Вічне джерела натхнення (образ природи у творчості Алкмана, Й. В. Ґете, М. Лєрмонтова, Мацуо Басьо, Ф. Тютчева)

Про природу багато написано і сказано. Це невичерпна тема для митців літератури, музики, живопису. Людина невід'ємна від природи, бо є її дитям.

Німецький поет Й. В. Гете сказав дійсно пророчі слова: «Природа! Ми нею оточені й охоплені — непереможно, нам ні вийти з неї, ні глибше в неї проникнути... Вона огортає людей темрявою і вічно пориває до світла. Вінцем її є любов. Тільки через любов наближаються до неї».

Любов до природи є подякою за те, що вона розкриває перед людиною нові горизонти, дає високі злети її душі. Важко не погодитися зі словами російського поета Ф. Тютчева

Не те, що мислите, природа:

Не зліпок, не бездушна твар —

В ній є душа, в ній є свобода,

В ній мова є й любові жар...

(Переклад Р. Ладики)

Цю дивовижну мову людина має зрозуміти, пізнати, осягнути серцем. Тоді весняні води будуть приносити радість, зима зачарує дивовижною красою, весна стукатиме у вікно, а далекий дзвін принесе тихий вечір.

На всі вершини

Ліг супокій.

Вітрець не лине

В імлі нічній.

Замовк пташиний грай.

Не чути шуму бору.

Ти теж спочинеш скоро —

Лиш зачекай.

(Переклад М. Бажана)

Усе навіває спокій і тишу, таку потрібну для відпочинку людської душі. І велич Алкмана, Гете, Лєрмонтова у тому, що словом вони змогли «намалювати» таку дивну картину спокою природи.

Природа прекрасна завжди, і головне — навчитися бачити красу в звичайному, що нас оточує. Так, як умів відчувати природу поет Мацуо Басьо. Як кожен японець, він уважає, що все у цьому світі живе і має душу: каміння, дерева, пісок, хмаринка.

Метелик літає.

Одна-однісінька тінь

на всьому полі.

(Переклад Г. Туркова)

Природа гармонійна завжди, і маленька тінь від метелика, який може злетіти у будь-яку мить, не може зіпсувати її досконалості.

А досконале завжди надихає, надає сили для створення нового і прекрасного на цій давній Землі. Правду писав відомий український поет М. Рильський:

Люби природу не як символ

Душі своєї. Люби природу не для себе,

Люби для неї.

Але людині слід дбайливо ставитися до природи і навчитися цінувати її дарунки.