"Ой на горі та й женці жнуть" аналіз

“Ой на горі та й женці жнуть” аналіз пісні – тема, ідея, основна думка, художні засоби. Коли чуєш пісню перед очима постає уявна картина, навіяна піснею: хвилюються дозрілі хліба, женці жнуть пшеницю, а коли розігнули натомлені спини, помічають неподалік Військо Запорозьке; ось упізнаваний усіма ще молодий Дорошенко, а ось і бувалий Сагайдачний з його постійними супутниками — тютюном і люлькою…

“Ой на горі та й женці жнуть” аналіз

Тема “Ой на горі та й женці жнуть”: зображення військового походу козаків.

Ідея: уславлення мужності, відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська.

Основна думка: особисті інтереси повинні завжди поступатися суспільним (Сагайдачний і його дружина).

Жанр “Ой на горі та й женці жнуть”: козацька пісня.

Художні засоби “Ой на горі та й женці жнуть”

Повтори:
«Гей, долиною,
Гей, широкою»
«…Женці жнуть»,
«Гей..»,
«Під ними…»,
«…Необачний!»

Риторичні оклики:
«Веде своє військо,
Веде запорізьке хорошенько!»
«…Необачний!»
«Не журися!»
«Під ним кониченько»
Під ним вороненький,
Сильне-дужий!»

Епітети: «зелена гора»; “долиною широкою”

Звертання:
«Гей, вернися, Сагайдачний»,
«Гей, хто в лісі, озовися».

«Ой на горі та женці жнуть» – народна козацька пісня і зараз є популярною, у якій оспівується слава й гордість України — Запорозьке військо на чолі зі своїми отаманами. Козаки не дбали про власне збагачення, для них єдина цінність — добрий кінь, гарна зброя та тютюн і люлька. Традиційно на Січ не допускалися жінки, тому Сагайдачний ніби так недбало говорить про жінку. Насправді ж саме задля жінок і дітей, задля спокою рідної землі козаки майже все свідоме життя перебували в тяжких походах, у боях, віддавали за це життя. Пісня бадьора, сповнена оптимізму й тонкого гумору, самоіронії.