ОКЕАНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
РЕФЕРАТ
на тему:
“ОКЕАНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В УКРАЇНІ”
Хоч Україна і не омивається жодним зі світових океанів, проте вона через Чорне та Середземне моря має вихід у Світовий океан. Тому наша держава також приймає гідну участь в проведенні океанічних досліджень різного рівня.
Велике значення в цих дослідженнях займає Науково-технічний центр панорамних акустичних систем Національної академії наук України (НТЦ ПАС НАН України). Це єдина в Україні
наукова організація, спеціалізована на дослідженнях Світового океану, створенні нових зразків гідроакустичних засобів обстеження акваторій та забезпечення навігаційної безпеки, розвідки сировинних ресурсів, пошуку і виявлення затонулих об’єктів, обстеженні рельєфу дна, профілювання і стратифікації донних відкладів, контролю цілісності підводних споруд.
Дослідження Світового океану мають надзвичайно важливе значення, оскільки він займає 70,8 % поверхні Землі і йому належить вагома роль у формуванні клімату Землі, складанні довгострокового прогнозу погоди, видобуванні нафти, газу, олова, солі, забезпеченні населення біологічними ресурсами, а також безпеки мореплавства.
У порівнянні з континентальною частиною Світовий океан ще недостатньо вивчений. Тож роботи, які проводить Центр, - це вирішення важливих пріоритетних наукових проблем, романтика незвіданих океанічних просторів.
Нещодавно співробітники Центру брали участь у 9-й українській Антарктичній експедиції, яка відбулася за Державною програмою досліджень України в Антарктиці на 2002-2010 рр. (до речі, Центр буде брати участь у цих дослідженнях не тільки до 2010 р., але й надалі).
Наші земляки провели дослідження рельєфу дна в районі станції “Академік Вернадський” за допомогою сучасних мобільних засобів власної розробки.
Центр також бере участь у комплексній програмі подальшого розвитку інфраструктури і проведення господарської діяльності на острові Зміїний та континентальному шельфі, а також у програмах “Освоєння вуглеводневих ресурсів українського сектору Чорного і Азовського морів”, “Газогідрати Чорного моря”, “Нарощування мінеральної сировинної бази України”.
Здійснюється і спільний українсько-російський проект дослідження сейсмічності півдня європейської частини Росії й України, включаючи Кримський півострів, Краснодарський край, шельф Азовського і Чорного морів.
Центр має тісні наукові зв’язки з багатьма науковими організаціями України, Росії, Казахстану, Китаю, Канади, Молдови, бере участь у міжнародних виставках і конференціях. У 2003 році Центром було проведено першу міжнародну наукову конференцію “Проблеми, методи та засоби досліджень Світового океану”.
Особливу увагу Центр приділяє підготовці наукових кадрів. З його ініціативи вирішується питання відкриття в Запорізькому державному університеті спеціалізації “Фізичні основи гідроакустики”, а з 2003 р. в Центрі відкрито аспірантуру за спеціальністю “Геологія океанів і морів”. Зараз тут працюють молоді фахівці, кожен з яких надрукував протягом трьох років понад 15 наукових робіт, і тепер вони готуються до захисту кандидатських дисертацій.
Можна з впевненістю стверджувати, що молоді науковці України мають широку перспективу. В останній час уряд звертає особливу увагу на розвиток наукової сфери. За словами прем’єр-міністра Віктора Януковича, державі і суспільству зараз потрібні нові ідеї, проекти, експертні оцінки і зважені прогнози.
Саме науковці можуть допомогти країні створити надійну інтелектуальну основу для стабільного розвитку економіки, а значить, і покращити її майбутнє. Адже цілий ряд держав, наприклад Японія, Китай, Німеччина, починали свій зліт до економіко-технологічних вершин у набагато скрутніших умовах, ніж ті, у яких нині перебуває Україна. Під час виступу на загальних зборах Національної академії наук України у квітні 2004 р. прем’єр-міністр зазначив, що вчені повинні навчитися продавати результати своєї роботи. Уряд, у свою чергу, розуміє всю складність проблем, з якими стикається наука, і шукатиме шляхи і моделі поліпшення умов праці українських вчених.
