Історія нашого народу в легендах і переказах
Звідки б ми дізналися про старі часи, про давніх славетних воїнів нашого народу, якби не мали легенд і переказів? Так, ми нічого б не знали про ті страшні й надзвичайно цікаві часи. Адже тоді творилася наша держава і в Україні точилися війни, були біди. Але народ усе це перемагав. Справжня жива історія втілена в легендах і переказах.
З давніх-давен люди збирали, зберігали й передавали своїм дітям, розповіді про минулі часи. Саме з них і ми дізналися, як утворилася Київська Русь, як правили в ній перші князі, як знущалися з наших людей татари, як захищали нашу рідну землю мужні дружинники та козаки-запорожці. Це справжні скарби народної мудрості.
Найбільше переказів і легенд люди склали про запорожців — мужніх захисників української держави. «Боротьба з ординцями», «Запорожці в урочищі Сагайдачному», «Богатирі». Але я читав іще й «Козацькі жарти», «Козацьке житло», «Як запорожці прізвище давали». У цих творах я бачив перед собою простих людей, яким притаманні звичайні людські риси — і слабкість у дечому, і почуття гумору.
Традиції і звичаї запорожців, внутрішній устрій Січі розкривають перекази. Звичайно, як і будь-який твір усної народної творчості, перекази і легенди містять багато перебільшеного. Там буває таке, що, можливо, навіть не сумісне з реальністю. Це тому, що для кожного українця мали велике значення захисники рідної землі. І говорячи про них, пишаючись їхніми здібностями, люди майстерно добирали красиві слова і вислови. Ось чому іноді їхні розповіді схожі на казки.
Та ми розуміємо, наскільки цінними вони є для нас, нащадків, адже це частинка нашої історії.
З давніх-давен люди збирали, зберігали й передавали своїм дітям, розповіді про минулі часи. Саме з них і ми дізналися, як утворилася Київська Русь, як правили в ній перші князі, як знущалися з наших людей татари, як захищали нашу рідну землю мужні дружинники та козаки-запорожці. Це справжні скарби народної мудрості.
Найбільше переказів і легенд люди склали про запорожців — мужніх захисників української держави. «Боротьба з ординцями», «Запорожці в урочищі Сагайдачному», «Богатирі». Але я читав іще й «Козацькі жарти», «Козацьке житло», «Як запорожці прізвище давали». У цих творах я бачив перед собою простих людей, яким притаманні звичайні людські риси — і слабкість у дечому, і почуття гумору.
Традиції і звичаї запорожців, внутрішній устрій Січі розкривають перекази. Звичайно, як і будь-який твір усної народної творчості, перекази і легенди містять багато перебільшеного. Там буває таке, що, можливо, навіть не сумісне з реальністю. Це тому, що для кожного українця мали велике значення захисники рідної землі. І говорячи про них, пишаючись їхніми здібностями, люди майстерно добирали красиві слова і вислови. Ось чому іноді їхні розповіді схожі на казки.
Та ми розуміємо, наскільки цінними вони є для нас, нащадків, адже це частинка нашої історії.
