станом на 01.01.98 в Украінi зареєстровано 227 банкiв, фактично функцiонує 186 банкiв { данi опублiкованi в журналi “ Финансовая консультация” №5(39) за 2 лютого 1998 року, с.-12}.
В Росiї в 1993 роцi було вiдкрито та зареєстровано 306 самостiйних банкiв тобто в 1,5 раза бiльше нiж всi дiючи банки Украіни. На сьогоднi в Украінi є 2513 банкiвських установ. Це одна банкiвська установа на 20 тис. населення. У проектi Концепцiї ринкового реформування банкiвськоі системи, розробленої професорами М.Савлуком та А.Морозом по замовленню Асоцiацiї Українських банкiв в 1994 роцi при виборi шляху банкiвськоі системи України, було аргументовано показано, що найбiльшоі уваги заслуговує сучасна банкiвська система Нiмечинни. Кiлькiсть самостiйних кредитних установ в Нiмечиннi складає бiльш 4000, цi установи мають майже 45000 фiлiй i, таким чином, в Нiмечиннi в 1993 роцi iснувало 49000 банкiвських установ, тобто одна установа приходилась на 1600 жителiв ( порiвняйте з одною банкiвською установою на 20000 жителiв Украіни ). Таким чином, на жаль в Украінi ми маємо :
Слабокапiталiзованi комерцiйнi банки, якi на сьогоднi не можуть конкурувати з iноземними банками.
Мала кiлькiсть як банкiвських установ так i самостiйних банкiв
Нерозвинута банкiвська система України, яка ще не охопила в достатнiй мiрi своєю дiяльнiстю всi райони України, а розвинулася в своій бiльшостi , в Київi.
Процес реформування банкiв: закриття збиткових фiлiй та банкiв поряд зi змiною їх власникiв.
Банки майже повнiстю припинили будiвництво та вiдкриття нових фiлiй внаслiдок недостатка вiльних власних коштiв.
Банки України лише з 01.07.97 згiдно до нового Закону “ Про оподаткування прибутку пiдприємств” почали створювати страховi фонди та вiдносити на собiвартiсть, в той час як банки Заходу робили це впродовж десятелiть i створили цi резерви, збiльшуючi розмiр кредитного портфелю.
Банки з великою напуженiстю змогли вiдновити свої статутнi фонди, якi внаслiдок гiперiнфляцiі знецiнилися в сотнi тисяч раз.
Банки України тiльки з 01.01.98 перейшли на бухгалтерський облiк за мiжнародними стандартами.
Українськi банки тiльки починають ( на жаль) вчитися керувати своїми ризиками. Не мають достатнiх знань та досвiду в керуваннi ризиками, а також не створили необхiдних для цього резервiв ( хоча робота в цьому напрямi ведеться досить активно ).
До теперiшнього часу на бiржi неможливо зменшити ризик валютних операцiй, купити ф’ючерс, не знайшли широкого застосування iншi iнструменти зменьшення ризику при проведеннi валютних операцiй, якi широко застосовуються на Заходi ( форфарднi контракти, опцiони, валютнi свопи ).
Застарiле, не вiдповiдаюче сучасним умовам законодавство, хоча вже є проекти двох Законiв : “ Про банки та банкiвську дiяльнiсть” та “ Про Нацiональний банк України” ( який вже прийнятий в першому читаннi Верховною Радою України ).
Для своєї роботи кожний банк повинен мати власнi кошти , основну частину яких займає статутний фонд. I якшо статутний фонд НБУ формується за рахунок коштiв державного бюджету, то статутний фонд комерцiйних банкiв утворюється за рахунок внескiв акцiонерiв або учасникiв.
Статутний фонд комерцiйного банку у складi капiталу банку забезпечує економiчну самостiйнiсть та стабiльнiсть. Розмiр статутного фонду впливає на платоспроможнiсть банку та забезпечує пiдтримання обов’зкових економiчних нормативiв в межах, встановлених НБУ.
В умовах перехiдної економiки велике значення має методика об’єктивної оцiнки стану кожного її елементу. Бухгалтерський облiк, будучи головною частиною системи управлiння, дозволяє здiйснити вирiшення цiєї проблеми. Поява в господарськiй дiяльностi рiзних форм власностi потребує постiйного вдосконалення та змiцнення методологiї бухгалтерського облiку капiталу комерцiйних банкiв. З цiєю метою, Нацiональним банком України була проведена дуже велика робота по переведенню банкiвської системи України на мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку (МСБО).
Доход банку має велике значення на тiльки для оцiнки ефективностi його дiяльностi, а й для загального аналiзу фiнансового стану, оскiльки прибуток є основним засобом збiльшення власного капiталу банку.
