Закарпатська область
Зміст
Вступ............................................................................................................3
1. Загальні відомості про територію.........................................................4
2. Антропогенне навантаження на досліджувану територію...............10
3. Шляхи удосконалення територіальної організації лісогосподарського комплексу Виноградівського району і заходи щодо відновлення лісу.............................................................................12
4. Розробка кошторису.............................................................................18
Висновки....................................................................................................22
Список використаних джерел..................................................................23
Вступ
Для проведення всього комплексу робіт на території державного лісового фонду лісгосп здійснює різні види діяльності.
Основним видом лісогосподарських робіт є рубки догляду за лісом і санітарні рубки.
З 2002 по 2005 р. лісгоспом проведено рубки догляду за лісом на площі 9820га при плані 9310га і одержано 147,9 тис.м2 ліквідної деревини. Якість рубок догляду задовільна. Так з допомогою таких рубок догляду покращується як деревостій так і задовольняються потреби населення в деревині.
Але попри проведення санітарних рубок необхідно проводити інші відновлюваньні заходи, як-то насадження молодого лісу та догляд до них.
Метою даної курсової роботи є розробка кошторису на проведення різноманітних заходів по догляду за лісами Виноградівського району та частковому їх відновленню.
1. Загальні відомості про територію
Закарпатська область поділяється на 13 адміністративних районів. Площа середнього (за розмірами території) району становить близько 1 тис.кв.км; такими є Мукачівський і Хустський райони. Найбільшу площу мають Рахівський і Тячівський, найменшу - Перечинський і Воловецький райони.
Найнижчою ланкою адміністративно-територіального устрою є території, підпорядковані місцевим Радам народних депутатів. Станом на 2000р. в області існувало 10 міських, 22 селищні і 285 сільських Рад; останні об'єднували 576 сільських поселень. Більшість місцевих Рад мали в своєму складі по одному поселенню. 2 міста (Ужгород і Мукачеве) мають обласне підпорядкування, решта - районне.
Клімат області відноситься до помірковано континентального. Характерна його особливість — яскраво виражена висотна зональність. На рівнині можуть цвісти фруктові дерева, а в гірській частині тільки починають розпускатися бруньки.
В області можна виділити три кліматичні зони.
Найбільш м'яким кліматом відрізняється рівнинна зона із середньорічною температурою повітря 9—11°, із сумою річних опадів 500—900 мм і із сумою ефективних температур повітря у вегетаційний період 2200—2500°.
У гірничо-долинній зоні (над рівнем моря 200—700 м) річна температура складає 5—8°, сума опадів 900—1200 мм і сума ефективних температур 1500—2100°.
Більш суворий клімат у вищій гірничо-долинній зоні (700—1500 м). Тут річна температура повітря 1—4°, сума опадів 1200—1600 мм і сума ефективних температур 900—1400°.
Звичайно на рівнині весна настає в третій декаді лютого, у горах — у третій декаді березня. Навесні погода хитлива, з частими похолоданнями. Нічні заморозки бувають у квітні і зрідка в травні.
Денна температура на рівнині досягає в квітні 16—18°, у травні 19—20°, у горах відповідно 10—12° і 14—18°. Амплітуда коливання температури повітря за добу досягає 15—20°.
Імовірність ясного і напівясного неба на рівнині 65—70%, у горах—45%. Опадів навесні випадає менше, ніж в інші часи року.
Літо порівняно стійке і тепле, часом спека. Звичайно починається воно на рівнині з другої половини травня і триває до кінця вересня; у горах — з червня -до початку вересня.
Опадів у літній період випадає досить, часті грози, особливо в горах. В окремі роки на ріках спостерігаються дощові паводки висотою до 2—3 м. Вода з великою швидкістю, до 5 м/сек, спрямовується в заплави рік, що на рівнині затоплюються на 2—3 км у ширину.
Найменша кількість днів з опадами спостерігається у вересні.
Денні температури в середньому 24° на рівнині, 19—20°-у горах нижче 700 м. Імовірність ясного і напівясного неба на рівнині 68%, у горах —47%.
Середньодобові температури повітря понад 25° спостерігаються в липні — серпні тільки на рівнині й у передгір'ях, звичайно з малою вологістю повітря, і тому жару не розморює. Самий теплий місяць — липень.
Початок осені в середньому настає в першій декаді жовтня на рівнині і в другій половині вересня в гірській частині області.
Погода восени мінлива, особливо в гірських районах. В окремі роки в жовтні і початку листопада ще тепло. У листопаді опади збільшуються, і в другій його половині на високих горах випадає сніг. У зв'язку з цим настає різке зниження температури повітря, особливо в нічний час.
Зима настає звичайно на рівнині в другій половині грудня, у горах — на місяць раніш. Зима хитлива і порівняно нехолодна, зі середньозимніми температурами біля —2° на рівнині і до —4° у гірській частині області.
Тривалість зими на рівнині 30—75 днів, у горах—100—120 днів. Самим холодним зимовим місяцем є січень. Іноді в холодну зиму температура опускається до — 30°, але зате в теплі зими вдень у січні буває до 10° тепла.
Стійкий сніговий покрив спостерігається тільки в гірських зонах. В окремі роки він досягає місцями 2—3 м і тримається іноді з другої половини листопада до кінця травня. На рівнині товща снігу невелика і лежить він не більше місяця.
Короткі відомості про Виноградівський район:
Площа - 700 кв.км
Межує з Угорщиною, Румунією (є митні переходи Дяково, Вилок)
51 населених пунктів - 1 місто, 29 великих сіл
Густота населення - 169,1 тис.чол. на 1 кв.км
Населення - 118,4 тис.чол. (міське населення - 39,2 тис., сільське - 79,2тис.)
Центр - місто Виноградово (27,6 тис.чол.) 55 300 га - с/г земель, більше 5000 га - сади і виноградники.
Рис.1.1. Карта-схема Виноградівського району
Типи лісу. Для характеристики типів лісорослинних умов і типів лісу прийнята лісотопологічна класифікація розроблена Українським науково-дослідним інститутом лісового господарства і агломерації імені Г.Н.Висоцького.
Класифікаційний перелік типів лісу Виноградівського ДЛГП показаний в нижче приведеній таблиці.
