Повчальне значення оповідання А. Чехова «Товстий і тонкий»

Шкільні роки залишають незабутнє враження для кожного, хоча розуміння цього приходить набагато пізніше. Зустріч колишніх однокласників і описав відомий російський письменник А. Чехов в оповіданні «Товстий і тонкий».

На вокзалі Миколаївської залізниці зустрілися два колишніх співучня. Вони дуже різні: один — тонкий, другий — товстий. Та й поводяться вони теж по-різному. Тонкий багато говорить, хвалиться своїм сином Нафанаїлом, німкенею дружиною. Розповідає, що він колезький асесор, живе бідно, робить портсигари і продає їх по карбованцю. Мабуть, тонкий вважає, що в нього справи йдуть непогано. Він навіть трохи хизується перед товстим. Але це було до тієї миті, коли товстий зізнається, що дослужився до чину таємного радника, має дві зірки. «Тонкий раптом зблід, скам'янів, але скоро обличчя його скривила широчезна посмішка: вдавалося, що від обличчя і очей його посипались іскри». Ставлення до колишнього друга з боку тонкого одразу змінюється: він звертається до товстого «Ваше превосходительство», відверто плазує перед ним.

У чому причина такої різкої зміни? Просто в тому, що колишній однокласник посідає вище місце у суспільстві. І ось забуто шкільні пустощі, а між друзями пролягла глибока прірва.

Як до всього ставиться товстий? Йому це не до вподоби, від «благоговіння, солодощів і шанобливої кислоти» тонкого товстого занудило. Він одвернувся і подав руку. Так і розійшлися вони, навіть не поговоривши по-дружньому. І, можливо, у них не виникне бажання зустрітися ще раз.

Ось остання сторінка твору — і сум огортає душу. Боляче дивитися на добровільне самоприниження, самознищення, плазування перед чинами. Такі люди, як тонкий, викликають зневагу. Але чиношанування існує й сьогодні. І тепер з ним порються усі порядні люди.

Яку науку я мав (мала) з оповідань А. Чехова?

Є письменники, які змушують замислитися над життям, його проблемами. До таких належить і відомий російський письменник XIX століття А. Чехов.

У своїх творах, зокрема оповіданнях, він порушував важливі морально-етичні проблеми людського буття. Не винятком є й оповідання «Хамелеон» та «Товстий і тонкий». Прочитала ці твори й здивувалася, наскільки вони актуальні. Адже тема підлабузництва, чиношанування залишається актуальною і за наших часів. Скільки людей втрачають гідність, самоповагу, щоб тільки підлеститися до начальників різних рангів! Але не слід втрачати гідність у жодній ситуації, щоб не було соромно перед самим собою.

А. Чехов, змальовуючи подібні ситуації, прагнув розбудити кращі риси, що дрімають у душі людини. Недарма письменник сказав одного разу: «Тоді людина стане кращою, коли ви покажете їй, якою вона є насправді».

А ще митець завжди закликав «крапля за краплею вичавлювати з себе раба....», як вчинив сам, ставши одним з найінтелігентніших людей Росії. Усе своє житні Д. Чехов прагнув, щоб люди стали кращими, і свято вірив у можливість цього.

На мою думку, А. Чехов — мов гарний вчитель, прагне допомогти нам самим зрозуміти свої помилки й уникати їх.