Велич своєї душі не розгубіть з роками
Кожна людина народжується з кришталево чистою душею, яку щедро наповнюють добром, турботою і любов’ю її батьки. Вони діляться своїми знаннями і намагаються передати свій досвід так, щоб дитинка тягнулася до добра, як квітка до сонечка, і з кожним днем все більше розквітала. Але минає час, дитина зростає і збільшується коло її спілкування. В її життя приходять нові люди, які несуть за собою як позитивне, так і негативне. І в цей момент так важливо дослухатись порад батьків та і власного серця щодо чіткого розмежування добра і зла, щоб зростаючи не розгубити той безцінний дарунок батьків – велич своєї душі. Також існує така думка, що людину псують не тільки оточуючі люди, а ще й гроші. Вони здатні затьмарити розум простодух до такої міри, що людина забуває навіть найближчих людей і забуває про сутність моральних цінностей в суспільстві загалом, та і в житті кожної окремої людини.
Яскравим підтвердженням моєї думки є твір Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні…”. Головний герой твору Чіпка Варениченко хоч змалку і був поза колом спілкування своїх однолітків, та все ж всотував у себе материнську любов, а згодом заручився підтримкою і справжньою дружбою гарного парубка Грицька. Все було б добре, якби йому не зустрілися злі ворожі люди, що завели його на слизький шлях брехні й жорстокості. Якби не його компанія пройдисвітів-злодюг (Лушня, Матня і Пацюк), то я впевнена, що Чіпка б не мав таких турбот і жив би щасливо. Та ні, його зламали перші перешкоди на початку дорослого життя і він зафарбував свою душу чорними плямами ненависті та зла…
Ми щойно роздумували над тим, що може згубити душу кожного. А як щодо того, що навпаки загартовує людину? Ми маємо можливості щодня себе вдосконалювати. Людина повинна прагнути не заздрити нікому і намагатися бути кращою за саму себе, а не за когось іншого, тому що кожен – це унікальна особистість, що має свої таланти, здібності та, на жаль, недоліки. Але потрібно поставити перед собою мету не дозволяти цим недолікам брати владу над нами і намагатись викорінити їх з власного життя раз і на завжди. Що для цього потрібно? Слідкувати за колом своїх друзів, і намагатися уникати поганих впливів з їх сторони. Читати багато художньої літератури, та освітніх книжок. Людина кожен день повинна робити добрі вчинки, допомагати іншим. Вона повинна усвідомлювати, що живе в суспільстві, в якому багато хто потребує саме її підтримки та порад. І яка б не була ситуація, потрібно завжди залишатися Людиною. Для збереження величі душі ми повинні розуміти, що світ наш динамічний і він з кожним днем рухається вперед, тому так важливо не залишатися на одному місці і чекати на якесь диво. Потрібно брати на себе відповідальність за свої вчинки і життя взагалі.
Отже, для того щоб залишатися людиною з великою і чистою душею, потрібно визначитись з тим, що у цьому світі є добром, а що злом, розрізняти поміж життєвого роздоріжжя саме ті стежини, що можуть привести до успіху, а що можуть навпаки принести одні розчарування. І головне, людина повинна ніколи не зупинятися і не мати сумнівів щодо власних сил!
Яскравим підтвердженням моєї думки є твір Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні…”. Головний герой твору Чіпка Варениченко хоч змалку і був поза колом спілкування своїх однолітків, та все ж всотував у себе материнську любов, а згодом заручився підтримкою і справжньою дружбою гарного парубка Грицька. Все було б добре, якби йому не зустрілися злі ворожі люди, що завели його на слизький шлях брехні й жорстокості. Якби не його компанія пройдисвітів-злодюг (Лушня, Матня і Пацюк), то я впевнена, що Чіпка б не мав таких турбот і жив би щасливо. Та ні, його зламали перші перешкоди на початку дорослого життя і він зафарбував свою душу чорними плямами ненависті та зла…
Ми щойно роздумували над тим, що може згубити душу кожного. А як щодо того, що навпаки загартовує людину? Ми маємо можливості щодня себе вдосконалювати. Людина повинна прагнути не заздрити нікому і намагатися бути кращою за саму себе, а не за когось іншого, тому що кожен – це унікальна особистість, що має свої таланти, здібності та, на жаль, недоліки. Але потрібно поставити перед собою мету не дозволяти цим недолікам брати владу над нами і намагатись викорінити їх з власного життя раз і на завжди. Що для цього потрібно? Слідкувати за колом своїх друзів, і намагатися уникати поганих впливів з їх сторони. Читати багато художньої літератури, та освітніх книжок. Людина кожен день повинна робити добрі вчинки, допомагати іншим. Вона повинна усвідомлювати, що живе в суспільстві, в якому багато хто потребує саме її підтримки та порад. І яка б не була ситуація, потрібно завжди залишатися Людиною. Для збереження величі душі ми повинні розуміти, що світ наш динамічний і він з кожним днем рухається вперед, тому так важливо не залишатися на одному місці і чекати на якесь диво. Потрібно брати на себе відповідальність за свої вчинки і життя взагалі.
Отже, для того щоб залишатися людиною з великою і чистою душею, потрібно визначитись з тим, що у цьому світі є добром, а що злом, розрізняти поміж життєвого роздоріжжя саме ті стежини, що можуть привести до успіху, а що можуть навпаки принести одні розчарування. І головне, людина повинна ніколи не зупинятися і не мати сумнівів щодо власних сил!