Вже зараз підвищилася їхня заробітна плата, вперше за останні роки наука була повністю профінансована. І в наступному році, запевнив В. Янукович, бюджетні видатки на наукову сферу зростуть і досягнуть законодавчого рівня - 1,7% від ВВП.
Український уряд має намір збільшити бюджетне фінансування НАН України у 2005 р. на 60% порівняно з поточним роком. А у квітні 2004 р. вийшов Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку фундаментальних наукових досліджень”, у якому передбачається щорічне збільшення видатків на фундаментальні наукові дослідження, на оновлення та модернізацію дослідницької матеріально-технічної бази, а також підвищення граничного розміру надбавок за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи , складність та напруженість у роботі працівникам наукових установ НАН України.
Орнітологічні дослідження - невід'ємна частина сучасних досліджень, які проводить світова наукова спільнота в Антарктиці. Після того, як Україна зайняла своє належне місце в цих роботах, вивчення морських птахів стало в них провідним напрямом. Ці дослідження мають за мету встановлення видового складу орнітофауни в "українському секторі" (архіпелаг Аргентинські острови, де розташована станція Академік Вернадський), вивчення сезонної мінливості її структури протягом року, виявлення трендів багаторічної мінливості кількісного розподілу птахів в регіоні. Проводяться вивчення особливостей біології (розмноження, живлення) масових видів і виявлення їх внутрішньовидової структури (у тому числі і генетичними методами). Врешті-решт, ці дослідження повинні з'ясувати роль морських птахів у функціонуванні унікальних екосистем Антарктики і в їх стабільному існуванні.
Дослідження птахів починаються ще дорогою на станцію. Від берегів Південної Америки до архіпелагу Аргентинських островів, де і знаходиться УАС Академік Вернадський, приблизно 850 миль, які експедиційне судно покриває за 5 - 7 діб, перетинаючи межі декількох течій і продуктивних зон. При цьому розріз уздовж 65О - 66ОW від 54О - 60ОS до 65ОS загальною протяжністю понад 650 миль повторюється щорічно, що дає багатий матеріал для порівняльного аналізу. В цей час члени експедиції проводять ходовий візуальний облік морських птахів і ссавців (китів, тюленів і т. ін.), які зустрічаються. Такий облік є обов'язковим для міжнародних антарктичних програм, до виконання яких приєдналася і Україна. З одного боку, це зручний (а часто і єдино можливий) спосіб вивчення складу та розподілу основних представників вищих трофічних ланок антарктичної екосистеми, з іншого - наявність птахів є одним з показників продуктивності вод.
Інститут геологічних наук Національної Академії Наук України став першим в Україні центром геологічного вивчення Світового океану. З 1962 р. фахівці Інституту почали брати участь в морських експедиціях (В.Я. Дідковський, Є.Ф. Шнюков, Б.Ф. Зернецький, М.М. Іванік, В.М. Семененко, В.І. Мельник, В.Х. Геворк’ян, О.Ю. Митропольський, П.Ф. Гожик та ін.). Було започатковано п'ять нових наукових напрямів: морська гідрогеологія та морська інженерна геологія (А.Є. Бабинець, О.Ю. Митропольський, В.О. Ємельянов), морське посадочне рудоутворення (Є.Ф. Шнюков), підводні морські геологічні дослідження (В.Х. Геоворк’ян),морська геоекологія (Є.Ф. Шнюков, В.Х. Геворк’ян, О.Ю. Митропольський, В.О. Ємельянов), глибинні флюїди та їх роль у формуванні родовищ корисних копалин і біопродуктивних зон (В.Х. Геворк’ян, Ю.Г.Чугунний). Проведено вивчення геологічних особливостей Азова-Чорноморського регіону, а також окремих районів Індійського, Атлантичного та Південного океанів. Вивчено динаміку берегових процесів північна-західної частини Чорного моря. В результаті стаціонарних спостережень протягом багатьох років розроблено прогноз розмивання та акумуляції осадків у береговій зоні (П.Ф. Гожик). Складено карти (В.І. Мельник) підводних долин і каньйонів Чорного моря ~1:500000, що є першим детальним узагальненням свідчень про ці унікальні форми підводного рельєфу. Вивчено закономірності осадкоутворення та фаціальну структуру (П.Ф. Гожик, В.П. Усенко) лиманів та заток Чорного моря. Створені комп'ютерні цифрові геолого-геохімічні карти Чорного і Азовського морів (О.Ю. Митропольський, С.П. Ольштинський).
