"Росли укупочці, зросли" аналіз

“Росли укупочці, зросли” Шевченко аналіз – тема, ідея, історія написання, художні засоби.

“Росли укупочці, зросли” аналіз вірша

Вірш “Росли укупочці, зросли” є зразком лірики інтимної.

Рік написання – 25 липня 1860

Автор – Тарас Шевченко

Жанр – інтимна лірика

Тема: звернення поета до Бога, щоб Всевишній сприяв щасливому подружньому життю кожному, хто прагне одружитися.

Ідея: возвеличення гармонії, взаєморозуміння, дружньої підтримки, що є обов’язковою передумовою для подальшого подолання труднощів тим, хто побрався.

Основна думка: Не плач, не вопль, не скрежет зуба — / Любов безвічную, сугубу / На той світ тихий принести.

Віршований розмір: Ямб.

Сюжет : ідилічна картина любові, сімейного щастя. Відчувається, що така ж мрія володіє і серцем поета: мати пару, жити в мирі та злагоді, пройти з чистим серцем разом “тяжку дорогу” й не розгубити свого кохання.

“Росли укупочці, зросли” художні засоби

• Повтори: «росли-зросли», «розійшлись … зійшлись», «на той світ тихий».
• Риторичні оклики: «Неначе й справді розійшлись!», «Подай же й нам, всещедрий боже!»
• Епітети: «в тяжкій дорозі», «світ тихий», «любов безвічна».
• Звертання: «Подай же й нам, всещедрий боже!»

Автор вважає що саме благополуччя в родині — міцність держави! Щасливе подружнє життя — злагода — довіра — щирість — повага — любов — порозуміння — готовність піти на поступки.