Чи міг би Лис Микита вчинити інакше? (За казкою І. Франка «Фарбований Лис»)
На уроках української літератури нас запитали: «Чи міг би Лис Микита вчинити інакше?» Провівши дискусію, ми дійшли висновку, що вчинити по-іншому він просто не міг. Адже ніхто не може стрибнути вище власної голови і вчинити так, як йому не властиво.
Розглядаючи образ Лиса Микити, відразу можна помітити, що це дуже хитрий, самовпевнений звір. Він, крім як брехати та красти, нічого не вмів та й не прагнув навчатися добропорядних справ.
Давайте перенесемо образ Лиса на людину та спробуємо описати його як людину. Людина із такою вдачею думає тільки про здобич та обман людей. Отож, питання: хіба може вона з такою душею чинити за законами моралі? Звичайно, ні. Але в казці ми бачимо, що добро перемагає і винуватець обману жорстоко покараний. Тому треба пам’ятати: не можна чинити не по справедливості, адже в результаті справедливість все одно перемагає. І ще хотілось би додати, що ми повинні ставитись до інших людей так, як прагнемо, щоб вони до нас ставились. Треба завжди мати на увазі, що зло скоєне нами, завжди вернеться злом, а добро — добром.
Розглядаючи образ Лиса Микити, відразу можна помітити, що це дуже хитрий, самовпевнений звір. Він, крім як брехати та красти, нічого не вмів та й не прагнув навчатися добропорядних справ.
Давайте перенесемо образ Лиса на людину та спробуємо описати його як людину. Людина із такою вдачею думає тільки про здобич та обман людей. Отож, питання: хіба може вона з такою душею чинити за законами моралі? Звичайно, ні. Але в казці ми бачимо, що добро перемагає і винуватець обману жорстоко покараний. Тому треба пам’ятати: не можна чинити не по справедливості, адже в результаті справедливість все одно перемагає. І ще хотілось би додати, що ми повинні ставитись до інших людей так, як прагнемо, щоб вони до нас ставились. Треба завжди мати на увазі, що зло скоєне нами, завжди вернеться злом, а добро — добром.