Лісорослинні умови | Типи лісу | Умовні позначення типів лісу
Суха судубрава
С1 | Суха пристінкова судубрава | ПС
Свіжа судубрава
С2 | Свіжа грабова судубрава | ГС
Волога судубрава
С3 | Волога грабова судубрава | ГС
Суха дубрава
Д1 | Суха грабова судубрава | СГД
Свіжа дубрава
Д2 | Свіжа грабова дубрава, свіжа грабова бучина, свіжа буково-грабова дубрава | ГД, ГБ
БГД
Волога дубрава
Д3 | Волога грабова, волога буково-грабова дубрава, волога грабова бучина | ГД, БГД, ГБ
Сира дубрава
Д4 | Сира грабова дубрава | СГД
Найбільш розповсюдженими типами лісорослинних умов на території Бережанського лісгоспу є свіжі дубрави – Д2, які становлять 86,5% всієї покритої лісом площі, в тому числі свіжі грабові дубрави – 43,6%. Ця група представлена, головним чином, дубовим насадженням високої продуктивності і грабовим.
Крім цих насаджень в лісорослинних умовах названої групи (Д2) ростуть, ялинкові, соснові і модринові високобонітетні насадження штучного походження, а також березові, осинові, чорновільхові, ясенові та інші насадження.
Корінний тип деревостою зустрічається рідко. Він складається зі складених насаджень дуба з домішком граба, клена гостролистого, ясена, липи, черешні.
Підлісок густий, складений з ліщини, бересклету бородавчастого, жимолості татарської. В складі трав’яного покриву – копитень європейський, ясинець пахучий, зеленчук жовтий, гравінат міський, хмелиця звичайна, герань лісова.
В даному типі лісу також добре ростуть ялина звичайна, модрина європейська.
2. Антропогенне навантаження на досліджувану територію
Антропогенний вплив – це будь-який вид господарської діяльності людини у відношенні до природних компонент довкілля. Цей вплив може бути і позитивним. Але далі йдеться про антропогенний негативний вплив на ліси.
Наведемо виявлені чинники негативного антропогенного впливу на ліси, які фахівці і науковці вважають основоними серед тих, що мали місце:
переруби, оскільки розрахункова лісосіка була не завжди обгрунтованою, особливо в 1949-1960рр.;
низькі капіталовкладення в будівництво лісової інфраструктури;
недостатнє фінансування ведення лісового господарства;
трелювання гусеничною технікою і транспортування деревини по непристосованих дорогах (яке стало домінуючим в теперишній час) з жахливими наслідками щодо порушення захисних функцій лісу;
заміна на окремих площах корінної породи бука на смереку, яка виявилась нестійкою до хвороб, вітровалів;
порушення діючих правил рубок і санітарних правил у лісах і їх невідповідність іншим вимогам безперервного лісокористування.
Усе це в комплексі призвело до зниження захисних функцій лісу, які не були пріорітетними, оскільки переважала економічна необхідність, що нині проявилось у наступному:
Наслідком перерубів1933-1935 та 1949-1960 років і несвоєчасним залісенням зрубів стало виснаження лісів і порушення їх вікової структури.
Середньовікові насадження смереки у буковій зоні вражені хворобами (кореневою губкою та пеньком) і всихають після 70-ти років. Отже, їх захисні функції далеко не ті, що мали букові насадження. До того ж, хвора деревина не має належної економічної вартості.
Техногенний тиск на лісові площі через широке запровадження гусеничного тракторного трелювання та транспортування деревини по схилах і водотоках призвів до порушення цілісності грунту на масштабних суцільних вирубках. Це посилило ерозію і змив грунту, сприяло знищенню підстилки і підросту. У результаті погіршились умови лісовідновлення. Усе це не могло не відбитися на екологічних функціях лісових насаджень.
Недофінансування лісовпорядкувальних і лісовідновлювальних робіт, будівництва лісових доріг, незалежна матеріаьно-технічна база держлісгоспів і тимчасових лісокористувачів зумовили рубки лісу на площах, які близькі до наявних доріг. Окрім того, наявне порушення норм територіального розподілу лісосічного фонду.
До наслідків, які спричинені діяльністю самих закарпатців, додались і результати діяльності промисловості країн центральної Європи, викиди промислових гігантів в атмосферу (транскордонні переноси).
3. Шляхи удосконалення територіальної організації лісогосподарського комплексу Виноградівського району і заходи щодо відновлення лісу
Удосконалення структури і територіальної організації лісогосподарського комплексу Виноградівського ДЛГП важливу роль відіграє більш раціональне використання у виробництві деревної сировини.
Заготівля деревини спілого лісу ведеться в кожному лісництві згідно розрахункової лісосіки встановленої на десятиріччя. В рубку відводяться ділянки спілого лісу по господарствах і видах деревини (букове, грабове, дубове, мяколисте). Відводи проводяться спеціалістами лісового господарства і головна увага зосереджена при цьому на максимальний вихід ділової деревини в стовбурах на нижній склад, розкряжовка проводиться спеціальними бригадами з попередньою маркеровкою нижнього стовбура з максимального виходу цінних сортиментів.
Вся заготовлена деревина від рубок головного користування розподіляється по споживачах згідно нарядів Міністерства лісового господарства.
При плануванні рубок головного користування в кожному лісництві виходять з потреби певного асортименту лісової продукції. В зв’язку х цим інколи порушується розрахункова лісосіка, набирається більша маса в одному лісництві і зменшується в іншому. Це призводить до того, що збільшується не вирубаним спілий ліс і втрачає свою якість на корені, особливо в мяколистовому господарстві.
Додаткову кількість деревини Виноградівське ДЛГП одержує від проміжного користування лісом шляхом проведення рубок догляду. Цей вид діяльності сприяє в першу чергу, створенню продуктивних дерево станів, підвищенню їх ролі в еколого-ресурсному потенціалі лісу і задоволенню потреб господарства регіону в недостатній лісовій сировині.
Головна увага при проведенні рубок догляду на підприємстві приділяється механізації виробничих процесів з метою використання меншої кількості робочої сили. При трельовці деревини трактором особливу увагу слід звернути на якісне проведення робіт, щоб не пошкоджувати кору дерев.
