Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці „Мірошник” - варіант 1

У творах відомого байкаря Л. Глібова викривається соціальна несправедливість, прислужництво, зазнайство. У байці „Мірошник” панщина довела селянську бідноту до крайніх злиднів. „Ведмідь-пасічник” — це засудження порядків: несправедливість виборів, казнокрадство панів, шахрайські махінації панських прислужників.

Найвідомішим твором Л. Глібова є байка „Цуцик”, яка своїм сюжетом нагадує твір І. А. Крилова „Дві собаки”. Тут у сатиричній формі викривається соціальна нерівність у тогочасному суспільстві, зазнайство та прислужництво. Головні персонажі — Бровко і Цуцик. Це алегоричні образи. У діалозі між Бровком і Цуциком розкриваються взаємини між різними людьми, їх характери, погляди на життя, колись замурзане щеня, Цуцик за недоїдки з панського столу навчилося на задніх лапках вислужуватися перед хазяями. У його характері з'явилася погорда, зарозумілість. Хвастощі перед Бровком переходять у відверту зневагу. У нього, бач, хвіст „у реп'яхах”... Поєднання пестливих та брутальних слів в авторській мові для характеристики Цуцика (бочок, спинка, лапки) — засіб іронії. А ласкаві слова в мові Цуцика підкреслюють характер підлабузника. Нікчемному Цуцикові в байці протиставлено Бровка — щирого й відвертого у своїх думках. Йому судилася тяжка доля, тому Бровка дивує, що неробі Цуцикові така честь. Його обурює несправедливість, але він тамує в собі гнів, бо Цуцик дуже запанів — „скубне й Бровка, коли захоче”.

Автор засуджує несправедливі соціальні умови, які поділили людей на трудівників і нероб, перетворили декого на паразитів.