Типізовано особливості формування геохімічних бар'єрів в аквальних системах, розроблено ландгшафтно-геохімічну модель Гвінейського сектора Атлантики, складене Атлас геолого-геофізичних карт шельфу Гвінейської Республіки.
Встановлено літологічні критерії пошуків біопродуктивних зон у межах відкритого океану, розроблено класифікацію типів потоків глибинної речовини, виявлено закономірності поширення рудних комплексів залежно від підводних гір і підняттів та характеру вулканогенно-тектонічної діяльності. Розроблено та апробовано методику використання супутникових альтиметричних даних для вивчення морфології морського дна та виділення ключових регіонів для пошуків вуглеводневої сировини.
Під час морських експедицій, що були організовані Українським антарктичним центром в 1997, 1998, 2000 та 2002 роках на суднах “Ернст Кренкель” та “Горизонт” проводяться роботи за напрямком досліджень стану та змін берегової екосистеми району Антарктичного півострова, морів Західної Антарктики, стану популяції антарктичного криля (Euphausia superba Dana) та інших основних компонентів пелагіалі у Південно - Оркнейському підрайоні моря Скоша та протоці Брансфілда (Bezrukov, 1998; Samyshev, 2001, 2002). Аналіз генетичної мінливості та популяційної структури антарктичного криля на основі методів біохімічної генетики дозволяє оцінити динаміку їх генофонду та прогнозування зміни їх чисельності. Біоресурсні роботи виконуються у комплексі з океанографічними дослідженнями, що проводяться з 1997 року. В сезоні 2001/2002 встановлено, що запаси антарктичного криля в районі традиційного промислу – морі Скоша (біля о. Коронейшен) скоротилися (у порівнянні з дослідженнями 1998 року) у 6 разів.
Комплекс біологічних спостережень з океанографічними даними дозволив оцінити стан екосистеми в протоці Брансфілда в цілому і зрозуміти механізм її формування. Під час біоресурсних (океанографічних) досліджень виконано великомасштабну зйомку у зоні сходження вод морів Уедделла і Скоша для визначення структури гідрофізичних полів. Здійснено зйомки в західній частині протоки Брансфілда, отримано характеристики фронтальної зони між водами морів Уедделла і Беллінсгаузена, визначено її просторове розташування, розраховані геотропічні течії поблизу цього фронту (Artamonov, 2001).
Проводяться сезонні оцінки популяції антарктичного криля в регіоні Аргентинських островів. Науковою метою є дослідження розповсюдження та продуктивності фітопланктону, візуальні оцінки кількості птахів та морських тварин, що живляться крилем. Відбір зразків фіто- та зоопланктону, та дослідження їх утворення. Спостереження за зовнішнім виглядом та кількістю китів, тюленів у регіоні Антарктичного півострова.
Україна бере участь у міжнародних спільних проектах по вивченні вод та дна Світового океану, розробляє свої програми щодо океанічних досліджень.
Використана література:
Морська держава. – К., 1996.
Місце України в загальносвітових океанічних дослідженнях. – К., 1999.
