"Дивак" Тютюнник аналіз

“Дивак” Тютюнник аналіз

Твір Гр. Тютюнника «Дивак» навчає нас любити природу, вивчати її, спостерігати за нею та повсякчас охороняти її скабри.

Тема: зображення ставлення людини до природи та різниці у її сприйнятті хлопчиком та дідусем.

Ідея: оспівування краси природи та гідного ставлення до неї крізь призму розуміння маленького хлопчика Олеся.

Жанр: автобіографічне оповідання.

“Дивак” головні герої:

• Олесь (головний персонаж);
• Федько Тойкало,
• дід Прокоп,
• вчителька Матильда Петрівна,
• матір Наталка,
• школярі, селяни (другорядні персонажі).

Проблематика “Дивак”

• єдності людини і природи;
• добро і зло;
• духовної краси особистості.

Цитатна характеристика описів природи у творі «Дивак»

– поведінка дятла («Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся: чого тобі тутечки? Здригнувся, хльоснув крилом по корі і зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку»);

– природа навколо школи («По той бік мосту, через вигін, червоніє крізь біле плетиво запорошених дерев цегляна школа. З бовдурів дим угору тополиними стовпами. Повітря пахне торф’яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють миї, виграючи на сонці блискучими хвильками,— там б’ють джерела»);

– замерзла річка («Олесь ліг долілиць, притиснув скроню до льоду і почав розглядати дно. Воно тьмарилось мулистим пилком, пускало бульбашки, котрі прилипали до криги — білі, круглі, як воляче око. Течія розчісувала зелений кушир, пряли тоненькими ніжками якісь жучки, боком долаючи пружний струмінь»);

– ліс увечері («У кущах, заплетених осокою, шарудів вітер, попискували миші; а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном»);