Висміювання підлабузництва, самоприниження, чиношанування та малодушності в оповіданнях А. Чехова

Антон Павлович Чехов за фахом був лікарем, але славу і визнання принесли йому короткі оповідання. Саме оповідання стали засобом лікування людських над, негативних рис характеру. Кожний рядок, написаний автором, бореться за людяне в людині.

Що може бути приємніше за зустріч шкільних друзів? Можна разом пригада­ти багато веселих і цікавих моментів життя. А в оповіданні «Товстий і тонкий» така зустріч пробуджує рабську психологію героя. Спочатку тонкий хвалиться сво­їми досягненнями, родиною: його жінка — лютеранка, син навчається в гімназії. Михайло дійсно цікавиться життям Порфирія, розпитує його, радіє зустрічі. Сам Порфирій веде себе розкуто і невимушено. Коли ж він дізнається, що Михайло став таємним радником, має дві зірки, то ця невимушеність зникає. І така новина одразу змінює поведінку Порфирія. У мові тонкого з являються підлабузниць­кі нотки, він відверто плазує перед колишнім однокласником.

Товстому ж не до вподоби така зміна поведінки. Він відвертається від Порфи­рія. Зустріч триває всього декілька хвилин, але за цей короткий час відбуваєть­ся глибокий внутрішній переворот особистості.

Нерідко в житті можна зустріти людину, яка легко змінює свої думки, вчин­ки через користолюбні цілі. Про таку людину ми говоримо «хамелеон», згадую­чи однойменний твір А. Чехова. Поведінка Очумєлова змінюється залежно від того, кому належить собака. В Очумєлові Чехов викриває відсутність власної гідності, здатність змінювати судження, принижуватись перед начальством, гру­бість, відсутність культури мови, негідне ставлення до людей.

А. Чехов у своїх творах висміював підлабузництво, самоприниження, чиношанування та малодушність і намагався пробудити в читачів особисту відповідальність за все, що відбувається з ними, що відбувається в світі.