Мій друг Той Сойєр
Кожен хлопець мріє мати вірного друга. Щоб він був надійний, сміливий, нічого не боявся. Саме таким, на мою думку, гарним хлопцем є Том Сойєр, головний герой повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра».
Він зовсім не схожий на інших хлопців містечка, йому не подобається жити «за правилами», які створюють дорослі. Том не любить гарних чепурних хлопчиків, йому здається, що вони схожі на дівчат. Дуже весело разом із ним утектизуроків, щоб покупатися у Міссісіпі (хоча й розумієш, що цього не можна робити). А потім допомагати йому фарбувати паркан. Уявляєте, він так зацікавив приятелів, що ті вважали за честь пофарбувати паркан і без жалю віддавали алебастрові кульки, осколок синьої пляшки, нашийник для собаки, скляні пробки, мідні дверні ручки, руків'я ножа та ще багато справжніх скарбів, без яких не може жити жоден хлопець.
Цікаво було з Томом та Геком проводити час на острові Джексона, де можна скільки завгодно гратися, купатися, ловити рибу, уплітати смачну яєчню з черепахових яєць. Разом із Томом не страшна навіть найжахливіша гроза. Звичайно, втеча на острів — вчинок досить авантюрний. Хоча саме він змусив мене замислитися над тим, що не можна робити такого, це надзвичайно жорстоко щодо тих, хто тебе любить і піклується, — батьків, бабусі, тітки. Думаю, що ми з Томом це зрозуміли.
А ще Том — неймовірний фантазер, розумний, кмітливий і хоробрий. Саме ці риси допомогли йому разом із Беккі вибратися з печери. Приваблює сміливістьгероя. Адже Том і Гек не побоялися відвідати у в'язниці Меффа Поттера, а на суді розповісти правду, розкривши справжнього вбивцю. Окрім того, Том не боїться дружити із злидарем і сиротою Геком, хоча його й не долюблювали дорослі.
Том ще дуже порядний і здатний на справжні чоловічі вчинки. Згадаймо епізод, коли він врятував від покарання Беккі, взявши на себе її провину. Так мають чинити дорослі хлопці.
Отже, Тома Сойєра можна назвати справжнім другом, і мені приємно це усвідомлювати. Він може бути не тільки пустуном, а й по-дорослому серйозним, незважаючи на свій вік. Якби-то він існував насправді!
Чи щасливий Гекльберрі Фіни?
Коли люди бувають щасливими? І що таке щастя взагалі? На це питання не має однозначної відповіді. Часто говорять, що людина щаслива у дитинстві.
Дивовижний світ дитинства змальовано на сторінках повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра». Але якщо уважно і вдумливо читати цей твір, то можна побачити, що автор розповідає про різних дітей, і дитинство у них теж різне. Чистенький, завжди охайний Віллі, донька судді Беккі, Сід, «слухняний хлопчик, який не любив пустощів і нікому не завдавав клопоту», — це ті, у кого все в житії нормально.
Серед дітей, які живуть на сторінках повісті, виділяється Гекльберрі Фіни.
Безтурботний і пустотливий хлопчина привертає увагу читачів. Йому заздрять усі діти містечка, адже Гек може не ходити до школи, не вчити уроки і бути господарем своєї долі. Хоча ніхто з них навіть не здогадується про те, як складно Геку жити в цьому світі. Син відомого у містечку п'яниці, який давно помер, нічого не залишивши синові, окрім поганої слави, сирота, злидар, що не має власного притулку, одягнений в недоноски з дорослих людей, не викликав симпатії дорослих, його навіть побоювалися. З ним забороняли спілкуватися дітям, побоюючись поганого впливу, а Гек притягував їх, неначе магніт.
І мало хто думав про те, що у цього хлопчини благородне серце, яке здатне і співчувати і вболівати за інших. Він надійний, чесний і порядний. Багато разів допомагав Тому, разом з ним врятував Меффа Поттера, зберіг життя вдові Дуглас.
Гек Фінн уміє зберігати таємниці, взяти себе в руки в скрутну хвилину, що допомагає йому холоднокровно подумати й знайти вихід із складних ситуацій.
А от чи можна назвати його щасливим? Я довго думала над цим питанням. І вирішила, що Гек не дуже щасливий хлопчик. Адже в нього немає найголовнішого; люблячих батьків, домівки, дідуся й бабусі. Йому важко живеться і пожалітися нікому. Мені дуже шкода цього гарного й доброго хлопця. Але можу з впевненістю сказати, що він справжній, надійний. І з нього виросте хороша людина.
