У чому краса матеріальної культури українців?
За часів доісторичних люди мали у вжитку обмаль побутових предметів. Кілька глеків, казан — ось і весь посуд. Робили ці речі з глини, дерева або іншого матеріалу, який був під руками в достатній кількості. Ці речі виконували лише свою пряму функцію — з їх допомогою готували й. подавали на стіл страви. Аж ось з’явився хтось розумний і веселий і запропонував прикрасити побутові предмети. А чому б і ні: і їсти, і готувати їжу приємніше. Приблизно так у світі з’явилися перші речі, котрі прикрашав орнамент, утеплені в глину кольорові камінці й таке інше.
Цікаво, а чому тому винахідникові спало на думку прикрасити перший у світі глечик? Тому, що ця людина розумілася на гармонії між красою і практичністю предмета. Гармонійність є однією з провідних рис матеріальної культури українців. Не можна сказати, що взагалі українське вжиткове мистецтво є якимось винятком з правил, але пам’ятки нашої культури легко вирізнити за однією ознакою. Чи доводилося вам бачити українську писанку, вишиванку або глечик? Що в них найважливіше? Так, високе почуття форми, дане через гармонію. Ніхто не навчав прадавніх майстрів у мистецьких академіях, але кожен з них щиро розумів: якщо форма витвору буде недосконалою, то гріш ціна такій речі.
Витончені гнучкі лінії, об’єми, які плавно переходять один в одного, яскраві кольори — усе це є ознаками народного мистецтва українців. Не дивно, що в традиційній українській хаті чільне місце займали красиві вжиткові речі: рушники, посуд. Навіть найбідніші українці вважали за необхідне мати у своїй оселі щось красиве.
Зразки нашої матеріальної культури є одними з найдосконаліших у слов’янському світі. Можна прослідкувати прямі зв’язки українського народного мистецтва з низкою найдавніших європейських та азіатських культур. Просто фантастичний спадок залишили нам пращури. Ми вивчаємо його, потроху підходячи до логічного підсумку: без знання минулого сучасне стає сірим і буденним. А головне — без минулого не буває майбутнього.
Цікаво, а чому тому винахідникові спало на думку прикрасити перший у світі глечик? Тому, що ця людина розумілася на гармонії між красою і практичністю предмета. Гармонійність є однією з провідних рис матеріальної культури українців. Не можна сказати, що взагалі українське вжиткове мистецтво є якимось винятком з правил, але пам’ятки нашої культури легко вирізнити за однією ознакою. Чи доводилося вам бачити українську писанку, вишиванку або глечик? Що в них найважливіше? Так, високе почуття форми, дане через гармонію. Ніхто не навчав прадавніх майстрів у мистецьких академіях, але кожен з них щиро розумів: якщо форма витвору буде недосконалою, то гріш ціна такій речі.
Витончені гнучкі лінії, об’єми, які плавно переходять один в одного, яскраві кольори — усе це є ознаками народного мистецтва українців. Не дивно, що в традиційній українській хаті чільне місце займали красиві вжиткові речі: рушники, посуд. Навіть найбідніші українці вважали за необхідне мати у своїй оселі щось красиве.
Зразки нашої матеріальної культури є одними з найдосконаліших у слов’янському світі. Можна прослідкувати прямі зв’язки українського народного мистецтва з низкою найдавніших європейських та азіатських культур. Просто фантастичний спадок залишили нам пращури. Ми вивчаємо його, потроху підходячи до логічного підсумку: без знання минулого сучасне стає сірим і буденним. А головне — без минулого не буває майбутнього.