на тему:
“ОКЕАНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В УКРАЇНІ”
Хоч Україна і не омивається жодним зі світових океанів, проте вона через Чорне та Середземне моря має вихід у Світовий океан. Тому наша держава також приймає гідну участь в проведенні океанічних досліджень різного рівня.
Велике значення в цих дослідженнях займає Науково-технічний центр панорамних акустичних систем Національної академії наук України (НТЦ ПАС НАН України). Це єдина в Україні
наукова організація, спеціалізована на дослідженнях Світового океану, створенні нових зразків гідроакустичних засобів обстеження акваторій та забезпечення навігаційної безпеки, розвідки сировинних ресурсів, пошуку і виявлення затонулих об’єктів, обстеженні рельєфу дна, профілювання і стратифікації донних відкладів, контролю цілісності підводних споруд.
Дослідження Світового океану мають надзвичайно важливе значення, оскільки він займає 70,8 % поверхні Землі і йому належить вагома роль у формуванні клімату Землі, складанні довгострокового прогнозу погоди, видобуванні нафти, газу, олова, солі, забезпеченні населення біологічними ресурсами, а також безпеки мореплавства.
У порівнянні з континентальною частиною Світовий океан ще недостатньо вивчений. Тож роботи, які проводить Центр, - це вирішення важливих пріоритетних наукових проблем, романтика незвіданих океанічних просторів.
Нещодавно співробітники Центру брали участь у 9-й українській Антарктичній експедиції, яка відбулася за Державною програмою досліджень України в Антарктиці на 2002-2010 рр. (до речі, Центр буде брати участь у цих дослідженнях не тільки до 2010 р., але й надалі).
Наші земляки провели дослідження рельєфу дна в районі станції “Академік Вернадський” за допомогою сучасних мобільних засобів власної розробки.
Центр також бере участь у комплексній програмі подальшого розвитку інфраструктури і проведення господарської діяльності на острові Зміїний та континентальному шельфі, а також у програмах “Освоєння вуглеводневих ресурсів українського сектору Чорного і Азовського морів”, “Газогідрати Чорного моря”, “Нарощування мінеральної сировинної бази України”.
Здійснюється і спільний українсько-російський проект дослідження сейсмічності півдня європейської частини Росії й України, включаючи Кримський півострів, Краснодарський край, шельф Азовського і Чорного морів.
Центр має тісні наукові зв’язки з багатьма науковими організаціями України, Росії, Казахстану, Китаю, Канади, Молдови, бере участь у міжнародних виставках і конференціях. У 2003 році Центром було проведено першу міжнародну наукову конференцію “Проблеми, методи та засоби досліджень Світового океану”.
Особливу увагу Центр приділяє підготовці наукових кадрів. З його ініціативи вирішується питання відкриття в Запорізькому державному університеті спеціалізації “Фізичні основи гідроакустики”, а з 2003 р. в Центрі відкрито аспірантуру за спеціальністю “Геологія океанів і морів”. Зараз тут працюють молоді фахівці, кожен з яких надрукував протягом трьох років понад 15 наукових робіт, і тепер вони готуються до захисту кандидатських дисертацій.
Можна з впевненістю стверджувати, що молоді науковці України мають широку перспективу. В останній час уряд звертає особливу увагу на розвиток наукової сфери. За словами прем’єр-міністра Віктора Януковича, державі і суспільству зараз потрібні нові ідеї, проекти, експертні оцінки і зважені прогнози.
Саме науковці можуть допомогти країні створити надійну інтелектуальну основу для стабільного розвитку економіки, а значить, і покращити її майбутнє. Адже цілий ряд держав, наприклад Японія, Китай, Німеччина, починали свій зліт до економіко-технологічних вершин у набагато скрутніших умовах, ніж ті, у яких нині перебуває Україна. Під час виступу на загальних зборах Національної академії наук України у квітні 2004 р. прем’єр-міністр зазначив, що вчені повинні навчитися продавати результати своєї роботи. Уряд, у свою чергу, розуміє всю складність проблем, з якими стикається наука, і шукатиме шляхи і моделі поліпшення умов праці українських вчених.
