Робінзон Крузо образ головного героя

Образ Робінзона Крузо – головний у романі Д. Дефо.

Характеристика Робінзона Крузо

Робінзон — пересічна людина, яка не має виняткових здібностей, боїться смерті й хоче вижити. Проте його поведінка в екстремальній ситуації викликає повагу у читача, а самому героєві дає можливість не тільки вижити, але й зберегти при цьому людські якості.

Риси характеру Робінзона Крузо:

– Працелюбність (трудився кожного дня);

– наполегливість (42 дні робив лише 1 полицю для печери);

– старанність (прагнув зробити все якнайкраще).

Р. Крузо під час перебування на острові навчився робити багато того, чого не вмів раніше, завдяки своїй наполегливості, працелюбності та кмітливості. Ці риси допомогли йому забезпечувати себе усім необхідним місяцями й роками та виживати на безлюдному острові.

Життя на безлюдному острові сприяло також його моральному вдосконаленню. До рис характеру Робінзона можна додати такі: терпіння, милосердя, поміркованість.

Що допомогло Р. Крузо залишатися людиною? Праця; ведення календаря; записи у щоденникові; розпорядок дня; читання Біблії; спілкування (з домашніми тваринами, папугами, П’ятницею)

Робінзон втілює просвітницькі уявлення про “природну людину” в її взаємовідносинах із природою. Вперше у літературі розвивається тема творчої праці. Саме праця допомогла Робінзонові залишитися людиною.

Опинившись у цілковитій самотності, герой Д. Дефо із притаманною йому невтомністю і діловитістю працює над виготовленням предметів домашнього вжитку, видовбує човен, вирощує і збирає свій перший урожай.

Переборюючи безліч труднощів, він опановує різні ремесла. У найдрібніших подробицях змальовано виготовлення кожної речі, кожен етап трудового процесу. Д. Дефо спонукає читача спостерігати з неослабною увагою за напруженою роботою думки і спритних рук Робінзона.

В усьому проявляється діловитість і здоровий глузд героя. Його релігійність і побожність поєднуються з практицизмом ділка. Будь-яку справу він розпочинає з читання молитви, не розлучається з Біблією, але завжди й в усьому керується інтересами вигоди.

Він “з цілковитою безсторонністю, наче кредитор”, усе зіставляє та зважує, а у своєму щоденнику, який веде з властивою йому акуратністю, він приділяє спеціальну увагу підведенню “балансу” позитивних і негативних сторін свого становища.

Характер Робінзона розкривається і в його спілкуванні з П’ятницею. У цьому молодому дикуні, котрого він врятував від смерті, Робінзон хоче бачити свого відданого слугу. Недаремно перше слово, яке він вчить його вимовляти, -“пан”.

Робінзонові необхідний слухняний помічник, йому приємно від “смиренної вдячності”,“безмежної відданості та покірності” П’ятниці. Але, пізнавши його ближче, Робінзон розуміє, що П’ятниця ні в чому не поступається йому.

Д. Дефо — майстер описів. Він створює яскраві картини південної природи, передає своєрідність кожної пори року, чудові його описи моря. І назавжди в пам’яті залишається портрет Робінзона, вдягнутого в камзол і штани до колін, високу хутряну шапку та зі зробленою з козячої шкіри парасолькою над головою; назавжди зберігається в душі пережите разом з Робінзоном відчуття страху і надії, коли на прибережному піску він побачив слід ноги людини.