Вісники старовини
Україна — багатонаціональна країна. З уроків географії ми знаємо, що на її теренах мешкають представники понад ста національностей і народностей. Але найбільша питома вага в складі населення — 73 відсотки — припадає на українців.
Культура та побут українців, що населяють різні регіони країни, хоч і має багато спільних, загальнонаціональних рис, вирізняється певними особливостями. Вони зумовлені багатьма чинниками: історичним розвитком, природно- географічними умовами окремих територій, взаємозв’язками із сусідніми народами. З історії нам відомо, що українська нація і українська мова формувалася на території Наддніпрянщини. Саме ця земля стала ядром давньоруської держави — Київської Русі.
Слобожанщина, або Слобідська Україна, — це територія нашої Харківської області, Сумська область та північ Донецької з Луганською.
У XIX столітті Слобожанщина була осередком національно-культурного відродження. Витоки поглядів і вірувань давніх українців беруть свій початок у слов’янській міфології. За народним світоглядом, людина була невід’ємною частиною природи і мала жити за її законами. Навіть вік людини, за аналогією з природою, прирівнювався до певних пір року: дитинство — весна, молодість — літо, зрілість — осінь, старість — зима. Своєрідні народні знання українців, багатий народний досвід поклали початок багатьом сучасним галузям науки.
З екскурсій нашого шкільного історико-краєзнавчого музею нам відомо, що на Слобожанщині люди шанують народні обряди, особливо старовинні. Вони активно збирають, зберігають і відтворюють традиції та обряди цього краю.
Відродження національної культури на Слобожанщині здійснюється у народно-календарних святах, звичаях і обрядах. Фольклорні фестивалі, народні гуляння та ярмарки приваблюють різне населення. Кожна місцевість Слобожанщини має свої особливості календарних, трудових, а також пов’язаних з ними сімейно-побутових свят і обрядів.
Культура та побут українців, що населяють різні регіони країни, хоч і має багато спільних, загальнонаціональних рис, вирізняється певними особливостями. Вони зумовлені багатьма чинниками: історичним розвитком, природно- географічними умовами окремих територій, взаємозв’язками із сусідніми народами. З історії нам відомо, що українська нація і українська мова формувалася на території Наддніпрянщини. Саме ця земля стала ядром давньоруської держави — Київської Русі.
Слобожанщина, або Слобідська Україна, — це територія нашої Харківської області, Сумська область та північ Донецької з Луганською.
У XIX столітті Слобожанщина була осередком національно-культурного відродження. Витоки поглядів і вірувань давніх українців беруть свій початок у слов’янській міфології. За народним світоглядом, людина була невід’ємною частиною природи і мала жити за її законами. Навіть вік людини, за аналогією з природою, прирівнювався до певних пір року: дитинство — весна, молодість — літо, зрілість — осінь, старість — зима. Своєрідні народні знання українців, багатий народний досвід поклали початок багатьом сучасним галузям науки.
З екскурсій нашого шкільного історико-краєзнавчого музею нам відомо, що на Слобожанщині люди шанують народні обряди, особливо старовинні. Вони активно збирають, зберігають і відтворюють традиції та обряди цього краю.
Відродження національної культури на Слобожанщині здійснюється у народно-календарних святах, звичаях і обрядах. Фольклорні фестивалі, народні гуляння та ярмарки приваблюють різне населення. Кожна місцевість Слобожанщини має свої особливості календарних, трудових, а також пов’язаних з ними сімейно-побутових свят і обрядів.
