"Чоловічий танець" аналіз
“Чоловічий танець” аналіз вірша – тема, художні засоби, жанр, віршовий розмір
“Чоловічий танець” аналіз
Автор – Василь Герасим’юк
Жанр: філософська лірика.
Рід літератури: Лірика.
Тема: розповідь про чоловічий початок, чоловічі стосунки, чоловіче життя
Ідея: возвеличення чоловічої сили, чоловічого духу та єдності, дружби, взаємоєдності.
Основна думка: щоб стати дорослим кожен юнак повинен станцювати аркан
Римування: немає (верлібр).
Віршовий розмір: ямб.
“Чоловічий танець” художні засоби
- “Чоловічий танець” епітети: «древнє чоловіче коло»; «найтісніше коло»; «грішний світ».
- Метафори: «коло тяжко рветься», «мертво стиснувши долоні інших»; «випасти з грішного світу».
- Повтори: «хоч раз»; «як тяжко».
- Фразеологізм: «змішай із ближнім піт і кров».
Поезія написана верлібром. Така художня форма дає можливість розширити смислові межі тексту настільки, наскільки цього вимагає метафорична структура. Верлібр В. Герасим’юка розповідний, його внутрішній ритм наділений ознаками легендної, а деколи й притчової інтонації. Сам поет говорить про медитативність своєї лірики. Вiрш створений у формi звертання до юнака, який повинен стати дорослим, вiдчути вагу чоловiчих обов’язкiв та вiдповiдальностi, силу побратимства й мiцноï чоловiчоï дружби. У поезiï вiдчуваються бiблiйнi мотиви. Із самого початку читач стає ніби учасником аркана — гуцульського чоловічого танку, відчуває його енергетику, немов відбувається ритуал посвячення. Друга частина вірша по суті є алюзією. При першому прочитанні вірша не одразу впадає в око новозавітний мотив страждання Ісуса Христа як свідомий вибір спасіння ближніх, що вгадується в описі трагічної української історії, позначеної постійною необхідністю українського чоловіцтва виборювати державну незалежність. Міфологічний образ кола символізує у вірші вічність людського страждання, його циклічну повторюваність.
Образ «аркану», «зчеплених рук», «чоловічого кола» пронизує всю поезію. І читач розуміє, що йдеться не лише про танець, мова йде про людське життя в цілому, життя чоловіка. І якщо коло символізує буття, то «чоловіче коло» може означати буття цілого людства. У цьому контексті іншого значення набувають слова: «…як тяжко почати і зупинити / цей танець…» Але спробувати варто «хоч раз», відчути всі випробування життя, «обхопивши руками плечі двох побратимів». Адже, справді, відчуваючи дружню підтримку, легше «не випасти із цього грішного світу». У кінці поезії Василь Герасим’юк вводить образ Христа: і виявляється, що танець аркан — то смерть на хресті між двома розбійниками (а не побратимами), і буття визначається «хрестом за плечима», який несе Месія до місця своєї страти.