"Жага до життя" план

“Жага до життя” Джек Лондон план до оповідання ви можете скласти самі прочитавши навіть короткий зміст.

“Жага до життя” Джек Лондон план

1. Важкий шлях.
2.Біл покинув друга
3. Напруження розуму.
4.67 сірників.5. Пошуки дичини, риби.6. Галюцинації
7.Зустріч з ведмедем, вовками
8. Сліди людини:кістки Білла
9.Подолання вовка
10. Вчені з судна “Бедфорд” врятували.
11.Страх нестачі харчів
12.Жага до сухарів минулася.

“Жага до життя” план

1. Додому зі здобиччю
2. Один в тундрі
3. Життя дорожче золота
4. Людина сильніше звіра
5. Ехо голоду

“Любов до життя” Джек Лондон цитатний план

1. «Намагаючись йти слідами Білла, подорожній перебирався від озерця до озерця по камінню, що стирчали у моху, як острівці».
2. «… Як не важко йому було йти, ще важче було запевнити себе в тому, що Білл його не кинув, що Білл, звичайно, чекає його біля криївки. Він повинен був так думати, інакше не мало ніякого сенсу боротися далі, – залишалося тільки лягти на землю
і померти ».
3. «Він розпакував тюк і насамперед порахував, скільки в нього сірників. Їх було шістдесят сім. Щоб не помилитися, він перерахував три рази ».
4. «Він почув голосне пирхання і побачив великого оленя».
5. «І коли він піднявся на ноги і поплентався далі, мішечок лежав у пакунку у нього за спиною».
6. «Він повз по мокрому моху; одяг його намокнув, тіло мерзло, але він не помічав нічого, так сильно мучив його голод. А білі куріпки все спурхували навколо нього … »
7. «Він заглядав у кожну калюжу і нарешті з настанням сутінків побачив у такий калюжі одну-єдину рибку завбільшки з пічкура».
8. «Настав день – сірий день без сонця … Тепер відчуття голоду у подорожнього притупилося … Думки у нього прояснилися, і він знову думав про Країну Патичків і про свою схованку біля річки Діз».
9. «У цей день він пройшов не більше десяти миль, а на наступний, рухаючись тільки коли дозволяло серце, не більше п’яти».
10. «Він розділив золото навпіл; одну половину сховав на видному здалеку виступі скелі, загорнувши в шматок ковдри, а іншу всипав назад в мішечок … Але рушницю він все ще не кинув ».
11. «Він знову розділив золото, цього разу просто висипавши половину на землю. До вечора він викинув і іншу половину, залишивши собі тільки обривок ковдри, бляшане відерце й рушницю ».
12. «Ведмідь відступив убік, погрозливо гарчав, в переляку перед цією таємничою істотою, що стояла прямо і не боялася його».
13. «Настали страшні дні дощів і снігу. Він вже не пам’ятав, коли зупинявся на ніч і коли знову пускався в дорогу … »
14. «Там, внизу, текла широка, повільна ріка. Вона була йому незнайома, і це його здивувало ».
15. «Знову почулося сопіння і кашель, і між двома гостроверхими камінням, не більше ніж двадцять кроків від себе, він побачив сіру голову вовка».
16. «Він йшов по слідах іншої людини, того, який тягнувся на карачках, і скоро побачив кінець його шляху».
17. «… І тільки зусиллям волі він змусив себе терпіти. Потім людина перекотилася на спину і заснула ».