За останні роки значно зросло побічне користування лісом, особливо заготівля березового соку, ведеться в пристагаючих і навіть середньовікових насадженнях, що негативно впливає на якість деревостану.
Переробка березового соку в лісгоспі не проводиться, а сік відправляється за межі району.
В лісництвах лісгоспу ведеться ручна переробка деревини і відходів для задоволення потреб населення товарами народного споживання. Робота ця проводиться в малих об’ємах, зберігання продукції не вдосконалене.
Механізована переробка деревини проводиться в деревообробних цехах. Переробляється в основному деревина твердолистяних порід (бук, граб, дуб, клен, явір). Заготовки для паркету, що випускаються цехами переробки, поставляються меблевому цеху Виноградівської меблевої фабрики, склад якого знаходиться на станції Виноградів. Тут проходить переробка заготовок на штучний паркет.
Удосконалення структури і територіальної організації регіонального лісогосподарського комплексу тісно пов’язана з оптимізацією лісокористування в регіоні, основні шляхи якої наступні:
1) Збалансування потреб і ресурсів крупного лісу на основі підвищення продуктивності лісових насаджень, покращення використання лісосічного фонду, при умові досягнення інтенсивності лісозаготівель, яка б відповідала наявним лісосировинним ресурсам, застосовується шляхом поступових рубок в букових насадженнях, які б сприяли природному відновленню порід, зменшенню потреби у створенні лісових культур.
2) Створення заповідних лісів в Виноградівському, Шаланівському та Затисянському лісництвах з метою збереження їх природнього стану, примноження фауни і флори, заборони ведення великих рубок у заповідних лісах, крім санітарних, для підтримання санітарно-гігієнічного стану цих лісів.
3) При проведенні рубок догляду залишати коридори, через кожні 50 м. для механізованої трельовки деревини з метою недопущення пошкодження кори дерев.
4) Для більш повного використання лісових ресових ресурсів, ставити питання перед вищестоящим організаціями лісового господарства про передачу лісів, які закріплені за ближніми селами, і які заходяться в зоні діяльності лісгоспу, відповідним лісництвам для раціонального використання і відновлення цих лісів.
5) З метою збільшення виробництва продукції побічного користування лісом організовувати постійну службу обліку сировинних зон і прогнозування врожаю корисних дикоростучих плодів і ягід, визначити місця збору лікарської сировини, підвищити рівень механізації процесів збору і первинної обробки лісової , харчової сировини, максимально зберігати площі лісових харчових ресурсів при проведенні рубок.
6) Для задоволення потреб населення в зоні діяльності лісогосподарського комплексу в лісових харчових продуктах побудувати при лісгоспах цех переробок продукції побічного користування за рахунок фонду розвитку виробництва, що утворюються від прибутків побічного користування.
7) Розробити систему заходів по зниженню засмічених територій рекреаційних лісів, встановити оптимально допустимі норми лісокористування для цих територій.
8) Підвищення комплектності використання деревної сировини в деревообробних цехах лісгоспу, максимально використаних відходів деревообробки, приступити до серійного випуску штучного паркету, для чого удосконалити сушильне господарство, заборонити виготовлення клепки з букової сировини і використати для виготовлення меблів.
Заходи щодо відновлення лісу .
Відновлення лісів і лісорозведення здійснюється постійними лісокористувачами Виноградівського ДЛГП. На землях, що були вкриті лісовою рослинністю, проводяться відновлення лісів, а на землях, не вкритих лісовою рослинністю, насамперед непридатних для використання в сільському господарстві, низькопродуктивних (яри, стародавні балки, крутосхили, піски тощо), - лісорозведення.
Під час підготовки всієї лісосіки до рубки, а у разі потреби її частина визначаються способи лісовідновлення Бережанського лісомисливського господарства. При цьому враховуються лісівничі особливості дерев’яних порід, лісорослинні умови, досвід і можливості господарства. Заплановані заходи уточняються на місці рубок.
Під час проведення добровільно-вибіркових і поступових рубок в усіх випадках, а на суспільних лісосіках до наявності надійного підросту або другого ярусу господарсько цінних порід в кількості, достатній для природного лісовідновлення, лісосічні роботи повинні забезпечувати збереження підросту і другого ярусу головних порід, а також тонкоміру хвойних порід у різновікових насадженнях. Після закінчення лісосічних робіт і очищення місць рубок проводиться облік підросту, який зберігся.
На лісосіках добровільно-вибіркових, поступових і суцільних рубок після закінчення всіх лісосічних робіт, включаючи очищення місць рубок та вивезення деревини, площа пасік із збереженим підростом повинна бути не менше як 15 відсотків загальної площі ділянки з підростом і молодняком , що підлягало збереженню.
Після рубки в зимовий порід у рівнинних умовах та на силах стрімкістю більш як 10 градусів – не менше як 60 відсотків. Після рубки у весняно-літній і осінній періоди на схилах повинно бути збережено підросту відповідно не менше як 60 і 50 відсотків.
На ділянках де проведений перший прийом поступових і добровільно-вибіркових рубок, у разі відсутності достатньої кількості підросту проводяться заходи щодо сприяння природньому відновленню.
Метою природнього відновлення лісів необхідно залишати:
1) зруби з достатньою кількістю життєздатного самосіву і підросту головних порід, що відповідають корінним типам дерево станів; зруби, згарища, тощо, в лісцеваттях з порівняно багатими лісорослинними умовами , здійснення заходів щодо сприяння природному поновленню буде достатнім для наступного відновлення цінних порід і формування високопродуктивних молодняків у терміни, передбачені галузевим стандартом;
2) зруби в дерево станах, де забезпечується успішне поросле і насіннево-поросле відновлення (зруби вільхи, верби), а вирощені молодняки відповідатимуть цільовому призначенню.
4. Розробка кошторису
Відновлення лісів і лісорозведеня повинні здійснюватися з урахуванням соціально-економічних і природно-кліматичних умов району і передбачити цільові вирощування:
а) насадження загального призначення для забезпечення народного господарства деревинного та іншими продуктами лісу;
б) плантаційних лісових культур для одержання окремих сортиментів деревини в максимально короткі терміни;
водоохоронних насаджень на берегах річок, навколо озер, водоймищ, у зонах відводу каналів;
в) ґрунтозахисних насаджень на ярах, балках, крутосхилах, інших непридатних для сільськогосподарського використання земель, а також полезахисних лісових смуг.
