Правдиве зображення трагічних подій Другої світової війни в оповіданні „Воля до життя” - варіант 2

В оповіданні Олександра Довженка розповідається про молодого розвідника Івана Кармалюка. Він був поранений, а лікар-хірург Микола Дудко намагався врятувати його, як і тисячі інших. Так, саме тисячі.

Автор з великою виразністю показує один із епізодів війни. На війні, як відомо, завжди багато поранених, але лише уявіть собі, що цей лікар кожної доби рятував сотні життів: „...хірург працював без перерви вже кілька днів”. Ви собі можете уявити, щоб людина не лише трималась на ногах кілька днів без сну, а й працювала? Ось лікар бачить Івана, що з рішучістю погоджується на ампутацію руки. Його життя багато для нього важить. Але, на жаль, ампутація не допомогла, і Дудко розуміє, що нічого вже не вдієш. Та раптом сталося несподіване: майже непритомний, у гарячці Іван прийшов сам до операційної вимагати перев'язку: “Жить хочу! Дайте мені перев'язку і все, що треба...“ Оце так сила волі, волі до життя! Іван виграв битву за власне життя лише одним бажанням жити.

І коли лікаря питають, чи житиме Іван, то він каже: “ Він житиме більше за нас з вами... він зробив для свого життя в багато разів більше, ніж ми оце тут робимо...“

Олександр Петрович Довженко — письменник, знав правду про другу світову війну, бо був на фронті. Він був палким патріотом України, але вмів обходитися без зайвої патетики. Правда дихає в кожному рядку його творів. Довженка непросто, а інколи навіть боляче читати. Друга світова війна була страшною подією, мабуть, найстрашнішою в двадцятому столітті, і не тільки для українців. Лише воля таких людей, як розвідник Іван Кармалюк, здатна була зломити тупу й жорстоку силу тієї війни.