Враховуючи наявнiсть тенденiї спаду прибутковостi традицiйних (надання кредитiв тощо) операцiй у банках України, виникає потреба у пошуку нової стратегiї банкiв вiдповiдно до умов низької iнфляцiї. Одним з перспективних напрямкiв розвитку банкiвської дiяльностi є проведення операцiй з корпоративними цiнними паперами. В Українi поступово прискорюється процес приватизацiї крупних промислових пiдприємств i вiдповiдно до цього набуває розвиток ринок корпоративних цiнних паперiв i оцiнка прибутковостi банку вiд операцiй з ними дозволить регулювати напрямки дiяльностi банку.
Для визначення стратегії ліквідності банків потрібно розглянути рівень його прибутковості. Одним з пiдходiв до оцiнки рiвня прибутковостi є виявлення тенденцiй, якi склалися. Тому форма аналiзу прибутку по моделi, яка описана, заповнюється на основi даних як мiнiмум за три дати (наприклад, за три роки). Так, наприклад, позитивна оцiнка дається, якщо склалася тенденцiя росту доходiв за рахунок процентних доходiв, а не за рахунок непередбачених доходiв. В умовах, коли українська банкiвська система перейшла на мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку, використання цiєї моделi набуває важливого значення.
Дуже великий iнтерес викликає розроблена Нацiональним банком України методологiя оцiнки дiяльностi комерцiйних банкiв викладена в Iнстукцiї №10 “Про порядок регулювання та аналiз дiяльностi комерцiйних банкiв”. Перш за все , цiкава методологiя оцiнки доходностi та прибутковостi дiяльностi комерцiйних банкiв. Iнстукцiя №10 “Про порядок регулювання та аналiз дiяльностi комерцiйних банкiв” затверджена постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 30 грудня 1996 року №343 в редакцiї, затвердженiй постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 30 грудня 1997 року №469. Iнструкцiєю передбачено, що основним об’єктом аналiзу є дiяльнiсть комерцiйного банку. Водночас суб’єктами аналiзу можуть виступати також контрагенти комерцiйних банкiв, iншi кредитнi установи, аудиторськi фiрми, реальнi та потенцiйнi клiєнти, кореспонденти, iншi зацiкавленi юридичнi та фiзичнi особи. Враховуючи, що методика аналiзу є єдина для порiвняння отриманих в результатi аналiзу даних, її унiверсальнiсть забезбечує проведення порiвняльного аналiзу з дiяльнiстю iнших галузей економiки.
Аналiз резервiв доходiв банку повинен здiйснюватися з врахуванням економiчної ситуацiї. Для повного виявлення резервiв збiльшення доходiв i розробки заходiв для управлiнських рiшень, якi торкаються їх мобiлiзацiї, економiчний аналiз слiд деталiзувати вiдповiдно до видiв доходiв.
Якiсний економiчний аналiз дає можливiсть визначити причини, якi викликали змiнення факторiв. Так, змiнення середнiх залишкiв по виданим кредитам може бути обумовлено такими причинами:
Загальним збiльшенням (зменьшенням) позичкових активiв в порiвняннi з планом (або попереднiм перiодом), яке характерiзується темпом росту Т. Якщо Т>1 , то дiяльнiсть банку характерiзується позитивно, а якщо Т<1 - то негативно;
Збiльшенням в загальних активах частини позичкових активiв, якi приносять доход у виглядi процентiв. Якщо цей показник бiльше нiж 0,75 , то дiяльнiсть банку позитивна
Слiд вiдмiтити, що збiльшення частки комiсiйного доходу в загальних доходах банку на мiй погляд є позитивним, так як свiдчить про надання банком всiх видiв послуг.Це призводить не тiльки до збiльшення доходу, а й до збереження старих i залучення нових клiєнтiв, а в умовах ринку виживає лише сильнiший.
Змiнення середнього рiвня процентної ставки по кредитам може бути обумовлено такими причинами:
змiненям загального рiвня вiдсоткової ставки на ринку кредитiв;
змiненям облiкової ставки НБУ;
структурою кредитного портфелю;
збiльшенням несплачених в строк кредитiв, по яким виплачують (як правило) завищенi проценти.
Збiльшення середнього рiвня позичкового вiдсотка, яке викликане збiльшенням несплаченої в строк заборгованостi, потребує додаткової роботи для забезпечення лiквiдностi балансу. При цьому величезне значення мають загальнi та спецiальнi резерви банку, якi повиннi ним створюватись у вiдповiдностi до стану його кредитного портфелю.
Список літератури:
Закон України “Про банки i банкiвську дiяльнiсть” вiд 20.03.91р. №872-12
Положення НБУ “Про порядок формування i використання резерву для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями комерцiйних банкiв” затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.03.98р. N 122 у новій редакції з урахуванням внесених змін і доповнень та у зв"язку з переходом на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку
Банкiвська ециклопедiя. Пiд редакцiєю Мороза А.М., К.: Ельтон, 1993р.
Комерцiйнi банки в Українi . Довiдник. К: Вища школа, 1990—62с
Мороз А. Основи банкiвської справи, К: Лiбра, 1994р.