А також необхідно періодично проводити санітарні рубки.
Таким чином, кошторис буде складатися з 5-ти основних пунктів:
проведення рубок, які поділяються на вибіркові санітарні, суцільні санітарні, лісовідновні реконструктивні;
проведення таких заходів, як очистка від захаращеності, прорідження, освітлення;
лісокультурні роботи:
садіння лісу,
догляд за лісовими культурами,
заготівля лісового насіння,
вирощування посадкового матеріалу в розсадниках,
придбання насіння та посадматеріалу,
створення і вирощування плантацій.
охорона лісу від пожеж:
влаштування протипожежних розривів,
утримання тимчасових пожежних наглядачів.
Боротьба зі шкідниками та хворобами лісу:
лісопаталогічні обстеження,
винищувальні роботи в осередках шкідників і хвороб,
Таблиця 1. Затрати на проведення рубок
Рубки | Площа, га | За 1 га, тис.грн | Сума витрат, тис.грн.
вибіркові санітарні | 40,1 | 0,64 | 25,5
суцільні санітарні | 3,6 | 66,8 | 240,6
лісовідновні | 4,8 | 23,29 | 111,8
реконструктивні | 2,7 | 55,9 | 151,1
Всього | 51,2 | 146,63 | 529
Таблиця 2. Затрати на проведення інших заходів
Інші заходи | Площа, га | За 1 га, тис.грн | Сума витрат, тис.грн.
очистка від захаращеності | 289 | 0,13 | 37,2
прорідження | 52,7 | 1,075 | 56,7
освітлення | 25,6 | 2,12 | 54,3
Всього | 367,3 | 3,325 | 148,2
Таблиця 3. Проведення лісокультурних робіт
Лісокультурні роботи | Площа, га | За 1 га, тис.грн | Сума витрат, тис.грн.
садіння лісу | 300 | 0,1 | 32,8
догляд за лісовими культурами | 330 | 0,37 | 122,3
заготівля лісового насіння | 370 | 0,027 | 10,2
вирощування посадкового матеріалу в розсадниках | 380 | 0,048 | 18,6
придбання насіння та посадматеріалу | - | - | 39,4
створювання і вирощування плантацій | 400 | 0,11 | 44
Всього | 1780 | 0,655 | 267,3
Таблиця 4. Затрати на охорону лісу від пожеж
Охорона лісу від пожеж | Сума витрат, тис.грн.
влаштування протипожежних розривів | 15,4
утримання тимчасових протипожежних наглядачів | 27,8
Всього | 43,2
Таблиця 5. Боротьба зі шкідниками та хворобами лісу
Боротьба за шкідниками та хворобами лісу | Площа, га | За 1 га, тис.грн | Сума витрат, тис.грн.
лісопаталогічні обстеження | 550 | 0,005 | 2,8
винищувальні роботи | 570 | 0,014 | 8,3
Всього | 1120 | 0,019 | 11,1
Таблиця 6. Загальна сума витрат
Назва заходу | Загальна сума, тис.грн
Рубки | 529
Інші заходи | 148,2
Лісокультурні роботи | 267,3
Охорона лісу від пожеж | 43,2
Боротьба за шкідниками та хворобами лісу | 11,1
Всього | 998,8
Висновки
Відновлення лісів здійснюється за розробленими державними органами лісового господарства спеціальними програмами проектами, які передбачають застосування найбільш доцільних способів відновлення для створення в найкоротші терміни високопродуктивних лісів з господарсько-цінних деревних і чагарникових порід.
Проведення намічених заходів дасть можливість добитися повного використання лісосировинних ресурсів.
Отже, в результаті розробки кошторису на проведення лісовідновних робіт, ми отримали суму приблизно в 1 млн. гривень.
Список використаних джерел
Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001.-500с.
Горшенин Н.М., Швиденко А.И. Лесоводство. – Львов: Вища школа, 1998.-304с.
Лісове господарство України. – К: Держкомлісгосп України, 2003.-24с.
Мигунова Є.С. Лесонасаждения на заселенных почвах. – М: Лесн. пром-сть, 1978.-144с.
Морозов Г.Ф. – Учение о лесе. –М. – Л.: Леслесбумиздат, 2001.-456с.
Меркуль Г.И., Лахтанва Л.И. Лесоводства: Учб. допомижных для студ. вишейших навчальних установ.- Мінськ: БДТУ. 2001.-435с.
Остапенко Б.Ф. Типологічна різноманітність лісів України. – Харків ХДАУ. Лісостеп, 1997.-128с.
Основы лесной биоценологий (Под ред. В.Н.Сукачева и Н.В.Дилиса. – М: Наука, 2002.-574с.
Проект організації розвитку лісового господарства Бережанського державного лісомисливського господарства. Том 1. Книга 1. – Ірпінь:- 1993.-375с.
Побединский А.В. Рубки главного пользования.-М: Лесн. пром-сть, 1980-192с.
Правила рубок головного користування в лісах України.-К: Мінлісгосп України.- 1995-17с.
Родічкін І.Д. Лісопарки України. –К.: Будівельник., 1998.-188с.
Санітарні правила в лісах України. –К.: Мінлісгосп України, 1995.-20с. Современные проблеми лесной технологии. –М.: Наука, 1985.-144с.
Тимофеев В.П. Освитление и прочистки. –М.; Л.; Гослесхозиздат, 2000.-48с.
Тупиця Ю.Ю., Верес В.Ф. Комплексне лісове господарство. –М. Агромиздат. 1987.-215с.
Турский М.К. Лесоводство. -М.: Сельхозгиз, 1995.-323с.
Ткаченко М.Е. Концентрованные рубки. – М.; Л.; Гослесхозиздат, 1931.-176с.
Територіальна структура виробничих комплексів (під ред. М.М.Паламарчука). –Київ: „Наукова думка”. 1981.-321с. Шаблій О.І. Територіальні лісопромислові комплекси УРСР.
Шановаленко П.; Швед. Лісове господарство Тернопільської області. – збірник, Львів: „Каменяр”. 1968.-170с.
Швидко А.Й. Лісознавство: Підручник для вузів. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001.-354.
