Мауглі та його друзі (за казкою Р. Кіплінга «Мауглі»)

«Ти великий, бо ти людина», — сказав письменник, і ми всі з ним погоджуємося. Особливо після того, як прочитали історію Мауглі.

Мауглі, що означає «жабеня», незвичне ім’я як для людини. Та саме таким ма­леньким, безпомічним з’явився хлопчик у вовчій зграї. Хоча він і був чужаком, безпорадність людського дитинчати викликала у вовків бажання захистити йо­го. Так у нього з’являються друзі, які допомагають вижити у суворих умовах джунглів.

Мати вовчиця вчила Мауглі полювати, заганяти звіра. Вона полюбила людське дитинча, тому навчала його обережності.

Багіра і Балу виховували кмітливе, непосидюче жабеня, яке поступово перетворбвалося на справжню людину. Мауглі був вдячний своїй новій звіриній родині, тому із задоволенням вивчав її закони, пізнавав мудрість джунглів. Щоб порозу­мітися з їх мешканцями, досить було промовити слова, яких навчив турботливий Балу: «Ми з тобою однієї крові — ти і я». Багіра, яка мала безперечний авторитет у джунглях і наганяла жах у селах, навчала Мауглі головного: вбивати можна тіль­ки заради їжі. Вона говорила, що лише люди вбивають заради забави.

У джунглях, як і у людському суспільстві, завжди знайдеться хтось, хто порушує закон, здатен на вбивство. Так і у Мауглі знайшлися недоброзичливці. Він загинув би у сутичці з мавпами, якби не старий розумний пітон Каа. Він не лише врятував хлопцеві життя, а й допоміг мудрою порадою. Мауглі виріс серед вов­ків, знав і поважав їхні закони, але залишився справжньою людиною, розумною і могутньою. Тільки людині під силу здобути Червону квітку. Та якою б розумною не була людина, тільки в злагоді та дружбі з природою розкривається її си­ла. Отже, людина велика, але перша серед рівних.