Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою „Ведмежий суд”) - варіант 2

Є. Гребінка писав багато: байки, вірші, повісті, романси й оповідання, нариси тощо. Але перше визнання й славу Є. Гребінці принесли байки. Письменник художньо переосмислював здобутки попередників. Великий вплив на нього мала творчість Крилова, теми якого він часто запозичував, але завжди подавав їх своєрідно, вносячи у свої байки український пейзаж і світогляд українця.

Тема соціальної несправедливості переважає у творах Є. Гребінки. Більшість його байок спрямована проти поміщицької сваволі, несправедливості та інших потворних явищ тогочасного суспільства. У байці „Ведмежий суд” Є. Гребінка викриває несправедливий кріпосницький суд. Тема запозичена з байки Крилова „Крестьянин и Овца”, але Є. Гребінка знайшов оригінальне її втілення. В алегоричних образах Ведмедя, Вовків і Лисиці висміюються царські судові урядовці. Судять Вола, на якого подала скаргу Лисиця. Він не зробив нічого протиприродного: „їв сіно, і овес, і сіль”. Але судді стали „його по-своєму судить”. Вола засуджують до страти через те, що він їв сіно, а не м'ясо. Так автор підкреслює різницю між Волом та його судцями-хижаками. Він винен, бо не належить до їхнього табору. Алегорічний образ Вола — це беззахисний селянин-кріпак, приречений на загибель у тогочасних умовах. За маскою Лисиці криється донощик, панський підлабузник. Їй теж перепадає ратиця з панського столу.

Ідейний зміст твору наскрізь прозорий. Навіть сама назва байки — „Ведмежий суд” — є афористичним узагальненням хижацької сваволі панів над безправними селянами.