В. Симоненко «Перехожий» аналіз
Аналіз вірша В. Симоненка «Перехожий»: тема, ідея, основна думка, проблематика, художні засоби, ліричний герой.
В. Симоненко «Перехожий» аналіз
Тема «Перехожий»: зображення різного ставлення людей до перехожого (індивідуальність), який, ідучи, раптово спіткнувся.
Ідея «Перехожий»: уславлення співчуття, розуміння горя іншого; засудження жорстокості, ненависті, заздрості, зла.
Основна думка «Перехожий»: в суспільстві завжди є люди, які співчувають чужому горю або, навпаки, насолоджуються, злорадствують тоді, коли хтось раптово спіткнувся, з кимося трапилось лихо.
Проблематика вірша «Перехожий»
- · сенс людського буття;
- · патріотизм;
- · власна гідність і самодостатність.
Художні засоби «Перехожий»
Риторичні оклики:
«Як він ішов!»
«З шаленою радістю на виду!»
«З гімном вулканним без музики й слів!»
«Натхненно творив ходу!»
Риторичні запитання: «Що там?»
Метафори: «струменіла дорога», «далеч… текла», «співали ноги», «тиша музику берегла»; «планети грядуть на орбиті».
Епітети: «жадібні очі», «шалена радість, щастя», «сміхом гарячим», «полускана земля», «співчувати убого», «чужа біда».
Повтори: «Як він ішов!», «З шаленою…», «І ніхто…»
Історія написання В. Симоненко «Перехожий»
Поезія присвячена Л. Костенко. Вперше вірш був надрукований із присвятою в газеті «Літературна Україна» від 26 лютого 1963 року.
Особливості назви твору. Алегоричність образу перехожого.
В образі «перехожего» уособлено ідеал людини, що цілеспрямовано простує до мети, викликаючи захоплення, а часом і заздрість та єхидство, надто ж коли «спіткнеться» на очах натовпу. Симоненків ліричний герой — земний, він ходить між людьми, і, незважаючи на те що його «натхненної ходи» ніхто не бачить (помічають лише тоді, коли «спіткнувся чоловік»), він і далі творить її в ім’я майбутнього, в ім’я руху і поступу.
Риси характеру ліричного героя
Перехожий:
- творчий
- працьовитий
- щасливий
- веселий
- оптимістичний
- цілеспрямований