Вступ............................................................................................................3
1. Загальні відомості про територію.........................................................4
2. Антропогенне навантаження на досліджувану територію...............10
3. Шляхи удосконалення територіальної організації лісогосподарського комплексу Виноградівського району і заходи щодо відновлення лісу.............................................................................12
4. Розробка кошторису.............................................................................18
Висновки....................................................................................................22
Список використаних джерел..................................................................23
Вступ
Для проведення всього комплексу робіт на території державного лісового фонду лісгосп здійснює різні види діяльності.
Основним видом лісогосподарських робіт є рубки догляду за лісом і санітарні рубки.
З 2002 по 2005 р. лісгоспом проведено рубки догляду за лісом на площі 9820га при плані 9310га і одержано 147,9 тис.м2 ліквідної деревини. Якість рубок догляду задовільна. Так з допомогою таких рубок догляду покращується як деревостій так і задовольняються потреби населення в деревині.
Але попри проведення санітарних рубок необхідно проводити інші відновлюваньні заходи, як-то насадження молодого лісу та догляд до них.
Метою даної курсової роботи є розробка кошторису на проведення різноманітних заходів по догляду за лісами Виноградівського району та частковому їх відновленню.
1. Загальні відомості про територію
Закарпатська область поділяється на 13 адміністративних районів. Площа середнього (за розмірами території) району становить близько 1 тис.кв.км; такими є Мукачівський і Хустський райони. Найбільшу площу мають Рахівський і Тячівський, найменшу - Перечинський і Воловецький райони.
Найнижчою ланкою адміністративно-територіального устрою є території, підпорядковані місцевим Радам народних депутатів. Станом на 2000р. в області існувало 10 міських, 22 селищні і 285 сільських Рад; останні об'єднували 576 сільських поселень. Більшість місцевих Рад мали в своєму складі по одному поселенню. 2 міста (Ужгород і Мукачеве) мають обласне підпорядкування, решта - районне.
Клімат області відноситься до помірковано континентального. Характерна його особливість — яскраво виражена висотна зональність. На рівнині можуть цвісти фруктові дерева, а в гірській частині тільки починають розпускатися бруньки.
В області можна виділити три кліматичні зони.
Найбільш м'яким кліматом відрізняється рівнинна зона із середньорічною температурою повітря 9—11°, із сумою річних опадів 500—900 мм і із сумою ефективних температур повітря у вегетаційний період 2200—2500°.
У гірничо-долинній зоні (над рівнем моря 200—700 м) річна температура складає 5—8°, сума опадів 900—1200 мм і сума ефективних температур 1500—2100°.
Більш суворий клімат у вищій гірничо-долинній зоні (700—1500 м). Тут річна температура повітря 1—4°, сума опадів 1200—1600 мм і сума ефективних температур 900—1400°.
Звичайно на рівнині весна настає в третій декаді лютого, у горах — у третій декаді березня. Навесні погода хитлива, з частими похолоданнями. Нічні заморозки бувають у квітні і зрідка в травні.
Денна температура на рівнині досягає в квітні 16—18°, у травні 19—20°, у горах відповідно 10—12° і 14—18°. Амплітуда коливання температури повітря за добу досягає 15—20°.
Імовірність ясного і напівясного неба на рівнині 65—70%, у горах—45%. Опадів навесні випадає менше, ніж в інші часи року.
Літо порівняно стійке і тепле, часом спека. Звичайно починається воно на рівнині з другої половини травня і триває до кінця вересня; у горах — з червня -до початку вересня.
Опадів у літній період випадає досить, часті грози, особливо в горах. В окремі роки на ріках спостерігаються дощові паводки висотою до 2—3 м. Вода з великою швидкістю, до 5 м/сек, спрямовується в заплави рік, що на рівнині затоплюються на 2—3 км у ширину.
Найменша кількість днів з опадами спостерігається у вересні.
Денні температури в середньому 24° на рівнині, 19—20°-у горах нижче 700 м. Імовірність ясного і напівясного неба на рівнині 68%, у горах —47%.
Середньодобові температури повітря понад 25° спостерігаються в липні — серпні тільки на рівнині й у передгір'ях, звичайно з малою вологістю повітря, і тому жару не розморює. Самий теплий місяць — липень.
Початок осені в середньому настає в першій декаді жовтня на рівнині і в другій половині вересня в гірській частині області.
Погода восени мінлива, особливо в гірських районах. В окремі роки в жовтні і початку листопада ще тепло. У листопаді опади збільшуються, і в другій його половині на високих горах випадає сніг. У зв'язку з цим настає різке зниження температури повітря, особливо в нічний час.
Зима настає звичайно на рівнині в другій половині грудня, у горах — на місяць раніш. Зима хитлива і порівняно нехолодна, зі середньозимніми температурами біля —2° на рівнині і до —4° у гірській частині області.
Тривалість зими на рівнині 30—75 днів, у горах—100—120 днів. Самим холодним зимовим місяцем є січень. Іноді в холодну зиму температура опускається до — 30°, але зате в теплі зими вдень у січні буває до 10° тепла.
Стійкий сніговий покрив спостерігається тільки в гірських зонах. В окремі роки він досягає місцями 2—3 м і тримається іноді з другої половини листопада до кінця травня. На рівнині товща снігу невелика і лежить він не більше місяця.
Короткі відомості про Виноградівський район:
Площа - 700 кв.км
Межує з Угорщиною, Румунією (є митні переходи Дяково, Вилок)
51 населених пунктів - 1 місто, 29 великих сіл
Густота населення - 169,1 тис.чол. на 1 кв.км
Населення - 118,4 тис.чол. (міське населення - 39,2 тис., сільське - 79,2тис.)
Центр - місто Виноградово (27,6 тис.чол.) 55 300 га - с/г земель, більше 5000 га - сади і виноградники.
Рис.1.1. Карта-схема Виноградівського району
Типи лісу. Для характеристики типів лісорослинних умов і типів лісу прийнята лісотопологічна класифікація розроблена Українським науково-дослідним інститутом лісового господарства і агломерації імені Г.Н.Висоцького.
Класифікаційний перелік типів лісу Виноградівського ДЛГП показаний в нижче приведеній таблиці.
