"Стояла я і слухала весну" аналіз, художні засоби

Аналіз вірша “Стояла я і слухала весну” Лесі Українки допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, художні засоби та проблематика.

“Стояла я і слухала весну” аналіз вірша

Рік написання – 1895

Збірка «Думи і мрії»,цикл «Мелодії»

Жанр “Стояла я і слухала весну”: Пейзажна лірика

Ідея “Стояла я і слухала весну”: возвеличення почуття кохання,що дає людині радість,мрію,надію;уміння ліричної героїні жити в гармонії зі світом природи .

Тема “Стояла я і слухала весну”: Зображення весняного відродження природи, сподівання ліричної героїні на щастя і сум через його недосяжність, через утому від життєвих змагань.

Віршовий розмір: п’ятистопний ямб

Римування: суміжне
Рима: чоловіча

Художні засоби “Стояла я і слухала весну”: уособлення, метафора; синтаксичні засоби; інверсія.

• метафори: слухала весну, Весна мені багато говорила, співали мрії
• епітети: пісню дзвінку, голосну, таємно-тихо

Дієслівний ряд стояла, слухала, говорила, співала, шепотіла передає мінливість світлих почуттів героїні.

Сюжет: Показано гармонію природного оновлення з душевним станом ліричного героя.

Композиція: Восьмивірш,що складається з двох катренів.

“Стояла я і слухала весну” літературний паспорт можна доповнити такою інформацією.

Вірш Лесі Українки «Стояла я і слухала весну» (1895) сповнений свіжості й тепла прекрасної пори року. Всього у двох строфах Леся Українка вмістила багату палітру відчуттів, які бентежать душу навесні:

Стояла я і слухала весну.
Весна мені багато говорила.
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла.

Лірична героїня вміє не просто слухати весну, а ніби спілкується з нею як із персоніфікованим образом

Особливо Леся Украïнка любила весну як пору вiдродження, оновлення, надiï. Тому лiрична героïня ïï поезiï стояла i “слухала весну”, яка ïй “багато говорила”, спiвала пiснi про любов, молодiсть, радощi й мрiï. Прекрасна пейзажно-iнтимна поезiя покладена на музику.

Ця поезія сповнена виразними інтонаціями через недосяжність щастя, втому від життєвих змагань.

Вміння ліричної героїні “слухати весну” дало їй змогу почути дзвінку й голосну пісню, закличну мову і таємний шепіт. Голоси весни оспівують любов, юну красу, радощі – все те, про що колись мріялось.

Якщо ви можете доповнити аналіз “Стояла я і слухала весну” лишайте свої доповнення у коментарях.