З ювілеєм Тебе, Школо!
З неймовірного хвилювання і пишного букету квітів, з нового портфеля і нових щирих друзів почалося моє шкільне життя. Усміхнені обличчя вчителів, відчуття, що я – маленька частинка одного великого цілого і хочу залишатися цією часточкою якомога довше.
Школа – важливий етап життя кожної дорослої людини. Точніше сказати, саме в школі і починається оте справжнє суспільне життя учня. Адже кожна дитина – це маленька насінинка, яку необхідно посадити у добрий грунт. Батьки ростять її, доглядають за нею, оберігають і пестять. А далі віддають до рук учителів. Часто кажуть, що вчителі – це другі батьки. І, як на мене, це не пусті пафосні слова, бо так і є насправді. Формування нашого світогляду, а не тільки знань, відбувається під впливом вчителів. Ми завжди можемо звернутися до них зі своїми проблемами, поділитися радощами, пожалітись на невдачі, попросити допомоги. Мені здається, що бути вчителем – одне з найскладніших завдань, з яким на відмінно справляються педагоги нашої школи. Вони вміють поєднувати в собі психолога і науковця, оратора і актора, організатора і наставника. Я вважаю, вчитель має бути саме таким: і вчителем, і старшим другом одночасно. А ще я, і всі мої однокласники, захоплюємось уроками, на яких ми виконуємо незвичайні завдання, маємо змогу проявити себе, зробити щось творче.
Цього року наша школа відзначатиме ювілей. Уже пройшло 45 років з того часу, як одного вересневого дня наша школа вперше відчинила двері дітям у загадковий і прекрасний світ знань. Скільком учням тут допомогли «стати на крила», подарували путівку в доросле життя? Скільки незабутніх років ми проводимо в стінах цієї альма-матері? А школа процвітає і з кожним роком чекає нових учнів, не забуваючи при цьому жодного з своїх випускників.
Дорога школо! Щиро вітаю Тебе з прекрасним ювілеєм! Я вірю, що кожна людина, перегортаючи сторінки свого життя, часто зупиняється на тій, що називається «Школа». І линуть приємні, життєрадісні думки, щемить серце, бо згадується дитинство і юність, хороші друзі і мудрі вчителі. Наша школа вивела у світ уже немало випускників, які стали активними громадянами нашого суспільства. У рік квітучого 45-річчя бажаю невпинного руху вперед, прагнень до нових звершень. Від імені всіх учнів обіцяю вірити в свої сили, залишаться вірним друзям, думкам, рідній землі, любити своїх батьків і ніколи не забувати Тебе, Рідна Школо! Нехай найкращим подарунком Тобі буде щира учнівська любов, пам’ять і пошана.
Школа – важливий етап життя кожної дорослої людини. Точніше сказати, саме в школі і починається оте справжнє суспільне життя учня. Адже кожна дитина – це маленька насінинка, яку необхідно посадити у добрий грунт. Батьки ростять її, доглядають за нею, оберігають і пестять. А далі віддають до рук учителів. Часто кажуть, що вчителі – це другі батьки. І, як на мене, це не пусті пафосні слова, бо так і є насправді. Формування нашого світогляду, а не тільки знань, відбувається під впливом вчителів. Ми завжди можемо звернутися до них зі своїми проблемами, поділитися радощами, пожалітись на невдачі, попросити допомоги. Мені здається, що бути вчителем – одне з найскладніших завдань, з яким на відмінно справляються педагоги нашої школи. Вони вміють поєднувати в собі психолога і науковця, оратора і актора, організатора і наставника. Я вважаю, вчитель має бути саме таким: і вчителем, і старшим другом одночасно. А ще я, і всі мої однокласники, захоплюємось уроками, на яких ми виконуємо незвичайні завдання, маємо змогу проявити себе, зробити щось творче.
Цього року наша школа відзначатиме ювілей. Уже пройшло 45 років з того часу, як одного вересневого дня наша школа вперше відчинила двері дітям у загадковий і прекрасний світ знань. Скільком учням тут допомогли «стати на крила», подарували путівку в доросле життя? Скільки незабутніх років ми проводимо в стінах цієї альма-матері? А школа процвітає і з кожним роком чекає нових учнів, не забуваючи при цьому жодного з своїх випускників.
Дорога школо! Щиро вітаю Тебе з прекрасним ювілеєм! Я вірю, що кожна людина, перегортаючи сторінки свого життя, часто зупиняється на тій, що називається «Школа». І линуть приємні, життєрадісні думки, щемить серце, бо згадується дитинство і юність, хороші друзі і мудрі вчителі. Наша школа вивела у світ уже немало випускників, які стали активними громадянами нашого суспільства. У рік квітучого 45-річчя бажаю невпинного руху вперед, прагнень до нових звершень. Від імені всіх учнів обіцяю вірити в свої сили, залишаться вірним друзям, думкам, рідній землі, любити своїх батьків і ніколи не забувати Тебе, Рідна Школо! Нехай найкращим подарунком Тобі буде щира учнівська любов, пам’ять і пошана.