Лісорослинні умови | Типи лісу | Умовні позначення типів лісу
Суха судубрава
С1 | Суха пристінкова судубрава | ПС
Свіжа судубрава
С2 | Свіжа грабова судубрава | ГС
Волога судубрава
С3 | Волога грабова судубрава | ГС
Суха дубрава
Д1 | Суха грабова судубрава | СГД
Свіжа дубрава
Д2 | Свіжа грабова дубрава, свіжа грабова бучина, свіжа буково-грабова дубрава | ГД, ГБ
БГД
Волога дубрава
Д3 | Волога грабова, волога буково-грабова дубрава, волога грабова бучина | ГД, БГД, ГБ
Сира дубрава
Д4 | Сира грабова дубрава | СГД
Найбільш розповсюдженими типами лісорослинних умов на території Бережанського лісгоспу є свіжі дубрави – Д2, які становлять 86,5% всієї покритої лісом площі, в тому числі свіжі грабові дубрави – 43,6%. Ця група представлена, головним чином, дубовим насадженням високої продуктивності і грабовим.
Крім цих насаджень в лісорослинних умовах названої групи (Д2) ростуть, ялинкові, соснові і модринові високобонітетні насадження штучного походження, а також березові, осинові, чорновільхові, ясенові та інші насадження.
Корінний тип деревостою зустрічається рідко. Він складається зі складених насаджень дуба з домішком граба, клена гостролистого, ясена, липи, черешні.
Підлісок густий, складений з ліщини, бересклету бородавчастого, жимолості татарської. В складі трав’яного покриву – копитень європейський, ясинець пахучий, зеленчук жовтий, гравінат міський, хмелиця звичайна, герань лісова.
В даному типі лісу також добре ростуть ялина звичайна, модрина європейська.
2. Антропогенне навантаження на досліджувану територію
Антропогенний вплив – це будь-який вид господарської діяльності людини у відношенні до природних компонент довкілля. Цей вплив може бути і позитивним. Але далі йдеться про антропогенний негативний вплив на ліси.
Наведемо виявлені чинники негативного антропогенного впливу на ліси, які фахівці і науковці вважають основоними серед тих, що мали місце:
переруби, оскільки розрахункова лісосіка була не завжди обгрунтованою, особливо в 1949-1960рр.;
низькі капіталовкладення в будівництво лісової інфраструктури;
недостатнє фінансування ведення лісового господарства;
трелювання гусеничною технікою і транспортування деревини по непристосованих дорогах (яке стало домінуючим в теперишній час) з жахливими наслідками щодо порушення захисних функцій лісу;
заміна на окремих площах корінної породи бука на смереку, яка виявилась нестійкою до хвороб, вітровалів;
порушення діючих правил рубок і санітарних правил у лісах і їх невідповідність іншим вимогам безперервного лісокористування.
Усе це в комплексі призвело до зниження захисних функцій лісу, які не були пріорітетними, оскільки переважала економічна необхідність, що нині проявилось у наступному:
Наслідком перерубів1933-1935 та 1949-1960 років і несвоєчасним залісенням зрубів стало виснаження лісів і порушення їх вікової структури.
Середньовікові насадження смереки у буковій зоні вражені хворобами (кореневою губкою та пеньком) і всихають після 70-ти років. Отже, їх захисні функції далеко не ті, що мали букові насадження. До того ж, хвора деревина не має належної економічної вартості.
Техногенний тиск на лісові площі через широке запровадження гусеничного тракторного трелювання та транспортування деревини по схилах і водотоках призвів до порушення цілісності грунту на масштабних суцільних вирубках. Це посилило ерозію і змив грунту, сприяло знищенню підстилки і підросту. У результаті погіршились умови лісовідновлення. Усе це не могло не відбитися на екологічних функціях лісових насаджень.
Недофінансування лісовпорядкувальних і лісовідновлювальних робіт, будівництва лісових доріг, незалежна матеріаьно-технічна база держлісгоспів і тимчасових лісокористувачів зумовили рубки лісу на площах, які близькі до наявних доріг. Окрім того, наявне порушення норм територіального розподілу лісосічного фонду.
До наслідків, які спричинені діяльністю самих закарпатців, додались і результати діяльності промисловості країн центральної Європи, викиди промислових гігантів в атмосферу (транскордонні переноси).
3. Шляхи удосконалення територіальної організації лісогосподарського комплексу Виноградівського району і заходи щодо відновлення лісу
Удосконалення структури і територіальної організації лісогосподарського комплексу Виноградівського ДЛГП важливу роль відіграє більш раціональне використання у виробництві деревної сировини.
Заготівля деревини спілого лісу ведеться в кожному лісництві згідно розрахункової лісосіки встановленої на десятиріччя. В рубку відводяться ділянки спілого лісу по господарствах і видах деревини (букове, грабове, дубове, мяколисте). Відводи проводяться спеціалістами лісового господарства і головна увага зосереджена при цьому на максимальний вихід ділової деревини в стовбурах на нижній склад, розкряжовка проводиться спеціальними бригадами з попередньою маркеровкою нижнього стовбура з максимального виходу цінних сортиментів.
Вся заготовлена деревина від рубок головного користування розподіляється по споживачах згідно нарядів Міністерства лісового господарства.
При плануванні рубок головного користування в кожному лісництві виходять з потреби певного асортименту лісової продукції. В зв’язку х цим інколи порушується розрахункова лісосіка, набирається більша маса в одному лісництві і зменшується в іншому. Це призводить до того, що збільшується не вирубаним спілий ліс і втрачає свою якість на корені, особливо в мяколистовому господарстві.
Додаткову кількість деревини Виноградівське ДЛГП одержує від проміжного користування лісом шляхом проведення рубок догляду. Цей вид діяльності сприяє в першу чергу, створенню продуктивних дерево станів, підвищенню їх ролі в еколого-ресурсному потенціалі лісу і задоволенню потреб господарства регіону в недостатній лісовій сировині.
Головна увага при проведенні рубок догляду на підприємстві приділяється механізації виробничих процесів з метою використання меншої кількості робочої сили. При трельовці деревини трактором особливу увагу слід звернути на якісне проведення робіт, щоб не пошкоджувати кору дерев.
