«Чи не той то хміль» аналіз
«Чи не той то хміль» – історичну народну пісню записано в 50-х рр. ХІХ ст. в Галичині. У бою під Жовтими Водами в травні 1648 р. українські війська під керівництвом Богдана Хмельницького здобули першу велику перемогу у Визвольній війні 1648–1654 рр., яка й оспівується в пісні.
«Чи не той то хміль» аналіз
Тема «Чи не той то хміль»: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.
Ідея «Чи не той то хміль»: уславлення гетьмана як захисника народних інтересів.
Основна думка «Чи не той то хміль»: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.
Жанр «Чи не той то хміль»: історична пісня.
Композиція «Чи не той то хміль»
- Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.
- Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.
- Кульмінація: перемога над ворогом.
- Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».
Художні засоби «Чи не той то хміль»
- Метафори: «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати».
- Епітети: «Золота Вода», «хороша врода».
- Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою у воду».
- Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи».
- Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?».
Гетьмана Богдана Хмельницького показано сміливим воїном, розумним стратегом, полководцем який у боротьбі спирається на широкі народні маси що підтримують його На другому плані в пісні – поляки-загарбники які змальовані в зневажливо-сатиричному дусі.
Історичною основою пісні «Чи не той то хміль» стала перша перемога козацького війська під проводом Богдана Хмельницького у Визвольній війні 1648—1654 рр. битва під Жовтими Водами. Проти війська Речі Посполитої виступили козацькі загони та їхні союзники-татари. Тріумф під Жовтими Водами надихнув український народ на звитяжну боротьбу проти соціального та національного гноблення, уселив упевненість у звільненні з неволі.
На початку пісні через діалог стає зрозуміло, хто такий Б. Хмельницький. Прийом негативного (заперечного) паралелізму допомагає уявити народного героя. Козацький ватажок — молода потужна сила, що розвивається й набирає сили. У кожному рядку пісні відчувається захват Б. Хмельницьким: ляхів рубає, не один лях лежить головою в воду. Пісня ідеалізує гетьмана, бо бачить у ньому захисника народних інтересів. Автор уболіває за свого улюбленця й закликає його бути обачним: Не пий. Хмельницький, дуже Золотої Води, тобто не заспокоюйся, пильнуй. Силу й відвагу Б. Хмельницького змальовано гіперболізовано, він не боїться 40-тисячного польського війська. Що ж робить його таким упевненим у своїх силах? Підтримка козацького війська та союзників-татар:
За собою великую Потугу я знаю.
Іще й орду татарськую За собой веду.
У пісні змальовано ганебну втечу польського війська, смерть ворогів. Ці рядки звучать сатирично й виражають зневажливе ставлення народу до загарбників: втікали вражі ляхи — Погубили шуби…. лежать після бою, вищеривши зуби, їли ляхів собаки І сірії вовки. Ось така помста народу своїм кривдникам.