Вже зараз підвищилася їхня заробітна плата, вперше за останні роки наука була повністю профінансована. І в наступному році, запевнив В. Янукович, бюджетні видатки на наукову сферу зростуть і досягнуть законодавчого рівня - 1,7% від ВВП.
Український уряд має намір збільшити бюджетне фінансування НАН України у 2005 р. на 60% порівняно з поточним роком. А у квітні 2004 р. вийшов Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку фундаментальних наукових досліджень”, у якому передбачається щорічне збільшення видатків на фундаментальні наукові дослідження, на оновлення та модернізацію дослідницької матеріально-технічної бази, а також підвищення граничного розміру надбавок за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи , складність та напруженість у роботі працівникам наукових установ НАН України.
Орнітологічні дослідження - невід'ємна частина сучасних досліджень, які проводить світова наукова спільнота в Антарктиці. Після того, як Україна зайняла своє належне місце в цих роботах, вивчення морських птахів стало в них провідним напрямом. Ці дослідження мають за мету встановлення видового складу орнітофауни в "українському секторі" (архіпелаг Аргентинські острови, де розташована станція Академік Вернадський), вивчення сезонної мінливості її структури протягом року, виявлення трендів багаторічної мінливості кількісного розподілу птахів в регіоні. Проводяться вивчення особливостей біології (розмноження, живлення) масових видів і виявлення їх внутрішньовидової структури (у тому числі і генетичними методами). Врешті-решт, ці дослідження повинні з'ясувати роль морських птахів у функціонуванні унікальних екосистем Антарктики і в їх стабільному існуванні.
Дослідження птахів починаються ще дорогою на станцію. Від берегів Південної Америки до архіпелагу Аргентинських островів, де і знаходиться УАС Академік Вернадський, приблизно 850 миль, які експедиційне судно покриває за 5 - 7 діб, перетинаючи межі декількох течій і продуктивних зон. При цьому розріз уздовж 65О - 66ОW від 54О - 60ОS до 65ОS загальною протяжністю понад 650 миль повторюється щорічно, що дає багатий матеріал для порівняльного аналізу. В цей час члени експедиції проводять ходовий візуальний облік морських птахів і ссавців (китів, тюленів і т. ін.), які зустрічаються. Такий облік є обов'язковим для міжнародних антарктичних програм, до виконання яких приєдналася і Україна. З одного боку, це зручний (а часто і єдино можливий) спосіб вивчення складу та розподілу основних представників вищих трофічних ланок антарктичної екосистеми, з іншого - наявність птахів є одним з показників продуктивності вод.
Інститут геологічних наук Національної Академії Наук України став першим в Україні центром геологічного вивчення Світового океану. З 1962 р. фахівці Інституту почали брати участь в морських експедиціях (В.Я. Дідковський, Є.Ф. Шнюков, Б.Ф. Зернецький, М.М. Іванік, В.М. Семененко, В.І. Мельник, В.Х. Геворк’ян, О.Ю. Митропольський, П.Ф. Гожик та ін.). Було започатковано п'ять нових наукових напрямів: морська гідрогеологія та морська інженерна геологія (А.Є. Бабинець, О.Ю. Митропольський, В.О. Ємельянов), морське посадочне рудоутворення (Є.Ф. Шнюков), підводні морські геологічні дослідження (В.Х. Геоворк’ян),морська геоекологія (Є.Ф. Шнюков, В.Х. Геворк’ян, О.Ю. Митропольський, В.О. Ємельянов), глибинні флюїди та їх роль у формуванні родовищ корисних копалин і біопродуктивних зон (В.Х. Геворк’ян, Ю.Г.Чугунний). Проведено вивчення геологічних особливостей Азова-Чорноморського регіону, а також окремих районів Індійського, Атлантичного та Південного океанів. Вивчено динаміку берегових процесів північна-західної частини Чорного моря. В результаті стаціонарних спостережень протягом багатьох років розроблено прогноз розмивання та акумуляції осадків у береговій зоні (П.Ф. Гожик). Складено карти (В.І. Мельник) підводних долин і каньйонів Чорного моря ~1:500000, що є першим детальним узагальненням свідчень про ці унікальні форми підводного рельєфу. Вивчено закономірності осадкоутворення та фаціальну структуру (П.Ф. Гожик, В.П. Усенко) лиманів та заток Чорного моря. Створені комп'ютерні цифрові геолого-геохімічні карти Чорного і Азовського морів (О.Ю. Митропольський, С.П. Ольштинський).
