Які істини допоміг мені зрозуміти Робінзон Крузо?
Які істини відкрив нам Робінзон Крузо?.. На це запитання кожен відповість по-своєму. Кожен, я в цьому впевнена, виніс для себе щось нове. І правильних відповідей буде багато.
Робінзон Крузо, по-перше, показав нам, що навіть у скрутному і, здавалось би, безвихідному становищі людина залишається людиною.
Справжня людина не здасться перед труднощами: «даремно було сидіти склавши руки і мріяти про те, чого я не міг дістати. При потребі ми стаємо винахідниками, і я відразу взявся до праці».
По-друге, Робінзон вчить нас бути оптимістами: коли він вів щоденник, то завжди там більше було хорошого, ніж поганого! Островитянин Крузо вже не мав надії на порятунок, але чудом вижив: «опинившись на березі живим і здоровим, я звів очі до неба і подякував Богові», – цим епізодом він ніби хоче сказати нам: «Поки дихаю – сподіваюсь».
Я вважаю, що Робінзона врятувала любов до життя. Я уявляю, що він висить над бездонним проваллям і тримається за рятівну гілку однією рукою, але саме вона і рятує його. Цією рукою є бажання вижити.
Я не буду перелічувати все, я сказала про найголовніше. Єдине, чого я не можу збагнути – чому, коли у людей є все, вони це не цінують, а залишившись без нічого, жалкують за всім?!
Дійсно, чому?..
Робінзон Крузо, по-перше, показав нам, що навіть у скрутному і, здавалось би, безвихідному становищі людина залишається людиною.
Справжня людина не здасться перед труднощами: «даремно було сидіти склавши руки і мріяти про те, чого я не міг дістати. При потребі ми стаємо винахідниками, і я відразу взявся до праці».
По-друге, Робінзон вчить нас бути оптимістами: коли він вів щоденник, то завжди там більше було хорошого, ніж поганого! Островитянин Крузо вже не мав надії на порятунок, але чудом вижив: «опинившись на березі живим і здоровим, я звів очі до неба і подякував Богові», – цим епізодом він ніби хоче сказати нам: «Поки дихаю – сподіваюсь».
Я вважаю, що Робінзона врятувала любов до життя. Я уявляю, що він висить над бездонним проваллям і тримається за рятівну гілку однією рукою, але саме вона і рятує його. Цією рукою є бажання вижити.
Я не буду перелічувати все, я сказала про найголовніше. Єдине, чого я не можу збагнути – чому, коли у людей є все, вони це не цінують, а залишившись без нічого, жалкують за всім?!
Дійсно, чому?..
