За все відповідай у цім житті (за творчістю Б. Олійника)
Щоденно, щогодинно, щомиті від дня свого народження і до самої смерті людина стоїть перед вибором — як вчинити саме зараз. І від прийнятого нею рішення залежить не лише власне життя, а й життя рідних, близьких, знайомих, а іноді навіть незнайомих людей. Згадаймо народні казки, в яких на шляху героя стоїть камінь. На ньому чітко написано, що трапиться, коли підеш наліво, направо чи вперед. У реальному житті все набагато складніше. Сам обираєш шлях і сам несеш відповідальність.
У своєму вірші «Вибір» Борис Олійник поділив людей на дві категорії. Одні тихо пливуть за течією в бурхливих потоках буття. Такі люди не здатні вступати у двобій з обставинами. Вони ведуть тихе життя і так само тихо зникають, не залишивши по собі сліду: «чи жив, чи й не жив?» Може, це не так уже й погано? Гірше, коли людина заради якоїсь примарної слави або грошей здатна на підлість. Наприклад, боксер, рефері, секундант із твору «Ринг». Такі люди небезпечні, вони абсолютно безпринципні. Та найстрашніше те, що вони за гроші здатні забути про найдорожче — честь. А хто стане на її захист? Бездумний розбурханий натовп? Ні, він не здатен на це. Йому потрібні лише яскраві видовища. І лише одна-єдина людина з вірою в себе та триєдиного Бога вступить у двобій з підлістю, зрадою, корисливістю, бездушністю та захистить честь. Виявляється, що і один у полі воїн. На все життя вона залишиться вірною супутницею, підтримає у важку хвилину, не дасть оступитися чи втекти від відповідальності.
До іншої категорії людей належать ті, які не перетворюють життя на «тиху гавань». Вони не дозволяють обставинам керувати своїми вчинками. Вони не йдуть по життю, а летять навіть знаючи, що згорять. Уявімо собі наше життя, якби не було Миколи Коперника, Галілео Галілея, Миколи Ломоносова, Івана Кожедуба, Юрія Гагаріна і багатьох інших героїв свого часу. Не заради слави та грошей робили вони свої відкриття. Ці люди поклали талант та життя на вівтар майбуття. Кожен із них, як і чесний боксер, витримали свій бій на ринзі життя з честю. І хоч не бажали слави і почестей лаврових, все ж залишили по собі нетлінний слід, бо жили з гідністю.
Тепер наша черга зробити свій вибір: честь і гідність чи слава та гроші. Але пам’ятаймо — відповідальності не оминути.
У своєму вірші «Вибір» Борис Олійник поділив людей на дві категорії. Одні тихо пливуть за течією в бурхливих потоках буття. Такі люди не здатні вступати у двобій з обставинами. Вони ведуть тихе життя і так само тихо зникають, не залишивши по собі сліду: «чи жив, чи й не жив?» Може, це не так уже й погано? Гірше, коли людина заради якоїсь примарної слави або грошей здатна на підлість. Наприклад, боксер, рефері, секундант із твору «Ринг». Такі люди небезпечні, вони абсолютно безпринципні. Та найстрашніше те, що вони за гроші здатні забути про найдорожче — честь. А хто стане на її захист? Бездумний розбурханий натовп? Ні, він не здатен на це. Йому потрібні лише яскраві видовища. І лише одна-єдина людина з вірою в себе та триєдиного Бога вступить у двобій з підлістю, зрадою, корисливістю, бездушністю та захистить честь. Виявляється, що і один у полі воїн. На все життя вона залишиться вірною супутницею, підтримає у важку хвилину, не дасть оступитися чи втекти від відповідальності.
До іншої категорії людей належать ті, які не перетворюють життя на «тиху гавань». Вони не дозволяють обставинам керувати своїми вчинками. Вони не йдуть по життю, а летять навіть знаючи, що згорять. Уявімо собі наше життя, якби не було Миколи Коперника, Галілео Галілея, Миколи Ломоносова, Івана Кожедуба, Юрія Гагаріна і багатьох інших героїв свого часу. Не заради слави та грошей робили вони свої відкриття. Ці люди поклали талант та життя на вівтар майбуття. Кожен із них, як і чесний боксер, витримали свій бій на ринзі життя з честю. І хоч не бажали слави і почестей лаврових, все ж залишили по собі нетлінний слід, бо жили з гідністю.
Тепер наша черга зробити свій вибір: честь і гідність чи слава та гроші. Але пам’ятаймо — відповідальності не оминути.
