Як я розвиваю своє мовлення
Правильно розмовляти українською мовою досить складно. Інколи чуєш з телеекранів так званий суржик, яким залюбки користуються деякі з наших політиків, і гірко стає. Ці люди досягли високого становища в суспільстві, але вивчити державну мову чомусь не захотіли. Мова — річ жива й мінлива. Тому потрібно повсякчасно вдосконалювати своє мовлення, не засмічувати його словами-паразитами. У сучасному світі відбувається процес взаємозбагачення мов, який, на мій погляд, є органічним і неспинним.
Своє мовлення я намагаюся розвивати всебічно. На моєму столі зазвичай лежить книжка українською мовою. Сьогодні це може бути “Енеїда”, а завтра — “Кобзар” або “Вишневі усмішки”, 3 цих невичерпних цілющих джерел я п’ю живу воду справжньої української мови. Значення слів, які здаються мені незрозумілими, я відшукую в словнику. Чудова це справа — знаходити задоволення в довгому, прискіпливому читанні творів українських класиків!
У нашій школі чимала увага приділяється розвитку мовлення учнів. На семінарах або факультативних заняттях кожен має змогу виступити, удосконалюючи свої ораторські здібності. Як на мене, виступ перед аудиторією вдосконалює мовлення оратора в дуже значній мірі. Дуже хорошою школою мовлення є також робота в шкільній газеті. Коли пишеш кореспонденцію, треба бути дуже уважним і послідовним, а крім того, обов’язково мати власну точку зору на описуване явище.
Я знаю, що дехто з моїх товаришів намагається навіть писати вірші й оповідання. Оце школа так школа, особливо коли тебе підтримує хтось із більш дорослих і розумних людей! На жаль, я поки не наважуюсь писати вірші або оповідання. А ось повчитись у тих, хто робить це зі справжньою майстерністю, я згодився б.
Яку мету має розвиток мовлення, особливо самостійна частина цього процесу? Ми опановуємо найкращу у світі мову, якою говорили наші діди й прадіди, але не тільки це. Коли вдосконалюється мова людини, морально зростає і робиться більш зрілою сама людина. Ось це можна і вважати провідною метою індивідуального розвитку мовлення, який, на мій погляд, конче потрібний кожному школяреві в нашій Україні.
Своє мовлення я намагаюся розвивати всебічно. На моєму столі зазвичай лежить книжка українською мовою. Сьогодні це може бути “Енеїда”, а завтра — “Кобзар” або “Вишневі усмішки”, 3 цих невичерпних цілющих джерел я п’ю живу воду справжньої української мови. Значення слів, які здаються мені незрозумілими, я відшукую в словнику. Чудова це справа — знаходити задоволення в довгому, прискіпливому читанні творів українських класиків!
У нашій школі чимала увага приділяється розвитку мовлення учнів. На семінарах або факультативних заняттях кожен має змогу виступити, удосконалюючи свої ораторські здібності. Як на мене, виступ перед аудиторією вдосконалює мовлення оратора в дуже значній мірі. Дуже хорошою школою мовлення є також робота в шкільній газеті. Коли пишеш кореспонденцію, треба бути дуже уважним і послідовним, а крім того, обов’язково мати власну точку зору на описуване явище.
Я знаю, що дехто з моїх товаришів намагається навіть писати вірші й оповідання. Оце школа так школа, особливо коли тебе підтримує хтось із більш дорослих і розумних людей! На жаль, я поки не наважуюсь писати вірші або оповідання. А ось повчитись у тих, хто робить це зі справжньою майстерністю, я згодився б.
Яку мету має розвиток мовлення, особливо самостійна частина цього процесу? Ми опановуємо найкращу у світі мову, якою говорили наші діди й прадіди, але не тільки це. Коли вдосконалюється мова людини, морально зростає і робиться більш зрілою сама людина. Ось це можна і вважати провідною метою індивідуального розвитку мовлення, який, на мій погляд, конче потрібний кожному школяреві в нашій Україні.