За останні роки значно зросло побічне користування лісом, особливо заготівля березового соку, ведеться в пристагаючих і навіть середньовікових насадженнях, що негативно впливає на якість деревостану.
Переробка березового соку в лісгоспі не проводиться, а сік відправляється за межі району.
В лісництвах лісгоспу ведеться ручна переробка деревини і відходів для задоволення потреб населення товарами народного споживання. Робота ця проводиться в малих об’ємах, зберігання продукції не вдосконалене.
Механізована переробка деревини проводиться в деревообробних цехах. Переробляється в основному деревина твердолистяних порід (бук, граб, дуб, клен, явір). Заготовки для паркету, що випускаються цехами переробки, поставляються меблевому цеху Виноградівської меблевої фабрики, склад якого знаходиться на станції Виноградів. Тут проходить переробка заготовок на штучний паркет.
Удосконалення структури і територіальної організації регіонального лісогосподарського комплексу тісно пов’язана з оптимізацією лісокористування в регіоні, основні шляхи якої наступні:
1) Збалансування потреб і ресурсів крупного лісу на основі підвищення продуктивності лісових насаджень, покращення використання лісосічного фонду, при умові досягнення інтенсивності лісозаготівель, яка б відповідала наявним лісосировинним ресурсам, застосовується шляхом поступових рубок в букових насадженнях, які б сприяли природному відновленню порід, зменшенню потреби у створенні лісових культур.
2) Створення заповідних лісів в Виноградівському, Шаланівському та Затисянському лісництвах з метою збереження їх природнього стану, примноження фауни і флори, заборони ведення великих рубок у заповідних лісах, крім санітарних, для підтримання санітарно-гігієнічного стану цих лісів.
3) При проведенні рубок догляду залишати коридори, через кожні 50 м. для механізованої трельовки деревини з метою недопущення пошкодження кори дерев.
4) Для більш повного використання лісових ресових ресурсів, ставити питання перед вищестоящим організаціями лісового господарства про передачу лісів, які закріплені за ближніми селами, і які заходяться в зоні діяльності лісгоспу, відповідним лісництвам для раціонального використання і відновлення цих лісів.
5) З метою збільшення виробництва продукції побічного користування лісом організовувати постійну службу обліку сировинних зон і прогнозування врожаю корисних дикоростучих плодів і ягід, визначити місця збору лікарської сировини, підвищити рівень механізації процесів збору і первинної обробки лісової , харчової сировини, максимально зберігати площі лісових харчових ресурсів при проведенні рубок.
6) Для задоволення потреб населення в зоні діяльності лісогосподарського комплексу в лісових харчових продуктах побудувати при лісгоспах цех переробок продукції побічного користування за рахунок фонду розвитку виробництва, що утворюються від прибутків побічного користування.
7) Розробити систему заходів по зниженню засмічених територій рекреаційних лісів, встановити оптимально допустимі норми лісокористування для цих територій.
8) Підвищення комплектності використання деревної сировини в деревообробних цехах лісгоспу, максимально використаних відходів деревообробки, приступити до серійного випуску штучного паркету, для чого удосконалити сушильне господарство, заборонити виготовлення клепки з букової сировини і використати для виготовлення меблів.
Заходи щодо відновлення лісу .
Відновлення лісів і лісорозведення здійснюється постійними лісокористувачами Виноградівського ДЛГП. На землях, що були вкриті лісовою рослинністю, проводяться відновлення лісів, а на землях, не вкритих лісовою рослинністю, насамперед непридатних для використання в сільському господарстві, низькопродуктивних (яри, стародавні балки, крутосхили, піски тощо), - лісорозведення.
Під час підготовки всієї лісосіки до рубки, а у разі потреби її частина визначаються способи лісовідновлення Бережанського лісомисливського господарства. При цьому враховуються лісівничі особливості дерев’яних порід, лісорослинні умови, досвід і можливості господарства. Заплановані заходи уточняються на місці рубок.
Під час проведення добровільно-вибіркових і поступових рубок в усіх випадках, а на суспільних лісосіках до наявності надійного підросту або другого ярусу господарсько цінних порід в кількості, достатній для природного лісовідновлення, лісосічні роботи повинні забезпечувати збереження підросту і другого ярусу головних порід, а також тонкоміру хвойних порід у різновікових насадженнях. Після закінчення лісосічних робіт і очищення місць рубок проводиться облік підросту, який зберігся.
На лісосіках добровільно-вибіркових, поступових і суцільних рубок після закінчення всіх лісосічних робіт, включаючи очищення місць рубок та вивезення деревини, площа пасік із збереженим підростом повинна бути не менше як 15 відсотків загальної площі ділянки з підростом і молодняком , що підлягало збереженню.
Після рубки в зимовий порід у рівнинних умовах та на силах стрімкістю більш як 10 градусів – не менше як 60 відсотків. Після рубки у весняно-літній і осінній періоди на схилах повинно бути збережено підросту відповідно не менше як 60 і 50 відсотків.
На ділянках де проведений перший прийом поступових і добровільно-вибіркових рубок, у разі відсутності достатньої кількості підросту проводяться заходи щодо сприяння природньому відновленню.
Метою природнього відновлення лісів необхідно залишати:
1) зруби з достатньою кількістю життєздатного самосіву і підросту головних порід, що відповідають корінним типам дерево станів; зруби, згарища, тощо, в лісцеваттях з порівняно багатими лісорослинними умовами , здійснення заходів щодо сприяння природному поновленню буде достатнім для наступного відновлення цінних порід і формування високопродуктивних молодняків у терміни, передбачені галузевим стандартом;
2) зруби в дерево станах, де забезпечується успішне поросле і насіннево-поросле відновлення (зруби вільхи, верби), а вирощені молодняки відповідатимуть цільовому призначенню.
4. Розробка кошторису
Відновлення лісів і лісорозведеня повинні здійснюватися з урахуванням соціально-економічних і природно-кліматичних умов району і передбачити цільові вирощування:
а) насадження загального призначення для забезпечення народного господарства деревинного та іншими продуктами лісу;
б) плантаційних лісових культур для одержання окремих сортиментів деревини в максимально короткі терміни;
водоохоронних насаджень на берегах річок, навколо озер, водоймищ, у зонах відводу каналів;
в) ґрунтозахисних насаджень на ярах, балках, крутосхилах, інших непридатних для сільськогосподарського використання земель, а також полезахисних лісових смуг.
