"Максим козак Залiзняк" аналіз

“Максим козак Залiзняк” – історична пiсня, уславлює козацького ватажка Залiзняка, який на чолi вiйська взяв участь у визвольнiй вiйнi проти польсько-шляхетського гнiту. Записано історичну пісню в квітні 1939 р. від кобзарів Петра Івановича Гузя та Єгора Хомича Мовчана.

“Максим козак Залiзняк” аналіз

Тема “Максим козак Залiзняк”: — зображення повстання українського народу 1768 р. проти національного та соціального поневолення.

Ідея “Максим козак Залiзняк”: уславлення козацького ватажка Максима Залізняка як захисника народних інтересів.

Основна думка: сила, мужність, рішучість, згуртованість козаків дозволить їм подолати будь-якого ворога.

Жанр “Максим козак Залiзняк”: історична пісня.

Композиція “Максим козак Залiзняк”

• Експозиція: приїзд М. Залізняка на Вкраїну.
• Зав’язка: підготовка козаків до бою з панами.
• Кульмінація: перемога над ворогом, уславлення М. Залізняка.
• Розв’язка: повернення козаків додому.

Художні засоби “Максим козак Залiзняк”

• Повтори: «Та вдарили з семи гармат У середу вранці», «Обступили город Умань» «Лине гомін».
• Епітети: «пишна рожа», «гарна слава», «по степу німому».
• Метафори: «вдарили з гармат», «лине гомін».
• Гіпербола: «Накидали за годину Панів повні шапці». Риторичні оклики: «Як поїхав на Вкраїну Як пишная рожа!»

Максим Залізняк в історичній пісні порiвнюється з пишною квiткою (як пишная рожа), прославляється його вiйськова майстернiсть та вправнiсть. Максим Залiзняк боровся проти насилля, утискiв, яких зазнавав украïнський народ.

У пісні «Максим, козак Залізняк» відображено події, відомі в історії як національно-визвольний рух Гайдамаччина.

На початку XVIII ст. на українських землях, що належали Речі Посполитій, починає набирати сили селянсько-козацький рух проти соціального, національного та релігійного поневолення, яке було нестерпним. Охоплює він значну частину Правобережної України. Учасників повстань називали гайдамаками, а сам рух Гайдамаччиною. Найвідомішим серед повстань цього періоду стала Коліївщина – виступ українського народу проти польської шляхти в 1768 р. Його очолили козацький отаман Максим Залізняк та польський сотник Іван Гонта, який перейшов зі своїми загонами на бік повстанців. Повстання досягло апогею під час так званої Уманської різанини.

На відміну від попередніх історичних пісень, де наведено скупі дані про обставини, за яких відбуваються події, твір «Максим, козак Залізняк» містить чимало конкретних фактів. Тут і Запоріжжя, звідки прибув на Черкащину козацький ватажок, і географічні назви Жаботин та Умань, і чисельність війська, хоч і значно перебільшена. Відчувається захоплення колективного автора народним улюбленцем. Його вроду порівнюють із квіткою. І річ не в тому, був Залізняк красенем чи ні. Народ формує свій естетичний ідеал, у якому краса зовнішня та краса внутрішня перебувають у нерозривній єдності.

Максим Залізняк нагадує героїв-лицарів. Пісня гіперболізовано зображує організаторські здібності Залізняка. За годину повстанці оточили місто Умань, сімома гарматами здобули перемогу. У пісні вдалося досягнути динамічного зображення подій, а повторення у 2-4 строфах однакових рядків надає твору епічного розмаху й широти. В останній строфі народ пояснює причину своєї любові до гайдамацького ватажка: у пам’яті народній житимуть імена героїв, які боролися за свободу батьківщини.

Хто такий Максим Залізняк?

Максим Залізняк — син селянина з містечка Медведівки (на Чигиринщині), народний герой Коліївщини. У 1768 р. він зібрав у Холодному Яру, на Чигиринщині, гайдамацький загін у кількасот чоловік (у пісні 40 тисяч — поетичне перебільшення) і захопив Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Богуслав, Канів і разом із загоном Гонти — Умань, одну з найбільших фортець польської шляхти на Правобережжі.

Загін царського полковника Гур’єва підступно роззброїв і ліквідував гайдамацький табір під Уманню. Залізняка катували і заслали на каторгу в Нерчинськ.