Що забезпечує душевну гармонію і щастя?
Душа людини з численними турботами, на мою думку, схожа чимось на вулик. То що ж може забезпечити в цьому вулику душевну гармонію? Я вважаю, що у кожної людини є своя душевна гармонія, так само, як у кожного є свої душевні рани. І внутрішні терези, які хиляться то в один бік, то в інший, повинні врівноважитися. Врівноважуються вони тоді, коли людина задоволена тим, як пройшов день, тим, як склалися її відносини з іншими людьми, коли вдома лад.
На мою думку, вміння співіснувати з людьми, співчувати, розуміти, допомагати робить нас добрішими, мудрішими. Це привертає увагу людей — ти стаєш комусь потрібний і розумієш, що в цьому житті тобі відведена неабияка роль. Це і є щастя, коли ти спокійний, не маєш тягаря на душі, тоді тобі підвладне все. Людина має більше турбуватися про душу, ніж про тіло чи матеріальний добробут.
Кожен повинен поставити перед собою мету в житті. Коли не маєш перед собою ніякої мети, то життя не може бути наповнене радістю і щастям. Звичайно, у всіх є свої цілі: побудувати великий будинок, придбати дороге авто, мати гарну сім’ю чи багато подорожувати. Та якою б не була мета, вона повинна бути, а безцільне життя не зможе дати людині щастя. Вірити означає дивитися вперед, освітлювати дорогу життя й сміливо крокувати нею. Вірити у свою мету означає чітко рухатися в обраному напрямку, добре знаючи координати, адже хто вірить, що може зрушити гори, досягає свого.
І що б ти не робив, чого б не прагнув досягти, у житті кожного є люди, які постійно знаходяться поряд. Це батьки, близькі люди, друзі. Вони розділять з тобою і радість, і горе, допомагають, підтримують і від тебе чекають розуміння, підтримки. І коли ти сам допоможеш — відчуєш неабияке задоволення від свого вчинку, а ще зрозумієш, що ти потрібен батькам чи друзям. Бути щасливим означає радіти кожному новому дню, бачити здоровими й життєрадісними батьків, друзів; мати мету в житті й вірити, що мрії збуваються.
Щаслива людина прокидається зранку в гарному настрої, радіє всьому, що бачить, всьому, що її оточує. Така людина ніколи не дозволить хамства, підлості. Багато людей вважають себе нещасливими. Чому? А тому, що вони просто не мають сили волі, не намагаються повірити в себе, цінувати життя.
За словами Паскаля, ми не живемо, а лише «сподіваємося жити», завжди чекаємо щастя попереду і тому ніколи не відчуваємо його. Людина — досконале створіння. Наш розум, як найдосконаліший комп’ютер, зберігає значний об’єм інформації. Але ми не відчуваємо своєї величі. Чому? Бо самі себе переконали в зворотному. Треба прагнути якнайшвидше позбутися негативних переконань, що обмежують, стримують наші реальні здібності. Тільки так можна досягти бажаного, бути щасливим і успішним.
Справжнє щастя — це передусім уміння любити життя і людей, уміння віддавати свої сили, душевне тепло людям. Завжди потрібно творити добро, бути милосердним. І не потрібно боятися труднощів, треба вміти долати їх, повіривши в свої сили. Так ми досягнемо душевної гармонії й щастя.
На мою думку, вміння співіснувати з людьми, співчувати, розуміти, допомагати робить нас добрішими, мудрішими. Це привертає увагу людей — ти стаєш комусь потрібний і розумієш, що в цьому житті тобі відведена неабияка роль. Це і є щастя, коли ти спокійний, не маєш тягаря на душі, тоді тобі підвладне все. Людина має більше турбуватися про душу, ніж про тіло чи матеріальний добробут.
Кожен повинен поставити перед собою мету в житті. Коли не маєш перед собою ніякої мети, то життя не може бути наповнене радістю і щастям. Звичайно, у всіх є свої цілі: побудувати великий будинок, придбати дороге авто, мати гарну сім’ю чи багато подорожувати. Та якою б не була мета, вона повинна бути, а безцільне життя не зможе дати людині щастя. Вірити означає дивитися вперед, освітлювати дорогу життя й сміливо крокувати нею. Вірити у свою мету означає чітко рухатися в обраному напрямку, добре знаючи координати, адже хто вірить, що може зрушити гори, досягає свого.
І що б ти не робив, чого б не прагнув досягти, у житті кожного є люди, які постійно знаходяться поряд. Це батьки, близькі люди, друзі. Вони розділять з тобою і радість, і горе, допомагають, підтримують і від тебе чекають розуміння, підтримки. І коли ти сам допоможеш — відчуєш неабияке задоволення від свого вчинку, а ще зрозумієш, що ти потрібен батькам чи друзям. Бути щасливим означає радіти кожному новому дню, бачити здоровими й життєрадісними батьків, друзів; мати мету в житті й вірити, що мрії збуваються.
Щаслива людина прокидається зранку в гарному настрої, радіє всьому, що бачить, всьому, що її оточує. Така людина ніколи не дозволить хамства, підлості. Багато людей вважають себе нещасливими. Чому? А тому, що вони просто не мають сили волі, не намагаються повірити в себе, цінувати життя.
За словами Паскаля, ми не живемо, а лише «сподіваємося жити», завжди чекаємо щастя попереду і тому ніколи не відчуваємо його. Людина — досконале створіння. Наш розум, як найдосконаліший комп’ютер, зберігає значний об’єм інформації. Але ми не відчуваємо своєї величі. Чому? Бо самі себе переконали в зворотному. Треба прагнути якнайшвидше позбутися негативних переконань, що обмежують, стримують наші реальні здібності. Тільки так можна досягти бажаного, бути щасливим і успішним.
Справжнє щастя — це передусім уміння любити життя і людей, уміння віддавати свої сили, душевне тепло людям. Завжди потрібно творити добро, бути милосердним. І не потрібно боятися труднощів, треба вміти долати їх, повіривши в свої сили. Так ми досягнемо душевної гармонії й щастя.