А також необхідно періодично проводити санітарні рубки.
Таким чином, кошторис буде складатися з 5-ти основних пунктів:
проведення рубок, які поділяються на вибіркові санітарні, суцільні санітарні, лісовідновні реконструктивні;
проведення таких заходів, як очистка від захаращеності, прорідження, освітлення;
лісокультурні роботи:
садіння лісу,
догляд за лісовими культурами,
заготівля лісового насіння,
вирощування посадкового матеріалу в розсадниках,
придбання насіння та посадматеріалу,
створення і вирощування плантацій.
охорона лісу від пожеж:
влаштування протипожежних розривів,
утримання тимчасових пожежних наглядачів.
Боротьба зі шкідниками та хворобами лісу:
лісопаталогічні обстеження,
винищувальні роботи в осередках шкідників і хвороб,
Таблиця 1. Затрати на проведення рубок
Рубки | Площа, га | За 1 га, тис.грн | Сума витрат, тис.грн.
вибіркові санітарні | 40,1 | 0,64 | 25,5
суцільні санітарні | 3,6 | 66,8 | 240,6
лісовідновні | 4,8 | 23,29 | 111,8
реконструктивні | 2,7 | 55,9 | 151,1
Всього | 51,2 | 146,63 | 529
Таблиця 2. Затрати на проведення інших заходів
Інші заходи | Площа, га | За 1 га, тис.грн | Сума витрат, тис.грн.
очистка від захаращеності | 289 | 0,13 | 37,2
прорідження | 52,7 | 1,075 | 56,7
освітлення | 25,6 | 2,12 | 54,3
Всього | 367,3 | 3,325 | 148,2
Таблиця 3. Проведення лісокультурних робіт
Лісокультурні роботи | Площа, га | За 1 га, тис.грн | Сума витрат, тис.грн.
садіння лісу | 300 | 0,1 | 32,8
догляд за лісовими культурами | 330 | 0,37 | 122,3
заготівля лісового насіння | 370 | 0,027 | 10,2
вирощування посадкового матеріалу в розсадниках | 380 | 0,048 | 18,6
придбання насіння та посадматеріалу | - | - | 39,4
створювання і вирощування плантацій | 400 | 0,11 | 44
Всього | 1780 | 0,655 | 267,3
Таблиця 4. Затрати на охорону лісу від пожеж
Охорона лісу від пожеж | Сума витрат, тис.грн.
влаштування протипожежних розривів | 15,4
утримання тимчасових протипожежних наглядачів | 27,8
Всього | 43,2
Таблиця 5. Боротьба зі шкідниками та хворобами лісу
Боротьба за шкідниками та хворобами лісу | Площа, га | За 1 га, тис.грн | Сума витрат, тис.грн.
лісопаталогічні обстеження | 550 | 0,005 | 2,8
винищувальні роботи | 570 | 0,014 | 8,3
Всього | 1120 | 0,019 | 11,1
Таблиця 6. Загальна сума витрат
Назва заходу | Загальна сума, тис.грн
Рубки | 529
Інші заходи | 148,2
Лісокультурні роботи | 267,3
Охорона лісу від пожеж | 43,2
Боротьба за шкідниками та хворобами лісу | 11,1
Всього | 998,8
Висновки
Відновлення лісів здійснюється за розробленими державними органами лісового господарства спеціальними програмами проектами, які передбачають застосування найбільш доцільних способів відновлення для створення в найкоротші терміни високопродуктивних лісів з господарсько-цінних деревних і чагарникових порід.
Проведення намічених заходів дасть можливість добитися повного використання лісосировинних ресурсів.
Отже, в результаті розробки кошторису на проведення лісовідновних робіт, ми отримали суму приблизно в 1 млн. гривень.
Список використаних джерел
Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001.-500с.
Горшенин Н.М., Швиденко А.И. Лесоводство. – Львов: Вища школа, 1998.-304с.
Лісове господарство України. – К: Держкомлісгосп України, 2003.-24с.
Мигунова Є.С. Лесонасаждения на заселенных почвах. – М: Лесн. пром-сть, 1978.-144с.
Морозов Г.Ф. – Учение о лесе. –М. – Л.: Леслесбумиздат, 2001.-456с.
Меркуль Г.И., Лахтанва Л.И. Лесоводства: Учб. допомижных для студ. вишейших навчальних установ.- Мінськ: БДТУ. 2001.-435с.
Остапенко Б.Ф. Типологічна різноманітність лісів України. – Харків ХДАУ. Лісостеп, 1997.-128с.
Основы лесной биоценологий (Под ред. В.Н.Сукачева и Н.В.Дилиса. – М: Наука, 2002.-574с.
Проект організації розвитку лісового господарства Бережанського державного лісомисливського господарства. Том 1. Книга 1. – Ірпінь:- 1993.-375с.
Побединский А.В. Рубки главного пользования.-М: Лесн. пром-сть, 1980-192с.
Правила рубок головного користування в лісах України.-К: Мінлісгосп України.- 1995-17с.
Родічкін І.Д. Лісопарки України. –К.: Будівельник., 1998.-188с.
Санітарні правила в лісах України. –К.: Мінлісгосп України, 1995.-20с. Современные проблеми лесной технологии. –М.: Наука, 1985.-144с.
Тимофеев В.П. Освитление и прочистки. –М.; Л.; Гослесхозиздат, 2000.-48с.
Тупиця Ю.Ю., Верес В.Ф. Комплексне лісове господарство. –М. Агромиздат. 1987.-215с.
Турский М.К. Лесоводство. -М.: Сельхозгиз, 1995.-323с.
Ткаченко М.Е. Концентрованные рубки. – М.; Л.; Гослесхозиздат, 1931.-176с.
Територіальна структура виробничих комплексів (під ред. М.М.Паламарчука). –Київ: „Наукова думка”. 1981.-321с. Шаблій О.І. Територіальні лісопромислові комплекси УРСР.
Шановаленко П.; Швед. Лісове господарство Тернопільської області. – збірник, Львів: „Каменяр”. 1968.-170с.
Швидко А.Й. Лісознавство: Підручник для вузів. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001.-354.
