Образ Марії як символ України (за романом „Марія”)

Для творчості У. Самчука характерні багатство жанрів, висока ідейність. Його перу належать художні полотна „Волинь” і „ОСТ”. Це епос, який змальовує глибини духу та інтелекту українського народу. Твір „Волинь” зробив У. Самчука відомим на весь світ. Але самим сенсаційним з усіх творів вважається роман „Марія”, який присвячено українцям, що загинули під час голодомору 1932—33 років. У цьому творі письменник виступає реалістом, докладно змальовуючи побут українського селянства. У центрі роману життя селянки Марії. В її образі відображені риси українського менталітету: суттєвість, мистецькі переживання, жага до життя.

Твір має форму епосу. Усе життя Марії від першої до останньої хвилини проходить перед очима читача. Звідси певний ритм, що породжує відчуття якоїсь невідворотності та невблаганності долі. Це надає образу Марії вищого сенсу, робить її символом України. Автор наголошує на тому, що їй випала тяжка доля, але показує високу духовну силу Марії, її жагу до життя. Праця допомагала їй завжди, праця та воля до життя.

Марія — обдарована натура, емоційна, щира. З першого погляду — це темна селянка, але душа її містить глибини, де буяє фантазія та потяг до краси. Свої почуття виливає вона в пісні чи в сльозах. І сльози її щирі та чисті: „Марія плаче, коли на широкому світі тісно стає, а душа вимагає простору”. Вони з Корнієм мали б міцну сім'ю і були б щасливі, якби не революція і голодомор. Саме ці дві події дуже впливають на життя Марії,яке виявилося жорстоким до героїні роману. Автор спокійно і точно відраховує дні життя Марії. Смерть цієї жінки здається непомітною в бурхливому вирі життя. Але цілий маленький Всесвіт закінчує своє існування разом із нею.

Образ Марії можна ототожнити з образом України. Вона є уособленням материнської любові та краси, страждання та величі духу.