«Зачумлені звірі» мораль і аналіз

«Зачумлені звірі» — одна з найвідоміших байок Жана де Лафонтена. У ній поет засуджує характерні вади того­часного суспільства. На прикладі взає­мин Лева з іншими звірами Лафонтен показав, як зазвичай складаються сто­сунки короля (царя) з тими, хто його
оточує. Нещирі й улесливі придворні виправдовують будь-які дії короля, оскіль­ки самі є такими ж грішниками, а в усіх бідах завжди звинувачують простих людей.

«Зачумлені звірі» аналіз

Тема «Зачумлені звірі» — розповідь про те, як лісові звірі обирали під час чуми «найбільшого» грішника.

Ідея «Зачумлені звірі» — несправедливість суспільства, у якому одним можна все, а іншим — нічого.

Лафонтен пише про звірів, але має на увазі людей: «Всі розмовляють у моїх працях,навіть риби, і те, що вони говорять,стосується нас усіх». Отже, важливі для людей істини Лафонтен висловлював не прямо, а за допомогою алегорії.

Сюжет «Зачумлені звірі»

Лихо трапилося з лісовими звірами «Чума косила звірину». Лев скликав раду, щоб обрати найбільшого грішника і принести його в жертву, щоб зупинити чуму. Лев зізнається, шо він зїв багато овець та навіть пастуха, але підлесники кажуть, що то не гріх. У гріхах починають зізнаватися інші звірі-хижаки. А коли осел зізнався, що ущипнув зелененької травички його звинуватили у “всіх смертних гріхах”. Лісова громада вирішила принести у жертву Осла, бо він найбеззахисніший серед звірів, що зібралися.

Насправді справжнім грішником у байці є Лев (він з’їв не тільки багато овець, але й пастухів), але Лис виправдовує Лева

«Ви, уївши тих дурних овець,
Їм честь велику виявляли.
А що до пастухів — який то гріх?
Вони нам стільки дозволяли,
Що краще б їх поїсти всіх».

Чому Лис виправдовує Лева? Тому що Лев — цар звірів.

«Зачумлені звірі» мораль байки

«Отак і в нас: є гроші — маєш право,

Немає — то під суд іди».