Типізовано особливості формування геохімічних бар'єрів в аквальних системах, розроблено ландгшафтно-геохімічну модель Гвінейського сектора Атлантики, складене Атлас геолого-геофізичних карт шельфу Гвінейської Республіки.
Встановлено літологічні критерії пошуків біопродуктивних зон у межах відкритого океану, розроблено класифікацію типів потоків глибинної речовини, виявлено закономірності поширення рудних комплексів залежно від підводних гір і підняттів та характеру вулканогенно-тектонічної діяльності. Розроблено та апробовано методику використання супутникових альтиметричних даних для вивчення морфології морського дна та виділення ключових регіонів для пошуків вуглеводневої сировини.
Під час морських експедицій, що були організовані Українським антарктичним центром в 1997, 1998, 2000 та 2002 роках на суднах “Ернст Кренкель” та “Горизонт” проводяться роботи за напрямком досліджень стану та змін берегової екосистеми району Антарктичного півострова, морів Західної Антарктики, стану популяції антарктичного криля (Euphausia superba Dana) та інших основних компонентів пелагіалі у Південно - Оркнейському підрайоні моря Скоша та протоці Брансфілда (Bezrukov, 1998; Samyshev, 2001, 2002). Аналіз генетичної мінливості та популяційної структури антарктичного криля на основі методів біохімічної генетики дозволяє оцінити динаміку їх генофонду та прогнозування зміни їх чисельності. Біоресурсні роботи виконуються у комплексі з океанографічними дослідженнями, що проводяться з 1997 року. В сезоні 2001/2002 встановлено, що запаси антарктичного криля в районі традиційного промислу – морі Скоша (біля о. Коронейшен) скоротилися (у порівнянні з дослідженнями 1998 року) у 6 разів.
Комплекс біологічних спостережень з океанографічними даними дозволив оцінити стан екосистеми в протоці Брансфілда в цілому і зрозуміти механізм її формування. Під час біоресурсних (океанографічних) досліджень виконано великомасштабну зйомку у зоні сходження вод морів Уедделла і Скоша для визначення структури гідрофізичних полів. Здійснено зйомки в західній частині протоки Брансфілда, отримано характеристики фронтальної зони між водами морів Уедделла і Беллінсгаузена, визначено її просторове розташування, розраховані геотропічні течії поблизу цього фронту (Artamonov, 2001).
Проводяться сезонні оцінки популяції антарктичного криля в регіоні Аргентинських островів. Науковою метою є дослідження розповсюдження та продуктивності фітопланктону, візуальні оцінки кількості птахів та морських тварин, що живляться крилем. Відбір зразків фіто- та зоопланктону, та дослідження їх утворення. Спостереження за зовнішнім виглядом та кількістю китів, тюленів у регіоні Антарктичного півострова.
Україна бере участь у міжнародних спільних проектах по вивченні вод та дна Світового океану, розробляє свої програми щодо океанічних досліджень.
Використана література:
Морська держава. – К., 1996.
Місце України в загальносвітових океанічних дослідженнях. – К., 1999.
