«Робінзон Крузо» сюжет

«Робінзон Крузо» – роман Даніеля Дефо, вперше опублікований в квітні 1719, названий по імені головного героя.

Сюжет роману «Робінзон Крузо», швидше за все, заснований на реальній історії Олександра Селькирка, боцмана судна «Cinque Ports» («Сенк Пор»). Селькірк відрізнявся вкрай нетовариським і склочним характером, в 1704 році він був висаджений за власною вимогою на безлюдний острів, забезпечений зброєю, продовольством, насінням та інструментами. На цьому острові Селькірк прожив до 1709 року.

«Робінзон Крузо» сюжет

Книга написана як вигадана автобіографія Робінзона Крузо, жителя Йорка, який мріяв про подорожі по далеких морях. Всупереч волі свого батька, він в 1651 році залишає рідний дім і відправляється з приятелем у своє перше морське плавання. Воно закінчується аварією корабля у англійських берегів, однак це не розчарувало Крузо, і незабаром він зробив декілька подорожей на торговому судні. В одному з них його корабель був захоплений біля берегів Африки берберськими піратами і Крузо довелося два роки пробути в полоні, поки він не збігає на баркасі. Його підбирає в море португальське судно, що йде до Бразилії, де він і влаштувався на наступні чотири роки, ставши власником плантації.

Бажаючи швидше розбагатіти, він бере участь у нелегальному торговому рейсі в Африку за чорними невільниками. Однак корабель потрапляє в шторм і сідає на мілину біля невідомого острова недалеко від гирла Оріноко. Крузо виявився єдиним, хто вижив з екіпажу, діставшись уплав до острова, який виявився безлюдним. Подолавши відчай, він рятує з корабля всі потрібні інструменти і припаси, перш ніж той був остаточно зруйнований штормами. Він улаштовується на острові, будує собі добре укрите і захищене житло, вчиться шити одяг, пекти посуд з глини, засіває поля ячменем та рисом з корабля. Також йому вдається приручити диких кіз, які водилися на острові, це дає йому стабільне джерело м’яса і молока, а також шкури для виготовлення одягу.

Досліджуючи острів протягом багатьох років, Крузо виявляє сліди дикунів-канібалів, які іноді відвідують різні частини острова і влаштовують людожерські бенкети. В одне з таких відвідувань він рятує полоненого дикуна, якого збиралися з’їсти. Він вчить дикуна мови та називає його П’ятницею, тому що врятував його саме в цей день тижня. Крузо з’ясовує, що п’ятниця родом з Тринідаду, який можна побачити з протилежної частини острова, і що він був захоплений у полон під час битви між індіанськими племенами.
При наступному відвідуванні острова канібалами Крузо з П’ятницею нападають на дикунів і рятують ще двох бранців. Один з них виявляється батьком П’ятниці, а другий – іспанцем, корабель якого також зазнав аварії. Крім нього з корабля врятувалися ще більше десятка іспанців і португальців, які перебували в безвихідному становищі у дикунів на материку. Крузо вирішує відправити іспанця разом з батьком П’ятниці на човні, щоб привезти його товаришів на острів і спільними зусиллями побудувати корабель, на якому вони всі могли б відплисти до цивілізованих берегів.

Поки Крузо очікував повернення іспанця з його командою, до острова прибув невідомий корабель. Цей корабель виявився захоплений бунтівниками, які збиралися висадити на острові капітана з відданими йому людьми. Крузо і П’ятниця звільняють капітана і допомагають йому повернути контроль над кораблем. Найбільш ненадійних заколотників залишають на острові, а Крузо після 28 років, проведених на острові, залишає його і в 1687 році повертається до Англії до своїх родичів, які вважали його давно загиблим. (Справедливості заради треба відзначити, що Дефо допустив елементарну арифметичну помилку: Робінзон прожив на острові не 28, а 27 років, оскільки прибув на його узбережжі 30 вересня 1659, а залишив острів 19 грудня 1686, про що ясно сказано в календарі і щоденнику Робінзона.) Крузо вирушає в Лісабон, щоб отримати прибуток за свою плантацію в Бразилії, що робить його дуже багатим. Після цього він перевозить своє багатство по суші до Англії, щоб уникнути подорожі по морю. П’ятниця супроводжує його, і по дорозі вони потрапляють в останню спільну пригоду, коли борються з голодними вовками і ведмедем при перетині Піренеїв.