«Ніч перед Різдвом» образ Чорта

«Ніч перед Різдвом» характеристика Чорта

Чорт зображенийГоголем в образі дуже хитрого і розумного пустуна. За сюжетом твору «Ніч перед Різдвом», йому залишилася всього одна ніч, коли він міг «тинятися» по білому світу і вчити добрих людей своїм грішним справам. Цей герой наділений рисами, властивими людині: він дуже хитрий, винахідливий, підступний, розумний і … боягузливий. Чуючи вираз «Страшенно красивий», «Розумний, як чорт», відразу ж пригадується ця повість. Яскравий приклад у вираженні людських почуттів чортом – це його спілкування з відьмою, якій він нашіптував ласкаві слова на вушко, а після залицявся за Солохою, цілуючи її руку . Ми його сприймаємо не як відмінного і казкового героя, а як справжнього.

Чорт дуже мстивий, і як тільки з’являється така можливість це зробити, він одразу ж радіє і починає діяти. Він дуже хоче помститися ковалю Вакулі, який намалював картину, що не сподобалася чорту. В цьому творі чорт є яскравим представником нечистої сили, тобто злим духом. Письменник користується в описі народними легендами, в яких біси можуть перевтілюватися (мають роги, хвіст, покриті шерстю, з копитами і т.д.), насилати урагани і заметіль. Це ми і бачимо і на сторінках повісті, де розповідається про чорта. Автором пояснюються всі вчинки чорта, він наділив його якимось особливим шармом, так що читаючи твір, він вже не викликає ні в кого ні страху, ні відчуття відрази. Ну, і як будь-який боягуз, негідник, ворог роду людського, він, природно, в результаті все ж буде переможений добрим і позитивним героєм ковалем Вакулою.

Зовнішність Чорта: «Вдруг с другой стороны показалось другое пятнышко, увеличилось, стало растягиваться, и уже было не пятнышко… Спереди совершенно немец: узенькая, беспрестанно вертевшаяся и нюхавшая все, что ни попадалось, мордочка оканчивалась, как и у наших свиней, кругленьким пятачком, ноги были так тонки, что если бы такие имел яресковский голова, то он переломал бы их в первом козачке. Но зато сзади он настоящий губернский стряпчий в мундире, потому что у него висел хвост, такой острый и длинный, как теперешние мундирные фалды; только разве по козлиной бороде под мордой, по небольшим рожкам, торчавшим на голове, и что весь был не белее трубочиста, можно было догадаться, что он не немец и не губернский стряпчий, а просто черт…»