Зображення моральної вищості трудівників над зарозумілими панами

Тема безперечної вищості простого люду, переваги народної моралі над панською розкрита у творчості багатьох українських письменників-демократів. Розмірковує над нею і С. Руданський.

Гостро і дотепно викриває письменник звироднілість і брутальність купців у співомовці „Добре торгувались”. За допомогою контрасту автор протиставляє почуття власної гідності чумака і дурість та грубість купців, що висміюють працьовиту людину з народу.

Про перевагу народної моралі над панською говорить С. Руданський і у вірші „Наука”. В основу композиції твору автор поклав антитезу — повчання матері та наука батька під час проводів сина „у світ”. Обидва хочуть дитині добра, але бачать його по-різному. Мати мріє, щоб син жив легко і багато, порівнявся з панами та розпрощався з нужденним життям і важкою працею на полі батьків. Заради цього вона вмовляє сина прислужувати панам:

   Ти склони себе,

   Як билиночку,...

   Простягни себе,

   Як рядниночку.

Зовсім інша наука батька. Він впевнений, що людина народжується для праці. А ледарів та тих, хто використовує працю інших, називає трутнями. Забороняючи синові вклонятися їм, батько, виряджаючи дитину „у світ на оглядини”, наказує:

Ти усе пізнай...

   Тоді з світом ти

   Порівняєшся,

   В добрі-розумі

   Закупаєшся.

На мою думку, тільки чесно виконуючи свої обов“язки, своєю працею роблячи користь іншим, людина проживає свій вік недаремно. У цьому полягає перевага народної моралі над панською.